Дидактична мозаїка. Путівник до нового Держстандарту освіти.
учебно-методический материал (информатика и икт) по теме

ВІДДІЛ ОСВІТИ

ШАХТАРСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ШАХТАРСЬКА ЗАГАЛЬНООСВІТНЯ ШКОЛА І- ІІ ступенів № 8

ДИДАКТИЧНА

МОЗАЇКА

Путівник до  нового

Державного стандарту освіти

галузь «Технології»

книга 1

Автор Безродня

Ельвіра Євгеніївна,

вчитель інформатики

Шахтарськ, 2013

ЗМІСТ

86207 Донецька обл.

м. Шахтарськ

вул. Львівська, 8

shah_school8@rambler.ru 

Розділ І. Методичні засади вивчення освітньої галузі «Технології» в рамках нового Державного стандарту освіти

Вчителі відкривають двері  - входиш ти сам.
   Китайська мудрість

2013/14 навчальний рік є особливим для вчителів інформатики. Адже, саме з 1 вересня розпочинається поступове впровадження нового Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти й нових навчальних програм з інформатики для базової школи. Також  в навчальні плани початкової школи за рахунок інваріантних годин вводиться  курс інформатики.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1392 "Про затвердження Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти" у 2013/14 навчальному році 5 класи загальноосвітніх навчальних закладів перейдуть на навчання за новими програмами для учнів 5 - 9 класів загальноосвітніх навчальних закладів й будуть працювати за Типовими навчальними планами, затвердженими наказом Міністерства від 03.04.2012 № 409 "Про затвердження Типових навчальних планів загальноосвітніх навчальних закладів ІІ ступеня" (зі змінами). Методичні рекомендації щодо викладання інформатики в 5 класі за новими програмами з інформатики надруковано в додатку №2 до листа МОН від 24.05.2013 №1/9-368 «Рекомендації щодо особливостей викладання базових дисциплін у 5-х класах загальноосвітніх навчальних закладів».

Звертаємо увагу, що для 5 класу є дві програми з інформатики.

1. «Інформатика. Навчальна програма для учнів 5–9 класів загальноосвітніх навчальних закладів» (автори Жалдак М.І., Морзе Н.В., Ломаковська Г.В., Проценко Г.О., Ривкінд Й.Я., Шакотько В.В.) із розрахунку 1 година на тиждень, яка передбачає що діти раніше не вивчали інформатику.
2. Навчальна програма «Інформатика. 5-9 класи загальноосвітніх навчальних закладів з поглибленим вивченням предметів природничо-математичного циклу» (за ред. академіків НАПН України А.М. Гуржія і В.Ю. Бикова) для використання в загальноосвітніх навчальних закладах з поглибленим вивченням предметів природничо-математичного циклу. Її опубліковано в журналі «Комп’ютер в школі та сім’ї» № 6 за 2012 рік. Враховуючи спеціалізацію навчального закладу, вчитель може обрати для роботи цю програму. При цьому слід врахувати, що школи не будуть забезпечуватись підручниками, що їй відповідають.

Навчально-методичне забезпечення курсу інформатики у 2013/2014 навчальному році:

• лист Міністерства № 1/9–368 від 24.05.2013 «Про організацію навчально-виховного процесу у 5-х класах загальноосвітніх навчальних закладів і вивчення базових дисциплін в основній школі», с. 47-51 Додатку 1;
• лист Міністерства № 1/9–426 від 01.06.2012 «Щодо інструктивно-методичних рекомендацій із базових дисциплін», Додаток (рекомендації чинні для 6–11 класів на 2013/2014 навчальний рік згідно з листом Міністерства № 1/9–368 від 24.05.2013).

Сучасний світ постійно змінюється. Зміст освіти,  створення нових державних стандартів початкової та базової і повної загальної середньої освіти  – це тест на відповідність часу. Саме він визначає суть реформи в освіті.  

Створення нової редакції Державного стандарту початкової й  базової та повної загальної середньої освіти  –  надзвичайно  важливий крок у реформуванні вітчизняної освіти. І від цього кроку залежить те, чи зможуть наші учні увійти в сучасний світ із належними знаннями, які необхідні особистості для успішного спілкування та професійної діяльності, для взаєморозуміння та взаємодії між людьми, а також чи посяде знову своє місце в колі пізнавальних інтересів і нагальних потреб юного покоління імідж грамотної та компетентної людини. Від цього залежить збереження пріоритетів українського суспільства, культурних цінностей, що сприяє духовному розвитку народу в цілому і особистості зокрема, її мислення і креативних якостей, формування якостей громадянина України, який усвідомлює себе невід'ємною часткою держави, рідної культури й світової спільноти.

Нові державні стандарти ґрунтуються на засадах особистісно-зорієнтованого, компетентнісного та діяльнісного підходів.

Особистісно - зорієнтований підхід  -  спрямовує навчально-виховний процес на взаємодію і плідний розвиток особистості педагога та його учнів на основі рівності у спілкуванні та партнерства у навчанні.

Компетентнісний підхід  -  спрямовує навчально-виховний процес на досягнення результатів, якими є ієрархічно підпорядковані ключова, загальнопредметна і предметна (галузева) компетентності.

 Діяльнісний підхід  - спрямовує навчально-виховний процес на розвиток умінь і навичок особистості, застосування на практиці здобутих знань з різних навчальних предметів, успішну адаптацію людини в соціумі, професійну самореалізацію, формування здібностей до колективної діяльності та самоосвіти.  

Державний стандарт базової та повної загальної середньої освіти включає такі освітні галузі, як ― Мови і літератури, ― Суспільствознавство, ― Мистецтво, ― Математика, ― Природознавство, ― Технології, ― Здоров‘я і фізична культура, зміст яких   послідовно  взаємозв‘язаний із змістом відповідних освітніх галузей Державного стандарту початкової загальної освіти.  

Освітня галузь складається з інформаційно-комунікаційного та технологічного компонентів. Зміст предметів освітньої галузі має чітко виражену прикладну спрямованість і реалізується переважно  шляхом застосування практичних методів і форм організації занять.

Програма «Інформатика» для 5–9 класів спрямована на реалізацію мети та завдань інформаційно-технологічного компонента освітньої галузі "Технології", визначених у Державному стандарті базової і повної загальної середньої освіти.

Програма розрахована на учнів, які до 5 класу не вивчали інформатики і розглядається як необхідний інструмент, що в сучасному інформаційному суспільстві сприятиме більш успішному навчанню учнів, формуванню як предметної так і ключових компетентностей, всебічному розвитку дитини шкільного віку. ІКТ розглядаються в курсі як об‘єкт, так і як засоби навчання. Курс «Інформатика» розрахований на 245 годин за рахунок інваріантної частини навчального плану.

Навчальна програма містить:

• пояснювальну записку, в якій визначено мету та завдання навчання інформатики, охарактеризовано предметну ІКТ-компетентність та ключові компетентності, структуру навчальної програми та умови навчання інформатики, наведено розподіл навчальних годин на вивчення розділів програми;
• зміст навчального матеріалу та вимог щодо рівня навчальних досягнень учнів.

Метою навчання курсу «Інформатика» є формування і розвиток  предметної ІКТ-компетентності та ключових компетентностей для реалізації творчого потенціалу учнів і їхньої соціалізації у суспільстві, що забезпечить готовність учнів до активної життєдіяльності в умовах інформаційного суспільства та їхню спроможність стати не лише повноцінними його членами, а й творцями сучасного суспільства.

Завданнями навчання інформатики в основній школі є формування в учнів здатностей, знань, умінь, навичок і способів діяльності:

• проводити основні операції над інформаційними об’єктами, зокрема створювати та опрацьовувати інформаційні об’єкти в різних програмних середовищах;
• здійснювати пошук необхідних інформаційних матеріалів (відомостей) з використанням пошукових систем, зокрема в Інтернеті;  
• алгоритмічно, логічно та критично мислити;
• висувати нескладні гіпотези навчально-пізнавального характеру і перевіряти  їх при розв’язуванні практичних задач з використанням інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ);
• використовувати засоби ІКТ для обміну повідомленнями та організації співпраці при розв’язуванні навчальних, в тому числі які виникають при навчанні інших предметів, дослідницьких і практичних життєвих завдань;
• планувати, організовувати та здійснювати індивідуальну й колективну діяльність в інформаційному середовищі;
• безпечно працювати з інформаційними системами.

Відповідно до Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти курс «Інформатика» будується за такими змістовими лініями:

• інформація,  інформаційні процеси, системи, технології;
• комп’ютер як універсальний пристрій для опрацювання даних;
• комп’ютерні мережі;
• інформаційні технології створення та опрацювання текстових документів, графічних зображень, числових даних, об’єктів мультимедіа, мультимедійних презентацій, систем управління базами даних;
• комп’ютерне моделювання;
• основи алгоритмізації та програмування.

Програма побудована лінійно-концентрично. Зміст понять поступово розширюється і доповнюється.

 Лінійність реалізується шляхом ознайомлення учнів з поняттями інформації, інформаційних процесів, систем та технологій, інформаційної моделі та комп‘ютерним моделюванням, операційною системою та прикладними програмами захисту та архівування даних, графічним редактором, текстовим та табличним процесорами, засобами створення та опрацювання публікацій, редакторами презентацій та об‘єктів мультимедіа, системою управління базами даних, сервісами Інтернету, поняттям алгоритму, базовими структурами алгоритмів, навчальним середовищем виконання алгоритмів. Змістова лінія "Основи алгоритмізації та програмування" є наскрізною для всього курсу.

Концентричність включає ознайомлення учнів з поняттями інформатики і інформаційно-комунікаційними технологіями на різних рівнях складності, поступово доповнюючи і розширюючи їхній зміст залежно від рівня сформованості загально - навчальних навичок, вивченого навчального матеріалу з інших предметів та вікових особливостей розвитку учнів відповідних класів. Таким чином забезпечується поступове нарощування складності матеріалу, його актуалізація, повторення, закріплення, що сприяє формуванню предметної ІКТ-компетентності та ключових компетентностей і способів діяльності на більш високому рівні.

У програмі конкретизовано зміст навчального матеріалу для кожного класу та подано відповідні вимоги до навчальних досягнень учнів. Розподіл змісту і навчального часу є орієнтовним. Учителю надається право коригувати послідовність вивчення тем залежно від методичної концепції та конкретних навчальних ситуацій. Водночас, змінюючи порядок тем, учитель не може порушувати порядок вивчення тем, між якими є змістові залежності. Запропонована кількість часу на вивчення кожної теми також є орієнтовною, вчитель може її змінювати (в межах до 15% загального навчального часу для кожного класу). При цьому вчитель має забезпечити рівень навчальних досягнень учнів, зазначених у програмі з кожної теми.

Виконання учнями практичних завдань на комп’ютері є важливою складовою уроку інформатики. Їхня мета може бути різною: формування позитивної мотивації та актуалізація знань; формування вмінь, навичок і здібностей; поточне оцінювання навчальних досягнень учнів  тощо. Зміст таких завдань треба добирати  так, щоб тривалість їхнього виконання не перевищувала 25 хвилин (згідно з санітарними нормами щодо тривалості безперервної роботи за комп’ютером учнів цієї вікової категорії).

Практичні роботи, вказані в програмі, є обов’язковими для проведення і оцінювання для всіх учнів класу. Учитель може самостійно визначати форму проведення цих робіт (лабораторні роботи, практикуми, навчальні проекти, спільна робота в Інтернеті тощо).

Розділ ІІ. Компетентнісний підхід до навчання інформатики

В основу побудови змісту навчання інформатики й вимог до загальноосвітньої підготовки учнів покладено компетентнісний підхід, відповідно до якого кінцевим результатом навчання інформатики є сформовані на основі здобутих знань, вмінь і навичок, досвіду навчальної та життєвої діяльності, вироблених ціннісних орієнтацій, позитивної мотивації предметна ІКТ-компетентність та ключові компетентності, зокрема інформаційно-комунікаційна, навчальна, комунікативна, математична, соціальна, громадянська, здоров’язберігаюча.

Компетентнісний підхід до освіти — це спроба привести у відповідність освіту й потреби ринку праці. Він не є чимось новим, штучно створеним, а гармонійно поєднує традиційний підхід викладання, головним завданням якого було формування стійких знань, умінь та навичок, із особистісно-орієнтованою формою навчання, метою якої є створення умов для розвитку та самореалізації кожного учня. З уведенням компетентнісного підходу до системи шкільної освіти з’являється можливість якісних змін у підготовці випускників. Основним результатом діяльності педагогічного колективу школи стає формування компетентного випускника, здатного застосовувати набуті знання в реальному житті, витримувати конкуренцію на ринку праці.

Зважаючи на те, що компетентність — це не просто сума знань, умінь та навичок, а психосоціальна риса, яка надає учневі сили та впевненості у власній успішності, можливість ефективно взаємодіяти з навколишнім середовищем, змінюються підходи до викладання предметів, форми роботи, зміст освіти, оцінювання результативності роботи педагога.

Інформатика як шкільний предмет, що з’явився порівняно недавно, від самого початку орієнтована на форми та методи роботи, притаманні компетентнісному підходу. Інтерактивні форми навчання є невід’ємною частиною роботи вчителів інформатики. Індивідуальна робота кожного учня на персональному комп’ютері поєднується з груповою роботою під час вивчення нового матеріалу, роботи над проектами, роботи в мережі. Використання комп’ютерної техніки та мультимедійних засобів, які рекомендовані на інших предметах, є звичайними засобами навчання на уроках інформатики.

Інформатика – це базовий навчальний предмет, який має у своєму арсеналі потужний засіб – нові інформаційні технології. Вони відкривають учням доступ до нетрадиційних джерел інформації, підвищують ефективність самостійної роботи, дають цілком нові можливості для творчості, формування та закріплення професійних навичок, дозволяють реалізувати принципово нові форми і методи навчання.

Зміст і методика викладання інформатики мають певні особливості  стосовно формування основних груп компетентностей учнів.

Серед них ми виділяємо:

  Соціальну компетентність

 Умови формування соціальної компетентності:

1. Стимулювання роботи учнів у групах (динамічних, рівневих).
2. Залучення учнів до роботи над проектами різних типів.
3. Проведення нестандартних уроків.
4. Забезпечення усвідомленого використання учнями можливостей ІТ в конкретних життєвих ситуаціях.

Полікультурну компетентність

Оволодіння полікультурною компетентністю можливе завдяки:

1. Наданню інформації полікультурного характеру, стосовно особливостей релігій, мов, національних традицій з використанням ІТ.
2. Демонстрації значущості загальнолюдських цінностей.
3. Вихованню толерантного ставлення учнів до представників різних расових, культурних, соціальних груп.

Сучасна освічена особистість має добре сформовану комунікативну компетентність.

Її вдосконаленню сприятиме:

1. Чітке проговорювання уголос формулювань та визначень.
2. Використання мнемонічних правил, рим для вивчення основних команд мови програмування та інших понять.
3. Створення конкретних життєвих правил, ситуацій безпосереднього спілкування.

Однією з ключових компетентностей, визначених Міністерством освіти і науки України, є інформаційна, яка водночас для предмета «Інформатика…» є предметною компетенцією.

Вона сформується якщо вчитель буде:

1. Залучати учнів до написання науково-дослідницьких робіт різного типу.
2. Навчати дітей роботі з різноманітними навчальними програмами.
3. Формувати уміння учнів у безпосередньому спілкуванні в мережі Інтернет.
4. Створювати базу інформаційних сайтів для роботи з інформацією та учні дійсно зможуть отримати весь необхідний комплекс знань для подальшого успішного життя.

 Інформатика відкриває для дитини перспективи для самонавчання в напрямку, який її цікавить. Сучасні журнали на доступному рівні дають інформацію про новинки в апаратній частині комп’ютера і в програмному забезпеченні, полиці магазинів рясніють літературою, що навчає роботі з популярними програмними продуктами. 

Комп’ютер - найпотужніше джерело розвитку не лише пізнавальної активності, а й інтелектуальних почуттів дитини – прагнення до знань, задоволення результатом своєї діяльності, розвиток критичного мислення. Учні з великим задоволенням працюють за комп’ютером. Вдало підібрані комп’ютерні програми, згідно нормативних вимог, забезпечують розвиток творчих здібностей дітей, їхніх інтересів, умінь і навичок, потребують певного рівня пізнавальної активності.

  Крім того, з використанням комп’ютера з’являється можливість зробити уроки динамічнішими. Наприклад, уроки інформатики, на яких лекції чергуються з практичними заняттями, дають змогу врізнобарвити подачу матеріалу і тому довше утримувати увагу учнів. До того ж, залежно від матеріалу, який вивчається, комп’ютер дає змогу перетворити урок або його частину на захоплюючу гру, що значно підвищує інтерес до предмета. Відчуття гри знімає напругу й нервозність у дітей, особливо підліткового віку, які надто критично оцінюють свої можливості та свій власний рейтинг у колективі. Саме підлітковий вік є критичним з точки зору психології своєю вразливістю, підвищеною емоційністю та болісним сприйняттям зауважень товаришів. Комп’ютер і гра сприяють покращенню взаємовідносин між дітьми.

  Комп’ютер природно вписується в життя нашої школи та є ще одним ефективним технічним засобом, за допомогою якого можна значно урізноманітнити процес навчання. Кожне заняття в дітей викликає емоційний підйом, навіть відстаючі учні охоче працюють із комп’ютером. Педагогіка покликана сьогодні критично підходити до мінливої дійсності, що оточує дітей у світі високих технологій. При цьому варто об’єктивно вивчати й порівнювати як негативні впливи, так і позитивні дидактичні можливості нових технологій, щоб виробити орієнтовану на майбутнє методику і практику побудови навчальних занять у початковій і середній школі. 

Використані джерела

1. Державні стандарти: http://mon.gov.ua/index.php/ua/diyalnist/osvita/doshkilna-ta-zagalna-serednya/zagalna-serednya-osvita/149-diyalnist/osvita/doshkilna-ta-zagalna-serednya/zagalna-serednya-osvita/6091   
2. Навчальні програми з інформатики: http://mon.gov.ua/index.php/ua/diyalnist/osvita/doshkilna-ta-zagalna-serednya/zagalna-serednya-osvita/149-diyalnist/osvita/doshkilna-ta-zagalna-serednya/zagalna-serednya-osvita/6094   
3. Навчальні плани: http://mon.gov.ua/index.php/ua/diyalnist/osvita/doshkilna-ta-zagalna-serednya/zagalna-serednya-osvita/149-diyalnist/osvita/doshkilna-ta-zagalna-serednya/zagalna-serednya-osvita/6092
4. Методичні рекомендації: http://mon.gov.ua/index.php/ua/diyalnist/osvita/doshkilna-ta-zagalna-serednya/zagalna-serednya-osvita/149-diyalnist/osvita/doshkilna-ta-zagalna-serednya/zagalna-serednya-osvita/6101   
5. Регіональна програма впровадження компетентнісно орієнтованого підходу в навчально-виховний процес. – Д.: Донецький обласний інститут післядипломної педагогічної освіти, 2004.
6. Єщенко Х. Б. Компетентнісно-орієнтований підхід на уроках інформатики – Інформатика в школі, № 2 (38), лютий 2012.
7.  Жалдак    М.,  Рамський    Ю.,   Рафальська   М.   Модель системи  соціально-професійних       компетентностей      учителя  інформатики.  – Інформатика, № 20 (500), травень 2009.
8. Компетентнісний підхід к неперервній освіті: колективна монографія/ за науковою редакцією І.Г.Єрмакова. – Д.: Каштан, 2012.
9.  Методика навчання інформатики: [ 3 ч.] . / Н. В. Морзе. – К., Навчальна книга, 2004.
10. Моніторинг  формування  інформатичних  компетентностей  випускників  загальноосвітніх шкіл/ Н. Морзе,  О. Барна, В. Вембер, О. Кузьмінська //Інформатика(газета). № 17–19, 2011.
11. Родигіна І.В. Компетентнісно орієнтований підхід до навчання – Х.: Вид-во Основа, 2006.
12. Технологічне навчання інформатики/ Ю. О. Дорошенко, Т. В. Тихонова, Г. С. Луньова.  –  Х.: Вид-во Ранок, 2011.