Шляхи формування духовного здоров'я учнів школи сталого розвитку
статья на тему

Н.М.Безуглова, Н.В.Воскобойнікова, Є.Ф.Рябова

ШЛЯХИ ФОРМУВАННЯ ДУХОВНОГО ЗДОРОВ’Я УЧНІВ ШКОЛИ СТАЛОГО РОЗВИТКУ

Проблема духовного здоров’я особистості з давніх часів хвилювала педагогів і мислителів. Стародавні філософи наголошували, що від цього чинника значною мірою залежить і фізичний стан людини, її розвиток. Вірність цього припущення цілковито підтвердила сучасна наука. Духовність є проявом і показником моральності людини. Вона спрямовує на безкорисливість високих вчинків, співчуття, доброзичливість. Духовно багата людина не здатна виявляти жорстокість, варварство, агресивність. Її вчинки спрямовані на радісну співпрацю, порозуміння, продуктивну діяльність заради інших.

Головна задача педагога – сприяти розвитку духовності вихованців, навчити їх творить добро, бути милосердними до всього, що нас оточує. Духовно багата людина почувається щасливою, тому що здатна цінувати щастя саме у простих, буденних речах.

Існує багато чинників, які безпосередньо впливають на стан духовного здоров’я кожної особистості. До них можна віднести рівень розвитку духовного світу, те, як людина сприймає елементи культури, мистецтва, релігії, освіти, науки, етичні та моральні норми, прийняті в її соціальному середовищі. Стан духовного здоров’я індивіда залежить також безпосередньо від його ментальності, вміння критично оцінювати власні можливості й здібності, що спрямовані на реалізацію життєвих планів.

Школа сталого розвитку робить ставку на формування екологічної культури учнів, що має прямий зв’язок із духовним здоров’ям підростаючої особистості.

Саме із стін загальноосвітніх навчальних закладів виходять майбутні громадяни нашої держави, які згодом творитимуть її майбутнє.

Одним із пріоритетних напрямків системи сталого розвитку є формування фізичного і духовного здоров’я учня. Розглянемо основні шляхи реалізації цього завдання.

  Школа має працювати у щільному контакті з батьківською громадою. Зробити батьків однодумцями, надійними помічниками у вихованні дітей допоможуть спільні справи: проекти, акції, заходи природоохоронного і морального спрямування. У нашому навчальному закладі в багатьох класних колективах є багато прикладів такої співпраці. Так, у 10 класі вже шостий рік поспіль існує традиція наприкінці кожного навчального року проводити велику концертно-розважальну програму «Ми-одна сім’я», акцентовану на утвердження родинних і загальнолюдських цінностей.  Тут започатковано ведення класного літопису, який щороку поповнюються новими записами. Учні середньої ланки разом із батьками беруть участь в акціях «Сад майбутнього», «Корисні речі із побутових відходів» тощо. Проведення батьківських всеобучів стосовно морального і екологічного виховання у родині – також дієвий засіб вихованя духовно здорової дитини.

  Оскільки проведення уроків є пріоритетним у діяльності педагога,то під час їх проведення слід звернути особливу увагу на формування екологічної культури учнів, їхньої духовності.  Працювати в цьому напрямку можна на уроках і суспільно-гуманітарного, і природничо-математичного циклів.

Як відомо - фізика, це наука про природу. Але не можна розглядати цю науку лише як об’єктивне пізнання природи, яка не взаємодіє з людиною.

На уроках фізики в нашій школі вчитель  формує не лише теоретичні знання та вміння розв’язувати задачі, але й обов’язково пояснює, заради чого пізнається кожен розділ фізики, кожна її тема, вчить розуміти значення науки в житті суспільства й кожної людини зокрема.

Проблема екології давно вже є гострою для суспільства. Наші вихованці мають вміти оцінювати екологічні наслідки технічних рішень людини, використовувати знання для активного захисту навколишнього середовища.

Окремою проблемою вважаємо використання невідновлюваних джерел енергії в якості палива для двигунів внутрішнього згоряння та електростанцій. Учням пропонується в рамках проекту «У пошуках енергії» дослідити інноваційні альтернативні джерела, ознайомитись із проблемами, які виникають під час їхнього використання. Так, при вивчені теми «Ядерна фізика» зазвичай проводимо дискусію про доцільність та безпечність використання атомної енергії. Діти повинні розуміти, що при грамотному використані майбутнє країни – саме за цією технологією. Таким чином, перед майбутніми випускниками постає головна задача: набуття знань і вмінь для подальшого практичного застосування.

Вивчення курсу фізики як основи сучасних промислових технологій не можна розглядати окремо від історичних процесів. Україні та українцям є ким і чим пишатися. Дніпропетровщина славиться своїм Южмашем, тому багато уваги приділяємо розповіді про досягнення цього підприємства, його роль у становленні космічної індустрії країни і світу. Окремою складовою  проходить розповідь про історію нашого регіону як потужного промислового краю, його екологічні проблеми. Кожен учень повинен при цьому усвідомлювати свій нерозривний зв'язок зі своєю малою батьківщиною, усвідомлювати, що він також несе відповідальність за стан її навколишнього середовища і сьогодні, і особливо у майбутньому, коли вибере свою професію. Цьому сприяють такі форми роботи як круглий стіл «Я і мій регіон», учнівські доповіді та реферати.

Знайомлячи учнів з іменами видатних вчених та винахідників, обов’язково зазначаємо внесок українських фахівців. Учням пропонується дослідити діяльність таких вчених як Іван Земанчик, Михайло Остроградський, Михайло Авенаріус, Іван Пулюй, Бориса Грабовський, Микола Пильчиков, Іван Фещенко-Чопівський, адже сьогодні як ніколи є необхідність у відродженні забутих імен.

Вважаємо, що духовність і високий рівень свідомості є основою майбутнього політичного, економічного та культурного розвитку нашої держави. Крім міцних професійних знань необхідно забезпечити для учнів як громадян своєї країни формування духовно багатого та національно свідомого світогляду, усвідомлення себе учасником державотворчих процесів та почуття.

Під час викладання історичної дисципліни важливо сприяти тому, щоб учні могли дізнатися більше про різні історичні події та суспільні явища, які визначали епоху і є основними, найсуттєвішими для її розуміння. Вивчати тему з різних ракусів дає можливість метод проекту. В процесі його застосування учні краще усвідомлюють проблемне питання, шукаючи різні способи його розв’язання і, як наслідок, формують власну історичну свідомість, що включає в себе все: знання історії, узагальнення історичного досвіду, ставлення до подій історичного процесу, оцінку фактів, переконань. У той же час змістом історичної свідомості зосереджені всі три модулі часу – минуле, теперішнє, майбутнє.

Іноді, для того щоб в учнів сформувалася власна історична свідомість по окремій темі, не вистачає навчального часу. Наприклад, для вивчення теми «Голодомор 30-х рр. на території України» за навчальною програмою відводиться одна година. Цього часу недостатньо для того, щоб в учнів могло сформуватися власне ставлення до проблеми. Але в ході навчально-виховного проекту, який можна проводити в рамках заходів, присвячених вшануванню жертв пам'яті Голодомору, збір інформації по цій темі самими учнями збільшується до одного тижня. Результатом проекту має бути узагальнення – проведення заходу вшанування жертв пам'яті Голодомору 30х, на якому будуть представлені роботи учнів для широкого загалу, написання роботи в МАН по даній темі, використання результатів проекту під час проведення уроку.

Перший (нижчий) рівень історичної свідомості формується такими ж способами, як і повсякденне, на основі накопичення безпосереднього життєвого досвіду, коли людина протягом свого життя спостерігає якісь події або навіть є їхнім учасником. Важливим є той момент, що коли доросла людина ділиться з дитиною історією своєї родини, вона залучається таким чином до шкільної співпраці. Це впливає на виховання толерантності та взаємної поваги до цінностей різних поколінь.

Наступний щабель історичної свідомості може формуватися під впливом художньої літератури; кіно, радіо, телебачення, театру, живопису, під впливом знайомства з історичними пам'ятниками. Цей ступінь історичної свідомості формується на основі власне історичних знань, придбаних в ході дослідження усіх доступних історичних джерел, де учні отримують уявлення про минуле в систематизованому вигляді. І тільки на наступному ступені формування історичної свідомості відбувається на базі всебічного теоретичного осмислення минулого, на рівні виявлення тенденцій історичного розвитку. Таким чином, без системного підходу уявлення про формування історичної свідомості як важливої складової духовного здоров’я буде неповним.

Список використаних джерел

http://www.haidamaka.org.ua/0203.html

http://krasotkina.com/content/%D0%B1%D0%B5%D1%81%D1%96%D0%B4%D0%B8/%D0%94%D1%83%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B5%20%D0%B7%D0%B4%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B2%E2%80%99%D1%8F.html

http://metodportal.com/node/44777