Проблемне навчання на уроках світової літератури
методическая разработка по теме

ЗАСТОСУВАННЯ ПРОБЛЕМНОГО НАВЧАННЯ НА УРОКАХ СВІТОВОЇ ЛІТЕРАТУРИ.

Новий час невблаганно висуває перед вчителем нові  задачі, одна з яких – сформулювати в учнів стійку свідому мотивацію до навчання, їхнє розуміння своєї ролі у світі і в суспільстві, щире бажаня оволодіти духовними скарбами людства. Сумний факт, але все рыдше наші сучасники,а особливо молодь, буруть до рук книгу. Віртуальний світ заполонив уяву підлітків, і значна частина школярів не вбачає практичної користі у вивченні шкільного курсу лытератури.Змінити цю хибну думку  до снаги вчителям, які мають на озброєнні інноваційні технології навчання.

 Оскільки наш навчальний заклад працює за експериментальною програмою «Школа життєтворчості», то на даному етапі я як вчитель-предметник і класний керівник 7 класу приділяю особливу увагу реалізації підпрограми «Знижена пізнавальна активність», призначеної для учнів 7-8 класів. Згідно з дослідженнями, саме вік 13-14 років є найбільш важливим для формування стійкої мотивації учнів до навчання. У 7 класі рівень пізнавальної активності є найбільш низьким порівняно з попереднім і наступним класами. Тому головною задачею і класного керівника, і вчителів базових дисциплін є зацікавлення підлітків темами, що вивчаються на уроках. Як вчитель світової літератури намагаюся використовувати основні ідеї технології проблемного навчання, а саме : організовую дискусії стосовно подій і героїв, зображених у художніх творах, створюю ситуації пошуку, стимулюю знаходити відповіді на нестандартні запитання, залучаю до діалогу. Звісно, дискусія у 7 класі суттєво відрізняється від аналогічної форми роботи у старших класах, але важливий момент при цьому – дати учням чітке уявлення про культуру ведення дискусії. Учні попередньо ознайомлюються з Правилами дискусії, яких повинні дотримуватися.Правила дискусії мають такий вигляд:

• Ретельно продумайте своє бачення питання і аргументи до нього.
• Вступаючи в дискусію, не розпочинайте її з тих питань, за якими ви розходитеся в поглядах із вашим опонентом.
• Використовуйте метод Сократа : свою думку ви розділяєте на маленькі частинки і кожну пропонуєте  у вигляді запитання.
• Уникайте категоричності, особливо тоді, коли ви заперечуєте думку опонента.
• Обминайте монологи, адже діалог продуктивніший.
• Умійте почути та зрозуміти позицію опонента.
• Не переривайте свого співрозмовника.
• Не висміюйте його і не доводьте його точку зору до абсурду.
• Не прискіпуйтеся до невдалої формивисловлювання опонента.
• Не переходьте на особистість співрозмовника.
• Не розбивайте його позицію, а доведіть свою.
• Ставте на мету не перемагати, а знайти істину.
• Погоджуйтеся з тим, у чому ваш співрозмовник має слушність, знайдіть раціональне у його словах.
• Поясніть, чому ви не можете погодитися зі своїм опонентом, і висловіть власні думки.

Я маю вдалий досвід проведення дискусії у 7 класі за оповіданням Дж. Олдріджа «Останній дюйм». Учні висловлювалися відносно стосунків батьків і дітей, тема дискусії звучала так : «Батьки і діти: як порозумітися?» Підлітки врешті-решт дійшли спільного висновку, що і дорослі, і діти мають зробити крок один назустріч іншому, як це зробили герої оповідання.

На початку вивчення нової теми або літературного твору семикласники заповнюють невелику анкету, у якій дають відповіді на наступні запитання:

• Чи доводилося вам читати цей твір?
• Що ви знаєте про цього автора?
• Про що б хотіли дізнатися?

А на останньому уроці запитання інші:

• Над чим змусив вас задуматися твір?
• Чи був його фінал передбачуваний вами?
• Чи знайшли ви на уроках відповіді на свої запитання?

Проблемне навчання найповніше відповідає завданням розвитку творчого мислення учнів. Суть проблемного навчання полягає в пошуковій діяльності учнів, яка починається з постановки запитань; розв`язання проблемних завдань, закладених у навчальних програмах і підручниках; у проблемних ситуаціях, створених учителем; у різноманітній роботі учнів.

Проблемне навчання – це навчання, в ході якого учні систематично включаються в процес розв`язання проблемних запитань, завдань, ситуацій, створених на змісті програмового матеріалу. Надичайно важливим є і той факт,що під час застосуванні прийомів проблемного навчання розвивається творче мислення школярів. У зв’язку з тим, що творче мислення призводить до нових знань про світ і способи діяльності, то учні можуть пізнати в процесі творчості нове, але значуще не стільки для суспільства, скільки для самої особистості. Риси творчої діяльності, які є основою проблемного навчання, є такими:

самостійне перенесення знань і умінь у нову ситуацію;

розгляд нових проблем у знайомих, стандартних умовах;

бачення структури об`єкта, який підлягає вивченню;

здатність віднаходити альтернативу рішення;

уміння поєднувати раніше відомі способи розв`язання проблеми в новий спосіб;

бажання створювати оригінальний спосіб розв`язання проблеми.

Навчити учнів різних вікових груп зрозуміти цілісність літературних процесів шляхом аналізу з обов’язковим синтезом його результатів мені допомагає навчальна методика «Кола Вена» працюємо з учнями за таким алгоритмом:

1. Виділяю напрямки (підтеми, проблеми), до вирішення яких необхіжно звернутися у розкритті теми Їхня кількість довільна.
2. Інформація, що стосується кожної проблеми ( підтеми, напрямку ) заноситься в окреме коло.
3. У спільну частину записується інформація, що стосується всіх виділених складових.

Необхідно враховувати, що при работі за стратегією «Кола Вена» вчитель має пропонувати учням кількість площин, необхідну для розкриття теми. Їх може бути дві, три і т.д. але варто пам’ятати, що важливим етапом роботи залишається синтез : пошук спільної площини для всіх виділених учителем кіл.

Наприклад, при вивченні теми «Порівняльна характеристика Остапа ій Андрія» ( за повістю М.Гоголя «Тарас Бульба» ) отримуємо таку схему:

                                Остап:                                Андрій:

                        Серйозний                 Рідні по               Хитрий      

                        думає про                крові                легковажний

                        матір, здатний                молоді                поривчастий

                        прийняти муки                сміливі        здатний

                        заради                        сильні                зрадити

                        товаришів і віри                                 товаришів і віру

А при розгляданні взаємодії класичного детективного дуету – Шерлока Холмса  і доктора Вотсона – семикласники створили такі кола:

            Шерлок Холмс                      Доктор Вотсон

           Прозорливий              Любов до       наївний

           аналізує,              пригод, бажання спостерігає за подіями

            розплутує лан-    знайти розгадку    йде хибним шляхом

           цюжок подій            таємниці           дивується і захоплюється

             результат перед-                              несподіваною розв'язкою

                   бачуваний        

В.О.Сухомлинський писав, що, застосовуючи прийоми проблемного навчання, „... учитель збуджує найважливішу рушійну силу розумової активності – перехід від досягнутого рівня знань і розумового розвитку до нової сходинки, на яку треба піднятися в процесі оволодіння новими знаннями”. У цьому – дієвий спосіб розвитку творчого мислення.

Алгоритм проблемного навчання

Виокремити проблему з „фону”.

Чітко сформулювати проблему.

Поставити проблемне запитання.

Створити проблемну ситуацію.

Знайти найбільш оптимальний (доказовий) спосіб її розв`язання.

У разі невдачі проаналізувати ситуацію і скоригувати шлях розв`язання або реалізувати альтернативний.

Найбільш оптимальними є три рівні проблемності:

перший із них полягає в тому, що вчитель допомагає учням організувати роботу й надає їм інформацію, необхідну для розв`язання проблеми;

другий характеризується тим, що учитель спільно з учнями аналізує ситуацію і підводить їх до проблеми, а вони самостійно формулюють завдання і розв`язують його;

третій рівень: учні самостійно формулюють і розв`язують проблему без сторонньої допомоги.

Перехід від легкого до більш складного рівня проблемності необхідно здійснювати поступово, згідно з рівнем розвитку читацької активності й вікових особливостей учнів.

Під час вивчення гуманітарних предметів складніше сформулювати проблему. Це пов`язано з вербальним характером гуманітарних наук. Літературна проблема є сплавом ідейного, філософського, історичного та естетичного змісту. Як правил проблемність створюється постановкою проблемних запитань.

Чому...? (З якої причини...?)

Що змінилося б, якби...?

Чим відрізняється... від...?

Що поєднує... і...?

Чим можна пояснити...?

Які умови необхідно створити, щоб...?

Який висновок можна зробити?

На якій підставі зроблено висновок?

Такі проблемні питання передбачають висунення гіпотез, порівняння, аналіз.

Основними ознаками проблемних запитань є:

складність (на запитання немає готової відповіді в підручнику й розповіді вчителя; її слід знайти в результаті інтенсивних мислитель них процесів);

значимість (запитання викликає інтерес у школярів і є важливим для їх читацького розвитку);

місткість (широке охоплення матеріалу).

До цих основних ознак проблемного запитання необхідно додати ще одну – посильність. Адже учня до розв`язання проблеми зникне, якщо запитання легке для нього або якщо воно надто складне і в силу певної суми знань, рівня знань школяр не зможе знайти відповіді на поставлене запитання. Тому, формулюючи проблемне запитання, слід враховувати, чи зможуть учні впоратися із ним, адже діти спиратимуться на здобуті знання і розглядатимуть закономірності проблемних тенденцій. Звісно, така діяльність веде до підвищення пізнавальної активності учнів.

Постановка проблемних запитань на уроках світової л-ри повинна бути педагогічно виправданою.

Дискусія повинна вестися не заради дискусії, а задля того, щоб глибше проникнути в художній твір, осмислити його художні образи.

Залучення учнів в освітній процес за допомогою проблемних завдань здійснюється за причинно-наслідковим ланцюжком:

Оцінювання попереднього результату--- планування діяльності--- спосіб дії в нестандартних умовах--- аналіз результату--- опанування новихзнань.

Приклади проблемних завдань

сформулювати завдання;

поставити запитання по суті проблеми;

спланувати діяльність;

висунути гіпотезу і скласти план її перевірки;

проаналізувати й обґрунтувати спосіб розв`язання;

сформулювати спосіб дії в змінених умовах;

сформулювати власну позицію;

попередньо оцінити результат;

представити, подати інакше;

порівняти, обрати інший варіант;

порівняти з еталоном;

знайти обґрунтування для класифікації, здійснити класифікацію;

перейти від загальної до більш конкретної моделі.

Оскільки вище було зазначено, що літературна проблема має свої специфічні особливості, то слід наголосити на деяких моментах методики проблемного викладання світової л-ри. Варто враховувати, що кожний читач сприймає літературний твір емоційно, і ці емоції різні, то ж вирішення літературної проблеми не може бути однозначним.

При вивченні повісті Д.Лондона «Біле Ікло» дітям пропонується відповісти на запитання: «Чого більше: людського у світі тварин або тваринного у світі людей?» Щоб відповісти на це запитання, слід знати текст; уміти аналізувати й доводити свою думку, посилаючись  на твір, адже проблемне викладання передбачає якраз вчитування в літературний твір, тобто повільне, вдумливе читання. Слід скористатися інтерактивним прийомом «Займи позицію»: клас об`єднується в 2 групи – ті, хто вважає, що автор показав більше людського у тваринному світі, і ті, хто переконаний, що автор довів протилежне. Учні повинні аргументувати свої думки, посилаючись на зміст повісті.

Узагальнена таблиця має такий вигляд:

Тож учні дійшли висновку, що, на жаль, тваринного у світі людей Дж. Лондон показав більше. Але ці два світи тісно переплітаються і не можуть існувати один без одного. Крім того, є люди з добрим серцем, які й у світ тварин несуть тепло доброти. Такою людиною є лікар, який говорить: «Його треба доглядати, як людину, як хвору дитину…»

Аналізуючи вірш «Гробниця Потоцької» із циклу Адама Міцкевича «Кримські сонети», можна запропонувати учням такі питання:

Чому автор, пишучи про Крим та розповідаючи про враження від цікавих кримських місцин, звертається до образу Потоцької?

Як у вірші «Гробниця Потоцької» розкривається ідейний зміст циклу?

Слід акцентувати увагу на тому, що не відомо, про яку жінку йдеться, пояснити дітям, що можливо, похована жінка і не належала до роду Потоцьких.

Можливий діалог.

Запитання. Що ж змусило поета написати вірш «Гробниця Потоцької»?

Відповідь. По-перше, гробниця знаходиться в Криму, там, де перебував поет, неподалік від Бахчисарая. По-друге, поетові дорога сама думка про те, що він – не самотній поляк на чужій землі. Ліричний герой звертається до Полоцької як до живої істоти: «О полько!», «..зів`яла ти в краю», «від тебе юні дні», «складаючи на честь тобі пісні».

Запитання. То йому просто потрібен був співрозмовник? Хто завгодно?

Відповідь. Ні. Йому потрібен був зв`язок із Батьківщиною. Ліричний герой проводить паралель між Полоцькою і собою: «Як і ти, я вмру на чужині». Незважаючи на буяння природи, у його серці – печаль, сум за рідною землею. Те саме відчувала і невільниця-полячка, яку, за переказами, тут поховано: «Зів`яла ти в краю, заквітчанім весною, трояндо молода».

Запитання. Чи міг автор не включити цей вірш до циклу «Кримські сонети»? якби так сталося, що б змінилося?

Відповідь. Ця поезія – своєрідна паралель: на чужині він зустрів лише спогад про землячку, яка не скорилася волі закоханого в неї хана, а не саму людину. Тому важко уявити цикл «Кримські сонети» без цього вірша. Адже в ньому сконцентровано переживання і ліричного героя, і автора. З огляду на це «Гробниця Потоцької» є однією з ключових поезій циклу.

Запитання. Як у цій поезії розкривається ідейний зміст циклу «Кримські сонети»?

Відповідь. Твір має суттєве ідейне навантаження: у ньому не просто змальована краса природи Криму, як в інших віршах, а втілене почуття людини, вигнаної з рідної землі. Поет прагнув спілкування з людьми, які уособлюють нескореність польського народу, до якого він і сам належав. Навіть якщо це спілкування лише уявне.

Вивчаючи уривки з поеми Данте «Божественна комедія», можна запропонувати учням виконати випереджувальне завдання у творчих групах: дослідники забезпечують фонову ситуацію; опоненти – доповнюють її; шукачі слів – шукають нові, незвичні, важливі слова для того, щоб відповісти на запитання.

Як ви думаєте, чому люди грішать?

А що значить – бути Людиною?

Постановка таких проблемних запитань сприяє становленню світоглядних позицій учнів, розумінню загальнолюдських цінностей, суті християнської моралі; виховує любов до людини і Батьківщини, допомагає глибше осягнути складний шлях ідейних і моральних пошуків особистості, навчає жити за законами істини, добра і справедливості.

Організовуючи пізнавальний пошук, необхідно стимулювати учнів до того, щоб вони відкривали нове на уроці. Але якщо матеріал потребує глибокого, детального посилання на л-ний твір, великий за обсягом, що є характерним для навчальних програм 10-11 класів, можна окреслювати проблему, висловлювати гіпотези і перевіряти їх (посилаючись на текст) у ході виконання домашньої роботи. Наприклад, домашнє завдання для учнів 10 класу: за твором О.Уайльда «Портрет Д.Грея» визначити значення символу портрета (проблемно-пошукове завдання, що спонукає до самостійного мислення). Обираючи таку форму, педагог перестає бути носієм суто інформаційних функцій, його роль – заохотити учня до самопізнання.

Відповіді учнів мали такий вигляд:

• Портрет – уособлення душі, совісті Д.Грея. здійснюючи замах на свою душу, він убиває себе.
• Портрет – уособлення мистецтва. Мистецтво вічне. Здійснюючи замах на мистецтво, Д.Грей гине сам.

• Портрет – утілення життєвої моралі. Той, хто дивиться на портрет, оцінює його з позицій власних моральних поглядів.

Проблемне навчання на уроках світової л-ри можна здійснювати різними способами: діалогічним і монологічним викладом знань, евристичною бесідою й пошуково-самостійною роботою учнів, навчальним диспутом та учнівськими дослідженнями тощо. Так, створюючи на уроці систему проблемних ситуацій, учитель керує інтелектуальною діяльністю учнів під час постановки й розв`язання проблем, а учень усвідомлює й суб`єктивно приймає проблемну ситуацію, формує та розв`язує проблемні запитання, завдання, застосовує знання в нестандартних ситуаціях.

Відповідно до методики проблемного викладання урок світової літератури має таку структуру:

І.Фаза актуалізації ( евокація )

На цьому етапі учні мають пригадати всі знання, пов'язані з темою, що буде вивчатися на уроці. Доцільним вважають застосування прийому «Мозкової атаки». В процесі обговорення припущень стосовно змісту навчального матеріалу діти зможуть перевести знання на рівень самосвідомості.

Під час обговорення на дошці й у зошитах учнів мають з'являтися схеми, грона.

Гронування – це стратегія навчання, яка спонукає учнів вільно думати й відкрито висловлюватися на певну тему, спрямована на стимулювання мислення про зв'язки між окремими поняттями.

Для роботи обирається опорне слово, поняття, словосполучення. Відповідно до нього підбираються слова за певними зв'язками. Асоціативне гроно базується на пошуковій асоціації, які виникають в унів. Цей вид роботи не коментується і не оцінюється. Робота над асоціативними гронами допомагає акумулювати думки й міркування школярів навколо понять, що розглядаються на уроках.

Цю стратегію можна також використовувати на етапі актуалізації знань, перевірки домашнього завдання, подачі нового матеріалу, закріплення тощо.

    ІІ. Вивчення нового матеріалу (осмислення).

На цьому етапі учні ознайомлюються з новою інформацією під час прослуховування розповіді, читання, виконання експериментальних завдань. Так, наприклад, під час вивчення повісті Е.Портер «Полліанна» у 5 класі на етапі осмислення кожної з трьох груп учнів було запропоновано завдання, які мали на меті всебічно розкрити образ головної героїні твору (1 група мала знайти відповідь на запитання : «Як дівчинка змогла перетворити сумні події свого життя на радісні?», 2група обговорювала проблему «Вплив Полліанни на мешканців містечка», а 3 групі було запропоновано поміркувати над тим, як можна застосувати «метод Полліанни» у реальному житті і змоделювати 3-4 приклади таких ситуацій). Багаторівневе гроно являє собою розгорнуту опору за темою, в основі якої лежить принцип гіперзв'язків.

Таким чином, учні, працюючи у групах, навчаються висловлювати власні міркування над проблемою, а також співставляти їх із думками інших. Це привчає дітей до толерантності, дає початкові навички ведення дискусії, яка неодмінно виникає під час такої роботи.

   ІІІ. Рефлексія (міркування)

На цьому етапі уроку учні здійснюють таку роботу:

1. Узагальнюють і систематизують здобуту інформацію;
2. Діляться здобутими знаннями один із одним;
3. Висловлюють сукупність здобутих знань у вигляді схем, малюнків, таблиць тощо і пояснюють їх усьому класові.

Діти висловлюють своє розуміння проблеми, що досліджувалася, у вигляді творів-мініатюр, сенканів.

Сенкан – це п'ятирядковий вірш у прозі, що синтезує інформацію і в стислій формі виражає ставлення до прочитаного.

Сенкан складається за схемою:

1-й рядок – одне слово – тема (іменник)

2-й рядок – два слова – означення (прикметники)

3-й рядок – три слова – активність, дія ( дієслова)

4-й рядок – фраза, що виявляє ставлення до теми

5-й рядок – одне слово – асоціація

Наприклад,

Сенкан «Любов до життя»

                                        Життя

                                Складне, різнобічне.

                        Випробовує, підносить, перевіряє.

                          Людина отримує те, чого варта-

                                        Любов!

Сенкан «Полліанна»

                                        Дівчинка

                                Весела, життєрадісна.

                          Втішає, допомагає, підтримує.

                               Здатна зігріти весь світ.

                                          Сонце!

Сенкан «П'ятнадцятирічний капітан»

                                        Хлопчина

                                 Розумний, надійний.

                                Рятує, перемагає, керує.

                            Зміг здійснити дитячу мрію –

                                         Капітан!

На мій погляд, надзвичайно цікавою і корисною для застосування на уроках світової літератури у старших класах є методика організації літературної дискусії «Літературні кола», під час якої учням пропонується грати певну роль.

Для роботи вчитель обирає один текст. Учні класу об'єднуються у робочі дискусійні групи. Для членів кожної групи пропонуються одні й ті ж ролі, які змінюються з кожним дискусійним циклом. Учням пропонуються такі ролі:

1. Шукач цитат – завданням учня є пошук окремих частин тексту, які б група хотіла послухати у виразному читанні;
2. Дослідник – учень забезпечує фонову інформацію щодо будь-якої теми, пов'язаної з текстом;
3. Спостерігач за рухом – відстеження за всіма переміщеннями героїв у тексті;
4. Зв'язківець – учень знаходить зв'язки між текстом та навколишнім світом;
5. Пошуковець – учень, який ще до початку дискусії формує запитання, які хотів би обговорити з іншими;
6. Шукач слів – учень має знаходити цікаві, незвичайні, важливі або нові слова та звертати на них увагу;
7. Контролер – цей учень стежить за порядком: не дозволя відходити від теми, допомагає вступати у розмову по черзі, стежить за часом і регламентом, зобов'язує працювати всю групу;
8. Інтерпретатор – виконання цієї ролі передбачає уважний аналіз характерів героїв й обговорення їх з членами групи;
9. Ілюстратор – виконавець цієї ролі малює портрети головних героїв, описує обстановку, події, обговорює підготовлене з членами групи питання;
10. Протоколіст – в обов'язки виконавця цієї ролі входить ведення короткого запису тем, які обговорювалися, та питань, що порушувалися;
11. Репортер – у його обов'язки входить доповісти про роботу групи класу чи вчителю.

Основні принципи роботи творчого вчителя

всебічне вивчення і розвиток природних можливостей учнів, знання психологічних особливостей кожного школяра;

всебічний розвиток творчого потенціалу учня, його здібностей і нахилів;

формування навичок експериментально-дослідницької діяльності та мовленнєвої культури;

формування потреби в саморозвитку; потреби в самостійній праці, яка спрямована на одержання власного позитивного результату;

виховання комунікативно компетентної особистості, здатної орієнтуватися в сучасному інформаційному світі.

Проблемне навчання має специфічну ознаку - чітко поставлену мету навчання й відповідніїй педагогічні технології.

"Жити — значить мати проблеми, вирішувати їх —означає рости інтелектуально", — справедливо вважавКонфуцій. Унікальність уроку літератури саме в тому,що він дає змогу молодій людині вчитися вирішувати

життєві проблеми, змодельовані в художніх творах.

Наведу окремі приклади центральних проблем,розв'язання яких на уроках у шостому класі створюєумови для творчого оволодіння учнями знань, сприяє

розвитку їхніх розумових здібностей, має надзвичайновелике виховне значення, вчить розв'язувати життєвіпроблеми: "Що допомогло Робінзону Крузо залишитися людиною на безлюдному острові?", "Як РобінзонКрузо перетворив острів Розпуки на острів Надії?","Робінзон Крузо — злочинець чи людина, яка хоче допомогти?" (Д.Дефо "Робінзон Крузо"), "Що означаєстати Людиною для Діка Сенда?" (Ж.Верн "П'ятнадцятирічний капітан"), "Що врятувало безіменного героя ічому загинув Білл?" (Джек Лондон "Любов до життя"),"Чи може джентльмен фортуни стати справжнімджентльменом?" (Р.Л.Стівенсон "Острів скарбів").

Проблемність — це одна із найважливіших ознаксучасного уроку літератури. Тому у педагогічнійскарбничці вчителясловесника має обов'язково бути

технологія проблемного навчання.

Моя робота з упровадження компонентів проблемного навчання на уроках світової л-ри дає певні результати. Зокрема, якісно зростає творчий рівень учнівських робіт, що виявилося у використанні оригінальних і нестандартних прийомів побудови усних і письмових висловлювань. Мої учні займаютьпризові місця в різноманітних поетичних міських конкурсах.

Результатом використання проблемного навчання на уроці може бути:

урізноманітнення методів та організаційних форм навчання;

більш повна реалізація таких цілей навчально-виховного процесу:

а) підвищення рівня навчальних досягнень учнів;

б) продовження формування мовленнєвої культури;

в) удосконалення навчальних можливостей кожногошколяра;

г) можливість самостійного пошуку знань, активізації розумової діяльності.

- формування цілісної особистості, здатної до постійного самовдосконалення;

- розвиток творчих здібностей та особистісних якостей учнів;

- забезпечення спрямованості індивідуальності учня на успіх, формування життєвої компетентності, готової до самореалізації в різних сферах суспільного життя;

- свідоме ставлення учнів до навчання, розуміння його необхідності для того, щоб стати високоосвіченою, гармонійно розвиненою, творчою, комунікативною людиною, здатною до свідомого суспільного вибору;

- підвищення ефективності самостійної роботи.

 Протягом вивченя курсу світової літератури учні проходять три етапи проблемного навчання, доцільність яких відповідає віковим психоемоційним особливостям сприйняття та відтворення навчального матеріалу:

Іетап : репродуктивний ( з елементами творчості учнів, 5-6 кл. )

ІІ етап : репродуктивно – конструктивний ( колективна творчість, 7-8 кл.)

ІІІ етап : пошуковий ( авторський , 9 – 11 кл. )

Рефлексія результатів учнями : усвідомлення отриманих результатів, що досягається шляхом їх спеціального колективного обговорення або за допомогою інших прийомів (5-15 хв.). рефлексія є природним невід’ємним і найважливішим компонентом інтерактивного навчання на уроці.

Вона дає можливість учням і вчителю:

• усвідомити, чого вони навчились;
• оцінити власний рівень розуміння та засвоєння навчального матеріалу та спланувати чіткі реальні кроки його подальшого опрацювання;
• порівняти своє сприйняття з думками, поглядами, почуттями інших й інколи скоригувати певні позиції;
• як постійний елемент рефлексування привчати учнів рефлексувати в реальному житті, усвідомлюючи мвої дії та прогнозуючи подальші кроки;
• учителям побачити реакцію учнів на навчання та вностит необхідні корективи.

Рефлексія здійснюється у різних формах : у вигляді індивідуальної роботи, роботи в параз, дискусії, письмовій та усній формі.

Рефлексія застосовується після закінчення певного етапу навчання.

Технології рефлексії після окремих вправ, фрагментів уроку .

Усне обговорення може проводитись за запитаннями:

• З якою метою ми робили цю вправу?
• Які думки вона у вас викликала?
•  Чому ви особисто навчились?
• Чому б хотіли навчитись у подальшому?

Як бачимо, запровадження компонентів проблемного навчання на уроках світової л-ри в сучасному освітньому процесі є актуальним аспектом розвивального навчання, адже вміння дітей мислити, висловлювати міркування з приводу окресленої проблеми, бачити цю проблему є важливими елементами педагогіки взагалі. Проблемне навчання на уроках світової л-ри можливе за таких умов:

проб лематизація навчального матеріалу;

активність самої дитини;

зв`язок навчання з життям школяра.

Перед учителем стоїть важливе завдання – створення сприятливих умов для розвитку творчого потенціалу кожного учня та його реалізації в навчально-виховному процесі школи. І слова відомого педагога В.Сухомлинського звучать як наказ сучасному вчителю: «Духовне життя дитини повноцінне лише тоді, коли вона живе у світі гри, казки, музики, фантазії, творчості. Без цього вона – засушена квітка… Ми повинні виховувати так, щоб дитина відчувала себе шукачем і відкривачем знань. Тільки за цієї умови одноманітна, напружена робота школяра забарвлюється радісними почуттями і може принести маленьким людям переживання творця».

ДОДАТКИ

Дод. №1. РОЗРОБКИ УРОКІВ ДЛЯ 7 КЛАСУ ЗА ТЕМОЮ

«Літературна балада»

7 кл. Тема. Літературна  балада. Ф.Війон «Балада прикмет».Особливості жанру літературної балади.

Мета: дати визначення поняття «літературна балада»; розкрити особливості жанру; дати поняття про антитезу як засіб створення образу; працювати над виразним читанням балади, вдосконаленням навичок аналізу тексту, розкрити глибокий філософський сенс твору, відчуття складності, суперечливості людської індивідуальності; виховувати культуру зв’язного мовлення, культуру відповіді: логічність, послідовність, доведеність, культуру виразного читання

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Обладнання: портрет Війона, тексти «Балади прикмет»

Хід уроку

І. Організаційний  етап.

ІІ.Повідомлення теми, мети й завдань уроку.

ІІІ. . Актуалізація опорних знань, мотивація до навчальної діяльності.

Протягом тисячоліть люди шукали відповіді  на дуже важливі питання стосовно своєї місії у житті, заглиблювалися у власний внутрішній світ. Хто я ? Який я? Для чого живу? Жоден з мудреців не був певен, що знайшов правильну відповідь, адже у кожного вона – своя. Сьогодні Ви дізнаєтеся про результат роздумів  над такими важливими проблемами видатного французького поета Франсуа Війона і почеєте про новий для вас вид творчості – літературну баладу.

Але спочатку пропоную вам скласти асоціативний ланцюжок до слова «життя».

Ланцюжок може мати приблизно такий вигляд:

Життя            народження               радість            випробування                  любов   емоції        швидкоплинність            перемоги                  смерть        

Учитель. Давайте пригадаємо, що таке народна балада? (учні пригадують ознаки народної балади).

За якими критеріями ви визначали різницю між фольклорним і літературним твором? На основі ваших відповідей давайте складемо таблицю, у якій визначимо спільне та відмінне між фольклорним і літературним твором.

ІV.Робота над темою уроку.

1.Вчитель читає учням «Баладу прикмет» Ф.Війона і ставить проблемне запитання :

-Що ви можете сказати про автора цієї балади? (учні висловлюють свої припущення відносно особистості поета: його життя було дуже складним, сповненим різних подій і пригод; автор – людина розумна, освічена, тощо).

Вчитель. Так, доля Франсуа Війона дійсно була нелегкою, але насиченою. Про основні факти життєвого шляху ин іжете дізнатися, прочитавши матеріал підручника.(коментоване читання статті «Франсуа Війон»).

2. Робота над змістом «Балади прикмет». Виразне читання твору.

Франсуа Війон

БАЛАДА ПРИКМЕТ

Я знаю — мухи гинуть в молоці,

Я знаю добру і лиху годину,

Я знаю — є співці, сліпці й скопці,

Я знаю по голках сосну й ялину,

Я знаю, як кохають до загину,

Я знаю чорне, біле і рябе,

Я знаю, як Господь створив людину

Я знаю все й не знаю лиш себе.

Я знаю всі шляхи й всі манівці,

Я знаю небо щастя й сліз долину,

Я знаю, як на смерть ідуть бійці,

Я знаю і чернички спідничину,

Я знаю гріх, але грішить не кину,

Я знаю, хто під течею гребе,

Я знаю, як в бочках скисають вина,

Я знаю все й не знаю лиш себе.

Я знаю — коні є і є їздці,

Я знаю, скільки мул бере на спину,

Я знаю, хто працює без упину,

Я знаю сну й пробудження хвилину,

Я знаю Рим і як він всіх скубе,

Я знаю і гуситську всю провину,

Я знаю все й не знаю лиш себе!

Я знаю палац — знаю і хатину

Я знаю цвіт, і плід, і соб-цабе,

Я знаю смерть і знаю домовину,

Я знаю все й не знаю лиш себе!

(Пер. Л. Первомайського)

Вчитель пропонує учням відповісти на запитання за прочитаною баладою.

1.    Чим балада Війона відрізняється від інших відомих вам творів цього  жанру? Які поняття та явища пародіює Війон у «Баладі прикмет»?

2.    Що дає підстави назвати «Баладу прикмет» Франсуа Війона літературною баладою?

3.    Як називається художній прийом, покладений в основу побудови «Балади прикмет»? Що саме він виділяє у змісті твору?

4.    У яких рядках висловлено головну думку балади? Розкрийте самохарактеристику поета, спираючись на текст.

5.    Спробуйте переповісти своїми словами, що саме знає автор.

V. Рефлексія.

- Що  на уроці вам запам’ яталося найбільше?

- Чи зацікавила вас особистість і творчість Ф.Війона? Якщо так, то чим саме?

-    Чому, на вашу думку, поет переконаний, що знає все на світі, крім самого себе? Як ви гадаете, чи важливо кожному з нас знати самого себе? Свою відповідь аргументуйте.

-    Які слова і чому Ф. Війон зробив рефреном у баладі?

-   Яке загальне враження справила на вас балада Війона?

VI.Домашнє завдання

   Напишіть твір-мініатюру на одну з тем: «Що я знаю про світ і людей»; «Що я знаю про самого себе».

Тема. Ф.Шиллер. Балада «Рукавичка». Утвердження самоцінності людського життя.

Мета: ознайомлення зі змістом балади, обговорення проблеми людської гідності, цінності життя й справжніх почуттів; вдосконалення навичок коментованого читання та аналізу художнього тексту; робота над різними перекладами; робота над виразним читанням; виховання культури зв’язного мовлення, культури аргументованої відповіді та роботи в групах.

Хід уроку

І. . Організаційний  етап.

ІІ.Повідомлення теми, мети й завдань уроку.

ІІІ. . Актуалізація опорних знань, мотивація до навчальної діяльності

1.»Мікрофон»

Продовжте речення: «Людське життя – це…»

2. Поетична хвилинка.

Ти знаєш, що ти людина?

Ти знаєш про це чи ні?

Усмішка твоя – єдина,

Мука твоя – єдина,

Очі твої – одні.

Більше тебе не буде.

Завтра на цій землі

Інші ходитимуть люди,

Інші кохатимуть люди –

Добрі, ласкаві й злі.

Сьогодні усе для тебе –

Озера, гаї, степи.

І жити спішити треба,

Кохати спішити треба –

Гляди ж, не проспи!

Бо ти на землі – людина,

Хочеш того чи ні .

Усмішка твоя – єдина,

Мука твоя – єдина,

Очі твої – одні.

( В.Симоненко)

- У чому, на вашу думку, полягає цінність життя?

- Як ви вважаєте, чому слід поспішати жити?

3.  Фронтальне опитування

1) Що вам відомо про баладу як літературний жанр?

2) Які бувають балади за темою?

3) Які ви можете назвати художні особливості балади?

4) Чим літературна балада відрізняється від фольклорної?

IV.Формування нових знань, умінь та навичок (із використанням фотографії пам’ятника і портрета Ф.Шіллера )

1. Повідомлення учнів про Ф. Шіллера

2.Робота над первісним сприйняттям учнями твору.

Виразне читання  вчителем балади «Рукавичка»( у перекладі Б.Щавурського).

- Чи сподобався вам твір?

-Доведіть, що це дійсно літературна балада.

3. Аналіз тексту.

1) Читання фрагменту балади з початку твору до слів «І заричали і лягли»

• Які описи є в цьому фрагменті? (Опис короля і придворних дам та опис хижаків)

• Чому хижаків описано так яскраво і детально?

• Яку картину створює автор, які почуття вона викликає?      

2) Читання фрагменту балади від слів «Зненацька униз з балкона» до слів «То рукавичку принесеш»

4. Робота у групах (1 група досліджує образ Дефоржа, 2 група – образ Кунігунди)

• Які два слова характеризують суть звернення красуні до свого лицаря? («Лицемірно», «їдко»)

• Які неадекватні поняття містяться в рядку: «Якщо… твоя любов не знає меж, То рукавичку принесеш»? (В даному випадку маємо несумірне протиставлення — безмежне кохання і маленька рукавичка.) Слова красуні — це прохання, наказ чи заклик до випробування?

1) Що ми можемо сказати про головних героїв балади? Чи можемо ми за цим випадком зробити висновок про їхню вдачу?

2) Оцініть вчинок лицаря Делоржа.

3) Чому його дама посміла так вчинити з ним? Що, на вашу думку, зумовило її вчинок і відповідь лицаря?

5) Що послужило мотивом для написання цієї балади? Що Шіллер хотів довести цим твором?

V. Читання балади у перекладах М.Лермонтова, В.Жуковського.

-Який з перекладів вам сподабався більще ? Чому?

VІ. Робота над виразним читанням балади( у перекладі Б.Щавурського)

VІІ. Рефлексія.

 На чиєму боці, як ви вважаєте, автор балади? Продовжте наступні словосполучення:

Що засуджує?...

Що підносить?..

VIIІ. Домашнє завдання.

Вивчити напам’ять улюблену літературну баладу, підготуватися до конкурсу на кращого читця.

ДОДАТОК №2

Література

1. Гузь О.О. Зарубіжна література. Конспекти уроків. 8 клас. Частина 2. – Мандрівець, 2009.-416 с.
2. С.Д.Буряк, Г.О.Острова. Інтерактивні й нестандартні уроки зарубіжної літератури. – Основа, 2005 р. -160 с.
3. Гин А.А. Приёмы педагогической техники. Пособие для учителя. 4-е издание.- М.:Вита.-2002.-88с.
4. Ісаєва о. Інтерактивні види та форми робіт при вивченні зарубіжної літератури : За матеріалами конкурсу «Учитель року»
5. Интерактивное обучение:новые подходы//Відкритий урок.- 2002.- №5,6
6. Інтерактивні форми роботи на уроках зарубіжної літератури: За матеріалами конкурсу «Учитель року».-Дніпропетровськ.-2002
7. Штейнбук Ф.М. Методика викладання зарубіжної літератури в школі:Навчальний посібник. – 2-ге вид.,випр. та уточн.
8.  Штанько Л. Сучасний урок. Зарубіжна література. Інтерактивні технології на уроках. 5 – 12 класи.- Тернопіль: Мандрівець, 2010
9.  Інтернет-джерела.

ЗАСТОСУВАННЯ ПРОБЛЕМНОГО НАВЧАННЯ НА УРОКАХ СВІТОВОЇ ЛІТЕРАТУРИ.

Новий час невблаганно висуває перед вчителем нові  задачі, одна з яких – сформулювати в учнів стійку свідому мотивацію до навчання, їхнє розуміння своєї ролі у світі і в суспільстві, щире бажаня оволодіти духовними скарбами людства. Сумний факт, але все рыдше наші сучасники,а особливо молодь, буруть до рук книгу. Віртуальний світ заполонив уяву підлітків, і значна частина школярів не вбачає практичної користі у вивченні шкільного курсу лытератури.Змінити цю хибну думку  до снаги вчителям, які мають на озброєнні інноваційні технології навчання.

 Оскільки наш навчальний заклад працює за експериментальною програмою «Школа життєтворчості», то на даному етапі я як вчитель-предметник і класний керівник 7 класу приділяю особливу увагу реалізації підпрограми «Знижена пізнавальна активність», призначеної для учнів 7-8 класів. Згідно з дослідженнями, саме вік 13-14 років є найбільш важливим для формування стійкої мотивації учнів до навчання. У 7 класі рівень пізнавальної активності є найбільш низьким порівняно з попереднім і наступним класами. Тому головною задачею і класного керівника, і вчителів базових дисциплін є зацікавлення підлітків темами, що вивчаються на уроках. Як вчитель світової літератури намагаюся використовувати основні ідеї технології проблемного навчання, а саме : організовую дискусії стосовно подій і героїв, зображених у художніх творах, створюю ситуації пошуку, стимулюю знаходити відповіді на нестандартні запитання, залучаю до діалогу. Звісно, дискусія у 7 класі суттєво відрізняється від аналогічної форми роботи у старших класах, але важливий момент при цьому – дати учням чітке уявлення про культуру ведення дискусії. Учні попередньо ознайомлюються з Правилами дискусії, яких повинні дотримуватися.Правила дискусії мають такий вигляд:

• Ретельно продумайте своє бачення питання і аргументи до нього.
• Вступаючи в дискусію, не розпочинайте її з тих питань, за якими ви розходитеся в поглядах із вашим опонентом.
• Використовуйте метод Сократа : свою думку ви розділяєте на маленькі частинки і кожну пропонуєте  у вигляді запитання.
• Уникайте категоричності, особливо тоді, коли ви заперечуєте думку опонента.
• Обминайте монологи, адже діалог продуктивніший.
• Умійте почути та зрозуміти позицію опонента.
• Не переривайте свого співрозмовника.
• Не висміюйте його і не доводьте його точку зору до абсурду.
• Не прискіпуйтеся до невдалої формивисловлювання опонента.
• Не переходьте на особистість співрозмовника.
• Не розбивайте його позицію, а доведіть свою.
• Ставте на мету не перемагати, а знайти істину.
• Погоджуйтеся з тим, у чому ваш співрозмовник має слушність, знайдіть раціональне у його словах.
• Поясніть, чому ви не можете погодитися зі своїм опонентом, і висловіть власні думки.

Я маю вдалий досвід проведення дискусії у 7 класі за оповіданням Дж. Олдріджа «Останній дюйм». Учні висловлювалися відносно стосунків батьків і дітей, тема дискусії звучала так : «Батьки і діти: як порозумітися?» Підлітки врешті-решт дійшли спільного висновку, що і дорослі, і діти мають зробити крок один назустріч іншому, як це зробили герої оповідання.

На початку вивчення нової теми або літературного твору семикласники заповнюють невелику анкету, у якій дають відповіді на наступні запитання:

• Чи доводилося вам читати цей твір?
• Що ви знаєте про цього автора?
• Про що б хотіли дізнатися?

А на останньому уроці запитання інші:

• Над чим змусив вас задуматися твір?
• Чи був його фінал передбачуваний вами?
• Чи знайшли ви на уроках відповіді на свої запитання?

Проблемне навчання найповніше відповідає завданням розвитку творчого мислення учнів. Суть проблемного навчання полягає в пошуковій діяльності учнів, яка починається з постановки запитань; розв`язання проблемних завдань, закладених у навчальних програмах і підручниках; у проблемних ситуаціях, створених учителем; у різноманітній роботі учнів.

Проблемне навчання – це навчання, в ході якого учні систематично включаються в процес розв`язання проблемних запитань, завдань, ситуацій, створених на змісті програмового матеріалу. Надичайно важливим є і той факт,що під час застосуванні прийомів проблемного навчання розвивається творче мислення школярів. У зв’язку з тим, що творче мислення призводить до нових знань про світ і способи діяльності, то учні можуть пізнати в процесі творчості нове, але значуще не стільки для суспільства, скільки для самої особистості. Риси творчої діяльності, які є основою проблемного навчання, є такими:

самостійне перенесення знань і умінь у нову ситуацію;

розгляд нових проблем у знайомих, стандартних умовах;

бачення структури об`єкта, який підлягає вивченню;

здатність віднаходити альтернативу рішення;

уміння поєднувати раніше відомі способи розв`язання проблеми в новий спосіб;

бажання створювати оригінальний спосіб розв`язання проблеми.

Навчити учнів різних вікових груп зрозуміти цілісність літературних процесів шляхом аналізу з обов’язковим синтезом його результатів мені допомагає навчальна методика «Кола Вена» працюємо з учнями за таким алгоритмом:

1. Виділяю напрямки (підтеми, проблеми), до вирішення яких необхіжно звернутися у розкритті теми Їхня кількість довільна.
2. Інформація, що стосується кожної проблеми ( підтеми, напрямку ) заноситься в окреме коло.
3. У спільну частину записується інформація, що стосується всіх виділених складових.

Необхідно враховувати, що при работі за стратегією «Кола Вена» вчитель має пропонувати учням кількість площин, необхідну для розкриття теми. Їх може бути дві, три і т.д. але варто пам’ятати, що важливим етапом роботи залишається синтез : пошук спільної площини для всіх виділених учителем кіл.

Наприклад, при вивченні теми «Порівняльна характеристика Остапа ій Андрія» ( за повістю М.Гоголя «Тарас Бульба» ) отримуємо таку схему:

                                Остап:                                Андрій:

                        Серйозний                 Рідні по               Хитрий      

                        думає про                крові                легковажний

                        матір, здатний                молоді                поривчастий

                        прийняти муки                сміливі        здатний

                        заради                        сильні                зрадити

                        товаришів і віри                                 товаришів і віру

А при розгляданні взаємодії класичного детективного дуету – Шерлока Холмса  і доктора Вотсона – семикласники створили такі кола:

            Шерлок Холмс                      Доктор Вотсон

           Прозорливий              Любов до       наївний

           аналізує,              пригод, бажання спостерігає за подіями

            розплутує лан-    знайти розгадку    йде хибним шляхом

           цюжок подій            таємниці           дивується і захоплюється

             результат перед-                              несподіваною розв'язкою

                   бачуваний        

В.О.Сухомлинський писав, що, застосовуючи прийоми проблемного навчання, „... учитель збуджує найважливішу рушійну силу розумової активності – перехід від досягнутого рівня знань і розумового розвитку до нової сходинки, на яку треба піднятися в процесі оволодіння новими знаннями”. У цьому – дієвий спосіб розвитку творчого мислення.

Алгоритм проблемного навчання

Виокремити проблему з „фону”.

Чітко сформулювати проблему.

Поставити проблемне запитання.

Створити проблемну ситуацію.

Знайти найбільш оптимальний (доказовий) спосіб її розв`язання.

У разі невдачі проаналізувати ситуацію і скоригувати шлях розв`язання або реалізувати альтернативний.

Найбільш оптимальними є три рівні проблемності:

перший із них полягає в тому, що вчитель допомагає учням організувати роботу й надає їм інформацію, необхідну для розв`язання проблеми;

другий характеризується тим, що учитель спільно з учнями аналізує ситуацію і підводить їх до проблеми, а вони самостійно формулюють завдання і розв`язують його;

третій рівень: учні самостійно формулюють і розв`язують проблему без сторонньої допомоги.

Перехід від легкого до більш складного рівня проблемності необхідно здійснювати поступово, згідно з рівнем розвитку читацької активності й вікових особливостей учнів.

Під час вивчення гуманітарних предметів складніше сформулювати проблему. Це пов`язано з вербальним характером гуманітарних наук. Літературна проблема є сплавом ідейного, філософського, історичного та естетичного змісту. Як правил проблемність створюється постановкою проблемних запитань.

Чому...? (З якої причини...?)

Що змінилося б, якби...?

Чим відрізняється... від...?

Що поєднує... і...?

Чим можна пояснити...?

Які умови необхідно створити, щоб...?

Який висновок можна зробити?

На якій підставі зроблено висновок?

Такі проблемні питання передбачають висунення гіпотез, порівняння, аналіз.

Основними ознаками проблемних запитань є:

складність (на запитання немає готової відповіді в підручнику й розповіді вчителя; її слід знайти в результаті інтенсивних мислитель них процесів);

значимість (запитання викликає інтерес у школярів і є важливим для їх читацького розвитку);

місткість (широке охоплення матеріалу).

До цих основних ознак проблемного запитання необхідно додати ще одну – посильність. Адже учня до розв`язання проблеми зникне, якщо запитання легке для нього або якщо воно надто складне і в силу певної суми знань, рівня знань школяр не зможе знайти відповіді на поставлене запитання. Тому, формулюючи проблемне запитання, слід враховувати, чи зможуть учні впоратися із ним, адже діти спиратимуться на здобуті знання і розглядатимуть закономірності проблемних тенденцій. Звісно, така діяльність веде до підвищення пізнавальної активності учнів.

Постановка проблемних запитань на уроках світової л-ри повинна бути педагогічно виправданою.

Дискусія повинна вестися не заради дискусії, а задля того, щоб глибше проникнути в художній твір, осмислити його художні образи.

Залучення учнів в освітній процес за допомогою проблемних завдань здійснюється за причинно-наслідковим ланцюжком:

Оцінювання попереднього результату--- планування діяльності--- спосіб дії в нестандартних умовах--- аналіз результату--- опанування новихзнань.

Приклади проблемних завдань

сформулювати завдання;

поставити запитання по суті проблеми;

спланувати діяльність;

висунути гіпотезу і скласти план її перевірки;

проаналізувати й обґрунтувати спосіб розв`язання;

сформулювати спосіб дії в змінених умовах;

сформулювати власну позицію;

попередньо оцінити результат;

представити, подати інакше;

порівняти, обрати інший варіант;

порівняти з еталоном;

знайти обґрунтування для класифікації, здійснити класифікацію;

перейти від загальної до більш конкретної моделі.

Оскільки вище було зазначено, що літературна проблема має свої специфічні особливості, то слід наголосити на деяких моментах методики проблемного викладання світової л-ри. Варто враховувати, що кожний читач сприймає літературний твір емоційно, і ці емоції різні, то ж вирішення літературної проблеми не може бути однозначним.

При вивченні повісті Д.Лондона «Біле Ікло» дітям пропонується відповісти на запитання: «Чого більше: людського у світі тварин або тваринного у світі людей?» Щоб відповісти на це запитання, слід знати текст; уміти аналізувати й доводити свою думку, посилаючись  на твір, адже проблемне викладання передбачає якраз вчитування в літературний твір, тобто повільне, вдумливе читання. Слід скористатися інтерактивним прийомом «Займи позицію»: клас об`єднується в 2 групи – ті, хто вважає, що автор показав більше людського у тваринному світі, і ті, хто переконаний, що автор довів протилежне. Учні повинні аргументувати свої думки, посилаючись на зміст повісті.

Узагальнена таблиця має такий вигляд:

Тож учні дійшли висновку, що, на жаль, тваринного у світі людей Дж. Лондон показав більше. Але ці два світи тісно переплітаються і не можуть існувати один без одного. Крім того, є люди з добрим серцем, які й у світ тварин несуть тепло доброти. Такою людиною є лікар, який говорить: «Його треба доглядати, як людину, як хвору дитину…»

Аналізуючи вірш «Гробниця Потоцької» із циклу Адама Міцкевича «Кримські сонети», можна запропонувати учням такі питання:

Чому автор, пишучи про Крим та розповідаючи про враження від цікавих кримських місцин, звертається до образу Потоцької?

Як у вірші «Гробниця Потоцької» розкривається ідейний зміст циклу?

Слід акцентувати увагу на тому, що не відомо, про яку жінку йдеться, пояснити дітям, що можливо, похована жінка і не належала до роду Потоцьких.

Можливий діалог.

Запитання. Що ж змусило поета написати вірш «Гробниця Потоцької»?

Відповідь. По-перше, гробниця знаходиться в Криму, там, де перебував поет, неподалік від Бахчисарая. По-друге, поетові дорога сама думка про те, що він – не самотній поляк на чужій землі. Ліричний герой звертається до Полоцької як до живої істоти: «О полько!», «..зів`яла ти в краю», «від тебе юні дні», «складаючи на честь тобі пісні».

Запитання. То йому просто потрібен був співрозмовник? Хто завгодно?

Відповідь. Ні. Йому потрібен був зв`язок із Батьківщиною. Ліричний герой проводить паралель між Полоцькою і собою: «Як і ти, я вмру на чужині». Незважаючи на буяння природи, у його серці – печаль, сум за рідною землею. Те саме відчувала і невільниця-полячка, яку, за переказами, тут поховано: «Зів`яла ти в краю, заквітчанім весною, трояндо молода».

Запитання. Чи міг автор не включити цей вірш до циклу «Кримські сонети»? якби так сталося, що б змінилося?

Відповідь. Ця поезія – своєрідна паралель: на чужині він зустрів лише спогад про землячку, яка не скорилася волі закоханого в неї хана, а не саму людину. Тому важко уявити цикл «Кримські сонети» без цього вірша. Адже в ньому сконцентровано переживання і ліричного героя, і автора. З огляду на це «Гробниця Потоцької» є однією з ключових поезій циклу.

Запитання. Як у цій поезії розкривається ідейний зміст циклу «Кримські сонети»?

Відповідь. Твір має суттєве ідейне навантаження: у ньому не просто змальована краса природи Криму, як в інших віршах, а втілене почуття людини, вигнаної з рідної землі. Поет прагнув спілкування з людьми, які уособлюють нескореність польського народу, до якого він і сам належав. Навіть якщо це спілкування лише уявне.

Вивчаючи уривки з поеми Данте «Божественна комедія», можна запропонувати учням виконати випереджувальне завдання у творчих групах: дослідники забезпечують фонову ситуацію; опоненти – доповнюють її; шукачі слів – шукають нові, незвичні, важливі слова для того, щоб відповісти на запитання.

Як ви думаєте, чому люди грішать?

А що значить – бути Людиною?

Постановка таких проблемних запитань сприяє становленню світоглядних позицій учнів, розумінню загальнолюдських цінностей, суті християнської моралі; виховує любов до людини і Батьківщини, допомагає глибше осягнути складний шлях ідейних і моральних пошуків особистості, навчає жити за законами істини, добра і справедливості.

Організовуючи пізнавальний пошук, необхідно стимулювати учнів до того, щоб вони відкривали нове на уроці. Але якщо матеріал потребує глибокого, детального посилання на л-ний твір, великий за обсягом, що є характерним для навчальних програм 10-11 класів, можна окреслювати проблему, висловлювати гіпотези і перевіряти їх (посилаючись на текст) у ході виконання домашньої роботи. Наприклад, домашнє завдання для учнів 10 класу: за твором О.Уайльда «Портрет Д.Грея» визначити значення символу портрета (проблемно-пошукове завдання, що спонукає до самостійного мислення). Обираючи таку форму, педагог перестає бути носієм суто інформаційних функцій, його роль – заохотити учня до самопізнання.

Відповіді учнів мали такий вигляд:

• Портрет – уособлення душі, совісті Д.Грея. здійснюючи замах на свою душу, він убиває себе.
• Портрет – уособлення мистецтва. Мистецтво вічне. Здійснюючи замах на мистецтво, Д.Грей гине сам.

• Портрет – утілення життєвої моралі. Той, хто дивиться на портрет, оцінює його з позицій власних моральних поглядів.

Проблемне навчання на уроках світової л-ри можна здійснювати різними способами: діалогічним і монологічним викладом знань, евристичною бесідою й пошуково-самостійною роботою учнів, навчальним диспутом та учнівськими дослідженнями тощо. Так, створюючи на уроці систему проблемних ситуацій, учитель керує інтелектуальною діяльністю учнів під час постановки й розв`язання проблем, а учень усвідомлює й суб`єктивно приймає проблемну ситуацію, формує та розв`язує проблемні запитання, завдання, застосовує знання в нестандартних ситуаціях.

Відповідно до методики проблемного викладання урок світової літератури має таку структуру:

І.Фаза актуалізації ( евокація )

На цьому етапі учні мають пригадати всі знання, пов'язані з темою, що буде вивчатися на уроці. Доцільним вважають застосування прийому «Мозкової атаки». В процесі обговорення припущень стосовно змісту навчального матеріалу діти зможуть перевести знання на рівень самосвідомості.

Під час обговорення на дошці й у зошитах учнів мають з'являтися схеми, грона.

Гронування – це стратегія навчання, яка спонукає учнів вільно думати й відкрито висловлюватися на певну тему, спрямована на стимулювання мислення про зв'язки між окремими поняттями.

Для роботи обирається опорне слово, поняття, словосполучення. Відповідно до нього підбираються слова за певними зв'язками. Асоціативне гроно базується на пошуковій асоціації, які виникають в унів. Цей вид роботи не коментується і не оцінюється. Робота над асоціативними гронами допомагає акумулювати думки й міркування школярів навколо понять, що розглядаються на уроках.

Цю стратегію можна також використовувати на етапі актуалізації знань, перевірки домашнього завдання, подачі нового матеріалу, закріплення тощо.

    ІІ. Вивчення нового матеріалу (осмислення).

На цьому етапі учні ознайомлюються з новою інформацією під час прослуховування розповіді, читання, виконання експериментальних завдань. Так, наприклад, під час вивчення повісті Е.Портер «Полліанна» у 5 класі на етапі осмислення кожної з трьох груп учнів було запропоновано завдання, які мали на меті всебічно розкрити образ головної героїні твору (1 група мала знайти відповідь на запитання : «Як дівчинка змогла перетворити сумні події свого життя на радісні?», 2група обговорювала проблему «Вплив Полліанни на мешканців містечка», а 3 групі було запропоновано поміркувати над тим, як можна застосувати «метод Полліанни» у реальному житті і змоделювати 3-4 приклади таких ситуацій). Багаторівневе гроно являє собою розгорнуту опору за темою, в основі якої лежить принцип гіперзв'язків.

Таким чином, учні, працюючи у групах, навчаються висловлювати власні міркування над проблемою, а також співставляти їх із думками інших. Це привчає дітей до толерантності, дає початкові навички ведення дискусії, яка неодмінно виникає під час такої роботи.

   ІІІ. Рефлексія (міркування)

На цьому етапі уроку учні здійснюють таку роботу:

1. Узагальнюють і систематизують здобуту інформацію;
2. Діляться здобутими знаннями один із одним;
3. Висловлюють сукупність здобутих знань у вигляді схем, малюнків, таблиць тощо і пояснюють їх усьому класові.

Діти висловлюють своє розуміння проблеми, що досліджувалася, у вигляді творів-мініатюр, сенканів.

Сенкан – це п'ятирядковий вірш у прозі, що синтезує інформацію і в стислій формі виражає ставлення до прочитаного.

Сенкан складається за схемою:

1-й рядок – одне слово – тема (іменник)

2-й рядок – два слова – означення (прикметники)

3-й рядок – три слова – активність, дія ( дієслова)

4-й рядок – фраза, що виявляє ставлення до теми

5-й рядок – одне слово – асоціація

Наприклад,

Сенкан «Любов до життя»

                                        Життя

                                Складне, різнобічне.

                        Випробовує, підносить, перевіряє.

                          Людина отримує те, чого варта-

                                        Любов!

Сенкан «Полліанна»

                                        Дівчинка

                                Весела, життєрадісна.

                          Втішає, допомагає, підтримує.

                               Здатна зігріти весь світ.

                                          Сонце!

Сенкан «П'ятнадцятирічний капітан»

                                        Хлопчина

                                 Розумний, надійний.

                                Рятує, перемагає, керує.

                            Зміг здійснити дитячу мрію –

                                         Капітан!

На мій погляд, надзвичайно цікавою і корисною для застосування на уроках світової літератури у старших класах є методика організації літературної дискусії «Літературні кола», під час якої учням пропонується грати певну роль.

Для роботи вчитель обирає один текст. Учні класу об'єднуються у робочі дискусійні групи. Для членів кожної групи пропонуються одні й ті ж ролі, які змінюються з кожним дискусійним циклом. Учням пропонуються такі ролі:

1. Шукач цитат – завданням учня є пошук окремих частин тексту, які б група хотіла послухати у виразному читанні;
2. Дослідник – учень забезпечує фонову інформацію щодо будь-якої теми, пов'язаної з текстом;
3. Спостерігач за рухом – відстеження за всіма переміщеннями героїв у тексті;
4. Зв'язківець – учень знаходить зв'язки між текстом та навколишнім світом;
5. Пошуковець – учень, який ще до початку дискусії формує запитання, які хотів би обговорити з іншими;
6. Шукач слів – учень має знаходити цікаві, незвичайні, важливі або нові слова та звертати на них увагу;
7. Контролер – цей учень стежить за порядком: не дозволя відходити від теми, допомагає вступати у розмову по черзі, стежить за часом і регламентом, зобов'язує працювати всю групу;
8. Інтерпретатор – виконання цієї ролі передбачає уважний аналіз характерів героїв й обговорення їх з членами групи;
9. Ілюстратор – виконавець цієї ролі малює портрети головних героїв, описує обстановку, події, обговорює підготовлене з членами групи питання;
10. Протоколіст – в обов'язки виконавця цієї ролі входить ведення короткого запису тем, які обговорювалися, та питань, що порушувалися;
11. Репортер – у його обов'язки входить доповісти про роботу групи класу чи вчителю.

Основні принципи роботи творчого вчителя

всебічне вивчення і розвиток природних можливостей учнів, знання психологічних особливостей кожного школяра;

всебічний розвиток творчого потенціалу учня, його здібностей і нахилів;

формування навичок експериментально-дослідницької діяльності та мовленнєвої культури;

формування потреби в саморозвитку; потреби в самостійній праці, яка спрямована на одержання власного позитивного результату;

виховання комунікативно компетентної особистості, здатної орієнтуватися в сучасному інформаційному світі.

Проблемне навчання має специфічну ознаку - чітко поставлену мету навчання й відповідніїй педагогічні технології.

"Жити — значить мати проблеми, вирішувати їх —означає рости інтелектуально", — справедливо вважавКонфуцій. Унікальність уроку літератури саме в тому,що він дає змогу молодій людині вчитися вирішувати

життєві проблеми, змодельовані в художніх творах.

Наведу окремі приклади центральних проблем,розв'язання яких на уроках у шостому класі створюєумови для творчого оволодіння учнями знань, сприяє

розвитку їхніх розумових здібностей, має надзвичайновелике виховне значення, вчить розв'язувати життєвіпроблеми: "Що допомогло Робінзону Крузо залишитися людиною на безлюдному острові?", "Як РобінзонКрузо перетворив острів Розпуки на острів Надії?","Робінзон Крузо — злочинець чи людина, яка хоче допомогти?" (Д.Дефо "Робінзон Крузо"), "Що означаєстати Людиною для Діка Сенда?" (Ж.Верн "П'ятнадцятирічний капітан"), "Що врятувало безіменного героя ічому загинув Білл?" (Джек Лондон "Любов до життя"),"Чи може джентльмен фортуни стати справжнімджентльменом?" (Р.Л.Стівенсон "Острів скарбів").

Проблемність — це одна із найважливіших ознаксучасного уроку літератури. Тому у педагогічнійскарбничці вчителясловесника має обов'язково бути

технологія проблемного навчання.

Моя робота з упровадження компонентів проблемного навчання на уроках світової л-ри дає певні результати. Зокрема, якісно зростає творчий рівень учнівських робіт, що виявилося у використанні оригінальних і нестандартних прийомів побудови усних і письмових висловлювань. Мої учні займаютьпризові місця в різноманітних поетичних міських конкурсах.

Результатом використання проблемного навчання на уроці може бути:

урізноманітнення методів та організаційних форм навчання;

більш повна реалізація таких цілей навчально-виховного процесу:

а) підвищення рівня навчальних досягнень учнів;

б) продовження формування мовленнєвої культури;

в) удосконалення навчальних можливостей кожногошколяра;

г) можливість самостійного пошуку знань, активізації розумової діяльності.

- формування цілісної особистості, здатної до постійного самовдосконалення;

- розвиток творчих здібностей та особистісних якостей учнів;

- забезпечення спрямованості індивідуальності учня на успіх, формування життєвої компетентності, готової до самореалізації в різних сферах суспільного життя;

- свідоме ставлення учнів до навчання, розуміння його необхідності для того, щоб стати високоосвіченою, гармонійно розвиненою, творчою, комунікативною людиною, здатною до свідомого суспільного вибору;

- підвищення ефективності самостійної роботи.

 Протягом вивченя курсу світової літератури учні проходять три етапи проблемного навчання, доцільність яких відповідає віковим психоемоційним особливостям сприйняття та відтворення навчального матеріалу:

Іетап : репродуктивний ( з елементами творчості учнів, 5-6 кл. )

ІІ етап : репродуктивно – конструктивний ( колективна творчість, 7-8 кл.)

ІІІ етап : пошуковий ( авторський , 9 – 11 кл. )

Рефлексія результатів учнями : усвідомлення отриманих результатів, що досягається шляхом їх спеціального колективного обговорення або за допомогою інших прийомів (5-15 хв.). рефлексія є природним невід’ємним і найважливішим компонентом інтерактивного навчання на уроці.

Вона дає можливість учням і вчителю:

• усвідомити, чого вони навчились;
• оцінити власний рівень розуміння та засвоєння навчального матеріалу та спланувати чіткі реальні кроки його подальшого опрацювання;
• порівняти своє сприйняття з думками, поглядами, почуттями інших й інколи скоригувати певні позиції;
• як постійний елемент рефлексування привчати учнів рефлексувати в реальному житті, усвідомлюючи мвої дії та прогнозуючи подальші кроки;
• учителям побачити реакцію учнів на навчання та вностит необхідні корективи.

Рефлексія здійснюється у різних формах : у вигляді індивідуальної роботи, роботи в параз, дискусії, письмовій та усній формі.

Рефлексія застосовується після закінчення певного етапу навчання.

Технології рефлексії після окремих вправ, фрагментів уроку .

Усне обговорення може проводитись за запитаннями:

• З якою метою ми робили цю вправу?
• Які думки вона у вас викликала?
•  Чому ви особисто навчились?
• Чому б хотіли навчитись у подальшому?

Як бачимо, запровадження компонентів проблемного навчання на уроках світової л-ри в сучасному освітньому процесі є актуальним аспектом розвивального навчання, адже вміння дітей мислити, висловлювати міркування з приводу окресленої проблеми, бачити цю проблему є важливими елементами педагогіки взагалі. Проблемне навчання на уроках світової л-ри можливе за таких умов:

проб лематизація навчального матеріалу;

активність самої дитини;

зв`язок навчання з життям школяра.

Перед учителем стоїть важливе завдання – створення сприятливих умов для розвитку творчого потенціалу кожного учня та його реалізації в навчально-виховному процесі школи. І слова відомого педагога В.Сухомлинського звучать як наказ сучасному вчителю: «Духовне життя дитини повноцінне лише тоді, коли вона живе у світі гри, казки, музики, фантазії, творчості. Без цього вона – засушена квітка… Ми повинні виховувати так, щоб дитина відчувала себе шукачем і відкривачем знань. Тільки за цієї умови одноманітна, напружена робота школяра забарвлюється радісними почуттями і може принести маленьким людям переживання творця».

ДОДАТКИ

Дод. №1. РОЗРОБКИ УРОКІВ ДЛЯ 7 КЛАСУ ЗА ТЕМОЮ

«Літературна балада»

7 кл. Тема. Літературна  балада. Ф.Війон «Балада прикмет».Особливості жанру літературної балади.

Мета: дати визначення поняття «літературна балада»; розкрити особливості жанру; дати поняття про антитезу як засіб створення образу; працювати над виразним читанням балади, вдосконаленням навичок аналізу тексту, розкрити глибокий філософський сенс твору, відчуття складності, суперечливості людської індивідуальності; виховувати культуру зв’язного мовлення, культуру відповіді: логічність, послідовність, доведеність, культуру виразного читання

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Обладнання: портрет Війона, тексти «Балади прикмет»

Хід уроку

І. Організаційний  етап.

ІІ.Повідомлення теми, мети й завдань уроку.

ІІІ. . Актуалізація опорних знань, мотивація до навчальної діяльності.

Протягом тисячоліть люди шукали відповіді  на дуже важливі питання стосовно своєї місії у житті, заглиблювалися у власний внутрішній світ. Хто я ? Який я? Для чого живу? Жоден з мудреців не був певен, що знайшов правильну відповідь, адже у кожного вона – своя. Сьогодні Ви дізнаєтеся про результат роздумів  над такими важливими проблемами видатного французького поета Франсуа Війона і почеєте про новий для вас вид творчості – літературну баладу.

Але спочатку пропоную вам скласти асоціативний ланцюжок до слова «життя».

Ланцюжок може мати приблизно такий вигляд:

Життя            народження               радість            випробування                  любов   емоції        швидкоплинність            перемоги                  смерть        

Учитель. Давайте пригадаємо, що таке народна балада? (учні пригадують ознаки народної балади).

За якими критеріями ви визначали різницю між фольклорним і літературним твором? На основі ваших відповідей давайте складемо таблицю, у якій визначимо спільне та відмінне між фольклорним і літературним твором.

ІV.Робота над темою уроку.

1.Вчитель читає учням «Баладу прикмет» Ф.Війона і ставить проблемне запитання :

-Що ви можете сказати про автора цієї балади? (учні висловлюють свої припущення відносно особистості поета: його життя було дуже складним, сповненим різних подій і пригод; автор – людина розумна, освічена, тощо).

Вчитель. Так, доля Франсуа Війона дійсно була нелегкою, але насиченою. Про основні факти життєвого шляху ин іжете дізнатися, прочитавши матеріал підручника.(коментоване читання статті «Франсуа Війон»).

2. Робота над змістом «Балади прикмет». Виразне читання твору.

Франсуа Війон

БАЛАДА ПРИКМЕТ

Я знаю — мухи гинуть в молоці,

Я знаю добру і лиху годину,

Я знаю — є співці, сліпці й скопці,

Я знаю по голках сосну й ялину,

Я знаю, як кохають до загину,

Я знаю чорне, біле і рябе,

Я знаю, як Господь створив людину

Я знаю все й не знаю лиш себе.

Я знаю всі шляхи й всі манівці,

Я знаю небо щастя й сліз долину,

Я знаю, як на смерть ідуть бійці,

Я знаю і чернички спідничину,

Я знаю гріх, але грішить не кину,

Я знаю, хто під течею гребе,

Я знаю, як в бочках скисають вина,

Я знаю все й не знаю лиш себе.

Я знаю — коні є і є їздці,

Я знаю, скільки мул бере на спину,

Я знаю, хто працює без упину,

Я знаю сну й пробудження хвилину,

Я знаю Рим і як він всіх скубе,

Я знаю і гуситську всю провину,

Я знаю все й не знаю лиш себе!

Я знаю палац — знаю і хатину

Я знаю цвіт, і плід, і соб-цабе,

Я знаю смерть і знаю домовину,

Я знаю все й не знаю лиш себе!

(Пер. Л. Первомайського)

Вчитель пропонує учням відповісти на запитання за прочитаною баладою.

1.    Чим балада Війона відрізняється від інших відомих вам творів цього  жанру? Які поняття та явища пародіює Війон у «Баладі прикмет»?

2.    Що дає підстави назвати «Баладу прикмет» Франсуа Війона літературною баладою?

3.    Як називається художній прийом, покладений в основу побудови «Балади прикмет»? Що саме він виділяє у змісті твору?

4.    У яких рядках висловлено головну думку балади? Розкрийте самохарактеристику поета, спираючись на текст.

5.    Спробуйте переповісти своїми словами, що саме знає автор.

V. Рефлексія.

- Що  на уроці вам запам’ яталося найбільше?

- Чи зацікавила вас особистість і творчість Ф.Війона? Якщо так, то чим саме?

-    Чому, на вашу думку, поет переконаний, що знає все на світі, крім самого себе? Як ви гадаете, чи важливо кожному з нас знати самого себе? Свою відповідь аргументуйте.

-    Які слова і чому Ф. Війон зробив рефреном у баладі?

-   Яке загальне враження справила на вас балада Війона?

VI.Домашнє завдання

   Напишіть твір-мініатюру на одну з тем: «Що я знаю про світ і людей»; «Що я знаю про самого себе».

Тема. Ф.Шиллер. Балада «Рукавичка». Утвердження самоцінності людського життя.

Мета: ознайомлення зі змістом балади, обговорення проблеми людської гідності, цінності життя й справжніх почуттів; вдосконалення навичок коментованого читання та аналізу художнього тексту; робота над різними перекладами; робота над виразним читанням; виховання культури зв’язного мовлення, культури аргументованої відповіді та роботи в групах.

Хід уроку

І. . Організаційний  етап.

ІІ.Повідомлення теми, мети й завдань уроку.

ІІІ. . Актуалізація опорних знань, мотивація до навчальної діяльності

1.»Мікрофон»

Продовжте речення: «Людське життя – це…»

2. Поетична хвилинка.

Ти знаєш, що ти людина?

Ти знаєш про це чи ні?

Усмішка твоя – єдина,

Мука твоя – єдина,

Очі твої – одні.

Більше тебе не буде.

Завтра на цій землі

Інші ходитимуть люди,

Інші кохатимуть люди –

Добрі, ласкаві й злі.

Сьогодні усе для тебе –

Озера, гаї, степи.

І жити спішити треба,

Кохати спішити треба –

Гляди ж, не проспи!

Бо ти на землі – людина,

Хочеш того чи ні .

Усмішка твоя – єдина,

Мука твоя – єдина,

Очі твої – одні.

( В.Симоненко)

- У чому, на вашу думку, полягає цінність життя?

- Як ви вважаєте, чому слід поспішати жити?

3.  Фронтальне опитування

1) Що вам відомо про баладу як літературний жанр?

2) Які бувають балади за темою?

3) Які ви можете назвати художні особливості балади?

4) Чим літературна балада відрізняється від фольклорної?

IV.Формування нових знань, умінь та навичок (із використанням фотографії пам’ятника і портрета Ф.Шіллера )

1. Повідомлення учнів про Ф. Шіллера

2.Робота над первісним сприйняттям учнями твору.

Виразне читання  вчителем балади «Рукавичка»( у перекладі Б.Щавурського).

- Чи сподобався вам твір?

-Доведіть, що це дійсно літературна балада.

3. Аналіз тексту.

1) Читання фрагменту балади з початку твору до слів «І заричали і лягли»

• Які описи є в цьому фрагменті? (Опис короля і придворних дам та опис хижаків)

• Чому хижаків описано так яскраво і детально?

• Яку картину створює автор, які почуття вона викликає?      

2) Читання фрагменту балади від слів «Зненацька униз з балкона» до слів «То рукавичку принесеш»

4. Робота у групах (1 група досліджує образ Дефоржа, 2 група – образ Кунігунди)

• Які два слова характеризують суть звернення красуні до свого лицаря? («Лицемірно», «їдко»)

• Які неадекватні поняття містяться в рядку: «Якщо… твоя любов не знає меж, То рукавичку принесеш»? (В даному випадку маємо несумірне протиставлення — безмежне кохання і маленька рукавичка.) Слова красуні — це прохання, наказ чи заклик до випробування?

1) Що ми можемо сказати про головних героїв балади? Чи можемо ми за цим випадком зробити висновок про їхню вдачу?

2) Оцініть вчинок лицаря Делоржа.

3) Чому його дама посміла так вчинити з ним? Що, на вашу думку, зумовило її вчинок і відповідь лицаря?

5) Що послужило мотивом для написання цієї балади? Що Шіллер хотів довести цим твором?

V. Читання балади у перекладах М.Лермонтова, В.Жуковського.

-Який з перекладів вам сподабався більще ? Чому?

VІ. Робота над виразним читанням балади( у перекладі Б.Щавурського)

VІІ. Рефлексія.

 На чиєму боці, як ви вважаєте, автор балади? Продовжте наступні словосполучення:

Що засуджує?...

Що підносить?..

VIIІ. Домашнє завдання.

Вивчити напам’ять улюблену літературну баладу, підготуватися до конкурсу на кращого читця.

ДОДАТОК №2

Література

1. Гузь О.О. Зарубіжна література. Конспекти уроків. 8 клас. Частина 2. – Мандрівець, 2009.-416 с.
2. С.Д.Буряк, Г.О.Острова. Інтерактивні й нестандартні уроки зарубіжної літератури. – Основа, 2005 р. -160 с.
3. Гин А.А. Приёмы педагогической техники. Пособие для учителя. 4-е издание.- М.:Вита.-2002.-88с.
4. Ісаєва о. Інтерактивні види та форми робіт при вивченні зарубіжної літератури : За матеріалами конкурсу «Учитель року»
5. Интерактивное обучение:новые подходы//Відкритий урок.- 2002.- №5,6
6. Інтерактивні форми роботи на уроках зарубіжної літератури: За матеріалами конкурсу «Учитель року».-Дніпропетровськ.-2002
7. Штейнбук Ф.М. Методика викладання зарубіжної літератури в школі:Навчальний посібник. – 2-ге вид.,випр. та уточн.
8.  Штанько Л. Сучасний урок. Зарубіжна література. Інтерактивні технології на уроках. 5 – 12 класи.- Тернопіль: Мандрівець, 2010
9.  Інтернет-джерела.