Статеве виховання учнів
статья (7 класс) по теме

Сутність поняття статевого виховання, особливості статевого виховання підлітків

СТАТЕВЕ ВИХОВАННЯ - система медичних та педагогічних заходів, спрямованих на виховання у дітей, підлітків і молоді розумного, здорового ставлення до питань статі. Статеве виховання за змістом включає анатомо-фізіологічну просвіту підлітків та юнаків, формування відчуття статі, свого соціального призначення, виховання гігієни статі та гігієни статевого життя, просвіту з питань захворювань і пошкоджень статевих органів. Цілеспрямований, систематичний розвиток у дітей культури емоційних відносин між статями, волі, вміння керувати своїми почуттями та вчинками. Мета статевого виховання у формуванні в молоді статевої етики, естетики та гігієни, культури інтимних відносин, любові та сімейного життя, формування наукових знань про фізіологічних особливостей організму, морально-етичні норми і стосунки між хлопчиками та дівчатками. Статеве виховання школярів здійснюється за декількома основними напрямками в процесі організації спілкування хлопчиків та дівчат з дитячих років у змістовній праці та відпочинку, через етичну просвіту у питаннях товариства, дружби, любові, в старшому віці -у питаннях статевої моралі, через опосередкований вплив сім ї та ознайомлення старшокласників з основами підготовки до сімейного життя. [12, c.44-46]

Культура статевого життя – частина культури суспільства. Безліч різноманітних обставин спричинили те, що психо-сексуальна культура виявилася досить низькою. Ситуація, що склалася, сприяє виникненню проблем, які у свою чергу значно впливають на психіку, здоров’я і особисте щастя. Культура статевого життя залежить від сформованої статевої свідомості. Це вказує на те, що виникла необхідність розробки і формування сучасної етики в питаннях статі, яка вібрала би в себе зразки і принципи поведінки в статевому житті, які опираються на сучасні знання в цій області. Вони повинні враховувати оптимальні біологічні, психологічні, соціальні і етичні характеристики, які можуть служити зразками для виховання. Соціалізація сексуальної поведінки проявляється в засвоєнні сексуальних і суспільних норм, в сексуальній культурі, яка обумовлена статевим вихованням і сексуальною просвітою, в сексуальному досвіді. Поняття культура походить від латинського «сulture», що означає виховання, освіта, розвиток. Вона відображає закономірності розвитку суспільства на тому чи іншому етапі і включає в себе рівень освіченності, вихованості людей, а також рівень оволодіння ними якоюсь галуззю знань або діяльністю. Культура виступає як концентрований, організований досвід людства, основа розуміння, осмислення оточуючої дійсності, інтеграції будь-якої спільноти, реалізації потенцій людей. Будь-яка особистість виступає по відношенню до культури в декільких іпостасях: як “продукт” культури, який засвоює її норми, цінності, технології діяльності в процесі соціалізації; як “споживач” культури, який використовує її норми і правила, типові шляхи самоідентифікації і самореалізації в своїй соціальній практиці; як “виробник” культури, який творчо породжує нові форми культури.; як транслятор культури, що передає інформацію про її норми, цінності, зразки іншим людям. Говорячи про психосексуальну культуру, зазначимо, що вона є складовою загальної культури людини. Вона передбачає формування такої поведінки, яка відповідає вимогам і нормам того суспільства, в якому формується особистість людини. Психосексуальна культура передається від покоління до покоління формує масову і індивідуальну статеву свідомість. Шляхи цієї передачі позначаються терміном “статеве виховання”, яке передбачає вплив суспільства на психосексуальний розвиток і становлення особистості людини.[2,c.55-58] Значне місце в формуванні статевої свідомості належить просвіті – знанням про статеві відмінності, фізіологію і психологію статі, психосексуальні процеси і стосунки. Формування статевої свідомості через виховання і просвіту можна розглядати як прогресивні форми соціалізації особистості. Статеве виховання — складова загального процесу виховної роботи школи і сім'ї, що забезпечує правильний статевий розвиток дітей і молоді.

Потреба в поліпшенні статевого виховання учнівської молоді в сучасній школі зумовлена прискореним статевим розвитком школярів (акселерація), недостатнім рівнем обізнаності неповнолітніх у статевій сфері, отриманням ними інформації з цього питання (нерідко перекрученої, вульгарної) переважно на вулиці, статевою розпустою певної частини неповнолітніх, проституцією та злочинністю на статевому ґрунті. Значний вплив справляє на них порнографія, кіно- та телепродукція на сексуальну тематику, що руйнує психіку неповнолітніх. Усе це виявляється в недостатній підготовленості багатьох молодих людей до створення сім'ї, виконання родинних обов'язків, що в майбутньому призводить до розлучень. [8, c. 23-26]

У статевому вихованні насамперед необхідно враховувати вікові особливості школярів. Так, у молодшому шкільному віці відбувається самоусвідомлення дітьми своєї статевої належності, закладаються психологічна та емоційна основи сексуальності — сором'язливість чи розв'язність, різкість чи м'якість, ласкавість чи грубість, доброта чи злість, щедрість чи скупість тощо. Еротична чутливість виявляється через внутрішню рецепцію (зона геніталій). У цьому віці діти активно засвоюють принципи спілкування людей різної статі. Більшість молодших школярів ще шукають розгадку секрету дітонародження, таємниці материнства. Власне сексуальна сфера перебуває у стадії спокою.

У період статевого дозрівання в підлітка зростає інтерес до протилежної статі, збільшується статевий потяг, стає актуальною інформація сексуального характеру. Велику увагу представники обох статей звертають на вторинні статеві ознаки, їх своєчасна поява і типовий для цього віку стан дає змогу відчути себе повноцінними чоловіками і жінками, проте вони відчувають невпевненість щодо пов'язаних з цим статусом ролей і функцій. З'являється схильність виділяти вторинні статеві ознаки як переваги зовнішності саме представників іншої статі. [3, c.106-109]

«Підлітковий вік — це період, коли людина «проростає» з дитинства у новий стан, переживаючи початок становлення своєї особистості. У цей період відбувається інтенсивний розвиток особистості у двох напрямках: 1) прагнення до засвоєння і оволодіння діапазоном соціального простору (від підліткових груп до життя в країні та за її межами); 2) прагнення до особистісної рефлексії на свій внутрішній, інтимний світ (через автономію від близьких). У підлітковому віці втрачається наявний в дитинстві баланс в діяльності ендокринної і нервової системи, а новий лише встановлюється. Ця перебудова відбивається на внутрішніх станах, реакціях, настрої підлітка і часто є основою його загальної врівноваженості чи роздратованості, вибуховості, збудженості, рухової активності, періодичної апатії, в'ялості.[4, c.33-37] Статеве дозрівання і зрушення у фізичному розвитку мають неабияке значення при появі нових психологічних утворень. По-перше, ці дуже відчутні для самого підлітка зміни роблять його об'єктивно більш дорослим і є одним із джерел відчуття власної дорослості, яке з’являється грунтуючись на уявленні про свою схожість з дорослими. По-друге, статеве дозрівання стимулює розвиток інтересу до протилежної статі, появу нових відчуттів, почуттів та переживань. Міра внутрішньої зайнятості і зосередженості підлітка на нових відчуттях і переживаннях, їхнє місце в його житті визначається як широкими соціальними умовами, так і конкретними індивідуальними обставинами життя підлітка, особливостями його виховання. [6, c.22-26]

Негативно впливати на життя, поведінку підлітка можуть книги і кінофільми, призначені лише для дорослих. Все це разом, а також розмови з ровесниками про проблеми кохання і статі провокують розвиток підвищеного інтересу до інтимного боку людських стосунків, еротичних тенденцій. Кардинальні зміни у структурі особистості дитини, яка вступає в підлітковий вік, визначаються якісним зрушенням у розвитку самосвідомості, що призводить до порушення попередніх відносин між дитиною і середовищем. Домінуючим і специфічним новоутворенням в особистості підлітка є уявлення про себе, і вже не як про дитину. Підліток починає відчувати себе вже дорослим, прагне бути і вважатися дорослим. Підліток заперечує свою приналежність до дітей, але у нього ще немає відчуття справжньої, повноцінної дорослості, хоча є потреба, щоб його визнали дорослим. Відчуття дорослості може з’явитися в результаті усвідомлення і оцінки зрушень у фізичному розвитку і статевому дозріванні, які є досить відчутними для підлітка і роблять його дорослішим об'єктивно, але лише у власному уявленні. Наростаюча акселерація створює умови для більш ранньої, ніж у попередні роки, появи у дитини цього нового самовідчуття. Першим серед питань, які цікавлять молодих людей, стоять питання про психологічні особливості дівчат і хлопців, нормативну статеву поведінку, наслідки ранніх статевих стосунків та засоби контрацепції. [13, c. 66-68]

Великі можливості для статевого виховання школярів закладені в навчальних програмах з різних предметів. Уже в молодших класах на уроках рідної мови, читання, природознавства діти знайомляться з такими важливими питаннями, як сім'я, права і обов'язки її членів, взаємодопомога, сімейні традиції; материнство і батьківство; статеві відмінності в природі та суспільстві; розподіл обов'язків під час виконання певної роботи; чоловічі й жіночі професії. У середніх і старших класах вивчення навчальних предметів дає широкі можливості для поглиблення й розширення знань учнів у цьому напрямі. Так, на уроках української літератури розкривається моральна краса рідного народу, його уявлення про щастя, під яким розуміють не лише кохання та сімейне благополуччя, а й правильний вибір місця в житті, прагнення до кращого майбутнього, поєднання особистого й суспільного. На уроках історії учні знайомляться з розвитком шлюбно-сімейних відносин, історією моногамного шлюбу, з сім'єю як соціальним явищем. На уроках правознавства — зі змістом основних положень законодавства про сім'ю, шлюб, державний захист сім'ї та дитинства. [9, c. 50-54]