Розвиток творчих здібностей на уроках трудового навчання
план-конспект урока по технологии на тему

РОЗВИТОК  ТВОРЧИХ  ЗДІБНОСТЕЙ                        

 на уроках трудового навчання

        Серед  основних  завдань,  які  постають  перед  сучасною  школою, особлива  увага  звертається  на  творчий  розвиток  школярів.  Навчальний  процес  має  бути  для  дитини  не  лише  засобом  здобуття  знань,  без  яких   вона  не  може  обійтися  у  повсякденному  житті,  а  має  викликати    бажання   йти  шляхом  власного  розвитку,  знаходячи  щось  нове,  цікаве,  отримуючи  при  цьому  естетичне  задоволення  від почутого, побаченого й  пережитого.  Основну  роль  у  цьому  процесі  повинні  відігравати   естетичні  почуття,  котрі   мають  вплив  на  становлення  особистості  дитини,  її  працю,  побут,  стосунки  з  навколишнім  світом.

        Потреби  економіки  країни,  зростання  інформатизації  суспільства,   необхідність    використання   передових  наукових  технологій  ставлять  перед  школою  низку  завдань,  серед  яких  основне  місце  посідає   проблема  розвитку  творчих  індивідуальних  здібностей  особистості.  Для  розвитку  творчого  потенціалу  учнів у  педагогічній  теорії  та  практиці  особливої  уваги  набувають  проблеми  удосконалення  методів  навчання  як  шляхом  поновлення  методичних  надбань  новими  прийомами  навчання,  так  і  за  рахунок  модернізації  традиційних  методів.

         Завдання   вчителя  полягає  у  розвитку  творчого  потенціалу  учнів.  Вчитель  повинен  сприяти  пробудженню  інтересу  до  пізнання,  розвивати  вміння  та  навички  самостійно  працювати,  творчо  ставитися  до  виконання  завдання,  враховуючи  індивідуальні  особливості  дітей.  Розвитку   творчих  задатків  учнів  сприяють   різнорівневі,  індивідуальні  та  групові  завдання,  ігри,  художньо – конструкторські  задачі, інноваційні  технології,  інтерактивні  форми  навчання.

           У   своїй  повсякденній  роботі  завжди  пам’ятаю  слова  Л. Толстого:

« Якщо  вчитель  поєднує  у  собі  любов  до  справи  і  до  учня,  він –

досконалий  вчитель».    Тому  моє    головне   завдання – зміст  освітнього

 процесу  спрямувати  на  пробудження  особистого  інтересу  учня  до  самоаналізу  та  самопізнання.

          Як  активізувати  пізнавальну  діяльність  учнів  на  уроці;  привити  інтерес  до  трудового  навчання?  Це  питання  тривалий  час  турбувало  мене.  І  я почала  шукати  методи та форми  викладання  предмета, працюючи  над питанням  «Розвиток    творчих  здібностей  на   уроках  трудового  навчання».

        Дослідження  проведені  мною  довели,  що  учні    запам’ятовують  лише 20%   матеріалу,  якщо  він  подається  вербально.  Якщо  ж  вчитель  застосовує  особистий  показ  виконання  операцій, цей відсоток  зростає  до 45 -60%.  Максимальний  відсоток  запам’ятовування  досягається  в  процесі  дискусій,  пошуків , практичного  виконання   та  становить 75-80 %. Тому  на  своїх  уроках  я  найбільше  використовую  проблемно – пошуковий,   навчально–дослідницький  методи.                                              

         Для  мене  зручно  планувати  не  окремі  уроки,  а  всю  тему. Спочатку  намагаюся  оглянути  всю  тему  відразу  і  розподілити,  що  і  на  якому  уроці  вивчатиметься.  Відразу  визначаю  змістове  навантаження  уроків,  стараюся  передбачити   узгодження   різних  форм,  можливості   повторення  і  закріплення   матеріалу,  попередньої  підготовки  учнів  до  засвоєння    нового.

        Упровадження  модульної  методики  викладання  сприяє  глибшому  вивченню  предмета.  Модулі  зручні  в  підготовці  до  виконання  проектів,  підготовки  учнів  до  олімпіад.  Кожний  модуль    допомагає  учневі   зосередити  увагу  на  головних  моментах  навчального  матеріалу, проконтролювати  себе   в  процесі  вивчення  теми.

        Кожний  урок  трудового  навчання  повинен  бути  виховним  для  учнів,  пов’язаним  з  життям.   Ефективність  його  визначається,  головним

 чином,  ступенем  засвоєння   матеріалу  учнями,  а  майстерність  вчителя --  

умінням  залучити  всіх  їх  до  активного  пізнавального  процесу.                     Програма  модуля «Технологія  виготовлення  швейних  виробів» у 7-9 класах   передбачає  набуття  учнями    необхідних  знань,  умінь,  навичок  із  виготовлення  поясних  і  плечових  виробів.  Практичний  досвід  показує,  що неможливо розглянути всі  варіанти  обробки  вузлів, які  використо- вуються  в  сучасній  швейній  галузі.  На  це  впливає  багато  факторів:                                                                                                        

     - постійна  зміна  настроїв  моди;

     - розширення  асортименту  матеріалів  для  одягу,  їх  властивостей;

     - призначення  одягу;

     - використання  прикладних  матеріалів.

      Тому    постає  завдання  навчити  учнів  самостійно  вибирати  оптимальний   спосіб  обробки  вузла. Це  стає   можливим  тоді,  коли  в  учнів    буде  розвинена  просторова  уява , вони   будуть  розуміти  будову   вузла  кожного  швейного  виробу. Користуючись  власним  досвідом  я  зрозуміла,  що  виникла   необхідність  в  розробці  технологічних  алгоритмів  та  графічних  структурно – логічних  схем.

    Розвиток образного  мислення    учнів   за  допомогою    графічних  схем.

       Показ   готового  вузла   швейного  виробу  формує  конкретне  уявлення про  нього,  а  розгляд  графічного  зображення  в  перерізі  дає  можливість  учням  побачити  всі  шви  вузла, тому  при  вивченні  нових  способів  обробки  вони  не  сліпо  завчають  послідовність  виконання  технологічних  операцій,  а  образно  уявляють,  чому  саме  так ,  а  не  інше.   Такі  знання  дозволяють  учням  вивчати  та  засвоювати  більше  необхідної  інформації  та  вибирати  потрібний  спосіб  обробки  для  кожного  конкретного  випадку,  враховуючи  всі  технологічні  вимоги,  властивості  матеріалів,  можливість   використання  обладнання.   Уже  при  вивченні  першої  теми «Ручні  роботи»  навчаю  учнів  розуміти    графічне  зображення  ручних    стібків і строчок. Наступну  тему   «Машинні  шви» теж  необхідно  розглядати докладно,  вивчаючи  графічне  зображення  кожного  шва в

                                                                                                                  6.

ізометрії(Мал..1)  і  фронтально (Мал.2),  а  складні  шви  -  поетапно  (Мал.3).

       Мал.1  Графічне зображення     Мал.2  Фронтальне  зображення

      Мал.3 Поетапне  виконання  машинних  швів.

               При  вивченні  теми  «Обробка   вузлів  виробу»  завдання  стає  складнішим.  Учням  пропонуються   окремі  технологічні  операції  обробки  вузла  та  їх  графічне  зображення.

Мал. 4.Обробка  зустрічної  складки  спідниці.

                   Методику  використання  умовних  зображень  на  уроках  трудового  навчання    застосовую  багато  років.  Для  цього  розроблено    і  погруповано  інструкційно  - технологічні  картки  з таких  розділів:

      1 ) ручні  стібки  і  строчки;

     2 )  машинні  шви;

     3 )  рукоділля;

     4 )  обробка  вузлів  поясних  виробів;

             З  перших  уроків  починається  робота   з  формування  в  учнів  розуміння  схематичних  зображень,  починаючи  з  простих  стібків  і  строчок,  а  у  подальшому  поступово  відбувається  перехід  до  складних  вузлів,  таких  як застібки, коміри, складки, краї  деталей  виробу (Див.додаток 2).  Інструкційно – технологічні  картки  використовуються  на  уроках, при  виконанні  самостійних  робіт,  творчих  робіт.  Картки – завдання  розроблено  різні  за  змістом: одні    з  них  містять  графічну  схему  вузла  одягу,  за  якою  треба  скласти  алгоритм  обробки  вузла  або  визначити  порядок  виконання  операцій, інші – за  формою  тесту-зіставлення (Див.додаток3).

Технологічна  послідовність обробки  верхнього  зрізу

спідниці    пришивним   поясом

      І.  Обробка  пояса.

      1.  Уточнення  довжини  пояса.

      2.  Дублювання  деталей  пояса  та запрасування по лінії  перегину.

      3.  Пришивання  петельок  для  вішання  спідниці.

      4.  Обметуваня  внутрішнього  зрізу  пояса.

      5.  Обшивання  кінців  пояса.

     ІІ.  Уточнення  спідниці  по  верхноьму  зрізу.

     ІІІ.  Зєднання  пояса  з  верхнім  зрізом  спідниці.

      1.  Приметування  пояса.

      2.  Пришивання  пояса.                                                                            

      3.  Видалення  строчки  приметування

      4.  Запрасування  припусків  на  шов.

      5.  Приметування  внутрішньої  сторони  пояса  до  спідниці.

      6.  Прострочування  пояса  по  шву  пришивання.

      7.  Видалення  строчки  приметування.

      8.  Обробка  петельки.

      9.  Припрасування  пояса  в  готовому  вигляді .

      10.  Пришивання  гудзика,  перевірка  якості.  

            Такі  картки  використовую  на  уроках  формування  нових  знань  учнів,  при  перевірці  доступності  матеріалу  та  при  закріпленні  нового  матеріалу.  Слід  зазначити ,  що  більша  кількість  учнів  з  перших  уроків  вже  привчаються    до  «читання»  графічних  схем  та  їх  замальовування.

Розділ ІІ. Застосування  інтерактивних навчальних  технологій

       Однією  з ефективних  форм  роботи  на  уроках  є  різні  види  групової  роботи (Див. табл. «Групові  форми  роботи»).  Вони  не  лише  активізують  навчальну  діяльність  учнів,  а  й  пробуджують  інтерес,  розвивають  творчі  здібності,  логічне  мислення.

                                   Групові  форми  роботи

   Наприклад , при  вивченні  нового  матеріалу  можна  провести  урок – дослідження,  а  під  час  узагальнення   теми  або   для   перевірки  знань  в  кінці  теми    провожу   «КВК»    чи  « Брейн-ринг»,      « Поле  чудес»,  які  

охоплюють  велику  кількість  учасників.   Уроки  проводяться  у  формі  змагань  між  командами.  На  різних  етапах  уроку  намагаюся застосовувати  інтерактивні  технології  в  навчанні, які допомагають

створити  атмосферу  творчої  невимушеності  й  допомагають  кожній  дитині  виявити    свої  можливості .  На   різних  етапах  уроку  це  може  бути  «Симпозіум  вишивальниць»,  « Інтерв'ю»,  « Карусель» , « Робота  в  парах»…                                      

             Процес  навчання  -  не  автоматичне   вкладання  навчального  матеріалу  в  голову  учня.  Він  потребує  напруженої  розумової  роботи  дитини  та  її  власної  активної  участі  в  цьому  процесі.  Пояснення  і  демонстрація  самі  по  собі  ніколи  не  дадуть  справжніх  стійких  знань.  Цього  можна  досягти  лише  за  допомогою  активного  навчання.  

         Наприклад,  при  вивченні  теми  « Технологія  приготування  страв »,  я  використовую  технологію  «Коло  ідей»,  яка  дає  змогу  учням  висловлювати  свою  точку  зору,  позицію, ідею,  втягнутися  в  дискусію. У  процесі  приготування   страв  ми    використаємо   декілька  способів  теплової  обробки: варіння, смаження, тушкування,  запікання. Усі  ці  процеси   відбуваються  при  температурі  від 100◦С до180 ◦ і  більше. А  при  приготуванні кожної страви  важливо  знати  про  варіацію  температурного  режиму, бо  при  високій  температурі  зменшується  цінність  деяких  корисних  речовин,  а  деякі  взагалі  зникають. При  актуалізації   опорних  знань  та  при  закріпленні   матеріалу   використовую  «Мозковий штурм».

           Нині  володіння  інформаційними  технологіями  -  це  така  сама  необхідність,як  уміння  читати  і  писати, а  знання інформаційно –комунікаційних  технологій  -  це  невід'ємна  складова  інформаційної  культури  педагога.  Використання  ІКТ  у навчальному  процесі  позитивно  впливає  на  способи   подання  змісту  навчання,  управління  навчально – пізнавальною  діяльністю,  контроль  та  перевірку  засвоєння  навчального

матеріалу,  а  також  відкриваються  широкі  перспективи  під  час  вивчення  нового  матеріалу.  Контроль    знань  можна  здійснювати  різними   способами (за допомогою  тестів,  контрольних  запитань, карток - завдань)                                

        (Див.додаток 3,4).   Використання   комп'ютерних  технологій  є  одним  із інноваційних  засобів  навчання,  який  дає  змогу  стимулювати  інтерес

учнів  до  предмета   і  вивільнити  чимало  часу  для  творчої  співпраці  вчителя  та учня. Мною  розроблено   комп’ютерні  презентації   уроків  «Вибір  конструкційних  матеріалів»,  « Правила  знімання  і  записування  мірок»,  створено  банк  ідей  для  виконання  творчих  проектів.     Практикую  залучення  учнів  до  створення   інформаційних  комп’ютерних  презентацій.

                             Застосування  самостійних  робіт

       Самостійні  роботи  мають  велику  роль  у  процесі  навчання.  Провівши  самостійну  роботу - проміжний  контроль,  вчитель  бачить, як  учні  засвоїли  цей  матеріал  і  які  моменти  потребують  додаткового  пояснення.      

 Наприклад,  при  вивченні  теми  «Приготування, оздоблення,подавання страв», після  пояснення  нового  матеріалу  пропоную  дітям  виконати  самостійно  практичну  роботу,  використовуючи   картку - завдання( Див. додаток 5).

      Самостійні  роботи    необхідно  проводити  в  різних  формах, що  викликає   в  учнів  пізнавальний    інтерес,  зацікавленість,  прививає  любов  до  трудового  навчання, самостійність  учнів.    Користуючись  різними  джерелами  інформації,  додатковою  літературою,  учні  заповнюють    таблиці,  складають  схеми,  порівнюють,  класифікують,  аналізують.  Це  забезпечує  глибоке  і  стійке    засвоєння  знань,  розвиває  мислення, пам'ять.   Уважаю  доцільним  до  деяких  тем  давати  на  уроці  самостійну  роботу у  вигляді  випереджаючого  завдання. Наприклад,  з'ясувати  значення  білків  у  харчуванні  підлітків. І діти цікавляться  раціональним  харчуванням,бо насправді  нам  майже  нічого  не  відомо  про  те,  що  ми

їмо,  як  продукти  реагують  на  методи приготування, яка  наша  реакція при  їх  поглинанні,  як  реагує  на  ту  чи  іншу  страву  наш  організм. Задаю  домашнє  завдання – підготувати  повідомлення, реферати, скласти  кросворд  як  для  закріплення  знань,  так і  при  вивченні  нової  теми.

Метод  проекту   на  уроках  трудового  навчання

      Одним  із шляхів  творчого  сприйняття  сучасних  наук є систематична

науково – дослідна  робота. Метод  проекту  підвищує  інтерес учнів  до  процесу  навчання,  виховує  індивідуальну  відповідальність.   Проект  ґрунтується  на  принципі  « вивчення  та  діяльність».

         Учнів  6-9 класів  залучаю  до  проектної   діяльності. На «Проект»  відводиться  18  годин.  Я  дотримуюсь традиційного  розподілу  годин: 6 год.-  на  теоретичну  частину; 10  год. – на  практичне  виконання  і  2 год.  – на  захист  проекту.  Так, змістом програми передбачено, що з 6-го класу учнів навчають працювати з інформаційними джерелами, знаходити інформацію, яка стосується теми проекту, відбирати та аналізувати інформацію (зразки  об’єкту проектування),застосовувати  методи  проектної діяльності, планувати технологічний процес з виготовлення виробу та здійснювати відбір  матеріалу та інструментів.

                В залежності від складності конструкції та затрачених коштів на матеріали, доцільно проводити елементарне економічне обґрунтування виробу перед тим, як його буде виготовлено.   В  процесі  виконання  проекту розвивається технічне і технологічне мислення учнів (обґрунтування конструкції, добір інструментів ) але   виконання  проекту привчає  й до економного використання матеріалів, наукової організації праці .

       Під  час  роботи   над  проектом  особливу  увагу  звертаю  на дотримання учнями правил безпечної роботи, виробничої санітарії й особистої гігієни, навчаю їх тільки безпечним прийомам роботи, ознайомлюю із заходами попередження травматизму.        

        Існує  декілька  підходів  до  визначення  основних  етапів  проектного  навчання. Н.І.Шиян  пропонує    здійснювати  виконання  проектів  у  5  етапів ( пошуковий, аналітичний, практичний, презентаційний, контрольний).                     На  мій  погляд    виконання проекту  має  складатися  з  4 основних  етапів:  організаційно – підготовчого,  конструкторського,  технологічного, заключного.  Проектна  діяльність  сприяє   формуванню  в  учні  творчого  ставлення  до  праці. Саме  її наявність створює сприятливі  умови для здійснення практичної  діяльності  учнів  відповідно  до  їх  нахилів,  бажань.  Звертаю  велику  увагу  підбору  об’єктів  проектування,    які  зацікавили  дітей, щоб  вони  не  повторювались  з  6- го  по  9- ий  клас. Причому  в  кожному  класі  проект  повинен   мати  завершену  форму.  Учні  самостійно збирають  інформацію,проектують  виріб   а у  процесі  технологічного  етапу виготовляють  його.  Кожний  урок  у  проектуванні  повинен  бути  виховним  для  учнів,  пов’язаним  з  життям.

         В.О.Сухомлинський   наголошував, що  треба «вчити  дітей  відчувати  красу, виховувати  розум  і  дар  бачення  заповідних  таємниць». Заключний

етап  проектування  полягає  в  оздобленні  виробу  відповідно  до  призначення ,  конструкційних  матеріалів  та  здійснення  самооцінки  досягнутих  результатів.  Для  захисту  проектів  практикую  проведення  оцінювання  (Див. табл. «Оцінка проектів.Індивідуальна  картка  учня») та проведення  виставки  творчих  робіт. ( Див.додаток 6).                                                                                                     

                  Таблиця.       Оцінка проектів. Індивідуальна  картка  учня

Розділ ІІІ. Використання  ігор    у  навчальному  процесі  для     розвитку  творчих здібностей  учнів.

       Багаторічна  практика   роботи  показала ,  що  зросла  кількість  різноманітних  ігрових  технологій,  які   особливо  приваблюють  дітей  5-6 класів. Не   відмовляються  від  рольових  ігор  і  старшокласники. Вони  з  цікавістю ставляться  до  всього  нового,  незвичайного   в  учбовому  процесі.    На  уроках  трудового навчання  організація  ігор допомогає   моделювати  творчий  процес, створює  сприятливі   умови  для  розвитку  творчих  здібностей  учнів,  розвиває   інтерес  до    самостійних  досліджень.

          Під  час  гри  дитина  вчиться  аналізувати  свої  дії,  самостійно  приймати  рішення, займатися  творчістю, продумувати  свою  поведінку, стиль  спілкування.  Часто  гра  вимагає колективного  виконання  завдання,  що  забезпечує  психологічний  комфорт  її  учасникам,  прискорює  процес  творчого  пошуку  та  реалізації  ідей.  Творча  атмосфера  є  ознакою  будь – якої  ігри.  Навчально – пізнавальна  діяльність  учнів  на  уроках  з  організацією  ігор  перетворюється  на  творчу  навчальну  діяльність.    

    Часто  спостерігаю  як  діти  комбінують,  розв’язують,  створюють проблемні  ситуації,  знаходять  альтернативні  варіанти  вирішення  тих  чи  інших  завдань, обґрунтовують  власну  думку.

       Основна  мета  уроку - гри  - створити  таку  ситуацію,  щоб  учні  відчули  себе,  дослідниками,  модельєрами, конструкторами,  технологами.  Урок – рольова  гра  подобається  старшокласникам  тим, що ставить їх в  умови, ко -ли  потрібно  розв’язати  виробниче  завдання,  дає  можливість  відчути  себе  дорослими. Його  мета – підтримання  зацікавленості  учнів  у  навчанні та  формування  потреби  в  активній  пізнавальній  діяльності                                        

             У своїй  роботі  найчастіше використовую  такі  форми  уроків  з  організацією рольової  гри: урок - аукціон,  ательє, кафе, дерево знань, різноманітні ігрові ситуації.  Ідею  гри  використовую  у  процесі  вивчення  нового  матеріалу  або  в  якості  його  закріплення.   Створення  ситуації  виконую  особисто,  а  розподіл  ролей  відповідно  до схильності, інтересів  доручаю  самим  учням

 Наприклад,  «Створи  настрій».

  Учасники  гри,  користуючись  журналами  мод,  добирають  моделі  одягу,  які  можна  виготовити  з  запропонованих  вчителем  тканин різної  структури  і  волокнистого  складу.

   « Склади  орнамент».

  Учні  отримують  картки,  на  яких  зображено  фрагменти  орнаментів.  Використовуючи  мотиви  карток,  треба  розробити  орнамент   для  вишивки  та  запропонувати  моделі,  в  яких  він   використовується  як  оздоблення.              Під  час  гри  учні  поділяються  на команди.  Члени  однієї  команди  розробляють  колекцію  моделей – аналогів,   оздоблених  вишивкою, а інша команда  коментує їх  дії, вносить доповнення або  й  виправлення.

    «Домалюй  фасон».

 Учням  роздають  картки  з   незавершеними  моделями  одягу.  Вони повинні  закінчити  малюнок.   Під  час оцінювання робіт  враховується  творчий  підхід  у  зміст  малюнка,  оригінальність,  фантазія, вміння  планувати  й  приймати  рішення.                                                                

«Конструктор».  

  Учні  отримують  конверт  із  різними   деталями   виробу. Треба  розробити   конструкцію  виробу,  гармонійно  поєднуючи  деталі  одна  з  одною.  Виріб  повинен  бути  естетичним,   зручним,   практичним  у  користуванні,відповідати  призначенню.

     Гра «Ательє»  

    Замовники  приходять  в  ательє  з  конкретним  замовленням.   Художники – модельєри  ознайомлюються  з  особливостями  фігури  і змістом замовленням.  Відповідно  до бажання  замовника  створюють  ескізи,  характеризують  пропозицію, пропонують  модель, конструкційні  матеріали