Андріївські вечорниці
классный час (4 класс) на тему

Фицулина Оксана Степановна

Сценарій виховного заходу "Андріївські вечорниці"

Скачать:

ВложениеРазмер
Файл vechornitsi.docx39.92 КБ

Предварительный просмотр:

  1. Господиня.

Добрий вечір, добрі люди! Доброго вам здоров'ячка!

Будьмо знайомі: я — Одарка, господиня  вечорниць. Щиро прошу вас завітати до нас на  вечорниці! У нас часто збирається молодь. 

(Шум- за дверима). А ось і вони. Чуєте? Вже йдуть.

 (Заходять Дівчата).

Дівчата. Добрий вечір!

2 Господиня. Добрий вечір!

                    Заходьте, будь ласка. –

                    - Я вас уже чекаю.

             Поспішайте, Дівчата,

            Все приготувати,        -

        Бо вже вечорниці

            Всім нам починати.

Які страви української кухні ви знаєте?

Дівчата. Борщ, пиріжки, вареники, капусняк...

3        Господиня. Відгадайте загадку.

Місили, місили,        с

Ліпили, ліпили,

А потім на останку

В масло та сметанку.

Дівчата. Вареники.

4 Господиня. Молодці, відгадали загадку. Мабуть, усі дуже любите вареники. Сьогодні ми будемо ліпити вареники.

А щоб успіхи добрі мати,

 Треба гарно працювати.

 

Господиня. А зараз ми побачимо, яка з дівчаток найкраща господиня.

     Перед вами лежить усе, необхідне для ліплення вареників. Я вже і тісто замісила. Тепер розкачуємо тісто качалочкою. Ось так. (Роздає Дівчатам по шматочку тіста). Дівчата, беріться за роботу. (Починають працювати). А тепер треба видавити склянкою кружечки. (Діти роблять, а Господиня пояснює, як треба видавлювати, щоб вийшло багато кружечків). Для вареників потрібна начинка. Начинки потрібно покласти на кружечок і заліпити краї.

Як гарно у вас виходить! Вас, мабуть, бабуся і матуся навчили.

Дівчата. Ми вдома теж допомагаємо матусі.

5 Господиня

Люблю слухати, як наші дівчата співають. У мене аж серце завмирає. А заспівайте – но , дівчата.

Пісня  « Калина»

Годі сумувати, дівчатонька. Заспівайте якоїсь веселішої.

 (Дівчата    допомагають   господині  ліпити        вареники    і   співають         пісню   «Ой   варенички         кручені».  

 (Заходять Гості)

 Гості. Чого ви тут зібралися?

 Дівчата. На вечорниці.

Гості. Дівчата, а де ваші хлопці?

 Дівчата. Зараз прийдуть.

6  Господиня. Залишайтеся, допоможете нам ліпити варенички, щоб нагодувати наших хлопців, коли вони прийдуть.

1 дівчина 

  • Ой, дівчата, дівчата! Сьогодні ми уже дізнаємось.

Дівчата. 

Про що дізнаємося?

 2 дівчина 

  • Ой, які ж ви нетямущі! Таж сьогодні Андрій скаже нам котра коли, куди, за кого вийде заміж.

  • Дівчата. 
  • А й справді, цікаво.

  • 3 дівчина
  • Пам’ятаєте, друзі, як у Жуковського:

Раз в крещенский вечерок

Девушки гадали,

За ворота башмачок,

Сняв с ноги, бросали.

4 дівчина

  • Що ж ,дівчата, почнемо. Можна загадати якесь бажання і мовчати, а можна і слова сказати. Я перша.

Чобіточку, мій новенький,

Теплий, теплий і гарненький

Вкажи халявкою дорогу,

Хто посланий мені від Бога.

5 дівчина

  • Лети, впади та не розбийся,

І з вулицями розберися

Й минувши  вуличку Івана

Вкажи на вулицю Степана.

6 дівчина

  • А я свій кину аж під хмару,

Хай розшукає мою пару.

7дівчина

  • І торік я чобіток кидала

Та щастя свого не впіймала.

То ж хай тепер оцінять люди,

А може й доля не забуде?

8 дівчина

  • Нема чобіт, то що робити?

У мене валянки підшиті

Кину просто навмання,

Нехай долю доганя.

О добре чую, впав

Аби в снігу десь не пропав.

А тепер ходімо, подивимось,куди наші халявки нас поведуть.

7  Господиня

Ось наліпили вареників —

Біленьких, смачненьких.

Та й запросимо до нас в гості ,

Хлопчиків гарненьких,

Щоб вони разом з нами

Дружно працювали.

Наші вечорниці

Піснею стрічали.

Чути стукіт у двері.        

Дівчата. Про кого промовка, а наші хлопці тут як тут.        

        

8   Господиня. Та це вам почулося!        

Дівчата ідуть дивитися, хто стукає. Відчинивши двері, ловлять одного з козаків і ведуть до хати.

        

1-ша дівчина (руки в боки). Признавайся, що ти хотів нам зробити?

        

  1. Гриць. Ну, двері підперти, щоб не відчинялися!

        

2-га дівчина. А ще що?

        

  1. Гриць. Ще, ще! Ну, віник прив'язати до стріхи!

        

3-тя дівчина. Он як! Ти хотів нам шкоди наробити?        

                      Покараємо тебе! Дівчата, викупаймо його у воді!        

(Ведуть до криниці.)

        

3    Гриць. Дівчатка, відпустіть! Відпустіть! Я більше        

не буду!        

Врешті виривається, заправляє сорочку в  штани і гордо співає на українську народну мелодію «Ой, джигуне, джиґуне».        
       Чи я, тату, не доріс,        

       Чи я, тату, переріс,        
     Чи не рублена хата,        
        
         
Що не люблять дівчата?         
Дівчата перешіптуються, сміються і повторюють останні слова пісні.        

Дівчата. Не просись і не жалійся, все одно не        

відпустимо.

        

1-ша дівчина. Ми для вас старалися, вареники        

ліпили!

        

4    Гриць. Ну, дівчата, відпустіть, а я вам гарних        

хлопців приведу.

                                    

Дівчата. Правда, приведеш?

        

5    Гриць. Їй Богу, приведу!

        

Дівчатка. Веди.        

Гриць іде до дверей, а дівчата стають по другий бік лави.

        

6      Гриць. Хлопці, ану всі сюди!

            (Заходять хлопці)                

Хлопці. Добрий вечір!

Всі. Добрий вечір!

9    Господиня. Як ви вчасно.

Хлопець. «Точність — ввічливість королів».

1-й хлопчик. А гарні які дівчата, мов писані.

  1. й хлопчик. А які тут рушники.

                             Їх, мабуть, дівчата вишили.

        Такими рушниками здавна

                             славиться Україна.

  1. хлопчик. Та ви подивіться, які вони справжні господині, варенички ліплять.

  1. й        хлопчик. Хлопці, допоможемо дівчаткам?

Хлопці. Допоможемо.

10  Господиня. А ви вмієте вареники ліпити?

Хлопці. Вміємо.

(Хлопці і Дівчата ведуть діалог).

Хлопчик. З чим вареники?

Дівчина. А відгадай.

Хлопчик. З капустою.

Дівчина. Капусту зайці поїли.

Хлопчик. З сиром.

Дівчина. Ще корівку не подоїли.

Хлопчик. З картоплею.

Дівчина. Відгадали.

7     Гриць. Дівчата, а злийтеся в одну — і я вас посватаю!

        

1-ша дівчина. Ти бач, ожив, зараз таки викупаємо!

1-й хлопець. Чекайте, чекайте залицятися! Спершу дайте води напитися, а то їсти хочеться, що нема де переночувати!

Всі сміються.

11    Господиня. Е ні, хлопці, спочатку до роботи!

Ось вам квасоля в ситі, перелущіть і переберіть, а         дівчата вареники доліплять

Господиня. Діти, давайте заспіваємо пісню.

                    Пісня — душа народу.

                    Завжди з ним і в горі, і в радості.

                    Сьогодні у нас вечорниці. Тож заспіваємо.

                    Пісня допомагає в роботі.

(Звучить пісня «Ой за гаєм, гаєм»).

        

1-й хлопець. Нумо позмагаємося, дівчата, хто кого переспіває?!

Переспівки. 
. Дівчата починають спів.
       Дівчата (грайливо). Іде, іде дід, дід.

                         Несе, несе міх, міх.                                    

                                Отакий дідище

                               Такий холодище!

                                     
Хлопці. Трах, трах, тарарах,

              їде баба на волах

Дівчата. їде дід на волах,

            Трах-трах, тарарах!

Хлопці. Диби, диби, диби-ди,

Пішла баба по гриби.

Дівчата. А дід по опеньки

    В неділю раненько!

Ми вас переспівали, а тепер пограємо?

Хлопці. Пограємо!

Українська народна гра «Горобчик».

12    Господиня. От хлопці молодці, швидко впоралися, всю квасолю перелущили

 

Господиня. А що це наших весельчаків не чути?

     Наш народ дуже любить жарти. Тож давайте і ми пожартуємо. Я почну перша.

 Упіймав дядько на яблуні хлопчика. «Ти що там, шибенику, робиш?» — запитує він сердито. «Та упало ваше яблуко, то я вішаю його».

Вчитель питає учня: «Васю, слово «мати» якого роду?»

Вася подумав і відповідає:

«Як у платті — то жіночого, а у джинсах — чоловічого».

Хлопчик, (звертається до батька)

  •  Татусю, подаруй мені барабан!
  • Я подарував би, синку, та боюсь ти заважатимеш мені працювати.
  • Що ти, татусю! Я тільки тоді буду барабанити, коли ти будеш спати.

Хлопець: А давайте, хлопці, небилиць розкажемо, тільки  не перебивати і не казати «брешеш».

 

Хлопець: В раю річка сметани тече. Над річкою дерева, замість листя – гречані вареники: пухкі та свіжі, ніби щойно з печі. Під тими деревами люди лежать, і як тільки котрий їсти захоче - рота роззявив, а вареник з дерева та в сметану -  бовть! Винирнув, перевернувся, а тоді прямісінько в рот, тільки встигай жувати.  Вирішив я і собі пристати до них. Підходжу до крайнього -  таке розпаслось, що й дихати йому важко, питаюсь: « Чи не можна, пане-брате, й мені коло вас тут прилягти?»

А він - луп очима та й каже: «А ти хто такий, твій батько чим займався? »

- Та звісно,  хлібороб.  А він як визвіриться на мене: «Іди звідси, тут самі нероби лежать».

 

Хлопець: Це ти про рай розказував, а ось послухайте про пекло!  Іду я, іду, дійшов до самісінького пекла. Дивлюсь: скрізь темно і смола ніс забиває. Давлюся: сидять чоловіки і смола в них із носа, і з рота сиплеться. Я питаю, що це з вами. А один каже: «Це через те, що на тім світі абак курив і полюбляв сміятися». Я скоріше від них, а далі ще гірше. Тут людей стільки, та все в казанах зі смолою  вариться, а сморід такий іде, що аж в носі крутить.  «За що вам така кара?» - питаю. « А через те, що колись брехали, уроки в школі пропускали, людей старших не поважали». Я як злякався, так одразу і прокинувся, та скоріш до вас, на вечорниці.

 

( Голос з коридору « Хлопці, допоможіть мені!»

Відчиняються двері і на порозі стоїть з великим гарбузом в руках Гриць.

В’язанка бубликів у нього на шиї )

 

8  хлопець (Гриць) : От і клята та дівка Уляна, я ж до неї і так, і сяк, і бубликом хотів пригостити, а вона все брикається та глузує. Я думав, що вже домовився з нею про весільну сукню, а вона мені – гарбуз. Та нічого, мабуть,  багато насіння з нього буде, та й кашу гарбузову я полюбляю.

 

7 дівчина: Не сумуй, Грице!

 

8  хлопець (Гриць)

 Я і не сумую, та батько буде бити! До кого ж тепер поведуть мене свататись. Я вже чисто замучився

Чи я, тату, не доріс,

Чи я, тату, переріс,

Чи не рублена хата,

Чом не люблять дівчата?

 

8 дівчина: Ой , Грице,  любиш ти гарбузову кашу, а не Уляну.

 

9 дівчина: Ти нам нагадуєш слова із пісні, де козак любив пироги, а не дівчину.

 

10 дівчина: А давайте заспіваємо.

(Пісня «Із сиром пироги»)

13   Господиня. Вареники готові. А тепер віднесемо їх на кухню варитися. (Хлопчик і Дівчина відносять вареники на кухню).

Хлопці прибирають зі столу, беруть Дівчаток за руку і запрошують сісти)

Господиня. Ви всі так гарно працювали. Дивлюсь на вас, діти, ви всі такі гарні і до роботи охочі. Мої бабуся і матуся розповідали, що, коли були вони молодими, також збиралися на вечорниці. Вони вишивали рушники, співали пісні, відпочивали. Бо українська душа завжди любила веселитися, забуваючи життєві негаразди і прикрощі. А що може бути кращим, ніж танці, жарти.

Гра-змагання. Перевіримо, хто з вас більше знає прислів'їв про ввічливість, чесність, правдивість, дружбу...

Діти.

  • Не смійся з другого, щоб тобі не було такого.

  • Не радій чужому горю.

  • Шануй людей — і тебе шануватимуть.

  • Ввічливих і лагідних скрізь шанують.

  • За добре слово не платять грошей.

Хлопець   Дівчата, а де ж ваші вареники?

 Господиня. А ось вам_вареники!   (Ставить макітру).

 Пісня «Наші хлопці вареників хочуть» 

Наші хлопці вареників хочуть .

Наші хлопці, хлопці вареників хочуть.

Навари милая, навари милая,

Навари, уха-ха, мила, чорнобривая.

А я дров не маю, ви мої хороші,

А я дров не маю, хлопці мої гожі.

 Нарубай, милая, навари, милая.  

Нарубай, уха-ха, мила, чорнобривая.

Я рубать не вмію, ви мої миленькі,

Я рубать не вмію, мої соловейки.

Научись милая, навари, милая,

Научись, уха-ха, мила, чорнобривая.

А я сил не маю, ви мої хороші,

А я сил не маю, хлопці мої гожі.

Не балуй, милая, навари, милая,

Пирогами пригости, мила, чорнобривая.

Стук у двері

14    Господиня (здивовано). І хто там ще в такий час? Ідемо, подивимося.

Відчинивши двері, злякано тікає. Застрибує Чорт.

 Чорт. Всі святкуєте?     Всі гуляєте?

   Мене, красеня-Андрія,

    Навіть не згадаєте.

   Я — чорт Андрій,        -

        Андрій був батько,

Андрон був дід,

 Андрій був дядько.

 Династія вся загранична

 І бездоганно блискавична.

Ану, в цю ж мить стіл накривайте

І калитою пригощайте! Звертається до господині

 Бо як не станеш пригощати,

Рознесу всю твою хату.

 Всю челядь позабираю,

В чортенят понаряджаю.

Ну то як? Готово? Ні?

15   Господиня. Чорте, Чорте! Постривай,

 Ти мене не підганяй.

Є для тебе калита,

 Із мукички вилита!

Треба ще її дістать,

 Гарно вгору пострибать.

Як дістанеш її там,

То з'їси її всю сам!

У цей час діти замінюють калиту на іншу, зроблену з  пап 'є-маше. Чорт стрибає, вдає, ніби ламає зуб.

 Чорт. Ой-ой-ой! Ви мене обдурили,

           Мої зуби обломили. Плаче.

16    Господиня. Ну, годі тобі, Чорте, плакать. Ось завдання тобі від дітей, відгадай.

Загадки.

Що у світі найсильніше? (Вода.)

 На чиїх полях трава не росте? (На крисах капелюха.)

Спортивна гра з перешкодами.

Чорт врешті добирається до калити, хапає її та їсть.

От дякую, що і мене пригостили. А я вашим Андріям гостинців приніс. Але нехай їх виграють .Виходьте наперед. Я  зав’яжу  вам хусточкою очі. Гостинці розкладаю по підлозі. А тоді розкручую вас. І хто перший їх збере, той і матиме.

Ха-ха-ха! Ти бачиш, подумали  що я  віддам їм гостинці, от смішні!

Господар.А ну, геть звідсіль , якщо не вмієш гратися!

Чорт. Ой, вай, я більше так не буду.

1-ша дівчина.

Наше слово щире, щире, без прикрас:

Спасибі, Андрію, за свято для нас.

Обряди і звичаї хай оживають

І душу народу завжди звеселяють.

Андрій. Хай Ганни, і Сави, і Варвари

Знаходять, шукаючи, пари.

Хай завжди і всюди в народу-творця

Праця і свято ідуть без кінця.

Так чи інакше, наше Поділля

Віддавна святкує Андрія.

Ми показали, як колись жило

Без будинків культури

Українське село.        

Питай, цікався, пізнавай,

Яким же був колись твій край!

Бо-хоче рідна Україна,

Аби росла достойна зміна.

17    Господиня Нехай ніколи не гасне вогонь ваших сердець на добро та радість  людям!

Господар. Всім, хто прийшов на наше свято – многії і благії літа.

18    Господиня: Милі гості, просим сісти,

1 дівчина: Вареники будем їсти.

2 дівчина: Вареники непогані,

3 дівчина: Вареники у сметані.

4 дівчина: Вас чекають у макітрі

5 дівчина: Вареники дуже ситні.

6 дівчина: Білобокі, круглолиці,

7 дівчина: З української пшениці.

8 дівчина: Їжте, їжте, просим щиро

9 дівчина: Вареники наші з сиром

10 дівчина: Вареники непогані

11 дівчина: Вареники у сметані.

 

19     Господиня: Дівчата, почастуйте хлопців.

 

12 дівчина: Вареники мої великомученики!

Велику муку терпіли,

В гарячій воді кипіли.

Сиром були понапихані,

Маслом очі позаливані.

Як є сметана, то вмочайте,

А як нема – вибачайте!

 

Пісня «І в вас, і в нас  хай буде гаразд »


По теме: методические разработки, презентации и конспекты

Українські вечорниці (Андріївські)

Захід розрахований на школярів 2 – 4 класів. В ньому використані матеріали звичаю нашого народу, легенду, українські народні пісні. Це свято дає учням реальну можливість виявити свої здібності, сприяє...