Структурно-семантичні та етимологічні параметри американського студентського сленгу
статья по английскому языку на тему

Юлія Гайворонська

                                                                                                                      Горлівка

Структурно-семантичні та етимологічні параметри американського студентського сленгу

Дуже часто, молодь намагається відділитися від існуючого суспільства для того, щоб усвідомити себе в певній  соціальній ролі, показати своє генераційне відчуження та здатність формувати щось своє, значуще, самостійне. Саме бажання показати своє «его» і є причиною того, що молоді люди вигадують власні слова і навіть мову, так званий сленг, значення якого спрямоване на взаєморозуміння насамперед у межах певного товариства. Особливо це проявляється у студентській середі. Молоді люди повинні співвідносити літературну мову у формальних ситуаціях з неформальним стилем мови, тобто сленгом.

Метою нашої статті є всесторонній аналіз сленгу американських студентів. Отримавши раніше увагу з боку лінгвістів, сленг все ще потребує більш поглибленого етимологічного та структурно-семантичного вивчення.

                 Студентський сленг можна кваліфікувати як корпоративний молодіжний жаргон. У ньому виділяється лексична група, яка являє собою «ядро» – слова, які реалізуються у мові більшості студентів без соціальних або територіальних обмеженостей.

Сленг американських студентів розвивався дуже бурхливо. Спочатку, до світової війни у США, він формувався на основі національного американського сленгу та уголовного арго, корні якого відходили до Британії. Пізніше, у середині сторіччя, він відокремився в індивідуальну лексичну структуру та динамічно розвивався і став наповнюватися новими одиницями у 60 роки. 70 – 80 роки відмічені студентськими хвилюваннями, демонстраціями проти війни у В’єтнамі та періодами непідкорення владі. У цей час виникають такі студентські течії як хіппі, бітники, панки.  

Студентський сленг США етимологічно неоднорідний. На сьогоднішній день налічується 80% сленгізмів, які утворилися від запозиченої лексики. Хронологічно найбільша кількість сленгової лексики з’явилася в англійській мові у період XII – XIV століттів. Причини цього процесу – значний вплив церковних діячів на систему освіти. У період XVIII – XIX століттів англійська лексика продовжує поповнюватися запозиченими елементами, хоч і не так активно. [3, с.97].

Виходячи з цього факту, можна виокремити:

•  студентський сленг раннього латинського походження (39,2%): сollege, corresponding student, hard core, computer, sponsorship, recomendation, don, resorce adusers, genuine leather;
•  студентський сленг більш пізнього латинського походження, що були запозичені через французьку мову (26%): marks compaigners, skirt chaisers, chopped, chief cook; 
•  cтудентський сленг власне англійського походження (17,6%): hunk, toolbars, heat, sinkers, snakes, small houses;    
•  cтудентський сленг грецького походження (6,5%):  false prophets, puppy.

Морфемний та дериваційний аналіз сленгових слів показав, що вони створюються, у більшості випадках, продуктивними засобами словотворення – афіксацією, словоскладанням, скороченням; та менш продуктивним засобом – конверсією.

54% сленгізмів твориться за допомогою афіксації, при чому суфіксальний спосіб є домінуючим. Найбільш частотні суфікси: -er- (герм.) та   -ist- (грец.): solvist, solvers, smarters, steppers, flunkers, book biters, non-deliverers, birdgers, party maker, father xmas, spoon feeders, clipper, border, players; та префіксу re- (ром.): rejects, retards.

Значна кількість студентського сленгу твориться за допомогою основоскладаннь (24%): suckman, carefrees, sugalecturers, toolbars, cheesboy, toyboy.

Так само, як і в англійській мові, особливо продуктивні є скорочені варіанти слів. Існують сленгізми кінцевого скорочення: stud – student, telly – television та абревіатури (ініціалізми – PIN  “difficult courses” та акроніми – GECs “ simple courses”).

Усні скорочення переважно моносемантичні, наприклад, sem – semester; проте серед скорочень спостерігаються як ононімія, так і синонімія, напр., stud як скорочення від student збігається зі значенням «хлопчак» і термінами «шрифт, цвях, валик». Серед прикладів нечислені випадки скорочень-композитів та скорочень на грунті фрази. Це явище характерне лише для останніх десятиріч XX століття і межує з утвореннями римованого типу, наприклад: hi-fi – high fidelity; mod cons – modern conveniences; sci-fic – scientific fiction.

Процес утворення нового сленгового слова може бути поєднаний з переходом його із однієї частини мови в іншу, тобто шляхом конверсії. Більшість  студентських сленгізмів утворені через зміну V > N: don’t cares  “студенти, які є відсутніми на лекціях”, vicious “важкі курси”, chopped “висока оцінка”, for sale “дівчатa-студентки”; Adj. > N: stupids “хлопці-студенти”, retakes “курси, які студенти постійно не закінчують або мають за них незадовільні результати”, matures “ті, хто залишився працювати в університеті”, prematures “студенти, які зустрічаються з викладачами”; Prep. > N: between “бали за весь навчальний рік”.

Досить активним є процес поєднання конверсії із словоскладанням. При цьому від дієслівної фрази з прислівником або прийменником утворюється іменник. На відміну від дієслівних фраз відповідні іменники пишуться разом або через риску, зберігаючи наголос на першому складі, напр.: to carry over “виконувати” – carry-over “пережиток”, to come down “доходити чогось” – comedown “занепад” [2; 53].

Cтруктурні процеси незмінно ведуть за собою семантичну трансформацію значень слів, які використовуються для творення сленгізмів. Семантичні зміни англійської лексики традиційно визначені лінгвістами як розширення або звуження денотативного значення (widening or narrowing) та покращення або погіршення оціночного конотативного значення (elevation or degradation).

                У лексиці, яка була вивчена, спостерігається тільки зміни конотативного значення, а саме його покращення (awful “жахливий”, a у мові студентів – “прикольний”; frightful “страшний”, для студентів – “цікавий”) та погіршення (складне слово balderdash набуло значення від “дурниці, нісенітниці” до “лихослів’я, лайка”).

                Більшість студентського сленгу твориться шляхом метафоризації вихідного значення слова: простим заміщенням, наприклад, suckman “той, хто навчається”, sugar lecturers, butter traders “викладичі нескладних курсів”; порівняльне поєднання, наприклад, male students are like cheese boys. Матеріалом для асоціативного мислення студентів, формуючим сленг, стали слова, що позначають їжу, смерть, вік, релігію та культуру. Наприклад, bibo  “фруктовий напій”, для студентів – “нескладна лекція”; tea, fat cakes, soft porridge, chief cook “несерйозні курси або лекції” та chef  - назва для вчителів. Такі сленгові слова, вигадали не для всіх курсів, лекцій а для тих, які є нескладними для студентів [1, с.129].

Студентський сленг залишається відкритою системою, яка постійно поповнюється новими елементами. Це пояснюється тим, що молодь поповнює свою мову вигаданими лексичними одиницями, суспільство розвивається і у студентів з’являється все нове підгрунтя для вимислу своїх слів. Для тих, хто вивчають англійську мову, це не тільки слова прийняті для спілкування у студентській середі, а й джерело інформації про стиль життя студентів, їх національний характер та ментальність.  

Література

1. Мостовий М. І. Лексикологія англійської мови // підруч. для ін-тів іноз. мов. – Х.: Основа, 1993. – 256с.

2. Хомяков В. А. Структурно-семантические и социально-стилистические

особенности английского сленга. – М., 1980. – 156с.

3. Patridge E. Slang today and yesterday. – London: Routledge and      

Kegan Paul. – 1976. – 476c.

4.http://ru.wikipedia.org/wiki