Додатковий позаурочний матеріал з математики з теми: «Великі досягнення. Великі люди. Великі нагороди».
занимательные факты (алгебра, 10 класс) по теме

Додатковий  позаурочний  матеріал з математики з

теми: «Великі досягнення. Великі люди. Великі нагороди».

Мета:

1.Навчальна:

• додати нову інформацію  до  структури  знань, що мали учні;
• формувати  у школярів  різни  засоби   інтелектуальної  діяльності;

2. Виховна:

• закріплення  інтересу  до  предмету;
• формування  впевненності в своїх знаннях;
• виховування  необхідністі  в знаннях через показ  взаємозв`язку  між науками та життям.

3. Развиваюча:

• розвивати  здатність  аналізувати   й узагальнювати  отриманні повідомлення; розвивати  пізнавальний інтерес до математики;
• розширювати  кругозор дитини.

Обладнання:

Мультимедійна дошка із комп’ютером, презентація з теми.

Епіграф: ( слайд 1. )

«Великий человек награждает награду, которую согласился принять»

                                                                Кшиштоф Конколевский

 Хід заходу:

Вступне слово вчителя:

Сьогодні ми поговоримо  з вами про великих математиків, які власним трудом, власними знаннями заслужили великі награди. Про  тих людей, які зробили  великі відкриття у  математиці.  Але не тільки їх труд, їх  наполегливість викликає  захоплення , а й те, що всі ці математики – люди  молоді, їм не більше 40 років .Річ у тому , що ця  нагорода, а відповідно й премія,  повинні бути стимулом до подальших досягнень для  тих, кого нагородили,  стимулом для нових   відкриттів  молодих науковців.

Фиілдсовская пре́мія (англ. Fields Medal) — міжнародна премія и меда́ль, яку вручають один раз у 4 роки на кожному міжнародному математичному конгрессі двом, трьом або чотирьом молодим математикам не старіше 40 років  (або, яким виповнилося 40 років в рік  вручення премії). (слайд 2. )

        Нагорода та медаль названі в честь Джона Філдса, який перебуваючи президентом VII міжнародного математичного конгресу, що проходив в 1924 році в Торонто, запропонував на кажному послідуючому конгресі нагороджувати двох математиків золотою медаллю в знак визнання їх видатних досягнень. (слайд3 ).

Філдсовська меда́ль вироблена із 14-каратного золота (583 проби). На лицьовій стороні — написано на латині: «Transire suum pectus mundoque potiri» («Превзойти  свою людську обмеженість та покорити Всесвіт») і зображений  Архимед. А на обороті: «Congregati ex toto orbe mathematici ob scripta insignia tribuere» («Математики, що зібралися  з усього миру, вшановують чудовий вклад в пізнання»). (слайд4.)

Сума грошової премії відносно невелика — 15 000 канадських доларів. (слайд 5.)

Перші дві медалі були вручені в 1936 году на X Конгресі в Осло. С 1966 року (конгрес в Москві) максимальне число медалей збільшено до чотирьох за конгрес. В 2002 році (конгрес в Пекині) було вручено дві медалі. (слайд5.)

Філдсовська премія та Нобелівська премія

Філдсовська премія (й медаль) є самою престижною нагородою в математиці. З цієї причини, а також тому, що Нобелівська премія математикам не вручається, Філдсовську премію часто називають «Нобелівською премією для математиків». З другої сторони, між двома преміями є суттєві різниці:

Філдсовська премія присуждається раз в 4роки, а Нобелівська — в кожній області щорічно.

Філдсовською премією нагороджуються тільки математики не старіші 40 років, а Нобелівська —  лауреатам  різних видів наук та незалежно якого віку. Філдсовська премія нагороджують за загальний вклад в математику, а Нобелівська премія  — за конкретні результати.

Філдсовська премія складає (на 2006рік )біля 15 тис. канадських доларів, а Нобелівська премія —біля1,5 млн доларів США. (слайд6.)

      Але є ще одна винагорода в розмірі 1 млн доларів США – «Премія тисячоліття». Цю премію встановив Математичний Інститут Клея під час засідання в Колеж де Франс ( Париж) за розв`язання кожної із семи ПРОБЛЕМ ТИСЯЧОЛІТТЯ , бажаючи не лише відзначити нове тисячоліття, але й привернути увагу широкого загалу до математики.

Проблемами тисячоліття вважаються  слідуючі  ( їх сім ) : гіпотези  ПУАНКАРЕ, РІМАНА,ХОДЖА,  БІРЧА І СВІННЕРТОН-ДАЙЕРА, рівняння НАВ`Є-СТОКСА, теорія ЯНГА-МІЛСА, гіпотеза БІРЧА І СВІННЕРТОНА-ДАЙЄРА.

 Гіпотеза Пуанкаре є дина проблема з усіх ПРОБЛЕМ ТИСЯЧОЛІТТЯ, яка на сьогодні розв`язана. Пальма першості належить російському математику Григорію Яковичу Перельману, який упродовж восьми років досліджував її. 8 червня 2010 року в Парижі  провели  церемонію вручення премії, але у залі не було самого лауреата. Вчений відмовився отримувати цю премію. Після цієї відмови Інститут Клея вирішив спрямувати весь грошовий розмір премії на стипендії молодим обдарованим математикам.

  У квітні 2011 року Перельман на запитання журналіста про те, чому він не взяв мільйон доларів, відповів, що ці гроші – ніщо для «людини, яка керує Всесвітом .» ( слайд 7.) Григорій Перельман народився 13 червня 1966 року в Ленінграді. Він працював у міському відділенні Математичного інституту імені Стеклова, а також університетах США. З грудня 2005 року він припинив наукову роботу і практично повністю перервав контакти з колегами. Вчений веде аскетичний спосіб життя і ігнорує прессу

Серед лауреатів Філдсовської премії є  радянські математики та математики сучасності:

Сергій Новіков (1970)         Вклад:  труди з топології;

Григорій Маргуліс (1978)          Вклад:    теорія інформації;

Володимир Дрінфельд (1990)   Вклад:    труди в галузі алгебраїчної геометрії , теорії чисел. Володимир Гершонович Дрінфельд - єдиний в Україні лауреат Філдсовської премії.

Єфим Зельманов (1994)      Вклад:    в галузі комбінаторних проблем неасоціативної алгебри та теорії груп, в особливості доведення ослабленної гіпотези Бернсайда;

Максим Концевич (1998)        Вклад:    доведення гіпотези Віттена про еквівалентність двох моделей квантової гравітації  знаходження найкращого (на той момент) інваріанту узлів за допомогою придуманого їм (1993) та названого в його честь інтегралу;

Володимир Воєводський (2002)   Вклад:    теорії гомотопій та мотивних когомологій ;

Андрій Окуньков (2006)  Вклад:  за досягнення, що з`єднують теорію вірогідностей, теорію представлень та алгебраїчну;

Станислав Смирнов (2010)  Вклад:  в галузі предельного поведінки двомірних решітчатих моделей: перколяції та моделі Ізинга;

Є ще один великий математик сучасності, який відмовився від своєї премії.  У 1966році Олександр Гротендик (Вклад:  труди з алгебраїчної  геометрії) не прийшов на церемонію вручення йому премії у Москві в знак протесту проти подавлення «інакомислія» керівництвом КПРС (Процес Синявського та Даніеля).

  Сьогодні ми  познайомились з вкладом наших вчених у розвиток математики. Математика –дуже цікава наука. Я хочу закінчити сьогоднішній урок словами  Станислава Смирнова, які він сказав,відповідаючи на питання про те , що такі науки, як математика, здаються дуже віддаленими від життя, сдуже теоретизованими в наш практичний й прагматичний вік: «В отличие от других наук математика не только описывает наблюдения, здесь можно придумывать умозрительные структуры, которых в реальном мире может и не быть. В этом математика похожа на искусства, скажем, на музыку. Только для создания математики применяются более строгие правила,  а для того, чтобы оценить ее красоту, нужно иметь определенную подготовку».

 ВИКОРИСТАНІ ДЖЕРЕЛА ІНФОРМАЦІЇ:

• 1.  Сайт Міжнародного Математичного Конгресу 2010
•   Монастырский М. И. Лауреаты премии Филдса. // Историко-математические исследования. — М.: Наука, 1989. — № 31. — С. 88-115.
• Журнал // Математика в школах України.-№5 лютий 2012
• http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0%B8%D0%BB%D0%B4%D1%81,_%D0%94%D0%B6%D0%BE%D0%BD_%D0%A7%D0%B0%D1%80%D0%BB%D1%8C%D0%B7
• http://www.nashagazeta.ch/news/10552
• http://tsn.ua/nauka_it/rosiyskiy-matematik-perelman-ne-priyihav-do-parizha-za-premiyeyu-v-1-mln-dolariv.html