Эссе "Педагогическая толерантность как признак демократической школы"
методическая разработка по теме

Макіївська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 16

Есе за темою

«ПЕДАГОГІЧНА ТОЛЕРАНТНІСТЬ

ЯК ОЗНАКА ДЕМОКРАТИЧНОЇ ШКОЛИ»

Практичний психолог МЗШ І-ІІІ ступенів № 16

Воропай Ольга Іванівна

Макіївка - 2012

Наше сьогодення динамічно розвивається у різних сферах суспільства. Ми повинні швидко засвоювати різного роду інформацію, вміти її аналізувати та синтезувати, робити певні висновки, обґрунтування. Кожен із нас зобов'язаний вчитися швидко реагувати під час комунікативної взаємодії, дуже часто навіть відстояти свою позицію в неконфліктній та толерантній формі, тим самим не образивши співрозмовника. Тому виникає питання: «Чи потрібна толерантність у сучасній школі?»

Мені здається, що толерантність є тією культурною спрямованістю, ставленням особистості, яка проживає в мирі та злагоді, в країні, родині, школі, класі. Отже, це передбачає наявність у кожного таких людських якостей, як відповідальність, доброзичливість, стриманість, терпимість. На жаль, дух нетерпимості до іншої культури, способу життя, вірувань, звичок продовжує існувати в суспільстві. Не є винятком і школа.

Педагогічна толерантність - терпимість до власних дітей, учнів, уміння зрозуміти і пробачити їхні недосконалості. Необхідною умовою успішної педагогічної діяльності є прийняття дитиною такою, якою вона є, прийняття інакшості у взаємодії.  У  сучасній школі роль особистості педагога істотно зростає. Тому толерантний педагог, завдяки особливій практиці побудови своєї поведінки по відношенню до учнів, домагається більшої результативності.

Проблеми з якими стикається сучасна школа – ускладнення відносин, розділення «на багатих та бідних», нетерпимість до людини іншої віри, - пояснюють інтерес до питання толерантності. Важливим чинником соціальної адаптації є розвинута терпимість особистості педагога. На її прояв впливають наступні риси характеру: агресивність, доброзичливість, домінантність тощо. В педагогічній толерантності немає місця авторитарності, припущенню, нав’язуванню своєї думки, маніпулюванню учнями.

В моєму розумінні, вчитель повинен сприяти та допомагати учневі усвідомлюючи навчатися самому. Він  стає як би посередником в навчальному процесі. Звичайно такій підхід вимагає від вчителю постійного самовдосконалення, напруженої роботи. Це не легкий труд, який забирає багато часу та зусиль, навіть здоров’я.  Але  нагородою для педагога є наступне – в результаті він бачить ту особистість, яку ви намагались створити.

Для того щоб реалізувати педагогіку толерантності, вчителі, в першу чергу, повинні створити зразки взаємовідношень між собою, а саме: працювати в атмосфері взаєморозуміння, взаємоповаги, співучасті й співпереживання. Толерантний педагог усвідомлює, що його сприймають як зразок для наслідування. Він використовує навички для розвитку діалогу і мирного розв'язання конфліктів, навчає мислити критично, вміє цінити позиції інших, при цьому чітко формулює власну точку зору, не підтримує агресивну поведінку, сприяє залученню учнів і батьків до прийняття рішень спільної діяльності.

Дуже часто у педагогів та дітей можуть бути різні точки зору, тобто різні, часом полярні цінності, уявлення, а значить і відношення до об'єктів толерантності. І коло таких об'єктів може бути як завгодно широкий і різноплановий - від молодіжного сленгу і поглядів на моду до життєвих цінностей і перспектив. Тим часом, суперечливість, альтернативність позицій вимагає толерантності від обох сторін по відношенню один до одного.

Таким чином, ознакою демократичної школи є не тільки педагогічна толерантність, але і толерантне ставлення з боку учнів.

Слід сказати, що толерантність вкорінюється в школі, формує ставлення до неї як до найважливішої цінності суспільства, тому розвиває в учнів риси толерантної особистості з метою виховання чуйних і відповідальних громадян, відкритих сприйняттю інших культур, здатних цінувати свободу, поважати людські чесноти та індивідуальність.

Отже, висновок можна зробити такий: толерантний шлях - це шлях людини, яка добре знає себе, комфортно почуває себе в навколишньому середовищі, розуміє інших людей, завжди готовий прийти на допомогу, з доброзичливим ставленням до інших культур, поглядів та традицій.