Авторський урок. Інтерактивні форми навчання - у практику кожного вчителя
план-конспект урока (6 класс) на тему

                                            Урок 1

Тема: Біблійна історія “Каїн, Авель та їх ближчі нащадки”.

Мета: розкрити зміст біблійної історії про Каїна та Авеля, ії глибокі народні  

           витоки; розвивати уміння відчувати афористичність мови твору;  

           виховувати сприйняття моральної заповіді, висловленої у прочитаній  

 історії.

Обладнання: Біблія для дітей, і ілюстрації до біблійної історії “Каін і Авель”  

        (Хр. Дітріх “Каін і Авель”)

Тип уроку: вивчення нового матеріалу

Між предметні зв’язки: з українською літературою

Хід уроку

1. Організаційна частина.
2. Актуалізація опорних знань учнів.

Перевірка домашнього завдання.

Обговорення біблійних історій “Початок світу”, “Перші люди”, “Гріх перших людей”.

• Що особливого, незвичайного було в едемському саду для Адама та Єви?
• Яке правило було дано Богом для Адама та Єви?
• Чи виконали вони це правило?
• Що трапилось після того, як Адам та Єва порушили заповідь, яку дав їм Бог?

Гра “Заборонений плід”. Мета: візуально показати дітям картину того, як гріх відокремив людину від Бога (краще щоб діти сиділи в колі).

        Спочатку “Бог” та “Людина” були разом. Потім між ними вставляється яблуко “Непослух” – це перший гріх, який відокремив людину від Бога. Потім дітям пропонується вибрати яблука з назвами інших гріхів та помістити їх в урвище між Богом та людиною. Діти повинні самі називати, що – гріх, а що – ні. Вчитель при цьому наголошує, що непослух – це перше, що відокремило людину від Бога. Між ними з’явилось урвище, а інші гріхи зробили це урвище ще більше.  

        Після цього маленькі яблука вчитель убирає. А на великому пропонує учням написати по контурам епітети для смачного, соковитого яблука, яке б дуже хотілося з’їсти. Потім вчитель просить дітей написати (або покласти маленькі яблука з гріхами всередину).

        Вчитель підводить дітей до висновку, що яблуко має дуже апетитний вигляд, але те що всередині дуже погано. Ось так виглядає гріх. Зовнішнє притягає, а внутрішнє – ні.

• Підсумки гри роблять діти.

3. Повідомлення теми, мети та завдань уроку.
4. Основний зміст уроку.

Виразне читання біблійної історії.

Коментар учителя.

Матеріал для учителя. Біблійне оповідання про Каїна і Авеля дуже небагатослівне. Віруючі не могли дістати з цього оповідання відповіді на цілу низку запитань, які у них виникали. Якщо це було перше вбивство, звідки Каїн знав, як це зробити? Як поховав Каїн Авеля? Де? Який саме знак, яку печать поставив Бог на Каїнові?         

        Не дивно тому, що історія Каїна і Авеля обросла такою кількістю легенд.

        У ці легенди люди вкладали відповіді на ті запитання, які у них виникали при читанні Біблії (такі легенди, спочатку усні, а пізніше й писемні, що не увійшли до Біблії і мають назву апокрифи).

        Дуже поширеною була легенда, в якій розповідалося про те, що сатана, вбравшись у личину ворона, вбив перед Каїном іншого ворона каменем. Каїн, начебто, саме так убив брата. В інших легендах говориться, що знаряддям убивства послужила палиця, точніше – гілка з дерева визнання добра і зла.

        На питання, що зробив Каїн з тілом Авеля, легенда відповідає так. Бог послав Каїнові двох “чистих” птахів (голубів). Один з них убив другого і закопав у землю. Інша легенда розповідає, що земля відмовилася прийняти тіло Авеля й виштовхнула його. Прийме вона тіло Авеля лише після того, як буде повернений землі перший, створений з неї, тобто Авель.

        Непокоїло віруючих і питання, чому Бог не прийняв жертви Каїна. В одних легендах говориться, що Каїн приніс Богові як жертву рештки своєї їжі, в інших, що він приніс жертву ж надто гордовито, говорячи при цьому про Бога без належної пошани, і саме тому Бог не прийняв цієї жертви.

        Якою була Каїнова печать? І про це говориться в легендах: в одних, що це сяйво, схоже на сонячні промені, в інших, що це ріг на лобі, ще в інших – два роги.

        Так само по – різному розповідають легенди і про смерть Каїна: одні говорять, що вбивцею був син його Ламех, в інших – що Каїн дожив до потопу (в Біблії про смерть Каїна не згадується).

        Євристична бесіда за прочитаним.

        Робота над афоризмами твору (діти знаходять постійні вирази і записують у робочі зошити).

Запис у робочі зошити тлумачення, що таке переказ, чим він відрізняється від легенди.

        Матеріал для вчителя. Ім’я Каїн стало синонімом до слів “злочинець”, “вбивця”, “виродок”.

                             Еней піджав хвіст, мов собака,

                             Мов Каїн затрусивсь увесь...

                                                     (І. Котляревський)

Вживається воно у нас і як лайливе слово:

        Гострив [Мамай] шаблюку щодня, бо й тупив щодня, від каїнів усяких  

        відбиваючись.

                             (О. Ільченко)

У народі існує повір’я, що на місяці, коли він уповні, можна побачити Каїна і Авеля:

                  Мені колись бабуся говорила,

                  На місяці уздрівши тьмяні тіні:

                  “То Каїн Авеля підняв на вила,

                  Коли було ще світу сотворіння.

                  Із тих часів і почалися війни

                  Криваві, що мордують всі народи”.

                                               (П. Воронько)

Звичайно вислів, що вживається давно і в різних життєвих ситуаціях, може набувати й жартівливого змісту:

• Ну, Авелю, такий ти норовистий,
• Ну як тебе, мій брате, не вбивати! –

     І вдарив Каїн вилами в транзистор,

     Не прохромивши й порошини з брата.

                                               (І. Драч)

Ім’я Авеля стало символом невинної жертви.

        Вислів “брат піднявся (повстав, пішов) на брата” означає запеклу ворожнечу, як сімейну, так і соціальну. У рефераті Михайла Коцюбинського про Івана Франка є такі слова:

        “Весь Борислав – одна смердюча яма. Там важка праця, малий заробіток, бруд, п’янство, розпуста, погана їжа і погана горілка, всякі хвороби; там людина гірше скотини, там брат на брата здіймає ніж, там чад і вічне пекло”.

Тут йдеться про особисту ворожнечу. А в іншому вірші – про соціальну боротьбу:

                Та й справді, світ сей був тоді темниця:

                В кормигу запрягав народ народа,

                На вільне слово ковано кайдани,

                Півроду людського не звано людьми,

                Затято йшов війною брат на брата.

                                               (Л. Українка)

Вислів “Каїнова печать” (“Каїнове тавро”) вживається як синонім до вислову “тавро зрадника”.

• ...Та горе тобі, якщо ти ухилишся від заклику, - лиховісно закричала стара, наступаючи на Найду і блискаючи палаючими очима, - ганьба впаде на твою голову, печать каїнова ляже на виду твоєму...

                                                                  (М. Старицький)

Так само вислів “чи я сторож братові своєму?” набув поширення як цитата з Біблії у відповідних життєвих ситуаціях:

                  Завіт

                 “я не сторож

                  брату своєму...”

                  Дарма.

                             (В. Простопчук)

5. Підсумкова бесіда за прочитаним.

Робота з ілюстраціями.

Історія Каїна і Авеля знайшла своє відображення й у світовій літературі, й у вітчизняній класиці. Це поема Джорджа Байрона “Каїн”, тема Івана Франка “Смерть Каїна”, про обох братів писав Шарль Бодлер (“Каїн”). У багатьох творах українських класиків і класиків світової літератури, в сучасних нам письменників згадуються обидва брати, але переважно – це Каїн, перший вбивця на землі.

        Зображали Каїна і Авеля художники зі світовою славою: Дітріх, Корреджіо, Тиціан, Тінторетто, Дюкер, Рубенс, Рембрандт.

6. Домашнє завдання:

І група -

підготуватися до стислого переказу цієї історії,

ІІ група (творча) –

підготувати повідомлення про археологічні замітки щодо місця Вавилонської вежі

                           Урок 2

Тема. Біблійне пояснення виникнення різних мов на землі в історії  

 “Вавилонська вежа”. Символічне значення образу вавилонської

   вежі.

Мета уроку: розкрити символічний зміст біблійної історії “Вавилонська

        вежа”; розвивати вміння зіставляти історичні події з поданими у

        біблійній легенді; формувати комунікативні вміння та навички

        школярів, виховувати інтерес до подій історичного минулого.

Обладнання: Біблія для дітей, ілюстрації до біблійної легенди “Вавилонська

                       вежа”; репродукція картини Яна Брейгеля “Вавилонська вежа”.

Тип уроку: комбінований.

Міжпредметні зв’язки: з українською літературою, історією

Хід уроку

                      1 Організаційна частина.

                      2 Актуалізація опорних знань.

                         Перевірка домашнього завдання.

Стислий переказ біблійної історії “Каїн і Авель”.

                      3 Повідомлення теми, мети та завдань уроку.

                      4 Основний зміст уроку.

Вступне слово вчителя.

             Давно і добре відома всім легенда про Вавилон виникла, на думку вчених, задовго до появи самої Біблії. Кажуть, що легенда ця могла з’явитися на початку ІІ тисячоліття до н. е., тобто майже за тисячу років до появи найстарішого писемного тексту Біблії.

            Дослідники зійшли висновку, що в сучасному біблійному тексті зведено дві оповіді про стародавній Вавилон: одна – про будову міста і змішування мов, друга – про побудову башти і розпорошення людей по всьому світі. Висловлювалась і така думка: оповідання ці укладалися людьми, які самі не жили в містах, а кочували разом зі своєю худобою з пасовиська на пасовисько. Для них кочове життя було нормою, було “правильним”, тому й Бог мав бути до нього прихильним. А прагнення споруджувати міста й великі будівлі здавалося викликом Богові.

Повідомлення учнів з творчої групи.

Робота з легендою.

     Розповідь 2 учнів оповіді.

Евристична бесіда.

• З якою метою мешканці Вавилону вирішили побудувати вежу?
• Навіщо Бог змішав усі мови?
• У чому полягає символічне значення цієї історії?
• Як на землі виникли різні мови?

Коментар вчителя.

         Легенда є однією з перших спроб пояснити появу багатьох мов і різних народів на землі. Є тут і спроба пояснити назву міста Вавилон: “І тому – то названо імення йому Вавилон, бо там помішав Господь мову всієї землі”.

           Насправді ж значення “змішувати” у слові “Вавилон” з’явилося пізніше; первісне значення назви міста – «Ворота Бога».

           На місці стародавнього Вавилона збереглося багато величезних руїн.

 Словникова робота.

Назва міста Вавилон стала вживатися в переносному значенні – як синонім великого міста, повного спокус і всілякого зла:

                         В тобі, проклятий Вавилоне,

               В твоїй безодні осяйній

                         Ще не один на вік потоне,

                         Хто кинув в море невгомонне

                         Свій дух палкий.

                                              (С. Черкасенко)

Вживається ця назва і в множині (Вавилони), коли йдеться про величезні міста:

         Минали

                        За днями дні. Раби мовчали,

                        Царі лупилися, росли

                        І Вавилони мурували.

                                             (Т. Шевченко)

Цим словом користуються й на означення місця, де зібралося багато різних людей, де панують шум і безладдя:

        Довбуш був би радий заткнути вуха, сховатися, здиміти з цього  

        гамірливого Вавилона, але натовп уже рушив, зімкнувся

        стінами, перемішався, став хвилею...

        (Р. Федорів)

     Хоча значно частіше про великий гурт людей, де панує шум, галас, метушня, кажуть: “вавилонське стовпотворіння”. Цей вислів перекладається з церковнослов’янської мови як “вавилонське творення стовпа”. Він передає кульмінаційний момент легенди – ту хвилину, коли люди вже перестали розуміти одне одного, проте все ще намагаються знайти щойно втрачену спільну мову, вони кричать, жестикулюють, метушаться.

           Говорять на всіх мовах, одні одних не розуміють, якесь  вавилонське стовпотворєніє.

                                    (М. Коцюбинський)

“Вавилонська вежа” у переносному значенні – це справа, яка ніколи не буде завершена. Вислів може вживатися з тим же переносним значенням, що й вавилонське стовпотворіння”.

                Гімалаї інформації, арктичні кола книжкових торосів,

        вавилонська вежа мов, термінологій, жаргонів – кому воно

        потрібне!                        (П. Загребельний)

Робота з репродукцією

        “Будівництво Вавилонської башти”. Фламандський живопис

          XVI ст.

               Легенда про вавилонську вежу знайшла своє втілення в образотворчому мистецтві. Найширше відомі зображення вавилонської вежі – це картини Пітера Брейгеля та Мартина Ван Валькенборха.

              Цікаво змальовується на цих картинах процес будування вежі як конуса, що губиться в небі, обвитого спіральною дорогою – терасою, по який будівельники носять цеглу. Будова масивна, могутня, вражаюча...

Евристична бесіда за репродукцією.

        5 Підсумкова бесіда. Висновки уроку (роблять діти).

           Оцінювання.

                         6 Домашнє завдання.

          І група –

          прочитати 2 – 3 біблійні історії з Нового Заповіту про життя

            Ісуса  Христа,

           ІІ група –

           підготувати малюнки,

          ІІІ група – підготувати повідомлення про Новий Заповіт

                            Урок 3

Тема. Змалювання найважливіших подій життя Ісуса Христа у Новому  

          Заповіті.

Мета: довести життєву необхідність осмислювання кожною людиною

положень Нового Заповіту, розкрити основні події життя Ісуса Христа,  

описані у біблійних історіях “Таємна вечеря” та “Сад Гетсиманський”;

розвивати комунікативні уміння учнів, навички виразного читання;

допомогти осмислити високе моральне та естетичне значення  

біблійних історій, виховувати естетичний смак учнів

Обладнання: Біблія для дітей, репродукція картин М. Ге “Таємна вечеря”,

                       відеомагнітофон, стрічка “Таємна вечеря”, виставка книг.

Тип уроку: комбінований

Міжпредметні зв’язки: з українською літературою

Хід уроку

                      1 Організаційна частина.

                      2 Актуалізація опорних знань учнів.

   Слово вчителя.

Спочатку пригадаймо, що таке за християнським уявленням Старий Заповіт: це союз, угода Бога з людиною від створення світу до приходу Месії. Цей союз передбачав виконання людиною законів і велінь Божих, викладених у книгах Мойсея. Вважається, що люди не виконали умов цього союзу, не здолали “закоренілості злочинного серця і розпусних очей”, тобто продовжували опиратися вимогам Божим.

Повідомлення учнів з творчої групи.

Невеликі групи людей, що належали до іудейської віри, відчули внутрішню потребу вступити з Богом у новий союз. Саме таке пояснення ми бачимо в стародавніх рукописах дохристиянської общини, знайдених у кумранських печерах, неподалік від Мертвого моря. Община ця іменувалась “Новий Заповіт”. Пізніше, в початкову пору християнства, так називали себе і ранні християнські общини.

        Християнство – як нова віра – почало поширюватись, вчення передавалось як усним, так і писемним шляхом. Коли ж із великої кількості християнських творів, в яких розповідається про життя й учення Ісуса Христа та його учнів, відібрали найдостойніші, назву “Новий Заповіт” перенесли на збірник таких творів. Значно пізніше їх було включено до біблії.

        Новий Заповіт складає приблизно п’яту частину Біблії, до нього входить 27 книг. Порядок розташування цих книг було встановлено у V ст..; цей порядок не залежить від часу їх написання.

                3 Повідомлення теми, мети завдань уроку.

        На сьогоднішньому уроці ми будемо відкривати для себе Біблію – визначну пам’ятку світової культури і літератури. Розглянемо духовний подвиг, смерть і воскресіння основоположника Християнства Ісуса Христа.

        За конституцією (ст..35), кожен громадянин України має право сповідувати яку завгодно релігію. Будують храми.

        В нашому місті є Храм Божий. Хто скаже його повну назву?

Великий український письменник і кінорежисер Олександр Довженко так говорив про Бога і релігію: “Бог в людині. Він є або його немає. Але повна відсутність Бога для всіх людей – це крок назад і в темряву”.

        А французький філософ і письменник Вальтер вважав: “Якби Бога не було, його слід би було вигадати”.

        Чому? Дізнавшись про Ісуса Христа. Зміст його проповідей, ми можемо дати відповідь на запитання:

        “Чому треба вивчати Біблію?”

Ось це і є проблема нашого уроку.

                4 Основний зміст уроку.

Виразне читання біблійної історії.

Евристична бесіда.

Робота над афоризмами твору.

Вислів “таємна вечеря” вживається в переносному, образному значенні, коли йдеться про зібрання або зустрічі людей, серед яких є й однодумці, й відступники, зрадники. Часто в основу вживання кладеться зоровий образ – відомі картинки, фрески, ікони. Наприклад:

За довгим столом відбувалася вечеря. Не таємна й не остання, можемо назвати її Першою вечерею...                                

                                        (П. Загребельний)

Крилатим стало ім’я одного з дванадцяти учнів Ісуса  - це ім’я Іуди Іскаріота. Слово “Іскаріот” розшифровується як “людина з Кріота”. Можливо, це містечко Кіріаф в Іудеї. Чому ж Іуда  - учень Ісуса – так різко змінив своє ставлення до нього?

Висловлювалися різні припущення. Можливо, апостоли недовірливо, а то й вороже, ставилися до Іуди, а це його ображало.

Він міг поступово втратити віру в Ісуса і почати дивитися на нього іншими очима: Ісус здавався йому одним  з тих безумців, які підбурювали народ і накликали на країну біду – і в голові в нього могла зародитися думка, висловлена пізніше первосвящеником: “Краще для нас, щоб один чоловік прийняв смерть за людей, аніж щоб увесь народ мав загинути!”.

Ціна зради – тридцять срібників – теж стала крилатою: коли кажуть “Тридцять срібників” – мають на увазі продажність, зраду, ціну зраду:

• Іуда,  - каже, - продешевив, а ми будемо так:

Скільки дадуть, але не дешевше тридцяти срібних!

                                                (Остап Вишня)

        Іуда повісився, а народна творчість додає до цього уточнення: дерево, на якому повісився, - це осика. Вона вважається “іудиним деревом”, яке з того часу  не перестає тремтіти (листок осики тремтить і без вітру тому, що так влаштована його “ніжка”).

Робота з репродукціями.

        Найвідоміше зображення таємного вечері  - це розпис Леонардо да Вінчі в трапезній міланського монастиря Санта Марія дель Граціє. Це шедевр світового мистецтва, відомий нам із численних репродукцій як відомі й відступи в зображеному від Євангельських текстів.

        Порівнюючи численні стародавні іудейські та римські джерела, а також біблійні тексти,  дослідники прийшли до висновку, що Ісус та його учні мали б не сидіти, а напівлежати біля столу, що було в традиціях того часу (адже в тексті Евагелій говориться про “горницю”  - вистелену саме для такого напівлежання). Леонардо да Вінчі, мабуть, знав про це, але та хвилина, коли Ісус говорить про зраду і смерть, вимагала біль суворих  і прагматичних обставин. І ще одна розбіжність – це місце за столом Іуди Іскаріота. На думку дослідників, Іуда сидів ліворуч від Ісуса – на почесному місці, поряд з учителем. Про це свідчать такі слова Ісуса в Євангелії від Матвія: “...хто руку свою вмочить у миску зо мною , той видасть мене ”. На розписі Іуда зображений майже в кінці столу. А це виключало можливість користуватися одною мискою з Ісусом.    

        Художники зображували Іуду досить молодою людиною, ще безбородою (наприклад, Джотто в “Поцілунку Іуди ”  ).

Подивиться стрічку з історією про сад Гефсиманський.

Евристична бесіда.

Робота над крилатими виразами.

Сад Гефсиманський – місце, де було вчинено підлу зраду.

                        Йди  з-перед очей, відрадо,

                         Пощезни, мето моя!

                        Бряду Гетсиманським садом,

                        Така мені досада,

                        Душа мов не своя.

                                                (В. Стус)

Дуже широко цитуються також слова “нехай обмине ця чаша мене”, коли хочуть сказати: “Нехай не торкнеться мене це горе й нещастя” .

Вислів “поцілунок Іуди” в переносному, узагальненому значенні – вчинок людини, що прикриває облесливістю свою зраду, свої ниці помисли.

Вислів “хто взяв меч, від меча й загине” вживається як перестрога агресорам, а ширше – як засудження насильства, в чому б воно не проявлялося:

                        І хай рука, що меч схопила,

                        Сама загине від меча.

                                        (М. Рильський)

Робота з заповідями Господніми (спроектовані або записані на дошці).

1. Нехай не буде у тебе інших Богів, окрім мене.
2. Імені Господа не взивай намарно!
3. Шануй батька і матір своїх, то буде добре тобі і довго проживеш на землі.
4. Не убивай!
5. Не крадь!
6. Не чужелож!
7. Люби ближнього, як самого себе.
8. Не свідчи неправдою проти свого ближнього.
9. Не зажадай дружини ближнього твого.
10. Не побажай того, що належить ближньому.

Висновки роблять учні самостійно. 

5. Підсумки уроку. Оцінювання.

6. Домашнє завдання

підготуватися до тематичної атестації до теми: “Міфи та перекази”

http://www.teacherjournal.com.ua/shkola/zarubizhna-literatura/5681-bblya-yak-misteczkij-tvr.html