"Розвиток творчих здібностей дитини"
статья по теме

                                         З М І С Т

І. Вступ

ІІ. Основна частина

2.1. Особливості розвитку творчих здібностей дітей молодшого шкільного віку.

2.2. Шляхи розвитку творчих здібностей молодших школярів

2.3. Досвід розвитку творчих здібностей на уроках та в позаурочний час.

2.4. Методи, прийоми, вправи, завдання, які впроваджую у практиці для розвитку творчих здібностей.

ІІІ. Висновки

ІV. Бібліографія

                                            І. Вступ

      Може, маленька дитина повторює те,

                                            що було вже зроблено, створено

                                                         іншими людьми, але  якщо

                                                         її діяння — плід її  розумових зусиль,

                                                         вона — творець, її розумова діяльність -

                                                                                творчість.

                В. Сухомлинський

Творчі  здібності дитини...

Чому і для чого треба розвивати їх у школяра?        

Дуже часто навчання розвиває в дітях лише виконавські здібності, а  складніший і важливіший аспект - творчі здібності людини, покинуті напризволяще, здебільшого залишаються на дуже низькому рівні. Це наша слабкість і наша біда, особливо нині. Коли потрібно дедалі більше творчих людей, щоб рухати вперед науку, техніку і суспільне життя.

Сьогодні в умовах величезних змін у соціальному, економічному та в  політичному житті України постала проблема радикальної перебудови у сфері освіти та виховання, мета якої - формувати конкурентно здібну, творчу особистість, яка спроможна до самовизначення, до самореалізації та самовдосконалення. Тому навчання у сучасній школі має забезпечувати оптимальні передумови для самореалізації особистості школяра, розкриття усіх закладених у ній природних задатків, її здатності до свободи, відповідальності й творчості. Розвиток творчих здібностей має бути невід'ємною умовою змісту усіх навчальних предметів початкової школи, органично доповнювати навчальний  процес, щоб забезпечити едністъ знань, умінь і навичок учнів та їхніх творчих можливостей. Відповідно до мети початкової освіти розроблено Державний стандарт початкової освіти, який передбачає оволодіння ключовими компетентностями, які включають  особистісно-соцільний та інтелектуальний розвиток дитини.(2).

Формування творчої  особистості учня - було  і  є одним з важливих  теоретичних завдань педагогічної науки. Багато таланту, розуму й енергії вклали в розробку педагогічних проблем такі видатні дослідники, як Л. С. Виготський, Б. М. Теплов, Є. Флерина, Н. Пакуліна та інші. У дослідженнях Л. Божович, Є. Проскури В.   Філіппової,  Л.Венгера, В.Мухіної показано важливість сформованості пізнавальних і соціальних мотивів учіння для розвитку творчих здібностей учнів. Цій проблемі   приділяли багато уваги Я.А. Коменський, С.Русова, А. Макаренко, В.Сухомлинський. В даний час дослідженням проблем  розвитку творчих здібноетей учнів. Цій проблемі приділяли багато уваги Я.А. Коменський, С. Русова, А. Макаренко, В. Сухомлинський. В даний час дослідженням проблем розвитку творчих здібностей займаються також   Г.В. Ковальова,   Н.Ф. Вишнякова, Л. Дорфман, Н. А. Терентьєва. Опираючись на досвід видатних педагогів можна зазначити, що основи розвитку особистості закладаються саме в дошкільному та молодшому шкільному віці.

Творчість - процес  народження  чогось нового: формулювання нових думок або створення нових концепцій, переживання нових почуттів чи бачення певних образів, які є безпосередніми регуляторами творчих дій. 3 логіки механізму творчості випливає: якщо він простоїтъ хоча б рік без роботи, для його «запуску» потрібна буде величезна сила. Місія родини і школи – розвивати творчість, а це означає - виховувати у дітей інтерес до знань, самостійність у навчанні, вміння використовувати знання в нестандартних ситуаціях, творчо аналізувати, перетворювати знання у гнучкі системи.

Виявляється, природа щедро наділила кожну здорову дитину можливостями для розвитку. I кожен малюк може піднестися до найбільших висот творчої діяльності. Кожну дитину можна зробити творчо-розвиненою. Така робота вимагає від учителя справжнього подвижництва, неабияких творчих зусиль, але й приваблює, якою б складною на перший погляд не видавалася.

Мабуть великі труднощі можуть дати і великі радоші найвищого людського порядку - радістъ подолання, радість відкриття, радість творчості.

                                      ІІ.   Основна частина

2.1. Особливості розвитку творчих здібностей дітей молодшого шкільного віку.

З психологічної точки зору молодший шкільний вік є сприятливим періодом для розвитку творчих здібностей тому, що в цьому віці дитина вперше усвідомлює відношення між ним і навколишніми, починає розбиратися в громадських мотивах поведінки, моральних оцінках, значущості конфліктних ситуацій, тобто в цьому віці формування особистості набуває свідому фазу. Якщо раніше провідною діяльністю була гра, то тепер стало навчання - еквівалент трудової діяльності, причому оцінка інших залежить і визначається шкільними успіхами.

Рівень творчості дітей молодшого шкільного віку, як правило, залежить від тих навичок, яких дитина дошкільного віку набула в іграх, спілкуванні з оточуючими, продуктивних видах діяльності. Тому індивідуальні відмінності дітей, які спостерігає вчитель першого класу, вже досить значні. Кожний погляд на творчість дітей дошкільного віку, порівняно з шкільним, дає всі підстави твердити про значне згасання творчих можливостей школярів по відношенню до дошкільників. Дійсно, потрапивши до школи, дитина значною мірою втрачає ту свободу, яка дозволена, це по-перше, а по-друге, у школі дещо втрачається можливість для ігрової діяльності дітей, фантазування, особистого пізнання світу, тощо. Шкільне навчання обмежує  й час. Більшу частину його дитина мусить  витрачати на навчання. Отже, для більшості дітей творчість і творче мислення змінюються шаблонним вивченням навчальних предметів. Однак, указані обмеження не позбавляють дитину творчості, вони лише дещо її стримують. Творчість дітлахів у шкільному віці може набувати таких своїх проявів, що не завжди стають  зрозумілими для вчителя: учні, які мають високий творчий потенціал, протистоять суворій дисципліні, конформізму, вони схильні до незалежності, мають підвищене почуття гумору і гостріше реагують на несправедливість. Такі діти не сприймають суворо регламентованих занять, які повторюються і навіюють нудьгу. Але водночас, вони  напрочуд допитливі та інтелектуально активні.

  Дитина високої творчої спрямованості здатна з головою заглибитися в те, що її цікавить, вона дуже винахідлива в образотворчій діяльності, іграх, використанні різних матеріалів, висловлює багато різних міркувань з приводу конкретної ситуації, здатна по-новому підійти до розв’язання певної проблеми. Творча дитина, як правило, енергійна, дотепна, відрізняється розвиненою пам’яттю і виявляє значну самостійність у думках і поведінці.

Вік від 6 до 7 років вважається у віковій психології надзвичайно важливим у плані появи психологічних новоутворень, що дозволяють дитині перейти на новий етап вікового розвитку, тобто стати молодшим школярем, оволодіти новим видом провідної діяльності - навчанням. Пізнавальна діяльність мотивується допитливістю і бажанням спілкуватися з розумними людьми, тому основним завданням є формування пізнавального мотиву засобами предметів. Принцип систематичної роботи над розвитком усіх учнів стає особливо значущий при роботі з 6-річними дітьми.

Психологами встановлено, що розвиток мислення людини невіддільне від розвитку її мови. Тому найважливіше завдання в розвитку творчого мислення учнів - навчання їх вмінню словесно описувати способи вирішення завдань, розповідати про прийоми роботи, називати основні елементи задачі, зображувати й читати графічні зображення її. Засвоєння учнями необхідного словникового запасу дуже важливо для формування і розвитку в них внутрішнього плану дії. При будь-якому творчому процесі завдання вирішується спочатку в розумі, а потім переноситься в зовнішній план.

Значення уяви в молодшому шкільному віці є вищою і необхідною здатністю людини. Разом з тим, саме ця здатність потребує особливої турботи в плані розвитку. А розвивається уява особливо інтенсивно у віці від 5 до 15 років. І якщо цей період уяву спеціально не розвивати, в подальшому наступає швидке зниження активності цієї функції. Разом зі зменшенням здатності людини фантазувати збіднюється особистість, знижуються можливості творчого мислення, гасне інтерес до мистецтва, науки і так далі.

Молодші школярі велику частину своєї активної діяльності здійснюють за допомогою уяви. Їх ігри - плід буйної роботи фантазії, вони з захопленням займаються творчою діяльністю. Психологічною основою останньою також є творча уява. Коли в процесі навчання діти стикаються з необхідністю усвідомити абстрактний матеріал і їм потрібні аналогії, опори при загальному недоліку життєвого досвіду, на допомогу дитині теж приходить уява. Таким чином, значення функції уяви в психічному розвитку велике.

Однак, фантазія, як і будь-яка форма психічного відображення, повинна мати позитивний напрямок розвиток. Вона повинна сприяти кращому зі знання навколишнього світу саморозкриття і самовдосконалення особистості, а не переростати в пасивну мрійливість, заміну реальному житті мріями. Для виконання цього завдання необхідно допомагати дитині використовувати свої можливості уяви у напрямі прогресивного саморозвитку, для активізації пізнавальної діяльності школярів, зокрема розвитку теоретичного, абстрактного мислення, увагу, мови і в цілому творчості.

2.2.   Шляхи розвитку творчих здібностей молодших школярів.

Для того, щоб розвивати у дітей творчі здібності, учитель сам повинен бути творчим, працювати з натхненням, бути в постійному пошуку.

На мою думку, опора на емоційність, образність, власний досвід - це  найкращий шлях до розвитку творчої особистості. Тому потрібно намагатися створити на уроці такі умови, які б допомагали кожній дитині виявити індивідуальну творчість. Для того, щоб почати розвивати інтелектуально-творчі здібності, враховуються особливості кожної вікової групи, психологічні особливості кожної дитини, а також риси характеру і «початковий» рівень цих здібностей. Вважаю своїм першочерговим завданням - прищепити любов до навчання, до праці, як на уроці так і вдома. Для того, щоб дитина досягла успіхів у творчій роботі спочатку намагаюся навчити:

 -  організовувати робоче місце та планувати роботу;

- ставити мету, знаходити способи її реалізації;

-  передбачати результат дій;

- працювати з разними джерелами інформації, відшукуючи необхідний матеріал, виділяючи головне;

- контролювати та корегувати свою роботу на різних етапах;

- аргументувати та доходити висновків.

Також навчаю отримувати задоволення від плідної праці, вміти цінувати втрачений час, розвиваю  навички самоконтролю та самооцінки.  Це – перші кроки до підготовки розвитку творчих здібностей. Завдання мають бути цікавими.

Тому перш, ніж пропонувати завдання, що вимагають творчих пошуків та рішень, стараюся зацікавити, захопити учнів новою темою. У давнину казали: «Учень - це не посудина, яку потрібно наповнити, а смолоскип, який необхідно запалити». Тому стараюся на кожному уроці захопити навчальною роботою кожну дитину, щоб праця була радісною, цікавою, тоді у всіх дітей, у тому числі й тих, що мають нижчу успішність, з'являється бажання вчитися. Завжди даю дітям творчу натхненну «установку»: «Ви все можете». Такий підхід вважаю могутньою рушійною силою, яка є стежинкою до творчості. Для активізації інтересу використовую ситуацію утруднення, загадки, шаради, ребуси, ігри. Роботу на уроці будую так, щоб учні були максимально залучені до активних дій.        «Я чую й забуваю. Я бачу й пам'ятаю довго. Я роблю й розумію» - свідчить давня китайська мудрость. На початковому етапі вивчення теми навіть завдання з наведення прикладів не позбавлене творчості. У дитини, яка переживає радість та задоволення від звичайного творчого відтворення, від активної праці формується бажання та потреба працювати творчо. Адже важливо правильно визначити, на якому етапі доцільно пропонувати дітям творчі завдання. Чи це буде етап засвоєння нових знань, чи закріплення, наприкінці вивчення теми, чи на початку. Від цього залежить успіх творчої  роботи.

Вважаю, що перед тим, як давати дітям завдання творчого рівня, спочатку необхідно сформувати в учнів певні базові знання та вміння, які будуть ланцюжком для зв'язку нового з вивченим раніше, стануть умовою свідомого опанування знаннями в подальшому, сприятимуть виробленню и розвитку особистах прийомів самоосвіти, індивідуальних здібностей і талантів. Адже не можна творчо використовувати знання, яких немає, чи вміння й навички, що не сформовані. Щоб підготувати дітей до виконання творчих завдань, привчаю їх до точності, акуратності, вчу шанувати кожну хвилину, енергійно працювати. Це дає максимальний поштовх силам, можливостям і творчим настроям учнів. Стараюся подавати матеріал за чітким алгоритмом, досить щільно, в оптимальному темпі. Пам'ятаю, що учень має право на помилку і  на кілька спроб.

Ще одним важливим шляхом до розвитку творчих здібностей - є співробітництво дітей і учителя. Воно перетворює цікавість на допитливість.  Тому перебуваю на уроці у ролі рятівника, порадника, співавтора. Тоді результат роботи базується не тільки на повазі до вчителя, ітересі до предмета, спільній праці, а й на спльній відповідальності за її результати.

3 практики побачила, що розвиток інтелектуалъно - творчих здібностей передбачає тренування, а також вироблення комбінаторних умінь і навичок, що є основою творчості, якої не тільки можна, а й треба навчати. Будь-які навички - орфографічні, обчислювальні - можуть бути сформовані тільки у практичній діяльності та є результатом багаторазових дій. Процес формування в учнів уміння застосовувати, наприклад, орфографічні знання, базується, з одного боку, на відтворенні мовного матеріалу, а з іншого - це акт творчості, який базується на елементах, що взяті з дійсності й містяться в попередньому досвіді.        

Щоб досягти успіху у розвитку творчої дитини використовую не лише один метод, наприклад, проблемно-пошуковий, а стараюся використовувати різні методи, а також не забуваю про самостійну роботу учнів.  Використовую різні методи та прийоми так, щоб вони були тісно пов'язані між собою і працювали один на одного.

Коли даю творче завдання, то намагаюся, щоб діти відчули всю його значущість  та необхідність виконання.

Ще одним із важливих шляхів розвитку творчих здібностей вважаю материально-техічну базу, яка необхідна для того, щоб учні не тільки мали    бажання, а й навчилися розв'язувати завдання творчого рівня. У своїй роботі використовую різні навчальні посібники, роздатковий матеріал, таблиці, демонстраціний матерал, опорні схеми, комп'ютер та інші технічні засоби навчання.

У світовій педагогіці стало загальноприйнятим починати розвиток творчих здібностей в дитячому віці на матеріалі мистецтва і всіляких дитячих ігор. Предметні, рольові ігри та ігри за правилами дають дитині матеріал для розвитку уяви, який вдосконалюється у процесі сприйняття дитячих казок і мультфільмів. Сам процес дитячої творчості розвивається на основі двох підходів. З одного боку, як вказував Л.С. Виготський, потрібно культивувати творчу уяву, з іншого боку, в особливій культурі потребує процес втілення образів, створюваних творчістю. Тільки там, де є достатній розвиток однієї та іншої сторони, дитяча творчість може розвиватися, потрібно правильно подавати дитині те, що ми хочемо від неї чекати. Існують методи розвивальної освіти, коли акцент у проектуванні та реалізації навчально-виховного процесу зміщується у бік створення умов, що сприяють прояву та розвитку творчих можливостей учнів у загальній та додатковій освіті. У цьому випадку акцент зміщується на створення розвивальної можливості самореалізації.

Одним з методів виявлення та розвитку творчих здібностей є психологічний тренінг. Головна відмінність тренінгових від інших психологічних методів полягає в тому, що з їх допомогою увага людини переключається з аналізу досягнутих результатів на вивчення способів здійснення діяльності. При цьому виявляється, що способи виконання одного і того ж завдання можуть бути різними. Перехід від одного способу роботи до іншого по своїй психологічній суті і є подоланням раніше сформованого і неусвідомлюваного стереотипного (звичного) способу діяльності. При цьому набутий психологічний досвід з усвідомлення самого себе, подолання власних стереотипів свідомості і є тим самим розкриттям творчої активності.

Щоб сформувати творчі здібності, дитині необхідно якнайбільше вражень про навколишній світ під час виконання різних видів діяльності, який їй подобається найбільше, а потім – в усіх притаманних учням видах діяльності (гра, малювання, конструювання, читання та розігрування сюжетів знайомих літературних творів, складання віршів, казок, робота з геометричним матеріалом, експерментування тощо). Вважаю, що розвивати творчість – означає виховувати у дітей інтерес до знань, самостійність у навчанні. Стараюся захопити активною творчістю дітей на своїх уроках.

2.3.   Досвід розвитку творчих здібностей на уроках та в позаурочний час.

Маленький учень добре вчиться лише тоді, коли він переживає успіх, хоча б невеликий. Тому на кожному уроці я ставлю перед собою такі завдання:

- запалити в дитячому серці вогник допитливості;

- збагачувати знання школярів про природу, суспільне життя, трудову діяльність людей;

- розвивати різні види пам'яті;

- розвивати уяву і фантазію;

- розвивати увагу і спостережливість;

- формувати мовленнєві вміння, комунікативно – творчі здібності;

- пробуджувати інтерес до навчання, робити його цікавим,  пізнавальним, розвивальним;

- розвивати творче мислення;

- навчати працювати з навчальною і дитячою книгою;

- виховувати національну свідомість, духовність.

Діти люблять творчу працю, і тому моє завдання – помітити і сприяти розвитку творчих здібностей учнів. Звичайно, не всім легко вдається придумати казку чи скласти твір. Не кожен учень може створити і невеликий вірш. Але, якщо вміло продумати і спланувати цю роботу, то кожна дитина отримає від цього задоволення.

Для того, щоб навчання було цікавим, а засвоєння знань легким, уже з перших днів вводжу своїх вихованців у світ казки, природи та фантазії. Вважаю, що природа і поетичне слово – це ті живі струни, за допомогою яких можна знайти шлях до серця кожної дитини, пробудити і розвинути її творчі здібності. Завдяки спілкуванню з природою відшукую цілющі джерела дитячого розуму, пізнання і творчості. Щоб зберегти дитячу безпосередність, радісне сприйняття і відкриття світу, влаштовую своїм школярам такі зустрічі з природою, щоб навчити помічати прекрасне й цікаве в буденному.

Скільки б років не працював у школі, труднощі в нашій роботі ніколи не зникають, змінюється лише  їх характер.

Я переконана в тому, що які б завдання не ставила перед нами сучасність, незмінним залишається одне — велика любов і повага до дітей, творчий підхід до навчання і виховання.

На мою думку, сучасний етап підготовки дітей до життя полягає в переорієнтації її змісту від суто навчального до розвивально-соціального, що забезпечує формування творчої особистості. У своїй роботі я використовую навчально-виховний комплекс, який забезпечує творчий розвиток і створює єдиний соціально-педагогічний простір (дитина - сім'я - школа) для успішного творчого розвитку дитини.

Початкова школа є одним із найважливіших етапів у розвитку творчої особистості. Потрапляючи у шкільне середовище, особистість має зберегти свою індивідуальність, розвинути здатність творчо мислити, обирати нестандартні, оригінальні рішення, вчитися заради знань, які знадобляться у реальному житті. Я вважаю, що допомогти дітям у цьому може тільки той учитель, в якому живе дух творчого пошуку.

Досвід показує, що навчання має бути свідомим, активним, а головне -цікавим. Дитина має отримувати знання як інструмент для розв'язання життєвих проблем. Усі свої уроки, виховні заходи я спрямовую на розвиток особистості учня, його творчого потенціалу, тому всю систему завдань планую так, щоб розвиваючи навички обчислювання, каліграфії, учні ефективно просувалися у формуванні розумових операцій, уміння аналізувати, порівнювати, узагальнювати, класифікувати, розмірковувати.

Ще Я.А. Коменський говорив: "Діти допитливі, з гострим розумом при правильному вихованні стають великими людьми". Головною метою творчого розвитку, розвитку розумової діяльності я вважаю не надання дітям максимуму нової інформації, а залучення їх до процесу творчого пізнання через набуття звички міркувати, чітко формувати питання. На запитання дітей я відповідаю так: "Подумай, доведи, порівняй, відгадай, зроби висновок". Так я розвиваю інтерес учнів до світу, їхню фантазію, думку, мислення, почуття.

Уже з першого дня перебування учнів у школі я залучаю батьків до співпраці, спрямованої на творчий розвиток дитини. У межах цієї програми я застосовую найрізноманітніші заходи: анкетування, індивідуальні консультації, відкриті уроки, тематичні лекції, батьківські збори. В результаті такої співпраці виробляються єдині погляди на процес розвитку, виховання та навчання дитини.

Творчий розвиток особистості у навчально-виховному процесі є пріоритетом у моїй праці. Для розвитку творчих здібностей учнів у процесі навчання я застосовую різні типи нестандартних завдань, таких як складання і розв'язування задач на матеріалі довкілля та природознавства; вправи на розвиток уміння висловлювати здогад, припущення. Вчу доводити справедливість тверджень, збагачую навчальний матеріал завданнями з логічним навантаженням. Такі вправи активізують творчу думку школярів, позитивно впливають на їхній загальний розвиток. Також використовую на уроках цікавинки для розвитку інтересу і творчих здібностей.

Моїм учням дуже подобаються такі види навчальної діяльності, які дають їм матеріал для роздумів, спонукають до самостійності, розумового напруження, винахідливості й творчості.

Для розвитку творчого мислення школярів я застосовую на своїх уроках проблемні завдання, ситуації. Наявні у них суперечності викликають дискусію, спонукають до роздумів, пошуків і висновків. Учням подобається самостійно порівнювати, зіставляти певні факти і явища, виводити правила. Потім вони звіряють свої міркування з матеріалом підручника. Діти дуже задоволені, якщо їхні висновки збігаються із поданими у підручнику.

Дуже часто на своїх уроках навчальну діяльність учнів, їхній творчий розвиток я поєдную з елементами гри. Різні прийоми та засоби в навчально-виховному процесі намагаюся застосовувати комплексно. Саме така діяльність активізує творче мислення учнів, позитивно впливає на загальний розвиток дітей.

Саме перебуваючи на природі, вчимося з учнями будувати перші творчі висловлювання:

- Жовтий листочок схожий па шматочок сонечка.

- Листочок падає, ніби танцює вальс.

А щоб народилася казка, ставлю учням запитання. І вони починають фантазувати. А вже у класі на уроці читання збагачую уяву і натхнення учнів творами  відомих письменників - Ліни Костенко, Тамари  Коломієць, Вадима Скомаровського. Потім на уроці розвитку зв'язного мовлення складаємо казку "Пригоди осіннього листочка". На уроках читання і розвитку мовлення діти вчаться добирати рими, складати невеликі чистомовки, відгадувати  загадки-добавлянки, шукати римовані слова у віршах, вчаться помічати  потрібні словосполучення, образні вислови. У портфоліо кожної дитини з'являються складені нами казки, оповідання і навіть невеликі віршовані рядочки.        

Дуже часто пов'язую уроки позакласного читання та розвитку мовлення.

Я пропоную дітям і вранці, і ввечері спостерігати за небом, сонечком, за поведінкою птахів, комах, за змінами в природі. На уроках письма пропоную записати кілька речень про те, що вони бачили, що їх здивувало, зацікавило. Така робота вчить дітей спостерігати, мислити. Учні починають прислухатися до голосу природи, вона їх захоплює, дивує, їхні очі сяють бажанням дізнатися більше. Своїми знаннями дітям хочеться поділитися з іншими. Вони починають висловлюватися. Розвивається їхнє мовлення, пам'ять, мислення. Вони охоче записують свої враження. Так з'являються дитячі твори.

Уроки розвитку зв'язного мовлення мають велике виховне значення. Тут я залучаю учнів до пізнання природи, привчаю їх спостерігати, збагачую дитячу уяву, вчу берегти і любити рідний край. А також продовжуємо творчий процес і на уроках трудового навчання та образоторчого мистецтва.     Діти  власноруч творять прекрасне. Восени виготовляють аплікації з осінніх листочків, малюють панно, килимки. Взимку робимо об'ємне панно з ялинок і сніжинок. На уроці української мови складаємо усне висловлювання  "Чому ялинка засумувала".  На уроці читання під час розумової розминки складаємо сенкан. Коли на уроці позакласного читання опрацьовуємо твори про Україну, то на уроці розвитку мовлення складаємо твір-мініатюру "Моє рідне місто", на уроці трудового навчання виготовляємо глечик, а на уроці образотворчого мистецтва - малюємо декоративно-прикрашені іграшки. Звичайно - таке поєднання уроків не можна проводити часто, але, коли вони проводяться у такій системі - це дає змогу дітям виявити творчі здібності і творчо підійти до виконання завдань.

Діти люблять творчу працю. На уроках математики у дітей викликають    цікавість завдання, що вимагають кілька варіантів розв'язання, завдання з логічною складовою. Особливу роль у розвитку інтелектуально-творчих здібностей відіграють завдання підвищеної складності, нестандартні завдання, що вимагають в учнів нестандартних рішень. Дуже часто школярі просто бояться братися за складні завдання, уникаючи невдач, і в результаті втрачається інтерес до навчання, зникає впевненість у своїх силах. Щоб цього уникнути, даю дітям завдання творчого характеру: придумати запитання до задачі; скласти задачу за малюнком; відшукати зайві дані; ускладнити задачу, щоб розв'язувалася 2, 3 діями; скласти обернену; додати до стандартного завдання додаткове; доповнити неповну задачу необхідними числовими даними; розв'язати задачу із зайвими даними; скласти самостійно задачу на основі власних спостережень, що оточують дітей; скласти задачу на вказані дії; скласти задачу за розв'язанням; скласти задачу за числовими  даними; змінити числові дані; змінити запитання; розширити задачу і інше. Пропоную дітям задачі з поступовим ускладненням.

Розумовий розвиток дитини залежить від того, наскільки вона бере участь у продуктивних видах діяльності. Кожна продуктивна діяльність передбачає вміння планувати, тобто спершу уявляти образ того, що створюється, а потім утілювати його у практичній діяльності. Саме участь продуктивних видах і діяльності я використовую у своїй роботі вже з учнями першого класу. Залучаю дітей до таких видів творчої діяльності.

- зображувальна  діяльність (малювання, ліплення, аплікація);

- музична діяльність (сприймання музики, ігри, хороводи);

- художньо-мовленнєва діяльність (слухання казок, розповідей, читання віршів, створення власних творів);

-  театралізована діяльність (інсценізація казок).

Саме участь у продуктивних видах діяльності я впроваджую у своїй роботі. Під час вивчення на уроках природознавства властивостей лікарських рослин у 2 класі було оформлено альбом "Рослини, що мене лікують", у 3 класі "Червона книга України". Виконуючи завдання на уроках громадянської освіти, портфоліо дітей поповнилося такими роботами: "Моя сім'я", "Мій найкращий друг", "Моя улюблена тварина" та інше. На уроках основ здоров'я складаємо пам'ятки: "Правила поведінки на вулиці", "Правила поведінки з незнайомими тваринами і рослинами", "Правильно вибирай місця для гри" і інше. Усі роботи, що їх готували діти, оформлені у нестандартній формі. Існує у класі рухома виставка дитячих робіт, які вони виконують на уроках трудового навчання та образотворчого мистецтва.

Виховувати творчу людину без краси неможливо. Прекрасне вічне джерело духовності, натхнення, творчості. Воно існує поряд з людиною, тому що краса, яка не сприймається, мертва. І якщо люди втратять здатність відчувати красу, вона ніколи не зможе врятувати світ.

Враження шкільного дитинства відкладаються в пам'яті на все життя і впливають на подальший розвиток дитини. В емоційному сприйнятті дитинства зароджуються витоки майбутньої творчої особистості.

Тому залучаючи дітей до творчості, створюючи постійно "ситуацію  успіху", поважаючи дитину, ми в змозі виховати творчо працюючу особистість.

2.4   Методи, прийоми та вправи, які впроваджую у практиці для розвитку творчих здібностей.

Серед шляхів розвитку творчих здібностей, пізнавальної активності, самостійності, самореалізації дітей є необхідність використання в роботі з учнями початкових класів різноманітних завдань: навчальних, розвивальних, пізнавальних, інтелектуальних, нестандартних, творчих. Пошуки шляхів розвитку творчих здібностей вимагають використання різних форм, методів, сучасних технологій, які впливають на інтелектуальний, емоційний, духовний розвиток  особистості учнів.

Вважаю, що розвитку творчих здібностей сприяють:

- словесні творчі завдання на добір рими, складання початку чи закінчення вірша; 

- складання казки за малюнком;

- створення продовження казки, оповідання;

• складання чистомовок;

- використання анаграм, метаграм;

• словесне малювання;
• творчі списування текстів;

-        вилучення зайвого.

Для розвитку творчих здібностей я використовую:

І. Метод гри.

Гра, як основна діяльність дитини в молодшому шкільному віці, є постійною її супутницею. Гра для дитини - перша можливість проявити себе, самовиразитись і самоствердитись. В іграх діти не тільки відображають реальне життя, а й перебудовують його. За словами Виготського, "Гра дитини - це творче переосмислення пережитих вражень, комбінування їх і побудова з них дійсності, яка відповідає запитам і інтересам самої дитини", тобто гра розглядається, як творча діяльність, в якій наочно виступає комбінуюча дія уяви. Тому в своїй роботі використовую розвивальні ігри як засіб навчання і виховання. В добукварний період, на уроках навчання грамоти, використовую такі ігри: "З яких звуків складається слово?"

Основна мета цієї гри - навчити дитину  вслухатися в слово, чути звуки, з яких воно складається і визначати послідовність цих звуків.

"Заміни звук". Гра вдосконалює фонематичний слух, розвиває уяву, розумові операції аналізу і синтезу.

"Розумові розминки", "Чому так трапилось?" (Наприклад: Річка вийшла з берегів і затопила навколишнє поле.), "Висновок" (Наприклад: Оленка старша за Марійку, а Марійка старша за Миколку. Хто найстарший? Наймолодший?).

ІІ. Використовуючи у роботі інтерактивні методи "Займи позицію", "Прес","Саsе – метод" організовую ігри: "Мікрофон", "Акваріум", "Карусель". Під час роботи з дітьми керую процесом творчості, спрямовуючи його на активізацію творчої думки. Тому використовую вправу "Мозковий штурм". Цю вправу використовую тоді, коли діти не мають уявлення про предмет, вони висловлюють свої думки, обґрунтовують, а вже потім роблять висновок. Подобається дітям гра "Розумний куб". На гранях куба записані запитання, учень кидає куб і відповідає на запитання, яке випало. Цю гру можна використовувати для перевірки знань, актуалізації знань. Методи інтерактивного навчання дають змогу швидко активізувати пошуково-пізнавальну діяльність учнів, максимально розкривають їх таланти.

ІІІ. Елементи технології критичного мислення.

Коли дитина приходить до школи, відбувається процес її адаптації до тих видів і форм діяльності, в яких їй доведеться брати участь у дорослому житті. І цей процес відбувається за умови комунікативної діяльності. Тому для розвитку мовленнєвих умінь, розвитку творчого мислення використовую такі завдання:

"Крісло автора". Учні за бажанням сідають у "крісло автора" і розповідають щось цікаве про своїх рідних, знайомих або епізод зі свого життя, історію про своє ім'я тощо.

"Опиши (намалюй) навпаки". Показую сюжетний малюнок, а групи учнів описують його, замінюючи основні

предмети, їх ознаки, дії, явища на протилежні.

IV.         Проводжу тестові дослідження з метою виявлення та розвитку творчих здібностей учнів.

V.          Вправи для творчої самореалізації та розвитку творчої уяви.

Вправа "Я такий, як хочу...". Розвиває комунікативні навички, дає змогу усвідомити свої позитивні і негативні риси. Діти проговорюють вислів: "Я такий, як хочу...", - та завершують речення, називаючи свої риси.

Вправа "Скринька очікувань". Кожен учень записує свої очікування і вкладає у "Скриньку очікувань".

Вправа "Моя уява"

Учні заплющують очі, а я пропоную уявити, що ви:

- узяли в руки шматочок льоду;

- літаєте між хмарами;

- тримаєте в руках і нюхаєте букет квітів;

- гладите пухнасте кошеня;

- їсте смачне яблуко.

Вправа "Думай про інше". Багато винаходів у нашому житті мають "аналоги" в природі. Літак схожий на птаха, вертоліт на бабку, підводний човен - на рибу. Щоб винаходити потрібно бути спостережливим, уміти придумувати на що схожі різні предмети.

VІ.  Завдання для тренування пам'яті, уваги та швидкості реакції. 

1. Кожній дитині видасться заготовка. Школярам пропонується заповнити свої заготовки відповідно до завдань, зміст яких учитель зачитує вголос. На виконання семи завдань відводиться 3 хвилини. Номер завдання відповідає номеру на заготовці.

- Проведіть похилу лінію так, щоб вона проходила під непарним і над парними
числами.

- Проведіть у прямокутнику діагональ так, щоб вона йшла з лівого верхнього кута в правий нижній.

• Перед вами "обличчя" людини. Намалюйте їй праве око та ліве вухо.
• Між другою і третьою вертикальними лініями поставте четверту букву слова сонце, а між першою і другою - суму першої та четвертої цифр нинішнього року.
• У наведеному слові підкресліть усі приголосні, а всі голосні - закресліть.
• У парних рядах  запишіть суму всіх чисел, в непарних - від першою віднімить суму другого і третього.

- З перших букв даних слів складіть нове слово. Підберіть до нього антонім.

2. Із кожного рядка виберіть лише ті букви, які не повторюються, і складіть із них

побажання. (На всю роботу відводиться дві хвилини. Учитель записує ряди букв на дошці або видає відповідну заготовку на аркуші паперу.)

А О Н О О Е А Д Д

Х П А Р П Й Р И И

Е П В Ф Е А Ф П М

В Ю Л З Л А Ю Л Ю

Г Ц И Д Ц Ж Г Ц Г

Щ З С У З Т А З У

О А Ь А Т О И О А

Відповідь. Нехай вам завжди щастить.

VІІ. Завдання на розвиток асоціативного мислення

1. Запишіть, з яким предметом (явищем, дією) у вас асоціюються наведені нижче слова. У вашому розпорядженні с три хвилини. (Учитель записує слова на дошці або видає кожному учню відповідну заготовку на окремому аркуші паперу.)

Наприклад.   Зима - ковзани, ананас - Африка.

Колесо-        Квітка-        Книга-        Урок-

Театр-        Машина-        Школа-        Пальто-

- Ну як, упорались? Молодці. А тепер закрийте слова в лівій колонці аркушем паперу. Читаючи свої слова - асоціації, згадайте, до яких слів вони були дібрані.

2. Запишіть, із яким словом (іменником) у вас асоціюється кожна назва тварини. У вашому розпорядженні всього три хвилини. (Слова вчитель записує на дошці)

Наприклад.   Птах - небо, дельфін - море.

Білка, лисиця, крокодил, жираф, корова, вуж, їжак, кішка, кабан, акула, краб, соловей, пінгвін.

VIII.        Завдання на розвиток логічного мислення

1. Знайдіть спільну назву кожній парі слів. (Завдання записується вчителем на дошці). Наприклад. Шафа, стіл - меблі. Франція, Італія - ...

Дуб, береза -        Київ, Донецьк -

Вівторок, четвер -        Симоненко, Олесь -

Субота, неділя -        Дніпро, Волга -

2. Проаналізуйте   зв'язок   між   словами   однієї   з   частий   рівності   й   знайдіть пропущене слово або словосполучення.

Кіт - 4 = ... (павук) - 8

Земля - небо = людина – (птах)

IX.        Завдання для розвитку зорової та слухової пам'яті

1. Прочитайте тричі написані нижче слова, спробуйте їх запам'ятати.

мати        діти        людина        брат

доброта    тьотя        чоловік        дитина

Тепер закрийте ці слова аркушем паперу і письмово дайте відповіді на наступні запитання.

-        Скільки букв в останньому слові?

- Скільки слів містять у собі один склад?

• Запишіть перше слово третього стовпчика.
• Скільки слів закінчуються на приголосний? Запишіть їх.
• Скільки слів закінчуються на букву "а"? Запишіть їх.

X.        Творчі домашні завдання

Звичайно щоденно готувати творчі домашні завдання складно, але вони сприяють розвитку фантазії, творчості, зацікавленості, і діти виконують їх з творчим бажанням. Для того, щоб виконувати творче завдання було цікавіше, треба, щоб творчий характер мали і  способи подачі цього завдання. Пропоную розглянути такі приклади:

1. Впишіть пропущені літери  і дізнайтеся, що вам треба скласти вдома.

а)        Францу..ький, р..хувати, підка..ка, німець..ий, заг..дка – (казка);

б)        А..томобіль, біблі..тека, оче..ет, п..ениця - (вірш).

2. едЕБНу – "домашнього завдання не буде".
3. Можна влаштувати пошту. Черговий буде листоношею і розноситиме домашнє завдання у конвертах - трикутниках.

Діти мають виконати вдома роботу за їх власним вибором і розумінням (задачі, приклади, ілюстрації, ребуси, кросворди, вірші до теми, що вивчається).

Наведені творчі завдання, прийоми, методи та вправи, які використовую у своїй практиці сприяють розвиткові в кожною учня психічних механізмів, які лежать в основі творчих здібностей - пам'яті, уваги, уяви, мислення. Водночас завдання    можуть  бути   застосовані   в   навчально-виховному  процесі   і  як тренувальні вправи з певним дидактичним навантаженням:

- на уроках математики - для вдосконалення обчислювальних навичок;

- на уроках української мови і читання - з метою розширення словникового запасу школярів, узагальнення їхніх знань про частини мови, їх граматичні ознаки тощо. Усі завдання розраховані на пошукову діяльність учнів, на неординарний, нетрадиційний підхід і творче застосування набутих на уроках знань та вмінь. Відкриті уроки та виховні заходи, які проводжу у класі, сприяють розвитку у дітей творчого  мислення,  уяви,  спостережливості,  творчих здібностей .  

                                           Висновки

На цьому етапі розвитку обраної теми можна зазначити такі результати
моєї роботи:

1) навчилися   складати   змістовні   тексти,   писати   гарні   твори,   будувати   усні висловлювання;

2) перестали сумніватися, почали творчо розкриватися, на все дивляться по-іншому: глибше, впевненіше, оптимістичніше;

3) учні почали легко й вільно висловлюватися, аналізувати, аргументувати думки;

4) вивчають і засвоюють матеріал (навіть складний для розуміння) одразу на уроці.

Результатом роботи є відмінний результат у міжнародному математичному конкурсі "Кенгуру 2011", отримано сертифікат червоного зразку. Також призові місця у шкільних олімпіадах з математики. Діти приймають активну участь і часто займають призові місця у конкурсах малюнків та творчих робіт на рівні школи і міста, є срібні і бронзові призери конкурсу "Патріот". Всі діти класу зайняті гуртковою роботою, де продовжують розвивати свої творчі здібності в позаурочний час. З
метою дослідження результатів розвитку творчих здібностей учнів, були проведені тестові завдання, які показали, що діти мають добре розвинене творче мислення та уяву, добре орієнтуються у виконанні творчих завдань.

Результатом моєї методичної роботи є: розробки нестандартних уроків, тести, читацькі конференції, диспути, зустрічі із творчими людьми, проведення позакласних заходів, залучення, батьків до творчої співпраці.

Однак ця проблема залишає ще значні завдання, що потребують творчого пошуку й майстерності задля успішного розв'язання. Тому вважаю за необхідне й надалі впроваджувати напрацьовані творчі здобутки й не зраджувати обраному педагогічному кредо "Учити дітей світло і радісно, без примусу сприяти творчому та інтелектуальному розвитку дитини. Виховувати творчу особистість, вільну і щасливу".

IV. Бібліографія

1. Національна доктрина розвитку освіти // Освіта України. – 2002. - № 33.
2. Державний стандарт початкової загальної освіти // Освіта України. - 2000. - № 50.

42679988. Концепція загальної середньої освіти // Початкова школа. - 2002. - № 2.
42679989. Медвідь, Л. Національна освіта незалежної України ХХ століття: тенденції, проблеми // Початкова школа. – 2002. - №1.

5. Мистецтво життєтворчості особистості. Наук.-метод. Пос.: У 2 ч. - К.: Інституту і методів навчання, 1997. – 936 с.|
6. Савченко О.Я. Освіта повинна бути не тільки доступною, а й якісною // Початкова школа. - 2001. - № 10.

7.        Організація навчально-виховного процесу в початкових класах загальноосвітнього навчального  закладу  у  2005-2006  навчальному році // Початкова школа.-2005.-№ 5.

8. Барко В.І., Тютюнников А.М. Як визначити творчі здібності дитини? - К., 1991.

9. Выготский Л.С. Воображение и творчество в детском возрасте // Виготский Л.С. Психология развития ребенка. М: Смысл, Эксмо, 2003. С. 235 - 326.

10.        Гільбух Ю.3. Розумово обдарована дитина. - К., 1993.

11.        Гнатко М.М.  Психологічна діагностика обдарованості:  Метод. реком.  -
Луцьк: ВВМАНУ, 1996.

12. Дорфман Л.Я., Ковалева Г.В. Исследование креативности в науке и искусстве. // Вопросы психологии. 1999. №2.
13. Романець В. А. Психологія творчості, К: Либідь, 2001. 288с.
14. Кульчицька 0.І. Складові біографії творця // Обдарована дитина, 1998, З. с. 27-32.

15. Макаренко А.С. Книга для батьків. - К.: Рад. Шк., 1978.
16. Клименко В. Механізм творчості: чи можна його розвивати? // Шкільний світ. - 2001. -№2-3.

16. Сухомлинський В. Вибрані твори.
17. Програми для середньої загальноосвітньої школи (1-2 кл.). - К.: Початкова школа. 2001. - 292с.

18.        Програми для середньої загальноосвітньої школи (3-4 кл.). - К.: Початкова школа, 2003. - 292с.        
20. Василенко В. Впровадження інтерактивних форм і прийомів в організацію
навчання учнів // Початкова школа. - 2005. - № 7.