Стаття. Вивчення лексикології у 5 класі згідно з ФДОС.
статья (5 класс) на тему

Вивчення лексикології у 5 класі

Мета  роботи - визначити основні вимоги до сучасного уроку з лексикології, описати найефективніші методи та прийоми викладання лексикології в 5 класі, подати систему вправ до кожної з тем розділу.

Вивчення лексики розпочинається з ознайомлення учнів із словом та його значенням.

Слово - це основна, найважливіша одиниця мови, адже всі мовні одиниці реалізуються, існують у слові або нерозривно з ним пов`язані. У слові реалізують свої значення звуки, тільки в складі слова існують морфеми .Кожне речення складається із слів. Хоч учням і не подається визначення слова, проте з характерними ознаками його їх слід ознайомити.

Слово як мовна одиниця є в своїй більшості звуковим комплексом, що оформлений за фонетичними законами певної мови( квіти, червоний, працювати, добре), хоча слово може складатися й з однієї фонеми: а (сполучник), б (частка), з ( прийменник), о(вигук) тощо.

За кожним словом закріплене певне значення. Слів без значень у мові немає. Слово відтворюється в процесі мовлення, тобто існує і використовується в мовленні як готова мовна одиниця. Будь-яке слово характеризується лексико-граматичною віднесеністю, приналежністю до певної частини мови, кожна з яких виступає носієм специфічного лексичного значення.

Глибоке усвідомлення учнями значення слова як основної одиниці мови стане міцним фундаментом, на якому здійснюватиметься опрацювання всіх питань лексики, а також свідома робота над розширенням і збагаченням словникового запасу учнів.

Методи опрацювання програмових питань лексики можуть бути різними :слово вчителя. Бесіда, спостереження над мовою, робота з підручником.

Крім цих пояснювально-ілюстративних і частково-пошукових методів, можливе застосування пошукового методу та елементів дослідницького.

Оскільки питання лексики, що вивчаються в 5 класі, є переважно новими, невідомими для учнів, то слово вчителя як метод теоретичного вивчення посідає важливе місце. До цього методу слід вдаватися в усіх випадках, коли матеріал складний і непосильний для самостійного опрацювання учнями .Яскрава розповідь учителя на основі глибокого аналізу мовних явищ дасть змогу учням зрозуміти матеріал, викличе бажання працювати.

Все це повинно виявитися в застосуванні таких методів, як слово вчителя - вчитель викладає матеріал, розповідає, пояснює,узагальнює,- розумова діяльність чунів полягає в тому, що вони стежать за розвитком думки, запам`ятовують факти.

Бесіда - під час бесіди смисл виучуваного матеріалу розкривається у відповідях учнів на питання. Які ставить учитель. Учні в свою чергу запитують, приходять до висновку.

Спостереження і аналіз мовного явища - вчитель організовує спостереження, висуває завдання, узагальнює,- учні ж спостерігають,аналізують ,роблять висновки.

Самостійна робота учнів - вчитель налагоджує роботу, контролює,- учні ж здобувають знання під час виконання вправ. Завдань,звітуються про виконану роботу.

Окрім названих вище та інших методів, у процесі навчання вчитель користується найрізноманітнішими методичними прийомами.

Ефективність методів викладання зростає, якщо фронтальне розв`язування завдань поєднувати з груповим та індивідуальним.

При фронтальній формі роботи у виконанні пізнавального завдання в тій чи іншій мірі бере участь весь клас .Наприклад. якщо застосовується пояснювально-ілюстративний метод викладання, то вчитель найчастіше пристосовується до рівня знань і вмінь середніх учнів.

Учні з високим і низьким рівнем підготовки опиняються в менш сприятливих умовах для одних виклад вчителя нецікавий, а для інших він є складним.

При використанні частково пошукового методу у найвигідніших умовах перебувають сильні учні,які беруть найактивнішу участь у розв’язанні проблем.

При фронтально-індивідуальній формі роботи кілька учнів одержують завдання на окремих картках,а з рештою школярів вчитель працює фронтально .Ця форма роботи най доцільніша при застосуванні частково-пошукового методу. Найсильніші учні, одержавши індивідуальні завдання, не беруть участі у пошуку, клас стає більш однорідним за рівнем підготовки і ефективність евристичної бесіди зростає.

Групова форма роботи дає змогу врахувати в основному рівень підготовки усіх учнів. Для проведення такої роботи вчитель повинен підготувати диференційовані за рівнем складності завдання.

Робота над лексикою в школі проводиться у двох аспектах. З одного боку , на основі певного кола наукових знань з лексикології здійснюється систематична і цілеспрямована робота над збагаченням словника учнів і вироблення навичок свідомого, вмілого користування словом.

Разом із словом до людини приходить знання про навколишній світ, розвивається мислення, забезпечується успішне спілкування між людьми. Від багатства активного словника залежить змістовність, яскравість і виразність усного і писемного мовлення.

У 5 класі учні вивчають переважно лексичні омоніми. Тема " омоніми" побудована в підручнику так, щоб розкрити основну сутність і значення в мові саме повних лексичних омонімів. Лексичні омоніми - слова , що належать до тої самої частини мови і збігаються у звучанні в усіх її формах та в написанні, але мають різне значення ( пара - двоє коней, і пара – газ, в який перетворюється вода при нагріванні).

П`ятикласникам необхідно з`ясувати основну суть синонімії, навчити їх розрізняти синоніми, добирати синонімічні ряди, вміти користуватися синонімами на практиці.

У 5 класі вивчення антонімів ґрунтується на тих відомостях. Які учні мають уже про слова з протилежним значенням з початкових класів. Новим для п`ятикласників є сам термін" антоніми". Почати вивчення антонімів можна з повторення вивченого про омоніми, синоніми і багатозначні слова, щоб показати, що антоніми - це наступна група слів нашої лексики,яку вони повинні вивчати, і тим самим створити в уявленні дітей певне поняття про лексику як єдине ціле. У процесі бесіди над мовним матеріалом учні приходять до висновку, які слова називають антонімами. Читають визначення антонімів у підручнику. Завданням наступних вправ є навчити учнів відшукати антоніми в контексті, розкрити їх значення показати здатність їх виражати різні протилежні відношення.

Лексичні вправи - це завдання, спрямовані на усвідомлення суті лексичних умінь. Вони активізують і збагачують словниковий запас учнів, виховують в них увагу до слова, його значення, розвивають мислення. Практичний матеріал лексичних вправ дає широкі можливості для виховної роботи на уроках української мови.

Добір лексичних вправ залежить вид змісту і специфіки виучуваних лексичних понять. На думку методистів, при ознайомленні із значенням слова необхідні такі вправи:

тлумачення лексичного значення , використаного в контексті

визначення лексичного значення

впізнавання слова за його тлумаченням

відшукування в тексті слова з певним лексичним значенням

відшукування значення слова у тлумачному словнику

ДО ТЕМИ " АНТОНІМИ " можна подати такі вправи:

Вправа 1.

Прочитайте. Спишіть. Підкресліть антоніми. Визначте, якою частиною мови вони виражені.

Хліб мандрує і по суші і по морях-океанах, і в шахти спускається , і з космонавтами до зірок літає. За столом двоє чоловіків- молодий і старий – про щось сперечаються над газетою. Чорна ніч перетворилася у білий морок. Цей дрімучий ліс з бузковим килимом вересу під ногами був населений, як і всі ліси на землі, добрими і злими чарівниками. Зима , ніби змагаючись з літом, прикрасила сквери і сади Києва,запушила кожну гілку.

Вправа 2.

З`ясувати, яке значення мають подані парами слова - однакове, різне чи протилежне.

Мир-війна, щастя - лихо, радість - горе, добрий - поганий, рідний - чужий, радіти - сумувати, сміятися - плакати.

Вправа 3.

Прочитати прислів`я. Назвати антоніми в них.

Краще гірка правда, ніж солодка брехня.

Порожня бочка гучить, а повна мовчить.

З великої хмари малий дощ буває.

Де багато слів, там мало діла.

Вправа 4.

Добрати до прикметників у словосполученнях антоніми до слів у дужках. Записати їх разом з іменниками.

Старий зошит, старий дуб (молодий, новий).

Тиха погода, тиха вулиця (шумлива, вітряна).

Черства людина, черства булка (свіжа, чуйна).

Глибока річка, глибока думка (поверхова, мілка).

Щира людина, щира усмішка (вдавана, лицемірна).

Вправа 5.

Доповнити прислів`я антонімами. Записати їх.

Важко в навчанні, зате… в роботі.

Що вранці не зробиш, то …не наздоженеш.

На чорній землі… хліб родить.

Маленька праця краща за ….безділля.

Краще розумна догана, ніж дурна…

М`яко стеле, та … спати.

Свого поганого не хвали, а чужого… не гудь.

Вправа 6.

Добрати за змістом наведених висловлювань пропущені в них антоніми, поставити їх у потрібній формі.

Тричі крига замерзла, тричі й …

І світає, і…Діла добрих обновляться , діла злих…В тім гаю. У тій хатині, у раю, я бачив…

Слова для довідок: розтавати, смеркати, розвиднюватися, оживати, загинути, пекло, щастя.

Вправа 7.

Добрати антоніми до багатозначних слів у поданих словосполученнях.

Суха погода чиста совість

Суха мова чисте небо

Сухе літо чистий сніг

Сухі квіти чиста ріка

Сухий одяг

Вправа 8.

Диктант з лексичним завданням .Прочитати перші букви підібраних антонімів. Яке слово виходить?

Пасивний, день, голосно, песиміст, вчений, вітчизняний, багато.

Вправа 9.

Підберіть до поданих слів антоніми.

Зло - чистий -

Зимовий - старість -

Увійти - реальний -

Високо - починати -

Правда - від`їхати –

Вправа 10.

Записати антоніми, записати їх парами.

Повільно, кінець, над, сумувати, швидко, за, чорний, мир, початок, далекий, холодний, під, вверх, відпочивати, проти, радіти, білий, жити, близький, вниз, гарячий, багато, хвороба, працювати, мало, війна, вмирати, здоров`я.

ВИСНОВКИ

Робота над лексикою в школі має велике загальноосвітнє і практичне значення .Детальне ознайомлення учнів з цим розділом сприятиме засвоєнню лексико-семантичних особливостей української мови, допоможе сформувати вміння користуватися різними типами словників.

Адже від багатства активного словника залежить змістовність, яскравість і виразність усного і писемного мовлення.

Важливим аспектом роботи з лексикології має бути практичне спрямування занять з цього розділу. У результаті ознайомлення з лексикологією в учнів мають сформуватися вміння зіставляти лексичне і граматичне значення слова, бачити відмінність між ними, у нескладних випадках тлумачити лексичне значення відомих слів, вживати відомі слова у властивому їм значенні, знаходити в тексті потрібні приклади, групувати їх. Вироблення необхідних умінь і навичок гарантує тільки добре продумана і випробувана система завдань, при якій важливим є і варіювання умов, в яких застосовуються знання і посилення складності.

Пізнавальна активність учнів значно зросте, якщо забезпечити оптимальне співвідношення навчання з творчими можливостями школярів. Цей процес ґрунтується на загальних принципах і закономірностях навчання, в ньому важлива роль відводиться міжсуб’єктним відношенням „ учитель- учень”.

Щоб активізувати навчальний процес, треба забезпечити формування і взаємодію мотиваційного, змістовного й організаційно - процесуального компонентів навчання.