Формирование разных видов компетентностей учащихся во время преподавания географии.
статья

Управління освіти

Донецької міської ради

Відділ освіти Ворошиловської районної

в м. Донецьку ради

районний методичний кабінет

Донецька гімназія №15

Методична  робота  з теми

ФОРМУВАННЯ РІЗНИХ ВИДІВ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ УЧНІВ ПІД ЧАС ВИКЛАДАННЯ ГЕОГРАФІЇ

Підготувала: Оринська

Ірина Вікторівна

вчитель географії

Донецької гімназії №15

Донецьк

2014 рік

ЗМІСТ

ВСТУП …………………………………………………………………….. …3

І. Розвиток особистісних компетенцій учнів …………………..………..5

ІІ. Формування ключових компетентностей учнів …………………………8

     2.1. Соціальна компетентність ……………………………………………8

     2.2. Комунікативна компетентність ………………………………………10

     2.3. Полікультурна компетентність ………………………………………12

     2.4. Інформаційна компетентність ……………………………………….13

     2.5. Компетентність саморозвитку ……………………………………….13

     2.6. Креативна компетентність ……………………………………………13

ІІІ. З досвіду роботи …………………………………………………………..18

      3.1. Географія, 8 клас ……………………………………………………..18

ВИСНОВКИ ..………………………………………………………………….21

ВИКОРИСТАНІ  ДЖЕРЕЛА ………………………………………………....23

ВСТУП

Географія – одна з прадавніх наук про Землю. Але не дивлячись на це, багато професійних географів розглядають її як науку, що розвивається, яка може зробити значний вплив на життя окремих людей і суспільства в цілому.

Не один предмет, окрім географії, не розглядає природні процеси, що протікають на поверхні Землі, їх сукупності як «ланцюжка явищ і їх наслідки». Розум і сила географії в комплексному підході до об’єктів, що вивчаються. Лише цей предмет дає суспільству матеріал для пізнання себе як частини єдиної природи. Географія розвиває різносторонній погляд на світ, оскільки інтегрує науки про Землю, суспільство і людину. Учені вважають, що людство вступило із століття фізики в століття біології. Це вимагає підвищення рівня формування географічного творчого мислення, географічної культури молодого покоління.

Інтелектуальний розвиток  - важлива сторона діяльності закладів освіти. Постійно виникають перед людиною проблеми, труднощі, несподіванки, це означає, що в світі є багато невідомого. Для цього необхідно більш глибоке пізнання світу, відкриття в ньому нових процесій, властивостей і взаємовідносин людей і речей. Формування культури інтелектуальної діяльності учнів завжди було і залишається одним із основних загальноосвітніх і виховних завдань.

«Проблема набуття особистісної життєвої компетентності, розвитку її здатності щодо осмисленого збереження та самостійного і творчого відтворення власної життєдіяльності в усіх її проявах (діяльності, спілкуванні, пізнанні та спілкуванні) та сферах (економічній, соціальній, політичній, культурній, сімейній, побутовій) є однією з найважливіших проблем, які постали перед людством у ХХІ столітті» [1, с.3].

Що ж таке компетентність? У перекладі українською це слово означає «поінформованість», «обізнаність», «авторитетність». Більш конкретно «компетенція» (лат.) – «взаємно прагну», «відповідаю», «підходжу»; «коло питань, у яких особа має певні повноваження, знання, досвід» [9, с.345].

Компетентність, як властивість індивіда, існує в різних формах: у якості ступеня вміння, способу особистісної самореалізації (звичка, спосіб життєдіяльності, захоплення), підсумку саморозвитку індивіда або вияву його здібностей та ін. Природа компетентності полягає в тому, що вона, являючись продуктом навчання, не прямо витікає з нього, а є, скоріше, слідством саморозвитку індивіда, його не стільки технологічного, скільки особистісного зросту, слідством самоорганізації та узагальнення діяльністного й особистісного досвіду. Компетентність - це спосіб здобування знань, вмінь, освіченості, який сприяє особистісній самореалізації, знаходженню свого місця в світі, унаслідок чого освіта постає як високо мотивоване й особистісно орієнтоване, що забезпечує максимальну затребуваність особистісного потенціалу, визнання особистості та усвідомлення власної значимості.

Однією з головних якостей сучасної особистості повинно стати вміння працювати з інформацією, збирати її, обробляти, використовувати. Такі навички допомагають учням створювати творчі роботи – презентації різних тем, що можуть бути використанні на будь -  якому уроці.

У роботі представлені різні форми і методи роботи на уроках географії та економіки, які сприяють формуванню загальних компетентностей та розвитку особистісних компетенцій учнів.

РОЗВИТОК ОСОБИСТІСНИХ КОМПЕТЕНЦІЙ УЧНІВ

Розвиток суспільства, зміни в соціальній, інформаційний, технологічний сферах не могли не призвести до становлення такого типу культури, для якої однобічне розуміння освіти втрачало свою ефективність.

Практика розв’язування життєвих проблем – це не тільки найкращій спосіб підвищення творчих здібностей учнів, але й можливість знайти «свою» нішу в цьому складному світі.

Теорія Розвʹязання Винахідницьких Задач  – педагогіка як науковий і педагогічний напрям сформулювалася наприкінці 80 – х років,  автором якого є Г. С. Альтшуллер. ТРВЗ – педагогіка ставить за мету формування мислення і виховання творчої особистості, підготовленої до розв’язання складних проблем у різних областях діяльності.

Під методами розв’язання винахідницьких задач насамперед розуміють прийоми й алгоритми, розробленні в рамках ТРВЗ, а також такі методи й прийоми, як мозковий штурм , синектика, морфологічний аналіз, метод фокальних об’єктів та їхні різновиди.

Методи і прийоми ТРВЗ – педагогіки можуть бути використанні для реалізації однієї з важливих задач сучасної школи – компетентності учнів. Отже, навчальна діяльність у кінцевому результаті повинна не просто надати людині суму знань, умінь, та навичок, а сформувати рівень «компетенції» [1].

Під компетенцією розуміють набори знань, умінь і навичок, що їх набувають у процесі навчання. За визначенням Міжнародного департаменту стандартів навчання, компетентності визначаються як спроможність кваліфіковано проводити діяльність, виконувати завдання або роботу. Це поняття включає набір знань і навичок, що дають змогу ефективно працювати в певній сфері, «як здатність застосувати знання та вміння». Компетентність, таким чином, постає як складний синтез когнітивного, предметно – практичного й особистісного досвіту.

Специфіка компетентністного навчання в тому, що засвоюється не «готове знання», яке було запропоновано викладачем до засвоєння, а досліджуються умови походження даного знання»[2].

Нещодавно термін «компетентність» пов’язувався більш всього зі сферою професіональної освіти. Завжди було зрозуміло, що компетентність не тотожна «проходженню курсу», а пов’язана з деякими додатковими передумовами розвитку спеціаліста, його власним творчим потенціалом та якістю освіти, яку він отримав. Саме в професійній школі, орієнтованій на компетентність, зародилися такі специфічні методи підготовки компетентних спеціалістів, як проектний та контекстний засоби навчання, інтеграція навчальної та дослідницької роботи.

На відміну від професійної компетентностї, що має нормовану сферу прикладання, ключова (загальноосвітня) компетентність проявляється як певний рівень функціональної грамотності. Ці два види компетентності об’єднують свій досвід що не можна звести до набору знань та вмінь, використанняякого якого сприяє цілісності та конкретності сприйняття ситуації, готовності до отримання нового продукту. Гіпотетично можна визначити загальні характеристики освітньої програми, орієнтованої не тільки на знання предмету, а компетентні сну модель освіти:

1. Описування ознак та очікуваного (запланованого) рівня компетентності в певній області;
2. Визначення необхідного та достатнього набору навчальних задач – ситуацій (до речі, тут також необхідна експертиза спеціалістів), послідовність яких вибудована відповідно до зростання проблемності, конкретності, новизни, практичності, між предметності, креативності, ціннісно - змістовної рефлексії та самооцінки, гуманітарної експертизи рішень, необхідності поєднання фундаментального та прикладного знання;
3. Технологія процесу, у тому числі послідовності презентації учням задач – ситуацій різних типів та рівнів;
4. Алгоритми та евристичні схеми, що організують діяльність учнів щодо подолання складних ситуацій;
5. Технологія супроводу, консультування та підтримки учнів у процесі проходження програми [2].

Основні ключові компетентності, які були визначенні симпозіумі «Ключові компетентності для Європи» у 1996 році в Берні запропонували загальносвітову тенденцію оновлення результуючих одиниць освітнього процесу. Це загальновідомі політичні та соціальні компетенції, які пов’язанні з життям у суспільстві, компетенції, що стосуються опануванням спілкуванням більш, ніж однією мовою, інформаційно – комунікативні компетенції, здібність вчитися протягом усього життя.

За визначенням А. В. Хуторського[3] поняття освітньої компетентності включає сукупність смислових орієнтацій, знань, умінь, досвіду учня. Їхнє втілення в практику навчання дозволить розв’язати типову для школи проблему, коли учень, оволодівши набором теоретичних знань, має труднощі з їхньою реалізацією під час розв’язування конкретних задач чи проблемних ситуацій.

Компетентнісний підхід потребує поетапного втілення. На першому етапі можна, наприклад, формувати такі елементарні загально навчальні компетентності учнів, як:

• Виділення основного змісту прочитаного або почутого;
• Точне формулювання думок, побудова оригінальних висловлювань з заданого питання або теми;
• Дослідження різноманітних варіантів розв’язування задач, вибір найкращого, враховуючи різні критерії;
• Співробітництво з іншими (учнями та вчителем) під час виконування спільного завдання;
• Планування дій і розрахунок часу;
• Об’єктивна оцінка результатів своєї діяльності та ін.

Аналіз особливостей змісту курсу географії, а також можливостей учнів, рівня їхнього розвитку дозволяє виділити як найбільш актуальні такі компетентностей: навчально – пізнавальна, інформаційна, комунікативна та компетенція особистісного самовдосконалення.

Цей підхід дозволяє розв’язувати задачі щодо формування компетенцій в учнів:

• Навчально – пізнавальної (визначати мету та порядок роботи, самостійно планувати свою навчальну діяльність, встановлювати зв’язки між окремими об’єктами, застосовувати засвоєні засоби в нових ситуаціях, здійснювати самоконтроль);
• Комунікативної (співробітничати, надавати допомогу іншим, брати участь у роботі команди,обмінюватися інформацією);  
• Інформативної (самостійно шукати, аналізувати та відбирати інформацію, перетворювати, зберігати та передавати її);
• Особистісного самовдосконалення (аналізувати свої досягнення та помилки, визначати проблеми й труднощі в повідомленнях однокласників, здійснювати взаємну допомогу та підтримку в складних ситуаціях, критично оцінювати результати своєї діяльності) [4].

Для розуміння цих задач можна навести знайомий багатьом вчителям метод розв’язування задач у групах. На уроці розв’язування задач учні не копіюють готові розв’язування з дошки, а займаються пошуком алгоритму розв’язування задач, а потім застосовують його самостійно. Спільною працею учнів у групах по 4 – 5 учнів можна зацікавити слабших учнів, підвищити їхній інтерес до предмету, здійснювати поетапний контроль та корекцію знань, привчати до само оцінювання результатів роботи.

ФОРМУВАННЯ КЛЮЧОВИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ УЧНІВ

Соціальна компетентність

Соціальна компетентність – здатність людини повноцінно жити в суспільстві, вироблення конкретних умінь, а саме: уміння приймати рішення, робити вибір, безконфліктно виходити з життєвої ситуації, брати участь у діяльності демократичних інститутів суспільства.

Які ж методи й прийоми ТРВЗ можна використати для формування цієї компетентності? Ми часто замислюємося над питанням: що найбільше впливає на успішність? Кваліфікація вчителя? Витрати на навчання? Рівень розвитку однокласників? Чи, скажімо, кількість книг у бібліотеці?

Результати грандіозного дослідження американського соціолога Коумена Джеймса виявилися однозначними. Все важливе: і кваліфікація вчителя, і обладнання кабінетів… Але більше за все – клас! Розвиток однокласників, їхня успішність і життєві плани впливають більшою мірою, ніж витрати коштів на одного учня, число учнів у класі, кількість книг у бібліотеці і навіть кваліфікація вчителя. Тому дуже актуальним є використання групових форм роботи. У вміло організовано колективі кожний працює для кожного. Справа вчителя – допомогти класу вдало організуватися на своїх уроках. Група може бути від двох до дванадцяти учнів, але оптимальна кількість – чотири – шість чоловіків.

Організація роботи в групах може бути різною.

Перший варіант: групи одержують однакові завдання. У залежності від типу завдання результат роботи групи може бути поданий на перевірку вчителеві чи оголошений спікером та доповнений (або спростований) іншими учнями.

Другий варіант: групи одержують різні завдання. Тоді їхні спікери звітують перед класом. Або, по черзі міняючись, спікери по колу обходять усі групи і працюють з кожною. Таким чином, за один урок можна розглянути декілька тем або декілька питань.

Третій варіант: коли групи одержують різні завдання, але націлені на загальний результат. Наприклад, під час вивчення природних зон материків групи одержують завдання дослідити за допомогою різних карт атласу одну з природних зон і скласти її характеристику за планом. У результаті виступів кожної групи складається загальне уявлення про природні зони. Можна внести додаткове завдання: показати пантомімою представників фауни кожної зони.

Формуванню соціальної компетентності учня також сприяє можливість вибору рівнів і варіантів домашнього завдання, оскільки одним з основних принципів медтехніки є свобода вибору. Ніхто з нас не любить нав’язаних дій, відсутності вибору. І особливо не люблять цього діти. Тому, де тільки можливо, необхідно надавати учню право вибору з однією важливою умовою: право вибору завжди врівноважується усвідомленою відповідальністю за свій вибір!

Виходячи з цього, вчитель має одночасно задавати домашнє завдання двох чи трьох рівнів.

Перший рівень – обов’язків мінімум. Головна особливість цього завдання: воно повинне бути абсолютно зрозумілим і під силу будь – якому учню.

Другий рівень завдання – тренувальні. Ці завдання виконують учні, що бажають добре знати предмет і без особливих труднощів засвоювати програму. На розсуд учителя ці учні можуть звільнятися від завдань першого рівня.

Третій рівень використовується вчителем у залежності від теми уроку, підготовленості класу. Це – творче завдання. Звичайно воно виконується добровільно і стимулюється учителем високою оцінкою і похвалою.

Діапазон творчих завдань широкий. Однак серед них можна виділити деякі типові групи. Наприклад, учням пропонується розробити:

• частівки, байки, казки, фантастичні розповіді до навчальних тем;
• чайнворди, кросворди і т. ін.;
• тематичні збірники цікавих фактів, прикладів і задач;
• збірники анотацій на статті з обраної теми;
• навчальні комікси;
• плакати – опорні сигнали;
• вірші тощо.

Використовую прийом «Творчість працює на майбутнє»,  можна запропонувати учням виконати творче домашнє завдання з розробки дидактичних матеріалів до різних тем. Це можуть бути тестові завдання для оцінювання з теми, чи питання для вікторини, чи кросворди, чи сценарії ігор типу «о щасливчик» чи «Найрозумніший». Зазвичай такі завдання виконуються з великим задоволенням і інтересом, а ще велику радість викликає, якщо ви використовуєте ці роботи на уроці й обов’язково назвете автора. Такий прийом називається «дай собі допомогти…», і зводиться він не тільки до розробки дидактики і допомогти в перевірці. Це і відповідь, і частина уроку, що проведуть старшокласники в молодших класах і учні – лаборанти на практичних роботах.

Комунікативна компетентність

Комунікативна компетентність – уміння спілкуватися усно і письмово рідною та іноземною мовами.

Уміння гарно говорити може привести успіху. І тут нема нічого важливішого за вміння поставити потрібне запитання в потрібний час, тобто сильне питання – таке, що позбавить необхідності ставити багато інших питань. Корисним прийомом формування комунікативної компетентності може стати «Прес-конференція». Вона може проводиться як ділова гра, а може бути фрагменту, коли вчитель навмисно неповно розкриває тему уроку, запропонувавши школярам поставити такі питання, які допоможуть це зробити. Потім необхідно  обговорити з учнями, наскільки вдалими  були  їхні питання і чи цілком розкрити тему. Протипоказано тільки одне – критикувати за невдале питання.

Необхідно заздалегідь розповісти учням, що питання можуть бути репродуктивного характеру, такі, що розширюють знання і розвивають їх. Відповідь на репродуктивні питання – це тільки повторення уже відомого. Питання, що розширюють знання, дозволяють довідатися нове про досліджуваний об’єкт, уточнити відоме, але не претендують на значне ускладнення знань. Розвивальні питання розкривають суть, узагальнюють, містять дослідницький початок.

Коли питання складені, їх варто розбити на «групи»:

• ті питання, на які ми можемо зараз відповісти;
• ті, на які можна знайти відповідь у літературі;
• ті, на які відповідь, можливо, не знає поки ніхто.

Додатково можна:

• провести конкурс на найбільш цікаве, складне (проблемне), найважливіше, найбільш оригінальне питання;
• організувати попарне взаємоопитування учнів за напрацьованими ними питаннями;
• використовувати деякі питання як теми майбутніх доповідей учнів.

Далеко не завжди існує взагалі конкретна відповідь на розвивальне питання. У таких випадках відповіддю може бути тільки власна думка учня чи вчителя.

Для формування комунікативної компетентності також використовую уроки – прес – конференції. Вони дозволяють активізувати самоосвітню роботу учнів, підвищують інтерес до досліджуваної теми, дозволяють учням само реалізуватися в ролі доповідача чи кореспондента. Конференції проводимо з актуальних тем, найчастіше їх підказують самі учні. Іноді такі конференції виходять за межі одного предмета і можна проводити їх разом з учителями – представниками біології, хімії. Дуже вдалими можуть бути прес – конференції з тем «Глобальні проблеми людства», «Можливість  альтернативної енергетики в Україні», «Наслідки впливу глобального потепління на клімат України», а також «Забезпеченість України природними ресурсами: реальність і перспективи».

Формуванню вміння правильно ставити питання може сприяти універсальна гра «Так – Ні». Цей давно відомий прийом важливий тим, що ставить учнів в активну позицію «Так – Ні» вчить:

• зв’язувати розрізнені факти в єдину картину;
• систематизувати вже наявну інформацію;
• слухати і чути однокласників.

Можна використовувати цю гру для створення ситуації, що інтригує. Цей прийом у методиці ТРВЗ називається «Дивуй!», а використовується для організації хвилини відпочинку на уроці і не тільки. Загадувати можна об’єкти, предмети, прилади, явища. Наприклад, я розповідаю дітям історію про те, як нібито один мій знайомий, знаходячись на березі океанічної бухти, став свідком такої ситуації: на дерев’яних кілках, наче для просушки, було розвішано рибальські сітки, але ніде не було видно човнів. Приїхали рибалки на вантажівці і замість того, щоб закинути сітки у воду, ще міцніше прив’язали їх. На питання мого знайомого відповіли, що риба сама приходить до них. Так справді і трапилось.

Щоб знайти відгадку, учні задають питання, на які я даю стверджувальну чи негативну відповідь. Таким чином, вони доходять висновку, що загадано було явище припливів і відпливів. Крім того, учні, які, працюють на творчому рівні, за власною ініціативою на наступний урок підготували повідомлення про цікаві факти, пов’язані з цим явищем.

Після гри обов’язковим є коротке обговорення: які питання були сильними? Які (і чому) – слабкими? Адже ми намагаємося навчити дітей виробляти стратегію пошуку, а не зводити гру до безладного перебору питань.

А якщо діти не змогли чи не встигли знайти відповідь? Тоді можна використовувати прийом «Відстрочена відгадка», коли ключик для розуміння дивного факту буде знайдено на уроці під час роботи над новим матеріалом. Крім того, загадку чи дивний факт можна дати наприкінці уроку, щоб почати з неї наступне заняття, і таке введення в тему виявиться ефективнішим, ніж традиційна фраза: «А тепер ми будемо вивчати нову важливу тему…».

Полікультурна компетентність

Полікультурна компетентність – оволодіння досягненням культури і       розуміння відмінностей між людьми різних національностей, рас, релігій,      політичних переконань, соціального стану та ін.

Можна використати ділові ігри, що моделюють реальну виробничу, наукову чи іншу «дорослу» діяльність. Таких ігор існує досить багато, одна з них називається «Компетентність». Беруть участь конкуренти – дві чи більше команд, наймачі – групи учнів, що визначають переможця, якого ніби наймають на роботу, й арбітр – учитель, що розв’язує спірні питання.

До гри:

1. Учитель знайомить клас зі схемою гри.
2. Формуються команди, визначається склад фірми – наймача.

Під час гри:

1. Учитель задає тему.
2. Команди задають одна одній по п’ять завдань з цієї теми.

Тип завдання регламентується заздалегідь учителем. Наприклад: команди повинні підготувати по два репродуктивних питання, по одному творчому й по дві задачі.

3. Команди по черзі пропонують один одному завдання. Суперник його виконує. Якщо суперник не справляється, команда, що ставить питання, сама повинна на нього відповісти. Одночасно з тим фірма – наймач оцінює, наприклад, за 5 – бальною системою кожне завдання і за 10 – бальною системою кожну відповідь.
4. Наймачі радяться і приймають рішення – хто «прийнятий» на роботу. А поки наймачі радяться, учитель звертає увагу на помилки, робить загальні висновки.

Одним з методів, що дозволяють формувати важливі компетентності учня, є метод проектів. В основі методу – створення проекту, тобто спрямованість на результат, що досягається в процесі значущої проблеми. У проекті учні стають основними діючими особами навчального процесу, є рівноправними членами  творчого колективу, учаться допомагати своїм товаришам у роботі, у них формується вміння самостійної орієнтації в інформаційному просторі.              

  Метод проекту можна вдало використовувати на інтегрованих уроках. Наприклад, урок інформатики та географії за темою «Створення буклету та презентації '' Розвиток туризму в Україні ''».

Тему такого уроку обрано невипадково, тому що після проведення «Євро – 2012» значно зріс інтерес європейців до нашої країни і ми з учнями можемо подивитися на Україну немов би очами закордонних гостей і спробувати знайти найбільш цікаві та привабливі для туристів куточки країни.

Інформаційна компетентність

Інформаційна компетентність – уміння добувати, осмислювати,              використовувати інформацію.

Однією з головних якостей сучасної особистості повинно стати вміння працювати з інформацією, збирати її, обробляти, використовувати. Такі навички допомагають учням створювати творчі роботи – презентації різних тем, що можуть бути використанні на будь -  якому уроці. Нещодавно в нашій школі було встановлено мультимедійну дошку, яка дала можливість проводити уроки з різних предметів з використанням інформаційних комп’ютерних технологій.

Компетентність саморозвитку

Компетентність саморозвитку і самоосвіти – це бажання і вміння оволодівати за власною ініціативою предметом знань, обсягом і  джерелами пізнання.  

Навички самоосвіти і саморозвитку можна формувати за допомогою досліджень, навчальна практика прийому «Своя опора». Його можна використовувати як для індивідуального повторення, так і для організації роботи в групах. Наприклад, кілька сильних учнів заздалегідь одержують творче домашнє завдання: скласти опорні конспекти різних вивчених тем. На одному з уроків вони стають тренерами. Клас розбивається на групи, з кожною з яких працює такий тренер зі своїм опорним конспектом. Він дає якесь завдання: скласти список питань з теми, що повторюється, чи знайти помилку, що заздалегідь спеціально внесена в конспект.

Креативна компетентність

Креативна компетентність – це діяльність, результатом якої є створення нових матеріальних і духовних цінностей.

  Можна використати творчі роботи, відкриті задачі, мозкові штурми.

  Психологи розрізняють два типи мислення: конвергентне (закрите, нетворче) і дивергентне (відкрите, творче). Кожна людина володіє як інтелектуальними, так і креативними здібностями, але в різному ступені. В міру дорослішання креативне мислення «загасає». Велика кількість старшокласників і студентів іноді лякають самостійності, тяжіють не до оригінальної думки, а до «розжованої» і розкладеної «по полицях» інформації.

  Тому необхідно розвивати творчі здібності учнів шляхом розв’язання так званих відкритих задач, в умові яких допускаються варіанти, вони мають різні шляхи розв’язання, набір імовірних відповідей. Саме такі задачі ставить перед людиною життя, а не «закриті» із суворим алгоритмом дій і єдиною вірною відповіддю.

  Дуже продуктивний прийом розв’язання творчих задач у групах – це мозковий штурм, популяризація якого почалася в Америці, а потім і в інших країнах після виходу книги Алекса Озборна «Керована уява» в 1953 р.

Основна мета навчального мозкового штурму – розвиток творчого стилю мислення. Звичайно штурм проводиться в групах чисельністю 7 – 9 учнів. До штурму:

1. Групу інструктують. Основне правило на першому етапі штурму – ніякої критики!

  У кожній групі вибирається чи призначається учителем ведучий. Він стежить за виконанням правил, підказує напрямки пошуку ідей. Ведучий може акцентувати увагу на тій чи іншій цікавій ідеї, щоб група не випустила її з виду, попрацювала над її розвитком.

Група вибирає секретаря, щоб фіксувати ідеї (ключовими словами, малюнками тощо).

2. Проводиться первинне обговорення і уточнення умов задачі.
3. Учитель визначає час на перший етап. Час (звичайно до 20 хвилин) бажано зафіксувати на дошці.

Етап 1. Створення банку ідей

Головна мета – напрацювати якнайбільше можливих розв’язань. У тому числі тих, що на перший погляд здаються неймовірними. Іноді має сенс перервати етап раніш, якщо ідеї явно скінчилися і ведучий не може виправити положення.

Тепер невелика перерва, у яку можна обговорити штурм із рефлексивної позиції: які були збої, чи допускалися порушення правил і чому.

Етап 2. Аналіз ідей      

Усі висловлені ідеї група розглядає критично. При цьому дотримує основного правила: у кожній ідеї бажано знайти щось корисне, раціональне зерно, можливість удосконалити цю ідею чи хоча б застосувати в інших умовах. І знову невелика перерва.

Етап 3. Обробка результатів

Група відбирає від двох або п’яти найбільш цікавих рішень і призначає спікера, що розповідає про них класу і вчителю. (Можливі варіанти: наприклад, група відбирає найбільш практичну пропозицію і найбільш «дику»). У деяких випадках метою групи є пошук найбільшого числа розв’язань, і тоді спікер може оголосити всі ідеї.

Мозковий штурм пройде гарантовано цікаво, якщо задача має велике число можливих розв’язань. Наприклад, існує небезпека зіткнення Землі з великим астероїдом. Запропонуйте план дій для розв’язання цієї проблеми. Або: після аварії корабля ваша команда потрапила на незаселений острів з мінімальної кількістю предметів. Які з них і як допоможуть вижити в цій ситуації?

Аналіз робіт щодо визначення поняття компетенції та компетентності дозволяє зробити висновок про те, що сьогодні відсутнє однозначне розуміння самих понять. Дослідники виділяють від 3 до 37 видів компетенції та компетентностей.

Реалізація компетентнісного підходу в системі освіти дозволяє вивчати проблему якісного навчання дітей. А для цього необхідна глибока модернізація теоретичних основ конструювання освітніх систем з метою створення інформаційної, науково - методичної бази та системи підготовки кадрів, формування нового педагогічного мислення в суспільстві.

Перші кроки вже начебто зроблені: створений загальноосвітній стандарт для визначення рівнів предметних компетенцій за для 11 – річної школи. Реальною організаційною формою реалізації компетентнісної моделі навчання є профільна старша школа, що існує вже не перший рік. Введення профільної старшої школи, з навчанням дітей, які усвідомлено зробили свій вибір і мають стимул та відповідний потенціал, передбачає новий рівень засвоєння знань, розвиток пізнавальних інтересів, інтелектуальних і творчих здібностей. Для того, щоб забезпечити профільне навчання, доцільно створити інноваційний банк педагогічних засобів та методів, серед яких особливе місце посідає проектування як основний вид навчальної діяльності. Проектування сьогодні найважливіший фактор розвитку освіти, практика його організації різноманітна. Проектувальник вибудовує моделі, виходячи з концептуального розуміння створюваного об’єкту та бачення наукових і практичних задач діяльності з перетворення. Проект спрямований на досягнення соціально та особистісно значущої мети та зорієнтований на використання в умовах конкретного місця, часу та ресурсів. У проектуванні зводяться елементи творчого відображення та конструювання дійсності з алгоритмом етапів – кроків проектування. У проекті проявляється наше уявлення про реальність, а також прагнення до її, удосконалення, уява про бажане та про належний стан реального світу. Проектна діяльність людини обумовлена її здібністю будувати в своїй свідомості, придумувати ідеальні моделі, які лише частково відображають дійсність, а частково відображують суб’єктивний світ людини, її цінності та цілі. (Тезаурус ЮНЕСКО – МБЛ за освітою. ЮНЕСКО, 1993.)

Крім навчання за новими інтерактивними технологіями [5], необхідно розробити методику контролю за інтелектуальним розвитком та інтелектуальними вміннями учнів.

Допомогти дітям виявити рівень власних знань не тільки з окремих предметів, але й розширити межі власного світогляду взагалі, налаштовано проведення Всеукраїнських інтерактивних конкурсів з природознавства, фізики, математики, географії, біології.

Діяльність учителя щодо формування компетентностей учня полягає не тільки в проведенні уроків за новими інтерактивними технологіями, а й залученні учнів до різних конкурсів, заохоченні брати участь у підготовці брейн – рингів, вечорів географії та економіки, різних розвивальних ігор у позаурочний час.

Учні, які активно беруть участь у позаурочній діяльності, показують і в навчанні кращі результати, охоче беруть участь у олімпіадах, конкурсах, конференціях.

Учні 6 – 10 класів охоче беруть участь у конкурсах, де завдання подається у вигляді тестів. Поступово зникає фактор несподіванки, зменшується стресовий стан, учень вже розуміє завдання, звикає давати відповіді у вигляді тестів і не боїться такої форми оцінювання.

Моніторинг навчальної діяльності учнів 7 – 10 класів довів, що учні стали більш активні на уроках, вдома працюють плідно, творчі завдання виконують охоче, мають свої пропозиції щодо виконання того чи іншого типу роботи.

Теорію формування компетентної особистості необхідно розвивати, проводити практичні тренінги для того, щоб у суспільстві сформувалося нове ставлення до учня, як до розвинутої особистості з певними навичками компетентності.

З  ВЛАСНОГО  ДОСВІДУ

До уваги надається приклад розробки уроку, яка передбачає формування різних видів компетентностей: соціальної, комунікативної, інформаційної, компетентності саморозвитку та самоосвіти шляхом використання різних методів  та прийомів роботи на уроці, а саме: метод «Підказка», прийоми «Картографічна лабораторія», «Роблю висновки», «Згадай» та «Географічна математика». Також на своїх уроках я поєдную декілька форм роботи. На цьому доцільно використовувати роботу з підручником, роботу у парах, диспут тощо. Обов’язковим є різнорівневе домашнє завдання.

Матеріали даної роботи можуть бути використаними вчителями географії, біології, природознавства, екології у викладанні предмету та як додаткова інформація у позакласних заходах.  

География, 8 класс.

Тема: Украинские Карпаты.

Цель: углубить и систематизировать знания учащихся о географическом положении и природе Украинских Карпат; способствовать понимаю особенностей изменения природных условий с высотой, усовершенствовать навыки работы с атласами и учебниками; формировать разные виды компетентностей; развивать творческое представление, мышление, умение анализировать; осуществлять экологическое и эстетическое воспитание.

Оборудование: физическая карта Украины, пейзажи Карпат (фотоматериалы), атласы, учебники.

Тип урока: урок формирования новых знаний, умений и навыков.

Ход урока

1. Организационный момент.
2. Актуализация опорных знаний (беседа).

1. В пределах каких физико-географических стран расположена территория Украины?
2. На какие природные зоны делится равнинная часть Украины? Какова закономерность изменения природных комплексов им свойственна?
3. Какие части Украины принадлежат к горным физико-географическим странам? Как распределяются ландшафты в пределах горных стран?
4. К каким горам по высоте относятся Украинские Карпаты?

3. Мотивация учебной деятельности учащихся.

Сегодня поговорим об одном из живописнейших регионов Украины. Украинские Карпаты поражают и привлекают с древних времен своей красотой, загадочностью и неповторимостью. Карпатские целебные воды, чистый горный воздух, мягкий климат, живописная природа вдохновляли многих писателей, художников, музыкантов, ученых.

Уровень загрязнения окружающей среды очень низкий. Поэтому здесь сложились наиболее благоприятные условия для санаторно-курортного и туристического хозяйства международного значения. Изучение разнообразных природных ресурсов Карпат поможет не только глубоко исследовать их, но и рационально использовать богатства этой горной страны.

4. Изучение нового материала.

1. Географическое положение (метод «Подсказка»)

• Карпаты расположены …. части Украины.
• В состав Украинских Карпат входят: Предкарпатская возвышенность, горные хребты и … .
• Горные хребты Украинских Карпат простираются с северо-запада на юго-восток на 280 км, а в ширину на … км.
• В пределах Карпат расположены территории: Львовской, Закарпатской, Ивано-Франковской и …. областей.

1. Рельеф

Рассказ. Горы делятся на Внешние Карпаты (Бескиды, Горганы, Покутско-Буковинские Карпаты); Центральная часть (Водораздельно-Верховинские Карпаты и Полонино-Черногорские ); Юго-Восточная часть (Раховские и Чивчинские горы); Юго-Западные Карпаты (Вулканический хребет).

Работа с картой. Определить, какие из этих горных массивов являются высокогорными, а какие – низкогорными? Назвать вершины, высота которых более 2000м.

Рассказ. Горы средневысокие, в большинстве с округлыми вершинами, покрыты лугами, которые называются полонинами. Их средняя высота 1200-1600м.  Параллельные горные хребты имеют асимметрическое строение.

2. Тектонические структуры и геологическое строение

Легенда о создании гор: «Когда Бог создал Землю, то сначала варил ее, а потом взял остудил; огромные пузыри, которые поднялись, когда Земля кипела, превратились в горы, а промежутки между ними стали долинами».

Задание. Объяснить образование гор.

Работа с учебником, с. 205 «Тектоническая основа Украинских Карпат».

Работа с картой. Особенности геологического развития Карпат обусловили большое разнообразие топливных, рудных и нерудных ископаемых. Какие полезные ископаемые могут образовываться в горных районах и на прилегающих территориях.

3. Климат

Вопросы и задания. А) Каковы особенности климата горных районов?

Б) С помощью климатической карты охарактеризуйте особенности климата Карпат.

 5)  Поверхностные воды

Прием «Делаю вывод». Каким образом климатические условия влияют на поверхностные воды района?

Работа с картой. Определить по карте крупнейшие реки Карпат.

Рассказ. На всех карпатских реках есть водопады: Пробой, Шешорские водопады. Кроме этого, на территории Карпат есть 137 мелких горных озер. Наивысшую абсолютную высоту имеет озеро Бребенескул (1801м). Самое красивое озеро запрудного происхождения Синевир (Озеро Влюбленных). Нехорошую репутацию приобрело озеро Несамовитое.

6) Почвы. Растительный и животный мир

Работа с картой. Определите самые распространенные почвы района.

            Рассказ.

• Территория Украинских Карпат наиболее залесенная территория Украины. Здесь находится примерно 20% всех лесов нашей страны.
• Украинские Карпаты называют природным зверинцем: 74 вида млекопитающих – аборигены Карпат. Дикий кабан, благородный олень, косуля, дикий лесной кот, рысь, волк, бурый медведь.
• На территории Украинских Карпат очень много редких и исчезающих растений и животных. Охране и обогащению флоры и фауны Карпат уделяется большое внимание: 1400 природоохранных объекта занимают площадь 0,9% от общей площади Карпат (37 тыс.км²).

7. Высотная поясность

Беседа. Преодолевая подъем за подъемом, чувствуешь сверхъестественное увлечение от неповторимой красоты природы. Как же проявляется высотная поясность в Карпатах?

Работа по вариантам со схемой «Высотная поясность в Украинских Карпатах». В Карпатах наблюдается вертикальная поясность природных компонентов и ландшафтов. Восхождение на вершины гор дает возможность проследить изменение растительных поясов. Выделяют пять основных поясов растительности:

-  предгорный (дубово-грабово-буковые, дубовые леса до 400-700м) – 1 вариант;

- низкогорный (буково-еловые леса, буковые, буково-сосновые леса на белоземно-подзолистых и серых почвах до 700-1200м) – 2 вариант;

- среднегорный, или пояс пихтовых лесов (еловые, пихтово-буковые леса на бурых лесных почвах до 1200-1500м) – 3 вариант;

- субальпийский (луга с можжевельником, криволесьем и редколесьем на горных луговых почвах до 1500-1800м) – 4 вариант;

-  альпийские луга (травы и кустарники выше 1500м) – 5 вариант.

Рассказ. Нам осталось покорить только вершину Украинских Карпат – Говерлу. Так, среди вершин на фоне синих гор и голубого неба четко выделяется наивысшая точка Украины – Говерла. Ее высота 2061м над уровнем моря. В переводе «Говерла» обозначает «снежная гора». В теплое время года Говерлу орошают частые дожди, зимой – выпадает много снега, дуют сильные ветры, метели. Снег на вершине горы лежит до середины лета. За год выпадает до 1600мм осадков.  (Легенда о вечной любви).

5. Закрепление изученного материала.

Сегодня мы почувствовали себя настоящими туристами-исследователями. Говерла нам покорилась. Мы обогатились информацией. Вспомним изученное на уроке.

А. Прием «Вспомни». Назвать географические объекты Карпат: 5 хребтов, 5 притоков Днестра, 5 вершин, 5 притоков Дуная, 5 карпатских городов.

Б. «Географическая математика». Украинские Карпаты в цифрах: 137, 20%, 500-800 мм,  - 4˚С. Что обозначают эти цифры?

В. Диспут: «Могут ли Украинские Карпаты стать мировым центром туризма?»

Класс объединяется в 2 группы «Оптимисты» и «Пессимисты». Каждая группа должна сформировать свою позицию по отношению к своей роли.

6. Итог урока.

Урок заканчивается, но не завершается познание природы родной страны, так как оно бесконечно. Очень точно по этому поводу сказал Ю. Ефремов: «Люблю и знаю, знаю и люблю, и тем сильней люблю, чем глубже знаю».

7. Домашнее задание.

Проработать соответствующие параграфы в учебнике.  Сложить кроссворд «Украинские Карпаты».  

ВИСНОВКИ

Сьогодні людина змушена постійно взаємодіяти з величезним потоком інформації. Тому вже в школі необхідно готуватися до життя й діяльності в умовах інформаційного суспільства. Наразі людині необхідний високий рівень інформаційної культури, що дозволить поповнювати знання, набувати вмінь і навичок роботи в будь-якій сфері діяльності.

Саме в школі дитина отримує початкові поняття загальної компетентності. Конфуцій відзначав,що люди відрізняються не стільки характером, який вони мають від природи, скільки культурою, якої навчилися. Культура інформаційного суспільства ґрунтується на роботі з інформацією, головною стає робота, спрямована на її отримання, опрацювання, зберігання, перетворення й використання.

Щоб учити природничі дисципліни було цікаво, треба перенести головний акцент діяльності з репродуктивного на творчий. У цьому я бачу головне завдання своєї педагогічної діяльності. Тим більше, що географія та економіка дає великі можливості для цього.

Реалізація компетентнісного підходу в системі освіти дозволяє вивчати проблему якісного навчання дітей. А для цього необхідна глибока модернізація теоретичних основ конструювання освітніх систем з метою створення інформаційної, науково - методичної бази та системи підготовки кадрів, формування нового педагогічного мислення в суспільстві.

Діяльність учителя щодо формування компетентностей учня полягає не тільки в проведенні уроків за новими інтерактивними технологіями, а й залученні учнів до різних конкурсів, заохоченні брати участь у підготовці брейн – рингів, вечорів географії та економіки, різних розвивальних ігор у позаурочний час.

Запропоновані в даній роботі форми роботи можуть бути використані на уроках різного типу. Вони роблять їх ефективнішими, підвищують якість навчання, перетворюють учнів з пасивних слухачів у допитливих шукачів знань, сприяють засвоєнню, розвивають навички самоосвіти.

Використання ж різних прийомів роботи з підручником, самостійний пошук відповідей на поставлені вчителем запитання і завдання сприяє розвитку пізнавальних інтересів і, головне, умінню самостійно набувати географічних знань та розвивати ключові компетентності.

Аналіз робіт щодо визначення поняття компетенції та компетентності дозволяє зробити висновок про те, що сьогодні відсутнє однозначне розуміння самих понять. Дослідники виділяють від 3 до 37 видів компетенції та компетентностей.

Таким чином, використовуючи ефективні методи і прийоми сучасних педагогічних технологій, ми зуміємо підготувати підростаюче покоління, що зможе самостійно розв’язувати життєво важливі питання, буде соціально активним, критично мислячим, таким, що зуміє використати шкільні знання для розв’язання реальних проблем.

ВИКОРАСТИНІ ДЖЕРЕЛА

1. Альтшуллер Г. С. Как научиться изобретать. – Тамбов (1981).
2. Альтшуллер Г.С. Жизненная стратегия творческой личности. – М., 1989.
3.  Аналітико-прогностичний супровід формування самоосвітньої компетенції школярів. – Запоріжжя: Наукове містечко, 2006. – 220 с.
4. Болотов В.А., Сериков В.В. Компетентностная модель: от идеи к образовательной програмне // Педагогика. – 2003 - № 10.
5. Гин А. Приемы педагогической техники. – М., 2002.
6. Громыко Ю.В. Понятие и проект в теории развивающего образования // Известия РАО. – 2000. - № 2.
7. Життєва компетентність особистості: Наук. – метод. посібник / За ред. Л. В. Сохань, І. Г. Єрмакова, Г. Н. Нансен. – К.: Богдан, 2003.
8. Злотин Б. Изобретатель пришел на урок. – К., 1988.
9. Редько Г.Б., Ефремова А.И., ЕгановаТ.И.  Теория и практика меж предметних свіязей физики и математики в средней школе. –Одесса, 2002.
10.  Словник іншомовних слів. – К.: Головна редакція Української Радянської енциклопедії Академії наук Української РСР, 1974. – 776 с.
11.  Хуторський А.В. Еврестичне навчання. Теорія, методологія, практика. – м.:Міжнародна педагогічна академія, 1988.
12.  Хуторський А.В. Ключові компетенції та освітні стандарти // Інтернет – журнал «Эйдос».