Стилістичні засоби (анафора, рефрени, постійні епітети, персоніфікація, символ, гіпербола). Робота з текстами УНТ. Пісні Марусі Чурай. «Віють вітри», «За світ встали козаченьки». Історичні пісні. «Ой Морозе, Морозенку», «Чи не той то Хміль».
план-конспект урока по литературе (11 класс) по теме
Урок для підготовки до зовнішнього незалежного оцінювання. Матеріал дає змогу розібратися в стилістичних засобах літератури.
Скачать:
| Вложение | Размер |
|---|---|
 urok.no2_stilistichni_zasobi._robota_z_tekstami_unt.docx | 29.18 КБ |
| Література доби ренесансу і бароко | 33.9 КБ |
Предварительный просмотр:
Урок №2
Стилістичні засоби (анафора, рефрени, постійні епітети, персоніфікація, символ, гіпербола). Робота з текстами УНТ. Пісні Марусі Чурай. «Віють вітри», «За світ встали козаченьки». Історичні пісні. «Ой Морозе, Морозенку», «Чи не той то Хміль».
Поетичний синтаксис
Урізноманітнюючи форми побудови речень, письменник досягає більшої виразності, виділяє, ставить на перший план якусь певну думку, на яку він хоче звернути увагу читача.
Поетична мова багата незвичними мовними зворотами. До них належать:
Анафора - (піднесення, винесення вгору) – повторення тих самих звуків, слів, синтаксичних конструкцій на початку віршових рядків, частин фрази, речень, абзаців, строф, розділів твору.
Н-д: Усе міняється, оновлюється, рветься,
Усе в нові на світі форми переходить.
Тобі одній, намріяна царівно,
Тобі одній дзвенять мої пісні,
Тобі одній в моєму храмі дивно
Пливуть молитви і горять огні. (М.Рильський)
Епіфора – (перенесення, повторення) – повторення тих самих слів або словосполучень у закінченнях суміжних віршових рядків, строф, речень, абзаців, розділів твору.
Н-д: О прекрасний час!
Неповторний час!
Симплока – поєднання анафори з епіфорою.
Наприклад: Завтра на цій землі
Інші ходитимуть люди,
Інші кохатимуть люди –
Добрі, ласкаві й злі (В.Симоненко).
Кільце – повторення однакових синтаксичних конструкцій на початку і в кінці твору або його частини.
Рефрен – рядок або кілька рядків, що повторюються в кінці кожної строфи чи групи строф.
Антитеза – різке протиставлення двох протилежних думок, образів, якостей, явищ тощо.
Н-д: «Усі ми в золоті і голі», «У тій хатині, у раю я бачив пекло…»; « Моя любов сягала неба, А Гриць ходив ногами по землі»;» Біднесенький, намучився зі мною. Веселий був, а я була сумною» (Л.Костенко).
Тавтологія – поєднання чи повторення тих самих або близьких за значенням слів. У розмовній мові це не бажане повторення того самого, тільки іншими словами (вчительські слова – слова вчителя). Хурделяє хуга хуртовинна, засипає снігом очі вщерть (І.Драч)
Паралелізм – стилістична фігура: послідовне зображення двох чи кількох явищ із різних сфер життя, показ одних подій на тлі інших, чимось подібних до них. Паралелізм – це порівняння у формі зіставлення.
Н-д: тече вода в синє море,
Та не витікає;
Шука козак свою долю,
А долі немає.
Пішов козак світ за очі;
Грає синє море…
Оксиморон – (дотепно-безглузде) – поєднання контрастних понять, які логічно нібито несумісні, але разом з тим створюють нове уявлення (дзвінка тиша, веселе горе, розумний дурень).
А я дивлюсь, поглядаю,
Сміюсь сльозами… (Т.Шевченко)
Безсполучниковість – (або асиндетон) стилістична фігура: відсутність єднальних сполучників між однорідними членами речення та сурядними реченнями. Це надає розповіді стрімкості, особливої компактності, сприяє відтворенню швидкого руху чи раптових змін явищ або настроїв. Н-д: Зійшлися, побралися, поєдналися,
Помолоділи, підросли.
Полісиндетон (багатосполучниковість) – це одна з фігур, що полягає в повторенні однакових сполучників. Цим письменник досягає уповільнення розповіді і разом з тим тісного зв’язку між словами. Іноді цей засіб посилює ліричність змісту. Наприклад:
І птах, і гілка, і весняна,
Немов розкрилена блакить,
І він летить до неї зрана,
Непогамовано летить (Л.Каширіна).
Риторичне звертання - це звертання до відсутніх людей, до читачів, до персонажів твору, до предметів і явищ, щоб привернути до них увагу, виявити до них своє ставлення тощо.
Градація – (крок, ступінь) стилістичний засіб, коли вирази чи картини подаються зі всезростаючим значенням. Якщо перехід відбувається від меншого до більшого – це пряма градація, якщо ж навпаки – зворотна.
І на хресті отім без ката
І без царя вас, біснуватих,
Розпнуть, розірвуть, рознесуть…
Не ждіть рятунку ні від кого:
Ні від богів, ні від царів. (зворотна)
Синекдоха – називання частин замість цілого, або однини замість множини (різновид метонімії) (випив усе молоко, матеріальні цінності творить людська рука);
Гіпербола – тип художньої образності, що ґрунтується переважно на фантастиці, сміхові, гіперболі, контрасті фантастичного і реального, прекрасного і потворного, трагічного і комічного. («До нас дійшли слова, стрімкіші за Говерли» (В.Кочевський);
Перифраза – один із тропів: заміна назви предмета, явища, людини описом їх найхарактерніших ознак ( замість «молодість» - «весна життя», замість «Максим Горький» - «буревісник революції»). Іноді перифразом називають іронічне використання форми відомого твору з гумористичною чи сатиричною метою.
Інверсія — одна із стилістичних фігур мови, яка полягає в незвичному розташуванні слів у реченні, щоб найбільш значуще слово чи слова особливо підкреслити, звернути на них увагу.
Приклади: Так ніхто не кохав. Через тисячі літ // Лиш приходить подібне кохання. (В. Сосюра), замість: Ніхто не кохав так. Подібне кохання приходить лише через тисячі літ.
Тестування до уроку 2
1. Укажіть стилістичний прийом, яскраво виражений у поданому уривку:
Чи всі ж тії сади цвітуть,
Що зарані розвиваються?
Чи всі ж тії вінчаються,
Що любляться та кохаються?
А) оксиморон
Б) епіфора
Г) тавтологія
Д) паралелізм
2. Укажіть стилістичний прийом, яскраво виражений у поданому уривку:
Нехай гонять, нехай ловлять,
Нехай заганяють,
Нехай мене, Кармалюка,
В світі споминають!
А) анафора
Б) епіфора
В) антитеза
Г) тавтологія
Д) паралелізм
3. Виберіть два стилістичні засоби, використані в уривку:
Сама овес я сіяла –
Сама його й скошу,
Сам, мій милий, нагнівався, сам і перепрошуй.
А) анафора
Б) епіфора
В) антитеза
Г) тавтологія
Д) паралелізм
4. Укажіть всі правильні відповіді. Виберіть засоби поетичного синтаксису, використані в поданому уривку:
Половина та садів цвіте,
Половина обсипається.
Одна пара та вінчається,
А друга розлучається.
А) анафора
Б) епіфора
В) антитеза
Г) оксиморон
Д) тавтологія
Е) риторичне питання
Ж) риторичне звертання
З) психологічний паралелізм
5. Рядки:
Не пий, Хмельницький, дуже тої Жовтої Води:
Іде ляхів сорок тисяч хорошої вроди.
належать до:
а) календарно-обрядових пісень б) дум
в) соціально-побутових пісень г) балад д) історичних пісень.
6. Рядки:
Щедрик, щедрик, щедрівочка,
Прилетіла ластівочка….
належать до:
а) календарно-обрядових пісень б) дум
в) соціально-побутових пісень г) балад д) історичних пісень.
7. Рядки:
Розлилися води на чотири броди.
Гей, дівки, весна красна, зілля зелененьке.
належать до:
а) календарно-обрядових пісень б) дум
в) соціально-побутових пісень г) балад д) історичних пісень.
8. Рядки:
Оттогді-то Барабаш, гетьман молодий,
Конем поїжджає,
Плаче-ридає
І стиха словами промовляє:
«Ей, пане куме, пане Хмельницький,
Пане писарю військовий!»
належать до:
а) календарно-обрядових пісень б) дум
в) соціально-побутових пісень г) балад д) історичних пісень.
9. Рядки:
У ржі на межі, на кривій березі
Там сиділа русалка.
Просила русалка у дівочок сорочки.
належать до:
а) календарно-обрядових пісень б) дум
в) соціально-побутових пісень г) балад д) історичних пісень.
10. Рядки:
То тоді ті козаки теє зачували,
Білим лицем до сирої землі припадали,
Дівку бранку,
Марусю, попівну Богеславку,
Кляли-проклинали.
належать до:
а) календарно-обрядових пісень б) дум
в) соціально-побутових пісень г) балад д) історичних пісень.
11. Рядки:
Ой весна, весна, ти красна,
Що є ти нам, весна, принесла?
належать до:
а) календарно-обрядових пісень б) дум
в) соціально-побутових пісень г) балад д) історичних пісень.
12. Рядки:
Ой чиє ж то жито, чиї ж то покоси?
Не спішіть, дівчата, розпускати коси.
належать до:
а) календарно-обрядових пісень б) дум
в) соціально-побутових пісень г) балад д) історичних пісень.
13. Рядки:
Ой та то ж не пили пилили
І не тумани вставали,
Як із землі турецької
Та із віри бусурменської
з города Озова, з тяжкої неволі
Три брати утікали.
належать до: а) календарно-обрядових пісень б) дум
в) соціально-побутових пісень г) балад д) історичних пісень.
14. Рядки:
Зажурилась Україна,
Бо нічим прожити:
Витоптала орда кіньми
Маленькії діти.
належать до:
а) календарно-обрядових пісень б) дум
в) соціально-побутових пісень г) балад д) історичних пісень.
15. Рядки:
Візьми, сестро, піску жменю,
Посій його на каменю
Як той пісок житом зійде,-
Тоді твій брат з війни прийде.
належать до:
а) календарно-обрядових пісень б) дум
в) соціально-побутових пісень г) балад д) історичних пісень.
16. Рядки:
Ой ти, Морозенку,
Ой ти преславний козаче,
За тобою, Морозенку,
Вся Україна плаче.
належать до:
а) календарно-обрядових пісень б) дум
в) соціально-побутових пісень г) балад д) історичних пісень.
17. Рядки:
В Цариграді на риночку
Та п’є Байда мед-горілочку;
Ой п’є Байда та не день, не два,
Не одну нічку та й не годиночку.
належать до:
а) календарно-обрядових пісень б) дум
в) соціально-побутових пісень г) балад д) історичних пісень.
18. Рядки:
Котився віночок по полю,
До просився женчиків додому:
«Ой додому, женчики, ходіте,
Да мене у стодолу візьміте».
належать до:
а) календарно-обрядових пісень б) дум
в) соціально-побутових пісень г) балад д) історичних пісень.
19. Колядки відносяться до:
а) календарно-обрядових пісень б) дум
в) соціально-побутових пісень г) балад д) історичних пісень.
20. Щедрівки відносяться до:
а) календарно-обрядових пісень б) дум
в) соціально-побутових пісень г) балад д) історичних пісень.
21. Гаївки відносяться до:
а) календарно-обрядових пісень б) дум
в) соціально-побутових пісень г) балад д) історичних пісень.
21. Рекрутські пісні відносяться до:
а) календарно-обрядових пісень б) дум
в) соціально-побутових пісень г) балад д) історичних пісень.
22. Веснянки відносяться до:
а) календарно-обрядових пісень б) дум
в) соціально-побутових пісень г) балад д) історичних пісень.
23. Русальні пісні відносяться до:
а) календарно-обрядових пісень б) дум
в) соціально-побутових пісень г) балад д) історичних пісень.
24. Чумацькі пісні відносяться до:
а) календарно-обрядових пісень б) дум
в) соціально-побутових пісень г) балад д) історичних пісень.
25. Купальські пісні відносяться до:
а) календарно-обрядових пісень б) дум
в) соціально-побутових пісень г) балад д) історичних пісень.
26. Заробітчанські пісні відносяться до:
а) календарно-обрядових пісень б) дум в) соціально-побутових пісень
г) балад д) історичних пісень.
27. Жанр українського фольклору з нерівноскладовим віршем, відсутністю строф, який у більшості випадків складається з заспіву, розповіді та кінцівки та виконується у супроводі гри на кобзі, лірі чи бандурі, - це:
а) веснянка б) дума в) чумацька пісня
г) балада д) щедрівка
28. Жанр ліро-епічної поезії фантастичного, історико-героїчного чи побутового змісту з драматично-напруженим сюжетом, у якому наявні елементи незвичного, -це:
а) рекрутська пісня б) дума в) гаївка
г) балада д) колядка.
29. Ліро-епічний жанр фольклору, в якому відбито картини історичної дійсності, зафіксовані в історичниї джерелах, важливі події, діяльність історичних осіб, а також ставлення до них народу, - це:
а) рекрутська пісня б) дума в) гаївка
г) балада д) колядка.
30. До соціально-побутових пісень належать:
а) колискові, жартівливі, весільні
б) козацькі, чумацькі, рекрутські
в) веснянки, щедрівки, колядки
г) стрілецькі, жниварські, русальні
д) історичні, обрядові, коломийки.
31. Героїня народної балади «Бондарівна»:
а) шукає романтики, пригод, сильних вражень
б) захищає свою честь і гідність
в) мститься за кривду трудового люду
г) знаходиться в пошуках правди, добра, щастя
д) хоче самотності, тиші, спокою, шукає істини в житті.
32. Дівчина, яка стала дружиною турецького пана, але допомогла козакам, випустивши їх із темниці на волю, це:
а) Маруся в романі Л.Костенко «Маруся Чурай»
б) Маруся в «Думі про Марусю Богуславку»
в) Маруся з однойменної повісті Г.Квітки-Основ'яненка
г) Ярославна зі «Слова про похід Ігорів»
д) Бондарівна з однойменної народної балади.
Предварительный просмотр:
Урок №3 Українська література ренесансу і бароко. «Повість минулих літ» (уривки про заснування Києва, про помсту княгині Ольги, про напад хозарів)
- Самостійна робота. Стилістичні засоби синтаксису
- Перевірка засвоєного матеріалу з УНТ.
- Основним об’єктом зображення в епосі є:
а) реальні події б) фантастичні уявлення
в) внутрішній світ людини
г) інтимні почуття
2. Правильне визначення балади подано в рядку:
а) невеликий віршований ліро-епічний твір повчально-гумористичного або сатиричного й алегоричного змісту
б) один із видів усної народної творчості, що розповідає про явища природи, історичні події, богів, обожнених героїв, уявних істот
в) ліро-епічна пісня сумовитого характеру з драматично напруженим сюжетом, в якій ідеться про фантастичні, незвичайні події або життєві конфлікти
г) фольклорний і літературний жанр казкового, фантастичного характеру про життя і діяльність якоїсь особи чи про незвичайну історію, що сприймалися як реальні.
3. Історична пісня і дума відрізняються:
а) тематикою та віршовим розміром б) образною системою та системою римування
в) наявністю ліричного елемента та розміром рядка
г) будовою (формою) та манерою виконання.
4. Речитатив – це:
а) спільний початок у кількох синтаксичних конструкціях, строфах, абзацах
б) поєднання співу і декламації, протяжне проказування, засноване на емоційно забарвлених мовних інтонаціях, підвищеннях і напруженні голосу, паузах тощо
в) співзвучність закінчень слів у віршованих рядках, яка охоплює останній наголошений голосний і наступні за ним звуки
г) рівномірне чергування впорядкованих елементів (звукових, зображувальних).
5. Речитативом виконуються:
а) казки б) балади
в) думи г) перекази.
6. Тему невільництва висвітлено в думі:
а) «Маруся Богуславка» б) «Козак Голота»
в) «Хмельницький і Барабаш» г) «Бідна вдова і три сина».
7. Бранці проклинали Марусю Богуславку з однойменної думи за те, що вона:
а) зрадила український народ і християнську віру
б) стала дружиною турецького султана, в полоні у якого вони знаходились
в) нагадала бранцям свого чоловіка про Великдень і роз'ятрила їм душу
г) не хотіла їм допомогти втекти в Україну.
8. У пісні «Ой Морозе, Морозенку» розповідається про:
а) перемогу козаків над загоном польської шляхти
б) переможний похід козаків під проводом Морозенка до Туреччини
в) загибель Морозенка у бою з татарами
г) загибель Морозенка у нерівному бою із шляхтою.
9. Прочитайте текст
І поки над білим світом
Світить сонце буде, -
Твої думи, твої пісні
Не забудуть люди.
Ці слова взято з :
а) історичної пісні «Чи не той то хміль»
б) історичної пісні «Ой Морозе, Морозенку»
в) балади «Бондарівна»
г) думи «Маруся Богуславка».
10. За родовою ознакою твір «Чи не той то хміль»
а) ліричний б) ліро-епічний
в) епічний г) драматичний.
11. У пісні «Чи не той то хміль» згадано про таку визначну подію як:
а) початок національно-визвольної боротьби українського народу проти польської шляхти
б) першу збройну перемогу козаків над поляками під Жовтими Водами
в) обрання Богдана Хмельницького гетьманом
г) Переяславська рада
12. Серед запропонованих авторським уважають твір:
а) «Чи не той то хміль»
б) «Бондарівна»
в) «Засвіт встали козаченьки»
г) «Ой Морозе, Морозенку».
13. За родовою ознакою твір Марусі Чурай «Віють вітри, віють буйні»:
а) ліричний б) ліро-епічний
в) епічний г) драматичний.
14. За родовою ознакою твір Марусі Чурай «Засвіт встали козаченьки»
а) ліричний б) ліро-епічний
в) епічний г) драматичний.
15. Серед запропонованих авторським уважають твір:
а) «Віють вітри, віють буйні»
б) «Бондарівна»
в) «Маруся Богуславка»
г)»Ой на горі та й женці жнуть».
16. Прочитайте текст.
Де ти, милий, чорнобривий? Де ти? Озовися!
Як я, бідна, тут горюю, прийди подивися.
Рядки взято із твору:
а) Марусі Чурай «Засвіт встали козаченьки»
б) «Бондарівна»
в) «Маруся Богуславка»
г) Марусі Чурай «Віють вітри, віють буйні».
17. За родовою ознакою твір «Бондарівнаі»:
а) ліричний б) ліро-епічний
в) епічний г) драматичний.
18. За жанрово-тематичним різновидом твір «Бондарівна»:
а) історична балада б) любовна балада
в) соціально-побудова балада г) соціальна балада.
19.Прочитайте текст.
Прийшов до них пан Каньовський
Та шапочку ізняв, обійняв він Бондарівну та й поцілував
У сюжетній канві твору цей уривок виконує роль:
а) експозиції б) зав’язки
в) розвитку дій г)кульмінації.
20. Прочитайте текст.
Ой волю ж я , пан Каньовський, в сирій землі гнити
Ніж з тобою поневолі на цім світі жити!
У сюжетній канві твору цей уривок виконує роль:
а) експозиції б) зав’язки
в) розвитку дій г)кульмінації.
21. Прочитайте текст.
Ударили в усі дзвони, музики заграли,
А вже дівку Бондарівну навіки сховали!
У сюжетній канві твору цей уривок виконує роль:
а) розв'язки б) зав’язки
в) розвитку дій г) епілогу.
22. Тема думи «Маруся Богуславка»:
а) боротьба з турецько-татарськими завойовниками
б) зневажені почуття довірливої дівчини
в) зрада і помста
г) героїчний вчинок української дівчини.
23. Прочитайте текст.
Що на Чорному морі
На камені біленькому,
Там стояла темниця кам'яная.
У сюжетній канві твору цей уривок виконує роль:
а) експозиції б) зав’язки
в) розвитку дій г)кульмінації.
24. Прочитайте текст.
Гей, козаки,
Ви, біднії невольники!
Угадайте, що в нашій землі християнській
за день тепера?
У сюжетній канві твору цей уривок виконує роль:
а) експозиції б) зав’язки
в) розвитку дій г)кульмінації.
25. Прочитайте текст.
То тоді ті козаки теє зачували,
Білим лицем до сирої землі припадали,
Дівку бранку,
Марусю, попівну Богуславку,
Кляли-проклинали.
В уривку використано такий художній засіб як:
а) гіпербола
б) тавтологія
в) оксиморон
г) антитеза.
- Література епохи ренесансу і бароко. Теоретичні відомості.
- Засвоєння нових термінів.
Ренесанс, або Відродження — це історичний період розвитку країн Європи в ХУ-ХУІ ст., коли відбувався перехід від Середньовіччя до Нового часу — великих географічних відкриттів, створення мануфактур, початку друкарства, формування національних держав. Пропагуються гуманізм, інтерес до фольклору, національної мови, античності. В Україні збільшується кількість пам'яток оригінальної літератури, розвивається полемічна література, найяскравішим представником якої є Іван Вишенський.
Бароко — стиль у європейському мистецтві, якому властива декоративна пишність, вигадливість і мальовничість форм, контрастність світла і тіні. Серед засобів мистецтва центральне місце посідає метафора, порівняння, алегорії. Разом з тим стиль бароко звертався до живої деталі, чуттєвої конкретності та до індивідуалізації.
Літопис – це історичний жанр давньоруської літератури, що існував в 11 – 17 століттях.Літопис являє собою запис реальних подій, рік за роком. Тексти літописів діляться на статті, що відповідають тому чи іншому року. Літописи є найважливішими і часто єдиними джерелами наших знань про Прадавню Русь. Писали літописи, як правило, вчені ченці у монастирях.
- Тестовий контроль за «Повістю минулих літ».
- Історико-літературний твір, у якому оповідь велася за роками називається:
а) патерик б) літопис
в) апокриф г) ізборник
2. Найдавнішим серед літописів Київської Русі вважається:
а) Київський б) Початковий
в) Галицько-Волинський г) «Історія русів»
3. Хронологічно останнім серед запропонованих було створено літопис:
а) Київський б) Початковий
в) Лаврентіївський г) Галицько-Волинський
4. Основною композиційною одиницею літопису є:
а) річна стаття
б) вступ
в) легенда
г) розділ
5. Перша редакція «Повісті минулих літ» була створена:
а) 988 року
б) 1054 року
в) 1113 року
г) 1240 року.
6. Головним урядником «Повісті минулих літ» уважають:
а) Сильвестра б) Нестора
в) Никона г) Самовидця
7. Починається «Повість минулих літ» згадкою про:
а) хрещення Русі
б) характеристику країни
в) візантійську легенду
г) біблійний сюжет.
8. У «Повісті минулих літ» описано героїчне минуле Київської держави з:
а) доісторичних часів до хрещення Русі
б) 852 до 1113 року
в) прийняття християнства до нападів монголо-татар
г) 988 до 1240 року.
9. Головна ідея «Повісті минулих літ»:
а) заклик до боротьби з кочівниками
б) виховання пізнавального інтересу до власної історії
в) заклик до консолідації Руських земель
г) увічнити пам'ять про князів руських.
10. За родовою ознакою твір «Повість минулих літ»
а) ліричний б) епічний
в) ліро-епічний г)драматичний.
11. За жанровою ознакою твір «Повість минулих літ»:
а) ратна повість б) легенда
в) літопис г) апокриф.
12. Біблійна легенда, якою починається історична книга Нестора:
а) створення світу б) перших людей Адама і Єву
в) потоп на землі г) Вавилонську вежу.
13. Нестор Літописець на відміну від інших ченців:
а) розташував відомості в літописі у хронологічній послідовності
б) дав назву Повісті…»
в) вилучив зі свого літописного твору окремі біблійні легенди
г) вважав уведення християнства на Русі поспішною справою.
14. З яким проханням звернулися мешканці Києва до Святослава:
а) Щоб він дозволив функціонування духовної семінарії
б) відмінив додатковий податок
в) повернувся х походів і захистив їх від печенігів
г) припинив міжусобні війни.
15. Дата, яка є першою у «Повісті…»:
а) 852 р. б) 998 р.
в) 1113 р. г) 1377 р.
Додаткова інформація
«Повість минулих літ»
«Повість минулих літ» - перша частина великого «Літопису руського». «Книгу цю писали 200 літ. Дванадцять поколінь передавали з рук до рук вікопомне перо…»
Книга ця – велетенська історична епопея. Події в ній розпочинаються з пралегендарного «сотворіння світу» і закінчуються 6800 (1292) роком, розгортаючись на землі і на небі, на степових роздолах і на просторах морів, в монастирях і тюрмах, в імператорському палаці і в хижах трударів. Тут 2000 дійових осіб, відомих на ім’я, і безліч безіменних. Тих, що орали землю, кували залізо, зводили міста, писали книги, проливали кров свою, боронячи вітчизну, грабували, палили, осліплювали, вбивали, ненаситні на владу, землі, золото й рабів.
Книга ця – першоджерело відомостей про тисячі й тисячі подій, історій, людей. Автором її вважають києво-печерського ченця Нестора. Але це не зовсім точно, бо він був одним із багатьох редакторів-копістів. Значущість його внеску в тому, що він надав попереднім історичним оповідям хронікальної форми та зробив вступну частину за біблійними легендами про сотворення світу. Це дало підстави розглядати історію Русі в контексті загально християнської історії.
«Повість минулих літ» - неоціненне джерело образів та сюжетів української літератури.
1. «Повість минулих літ» - це:
А) хроніка про життя руських князів;
Б) белетристична повість про минулі часи;
В) історична й літературна пам’ятка, де історичні події викладені у формі літературних творів різних жанрів;
Г) епічний твір великого обсягу про героїчні події доби козаччини.
2. Вкажіть серед перелічених імен ім’я одного із авторів-літописців «Повісті минулих літ»:
А) Петро;
Б) Нестор;
В) Володимир Мономах;
Г) Ярослав Мудрий.
3. «Повість минулих літ» - перша частина більшого літописного зведення Київської Русі під умовною назвою:
А) «Літопис Самовидця»;
Б) «Хроніка Григорія Амартола»;
В) «Літопис руський»;
Г) не входить до жодних зведень, а є окремим твором.
4. Вкажіть серед перелічених імен ім’я одного з перекладачів «Повісті минулих літ» сучасною українською мовою:
А) Павло Загребельний;
Б) Михайло Стельмах;
В) Василь Яременко;
Г) Валерій Шевчук.
Іван Вишенський (приблизно 1550 -?)
Полемічні писання переважно у жанрі послань виникли на хвилі релігійної і політичної дискусії навколо підписання Берестейської унії (1596 р.) (Унія 1596 р. загострила проблему пошуку шляхів подальшого розвитку України. Це період утвердження української нації. Формування культури на світоглядних засадах ренесансу, реформації та бароко). Полемічні писання Мелетія Смотрицького, Іпатія Потія та багатьох інших виконували декілька функцій: інформаційну(про перебіг подій), комунікативну ( спілкування між опонентами), ідеологічну ( засіб переконання опонента), художньо-естетичну ( твори літератури). Ці твори започаткували процес переходу книжної літератури на українську мову (традиційно книжною мовою була церковнослов’янська та латина) як засіб релігійного та національного самоствердження. Відтак у XVII ст. книги вже писали українською мовою. Саме твори полемістів сформували стильові засади бароко.
Бароко – напрям у мистецтві та літературі XVII ст. - XVIII ст., якому належить важливе місце у поступі європейської культури. Прийшло на зміну Відродженню, але не було його запереченням. Художня система бароко складна, їй властива мінливість, ускладнена форма. Література характеризується поєднанням релігійних і світських мотивів, образів, тяжінням до різних контрастів, складної метафоричності, алегоризму, прагненням вразити читача пишним, барвистим стилем, риторичним оздобленням твору.
Панегірик – поетичний жанр, найхарактерніша ознака якого – уславлення визначної події чи подвигів видатної людини. Панегірикам барокової доби властиві ускладнені образи, поєднання біблійних та міфологічних образів.
Життя, філософія і творчість І.Вишенського збіглися в часі з релігійно-національною боротьбою кінця XVI - початку XVII ст. у Речі Посполитій за православну церкву. Він не обстоював політичні інтереси, а всіма своїми помислами і пристрасним словом боровся за чисту, ідеальну християнську церкву православну.
Іван Вишенський мріяв про ідеальний ранньохристиянський світ з церквою як організацією ідеальних людей. Переконував, що для досягнення високості духу треба зректися всього матеріального і суєтного, ідеал – «голяк-странник»; повернутися до первісної, дитинної «глупоти», чистого розуму; усвідомити, що саме життя і є чистилищем, яке людина мусить пройти достойно, щоб увійти в ідеальну церкву.
Щоправда, і православна церква не була ідеалом. Духовні отці нерідко дбали про самозбагачення, розкоші та тілесні вдоволення, забуваючи про ближнього, любов до нього. Про це Іван Вишенський наголошував у «Посланні до єпископів».
Видатний полеміст виступав і проти самовладного правління. Звідси його крайні анти папські пог
ляди (папи для нього – символ самовладдя, адже саме вони свого часу роздавали європейським владарям корони), гнівний осуд владик православної церкви, заперечення вимоги католицької церкви про сліпу покору віруючих пастирям.
Усамітнення на Афоні не принесло спокою його душі.
Особа Івана Вишенського і його творчість тривалий час були забуті. Поверненню їх до життя завдячуємо І.Франкові. Саме Вишенський одним із перших звернувся до народної розмовної мови, щоб надати своєму слову більшої переконливості.
- Іван Вишенський значну частину свого життя провів за межами України. Зазначте де саме:
А) у Римі;
Б)у Москві;
В) у Константинополі;
Г) на горі Афон (Греція).
2. Визначте, який із жанрів полемічної літератури найширше використовував Іван Вишенський:
А) віршові поеми;
Б) драматичні твори різних жанрів;
В) послання;
Г) теологічні трактати.
3. Зазначте, чи друкувалися твори Івана Вишенського за йог життя:
А) так, усі були видрукувані у збірнику творів під назвою «Книжка»;
Б) ні, не друкувався жоден;
В) видрукуваним є лиш е скорочений варіант послання «Тобі, котрий мешкає в землі, що зветься Польська…»;
Г) всі твори існували в рукописному варіанті.
4. Вкажіть, які з положень філософсько-релігійної системи І.Вишенського були актуальними в різні часи?
А) І.Вишенський порушує проблеми світського характеру, не пов’язані з церковно-релігійними проблемами кінця XVI - початку XVII ст.;
Б) І.Вишенський торкається питання про християнський ідеал церкви: справжня церква не панівна, як католицька, а переслідувана, гнана, як давньохристиянська;
В) полемічні положення стосувалися різних проблем церковного життя без урахування особливостей міжконфесійного протистояння;
Г) думки і висловлювання І.Вишенського були відірваними від дійсності.
5. Укажіть ім’я письменника ,який 40 років провів на священній горі Афон у молитвах за Україну:
А) Григорій Сковорода;
Б) Іван Вишенський;
В) Іларіон Київський;
Г) Феофан Прокопович;
Д) Володимир Мономах.
6. Виберіть ДВА твори, автором яких є Іван Вишенський:
А) «Ісаія. Глава 35»;
Б ) «Давидові псалми»;
В) «Сільські усмішки»;
Г ) «Послана до єпископів»;
Д) «Розмова, звана Алфавіт, чи Буквар світу»;
Е) «Послання до всіх в Лядській землі живущих»;
Ж ) «І мертвим, і живим, і ненарожденним…»;
З) «Сад божественних пісень, що проросли з зерен Святого Письма».
7. Укажіть усі правильні відповіді. Виберіть ознаки бароко:
А) простота композиції;
Б) пишнота, мальовничість;
В) нахил до ускладненої форми;
Г) слідування традиційним канонам;
Д) песимістичні судження про життя;
Е) наслідування античного мистецтва;
Ж ) підвищений інтерес до історичних подій;
З) виняткові характери у виняткових обставинах.
Володимир Мономах
«Повчання»
Творчість Володимира Мономаха – унікальний зразок світської княжої літератури. Текст пам’ятки був віднайдений у Лаврентіївському списку «Повісті минулих літ» під 1096 роком.
Жанр повчання є різновидом ораторсько-проповідницької прози, зокрема його моралізаторські частини. Повчання, як правило, писали з метою навчання основ християнської моралі, вироблення норм поведінки. Призначені вони більше для читання, аніж для слухання, що зумовило їх художньо-стильові ознаки: персональне звертання «діти мої», «братіє».
Володимир Мономах веде оповідь від першої особи, що надає творові особистісно-емоційного начала: «…я в печалі розігнув його, і се мені випало:»Чого печалуєшся, душе моя? Чого непокоїш мене?». Практично відсутні образно-поетичні засоби: «Старих шануйте, як отця, а молодих – як братів». Настанови, як правило, стосуються всіх: князя-християнина, князя-політика, воїна, господаря у своєму домі, людини, яка дотримується традицій предків. Володимир Мономах намагається дати ті поради, виконуючи які, йог діти, передовсім стали б гарними князями, міцними у християнській вірі та добрими господарями в домі та державі.
Окремою частиною твору, безпосередньо пов’язаною з головною, є розповідь автора про власне життя як підтвердження дієвості його повчань.
- Ораторсько-проповідницька проза повчального типу – це:
А) збірники правил поведінки під час проведення служби;
Б) книги, які формують навички грамотного письма та каліграфії;
В) твори, які тлумачили тексти Святого Письма, формували норми моралі та поведінки християнина.
2. Чому навчає дітей Володимир Мономах у своєму «Повчанні»:
А) навичкам читання і письма;
Б) методам обробки землі;
В) головним цінностям християнської моралі та принципам князівської поведінки у приватному житті, управлінні державою;
Г) успішному полюванню.
3. З якою метою до тексту пам’ятки введена третя частина – автобіографія:
А) щоб уславити себе в історії;
Б) щоб проілюструвати власним прикладом доцільність дотримання запропонованим настанов;
В) щоб показати, як не потрібно робити;
Г) така композиція твору випадкова.
4. Яку з біблійних книг найчастіше використовує Володимир Мономах у «Повчанні» як найвагоміший аргумент:
А)»Євангеліє від Івана»;
Б) «Апостол»;
В) «Псалтир»;
Г) «Пісню пісень».
По теме: методические разработки, презентации и конспекты
Організація роботи учнів із засобами наочності на уроках російської та української мови
Презентація для виступу на районному засіданні вчителів російської мови ( І частина)...
Опис досвіду роботи «Формування здоров’язбережувальних компетентностей засобами уроків біології»
Опис досвіду роботи з теми «Формування здоров’язбережувальних компетентностей засобами уроків біології»...
Конспект уроку історії. Тематичне оцінювання “Звідки і як історики довідуються про минуле” Люди в історії: історичні персонажі, групи людей і народи.
Урок історії 5 клас ТЕМА: Тематичне оцінювання “Звідки і як історики довідуються про минуле”Люди в історії: історичні персонажі, групи людей і народиМета: систематизуват...
Робот «Дед мороз 2024 на оленьей упряжке» из конструктора Lego Mindstorms Education EV3
Робот «Дед мороз 2024 на оленьей упряжке» из конструктора Lego Mindstorms Education EV3.Робот состоит из блока Ев3, двух больших моторов, среднего мотора, ультразвукового датчика, датчика касания...
Катапульта многофункциональная робота Ев3 для соревнований "Футбол управляемых роботов", "Поло роботов"
Катапульта многофункциональная робота Ев3 для соревнований "Футбол управляемых роботов", "Поло роботов", позволяет бить по теннисному мячу, который летит на расстояние до 2х ...