Українські вечорниці (Андріївські)
методическая разработка (2, 3, 4 класс) на тему

Виховний захід  для 2 – 4 класів підготувала вчитель О.В.Сєдакова    

Тема: «Українські вечорниці»

Мета: збагачувати й розширювати знання з української мови; познайомити присутніх з обрядом проведення вечорниць і показати його красу; розвивати усне мовлення і його виразність, увагу, кмітливість, творчі здібності учнів; виховувати бажання відроджувати і оберігати народні звичаї, знати минуле свого народу; прищеплювати любов до рідного слова, до рідного краю.

Обладнання:  діти одягнені в український народний одяг, святково убрана світлиця, лавки накриті веретами, на стіні дзеркало, мисник з посудом, в кутку макет печі, поряд  дрова, коцюба, рогач, відро з водою, стіл, накритий скатертиною, на столі макітра з варениками та продукти для замішування тіста на Калиту, рушники, щоб витиратись і чепурити кімнату.

Хід заходу

1-й учень.  Є у місті у нас

    Дружний і веселий клас.

    Добре він у школі вчиться

    І проводить вечорниці.

2-й учень. Всіх шанованих гостей

         Щиро ми вітаємо,

         І годину вечорниць

         Вже розпочинаємо.

(У світлиці господиня з доньками чекають приходу дівчат. Стук у двері – заходять гості.

Дівчата:

• Добрий вечір вашій хаті. Уклін господині!
• Чи веселі вечорниці у вас на Вкраїні?
• Добрий вечір вам, дівчата, і вам, молодиці. Чули, що в оцій хаті будуть вечорниці.

Господиня. Добрий вечір! Добрий вечір, любі гості!

                     Просимо, просимо. Аби щастя було в хаті!

                     Аби ми були багаті, аби було любо, мило!

                     Аби всі були щасливі.

                     В нашій хаті раді гостям!

(Звучать троїсті музики. Всі дівчата вітаються і стають посередині світлиці.)

1-а дівчина. Гей, на наших вечорницях,

            Хто сумний – розвеселиться!

            Співи, танці, небилиці –

            Гарні будуть вечорниці!

2-а дівчина. Стрічайте пирогами

            Смачними і масними,

            Бо ми прийшли з піснями,

            Піснями голосними!

(Виконується укр. нар. пісня «Зеленеє жито, зелене»)

Господиня (до дівчат). Молодці, мої дівчатоньки-перепілоньки. Українська пісня! Хто не зачарований нею! Вона натхненна, мелодійна, безмежна широтою і красою образів. Розповісти вам легенду?

Дівчата. Легенду, тітонько, легенду!

Господиня (розказує). Якось Господь Бог вирішив наділити дітей світу талантами. Французи вибрали елегантність і красу, угорці – любовь до господарювання, німці – дисципліну і порядок, діти Росії – владність, Польщі – здатність до торгівлі, італійські діти одержали хист до музики…

Обдарувавши усіх, підвівся Господь Бог зі святого трону і раптом побачив у куточку дівчину. Вона була боса, одягнута у вишивану сорочку, руса коса переплетена синьою стрічкою, а на голові багрянів вінок із червоної калини.

• Хто ти? Чого плачеш? – запитав Господь.
• Я – Україна, а плачу, бо стогне моя земля від пролитої крові й пожеж. Сини мої на чужині, на чужій роботі, вороги знущаються із сиріт, у своїй хаті немає правди і волі.
• Чого ж ти не підійшла до мене скоріш? Я всі таланти роздав. Як же зарадити твоєму горю?

Дівчина хотіла вже йти, та Господь Бог, піднявши правицю, зупинив ЇЇ.

• Є у мене неоціненний дар, який уславить тебе на цілий світ, це – пісня.

Узяла дівчина-Україна дарунок і міцно притисла його до серця. Поклонилася низенько Всевишньому і з ясним обличчям і вірою понесла пісню в народ.  

3-а дівчина. А я знаю пісню про дівчину-українку. Хочете заспіваю?

Всі. Заспівай!

(Виконується укр. пісня «А я просто українка».)

4-а дівчина. Ой, чогось зовсім невесело.

Господиня. Дівчата, сьогодні ж свято. Вже треба причепурити трохи світлицю і пекти Калиту, поки хлопців ще немає. Ох і люблю я це свято Калити. Стільки сміху й пісень у цей вечір! Ось і коцюба чекає на гостей.

(Одні дівчата чепурять світлицю, а другі підходять до столу.)

Господиня. Зараз ми замісимо прісне тісто. Для цього потрібні борошно, яйця, водичка тепленька. Розкачуємо тісто. А ви, дівчата, вирізайте з тіста узори – колосочки, зірочки, косицю робіть. На коржі зробимо багато зубців, щоб було що кусати. Посипемо зверху маком, змастимо медом, щоб солодка була.

5-а дівчина. Ой гарна вийде Калита, як справжнісіньке сонечко.

Господиня. Дівчатка, ідіть руки мити. Одну спільну справу ми робили, тому праця, ця вода і цей рушник єднають нас.

(Дівчата миють руки і витирають рушником.)

Господиня (вмиває кожну дівчину). Щоб ви були красні-прекрасні, як наша Калита! Щоб вона так славно пеклася, як ви потрудилися. Велике значення має складання дров у печі. Дрова розкладаються хрест-навхрест – це символ сонця і вогню. Оскільки вогонь здійснює важливе – випікає Калиту, то ми мусимо звернутися й до нього з добрим словом.

Дівчата. Гори, вогонь, ясно, спечи нам Калиту красну! Щоб ми її кусали і горя не знали.

Господиня. Пора вже й Калиту саджати. (Несе Калиту до печі.)

6-а дівчина (кропить водою і приказує). Водице, студенице, окропи Калиті    дорогу до печі від порогу, а від печі до стелі, щоб ми були гарні та веселі.

(За дверима світлиці чути гомін, сміх, пісню.)  

7-а дівчина. Дівчата, чуєте? Мабуть, це до нас ідуть хлопці. Давайте сховаємося від них, нехай пошукають. (сміються і ховаються)

(Заходять хлопці, здивовано дивляться навкруги.)

1-й хлопець. А де ж це дівчата? Куди вони поділись?

2-й хлопець. А я бачу двох україночок. (Виводить на середину світлиці двох дівчат. Вони співають укр. нар. пісню «Била мене мати…»)

3-й хлопець. Гарні ж ви дівчата і співаєте дуже красиво. А де ж інші дівчата?

8-а дівчина. Скажемо, як вгадаєте наші загадки.

Хлопці всі. Відгадаємо, відгадаємо!

(Дівчата загадують загадки.) 

***

Коли нема – чекають.

Коли прийде – тікають.

Що це?

4-й хлопець. Та це ж наші дівчата. Коли нас нема, вони чекають, коли прийдемо – тікають.

8-дівчина. А ось і не так. Це дощ.

Хлопці. Погана загадка.

9-а дівчина. Тоді друга.

***

Вдень в небі гуляє,

А ввечері на землю сідає.

Хлопці. Сонце.

5-й хлопець. То чому ж не виходять дівчата?

9-а дівчина. А ви ще попросіть їх, може вони і вийдуть.

Хлопці. Виходьте, дівчата, до нас погуляти.

Ми хочемо з вами разом заспівати.

Вийдіть до нас, чекаємо на вас.(двічі)

(Виходять дівчата.)

Хлопці. Доброго вечора, дівчата!

Дівчата. Доброго здоров’я!

6-й хлопець. Ми прийшли, гостинці принесли.

10-а дівчина. Проходьте, сідайте, що принесли – вживайте і нашим не вередуйте.

(Виконується укр. нар. пісня «По дорозі жук».)

Господиня. Вже пора подивитись, чи спеклась наша Калита.

(Господиня виймає з печі Калиту, передає з рук в руки дівчатам.)

Дівчата. Сонце заходить, а Калита сходить(тричі).

7-й хлопець. Хлопці, дивіться, яка чудова Калита! Давайте пограємо!

(Господиня вносить коцюбу і рогач.)

Господиня. Хто буде Калитинським?

(Гра «Кусання Калити». Після гри Калиту знімають зі сволока і ділять поміж дівчатами та хлопцями.)

Господиня. Калитники-житники,

                      Славно дбайте,

Калиту вживайте

Та добре прославляйте.

Всі. Калита , Калита солодка була,

       Як ми її з’їли – до сонця злетіли.

11-а дівчина. Сядем, заспіваєм те, що знаєм

                        Поки підем спати, бо рано вставати.

(Спочатку виконують укр. нар. пісню «Ішов козак потайком», потім укр. нар. пісню «Ой, ти гарний, Семене».)

8-й хлопець. Дівчата! А ми вже їсти хочемо. Чи вареники готові? Ох і люблю ж я їх!

12-дівчина. Будуть тобі, Грицю, вареники. Але спочатку розкажи щось смішне.

8-хлопець. Гаразд. Слухайте!

(Розповідають двоє хлопців.)

***

Їхав я конячкою на базар.

А вона ж, поганенька,

їхала-їхала… та й стала.

Так я сам запрігся, а її

прив’язав до воза та й кажу:

Не хотіла їхати, то йди пішки!

 (Розповідає двоє дівчат.)

                           ***

Питає вчитель:

• Скільки буде два і два?
• Три, пане вчителю.
• Як-то три?
• Ну, три з половиною.
• Як я бачу, то ти цілком дурень.
• Ну, чотири.
• То чому ж ти відразу не сказав?
• А хіба можна відразу дати чотири, не поторгувавшись.

(Розповідає двоє дівчат.)

                       ***

• Ой, кумо, зима люта буде.
• Невже?
• Страшенні морози будуть!
• Та ну!
• Так буде холодно, що аж ну!
•  А ти звідки знаєш?
• Бо у мене ж кожуха нема!

9-хлопець. Ой-ой-ой! Торохтіла сорока, як діжка з горохом!

10-хлопець. Вихвалялася кума, що пироги пекла, бо й ворота в тісті.

Дівчата. Тринди-ринди з маком борщ!

13-а дівчина. Хлопці, нащо вам музики, коли в вас довгі язики?

Хлопці. Їм кажеш – ячмінь, а вони тобі – гречка.

11-й хлопець. Нехай буде гречка, аби не суперечка. Згода, дівчата?

Дівчата. Та вже згода!

Хлопці. Досить жартувати! Нумо хлопці танцювати.

(Виконують  хлопці  укр. нар. танець «Аркан».)

12-а дівчина. Ой, хто це? Ми нікого не чекаємо так пізно.

(У кімнату заходить ворожка.)

Ворожка. Добрий вечір! Я тут ішла дорогою попри вас, та й почула, що у вас вечорниці. То я вирішила заглянути на вогник. Може кому поворожити?

Господиня. Заходьте, сідайте. А як ви умієте ворожити? Замовляєте чи лікуєте хвороби, чи на картах ворожите або на долоні?

Ворожка. Усе вмію, Господине. І на долоні, і на картах, і на зорях, і на кісточках, і на воду замовляти вмію.

(Ворожить дівчатам.) 

Ворожка. 1. Ось, наприклад, щоб дізнатися, як буде зватися чоловік, виходить дівчина на вулицю і питається першого зустрічного чоловіка: «Дядьку, як вас звати?». Яку відповідь почує дівчина, так зватимуть і її чоловіка.

2. Або ще ходять дівчата під вікнами слухати. Підійдуть до вікна і слухають, що почують. Наприклад: «Сядь, Івасю!» Значить, ще  сидітиме ця дівчина «в дівках» цілий рік. А під вікном іншої хати можна почути щось інше, наприклад: «Іди, Грицю, корові дай сіна». Це добрий знак, бо сказане «іди» віщує весілля.

3. Але для дівчини мало знати, що вона вийде заміж, вона ще хоче довідатися, чи буде в парі з своїм судженим. Пізно ввечері, коли вже стемніє, дівчина набирає в пелену насіння коноплі, виходить за хату, сіє на снігу і приспівує:

Андрію, Андрію,

Конопельку сію,

Спідницю волочу,

Заміж вийти хочу.

Потім набирає в жменю снігу там, де сіяла, вносить до хати, коли сніг розтане, лічить насіння: якщо кожна зернина має пару – добре, якщо ні – поганий знак.

8-а дівчина. Тітонько, а приворожити когось можете?

Ворожка. Можу, дівоньки. Можу, золотенькі. Ходи сюди, я тобі до місяця поворожу, до зіроньок ясних.( Бере за руку дівчину, промовляє слова, які та повторює.) 

Місяцю мій, ти високо літаєш,

Ти все бачиш, ти все чуєш.

Даруй же так, щоб за мною,

Хрещеною Юлею, Грицько плакав.

Господиня. Пропав ти, Грицю, ні за цапову душу! Краще тікай звідси!

8-й хлопець. А як же вареники? Казали ж, що будуть.

(Виконується укр. нар. пісня «А мій милий вареничків хоче».)

3-я дівчина. Ой дивися, Василю,

Як я гарно танцюю.

Ніженьками тупочу,

Бо робити не хочу!

(Виконується танок дівчатами  під укр. нар. пісню «Ой лопнув обруч».)

5-а дівчина. Милі, гості, вже стомились,

Вареників зачекались,

Вареники непогані,

Вареники у сметані.

6-а дівчина. Вас чекають у макітрі

Вареники дуже ситні,

Білолиці, круглолиці

З української пшениці.

1-а дівчина. Покуштуйте, просим щиро,

Вареники наші з сиром,

Вареники, непогані,

Вареники у сметані.

4-а дівчина. Скільки б не казали, а кінчати час,

                      Кращі побажання ви прийміть від нас.

І в вас, і в нас хай буде гаразд,

Щоб ви і ми здорові були.

Хлопці. Бувайте здорові!

Дівчата. Живіте багато!

Всі. А ми вже підемо вареники куштувати.