Моя Дніпропетровщина
классный час (7 класс) на тему
Матеріали до інформаційно-пізнавальної виховної години
Скачать:
| Вложение | Размер |
|---|---|
 Матеріали про Дніпропетровську область | 86.41 КБ |
| Історичні, географічні, політичні дані | 86.41 КБ |
| 80_rokiv_dnipropetrovshchini.docx | 86.41 КБ |
Предварительный просмотр:
Пізнавально – виховна година до 82-річчя Дніпропетровської обл. у 7 класі
Мета: ознайомити учнів з основними відомостями про рідний край, розвивати допитливість, бажання стати корисними для своєї «малої батьківщини», виховувати гордість за досягнення своїх земляків, захоплення красою і талантами Дніпропетровщини.
Обладнання: карта Дніпропетровської області, запис пісні «Днепропетровск – мой дом родной», виставка книг поетів Дніпропетровської обл.
Хід заняття:
І.Вступне слово вчителя. Ми з вами живемо на прекрасній , Богом благословенній землі. Чудовий клімат, відсутність стихійних лих – таких як повені, землетруси, виверження вулканів – надають сприятливих умов для життя людей.Наш край - оспіваний поетами, увіковічнений художниками – подарував світові видатних діячів у різних галузях політики, науки і мистецтва. В цьому році виповнюється 80 років від створення Дніпропетровської області, і цій події присвячено нашу годину спілкування. Ви готували невеликі інформаційні повідомлення про нашу область .Прошу поділитися своїми знаннями з іншими однокласниками.
ІІ.Вивчення нового матеріалу.
Географія
Протяжність області з півночі на південь — 130 км, із заходу на схід — 300 км. Межує на півночі з Полтавською і Харківською, на сході з Донецькою, на півдні із Запорізькою і Херсонською, на заході з Миколаївською і Кіровоградською областями.
Історичні області
Дніпропетровську область часто називають Надпоріжжям, або Придніпров'ям. Область входить до загальноукраїнського краю Наддніпрянщина. Географічно південна частина області відноситься до Запоріжжя, на відміну від Надпоріжжя. До Надпоріжжя часто відносять лівобережні Присамар'є (Посамар'я) й Приорілля (Поорілля). Захід області називають Криворіжжям, що відноситься до Інгулеччини.
Рельєф
Рельєф області хвилясто-рівнинний (висоти 100—200 м). На північному заході знаходиться Придніпровська височина (висота до 192 м), яка поступово знижується в південно-східному напрямку і обривається до долини Дніпра крутим уступом. На крайньому півдні височина поступово переходить у Причорноморську низовину. Лівобережна частина області зайнята Придніпровською низовиною, на крайньому південному сході області простягається Приазовська височина. Територія області
Клімат
Клімат — помірно континентальний. Середня температура січня становить від −5 °C в південно-західній частині до −6,5 °C на північному сході; липня — відповідно +23,5 °C та +22 °C. Опадів за рік випадає від 450 мм на півдні до 400 мм — на півночі. Термін вегетаційного періоду — 210 днів.
Водоймища
В області протікають 217 річок, з них 55 довжиною понад 25 км. Головна водна артерія — Дніпро — перетинає область з північного заходу на південний схід. Його притоки — Оріль, Самара з Вовчою (ліві), Базавлук, Мокра Сура, Інгулець із Саксаганню. У межах області знаходяться частини Дніпродзержинського, Дніпровського і Каховського водосховищ. Побудовано 100 невеликих водосховищ і 1400 ставків. На території області споруджено канал Дніпро—Кривий Ріг, проходить траса каналу Дніпро—Донбас.
Природно-рекреаційний потенціал
На території області зустрічається 144 види тварин, занесених до Червоної книги України. До Європейського Червоного списку відносяться 38 регіональних видів. Сучасна мережа природно-заповідного фонду області становить 116 об'єктів загальною площею 26167 га,
Корисні копалини
Мінерально-сировинна база характеризується широкою різноманітністю видів і значними запасами деяких корисних копалин. В області виявлено близько 300 родовищ та значні запаси паливно-енергетичної сировини — вугілля, нафти, газу і газоконденсату, а також талько-магнезитової, каолінової, уранової, будівельної та ін. Родовища залізної (Кривий Ріг) та марганцевої руди (м.Марганець та м.Орджонікідзе) — світового значення.
У результаті геологорозвідувальних робіт виявлено золоторудні родовища в Солонянському та Нікопольському районах.
[ред.] Родовища корисних копалин
Міста обласного значення
Історія
Заселення краю, як свідчать результати археологічних досліджень, розпочалося близько 100 тис. років тому. Уздовж берегів Дніпра і Самари (у межах Верхньодніпровського, Дніпропетровського, Солонянського, Павлоградського та Петропавлівського районів) існує близько 80 місць, де знайдені кременеві знаряддя праці, поселення епохи палеоліту.
Територія області густо заселяється в епоху бронзи (ІІІ — початок І тисячоліття до н. е.). У VIII столітті до н. е. у степові райони Дніпропетровщини зі сходу прийшли скіфські племена. В цей час виникають перші залізодобувні рудні Криворіжжя.
У подальшому придніпровськи степи бачили багато войовничіх народів, серед яких:
У VI—VIII століттях на берегах Дніпра в межах області виникають перші оселі літописних слов'ян. У період Київської Русі (ІХ-ХІІ століття н. е.) по річці Дніпро проходив один з головних торгівельних маршрутів середньовічної Східної Європи «З варяг у греки», який поєднував Балтійські країни з Кримом та столицею Візантії — Константинополем. Також по Дніпру йшли на Візантійськи прибрежні міста і варязькі дружини з київськими княз'ями на чолі. На теперішньоиу Монастирському острові у межах сучасного Дніпропетровська існував візантійський монастир, де зупинялись правителі Русі Ольга та Володимир. Біля Дніпровських порогів печеніги підступно вбили князя Святослава, який повертався з походу на Балкани. Тут зібрались руські князі і разом рушили на схід, щоб зійтися у смертельному бою з полководцями Чингізхана на Калці у 1223 році.
Монголо-татарська навала 1239—1242 років спустошила Придніпров’я. Ця територія стала місцем кочовищ азіатських орд і надовго дістала назву «Дикого поля».
Монголо-татарська навала 1239—1242 років спустошила Придніпров’я. Ця територія стала місцем кочовищ азіатських орд і надовго дістала назву «Дикого поля».
Запорозька Січ
Нове заселення пов'язане з виникненням та розвитком козацтва, що сформувалося в XV—XVI століттях на цих землях, які стали кордоном між посталими Великим князівством Литовським та Кримським ханством. Територія Дніпропетровщини стала ядром земель Війська Запорозького. З восьми Запорізьких Січей п'ять були на території області. Дніпропетровці по праву пишаються тим, що саме тут виникла одна з перших у Європі демократичних республік, якою, по суті, була Запорозька Січ.
У 1775 році згідно з указом Катерини ІІ про ліквідацію Січі землі запорізьких козаків були примусово передані до складу Новоросійської та Азовської губернійРосійської імперії, а сами козаки переселені на Кубань, де повинні були знов виконувати роль буфера між внутрішніми областями імперії та войовничими кавказцями.
Карта Катеринославського намісництва
Картка Катеринославської губернії
Завдяки політиці різноманітних пільг населення краю почало швидко зростати і в 1793 році вже налічувало 819 тис. осіб. У жовтні 1802 року була створена Катеринославська губернія, до складу якої увійшла і територія сучасної Дніпропетровської області. У другій половині XVIII і XIX столітті поступово зростає промисловість і торгівля. У 1825 році на Катеринославщині було 38 підприємств, у 1832 році — 54, в 1854 році — 120 і в 1860 — 288. Після реформи 1861 року губернія швидко перетворилася на центр промисловості Півдня країни. Кількість населення різко зросла. Якщо в 1884 році в губернії мешкало 1400 тис. осіб, то в 1901 році — 2800 тис. осіб.
Після відкриття О.Полем та початком промислового видобутку залізної руди біля Кривого Рогу прискорилось будівництво залізниць, нових підприємств добувної, обробної та металургійної галузей промисловості. На початку ХХ століття Катеринославська губернія займала перше місце в Україні щодо концентрації промисловості. На 1 січня 1900 року тут діяло 8 металургійних заводів-велетнів, збудованих переважно іноземними інвесторами.
У роки громадянської війни територія губернії неодноразово переходила з одних рук до інших, тут діяли
- більшовицькі загони (промисловий Катеринослав був одним із центрів комуністичного руху на півдні Російської імперії)
- загони УНР
- війська гетьмана П.Скоропадського (1918)
- німецькі та австрійські окупаційні війська (1918)
- загони Нестора Махно
- загони армії Денікіна (1919)
Після Громадянської війни почалося відновлення краю.
У 1923—1925 роках у зв'язку з адміністративною реформою Катеринославська губернія була поділена на 7 округів, у тому числі Катеринославський, Павлоградський, Криворізький. У 1926 році Катеринославський округ об'єднано з Павлоградським у Дніпропетровський. 27 лютого 1932 року на базі 5 округів була утворена Дніпропетровська область. Пізніше, в 1938 та 1939 роках, частина її території увійшла до складу новостворених Запорізької, Миколаївської та Кіровоградської областей, і Дніпропетровська область набула сучасних кордонів.
Сусідні області
ІІІ.Закріплення отриманих знань, умінь, навичок:
- Яке місто є головним у нашій області?
- Які народи проживають на території Дніпропетровщини?
- Зякими областями межує наша?
- Що виробляють на території Дніпропетровської обл.?
- Кого з видатних людей, народжених на Дніпропетровщині, ви знаєте?
- Чим важливе наше місто для нашої області?
- Які професії популярні на Дніпропетровщині?
IV.Творче осмислення інформації.
Учениця нашого класу Марина Якушкіна склала вірш на тему нашого сьогоднішнього заняття. Надамо їй слово(читання вірша).
V.Заключне слово вчителя.
Сподіваюся, що наша розмова, наш обмін інформацією не були даремними.Коли ви станете дорослими, то оберете ту професію, яка буде корисною і необхідною в нашому суспільстві. А, можливо, серед нас сидить майбутня знаменитість , яка прославить свій край на всю країну.
Але не обов’язково ставати загальновідомим – досить просто бути порядною людиною, якою б пишалися батьки, друзі, рідна школа – і тоді наша земля буде ще кращою , бо головне наше багатство – це люди!
Предварительный просмотр:
Пізнавально – виховна година до 82-річчя Дніпропетровської обл. у 7 класі
Мета: ознайомити учнів з основними відомостями про рідний край, розвивати допитливість, бажання стати корисними для своєї «малої батьківщини», виховувати гордість за досягнення своїх земляків, захоплення красою і талантами Дніпропетровщини.
Обладнання: карта Дніпропетровської області, запис пісні «Днепропетровск – мой дом родной», виставка книг поетів Дніпропетровської обл.
Хід заняття:
І.Вступне слово вчителя. Ми з вами живемо на прекрасній , Богом благословенній землі. Чудовий клімат, відсутність стихійних лих – таких як повені, землетруси, виверження вулканів – надають сприятливих умов для життя людей.Наш край - оспіваний поетами, увіковічнений художниками – подарував світові видатних діячів у різних галузях політики, науки і мистецтва. В цьому році виповнюється 80 років від створення Дніпропетровської області, і цій події присвячено нашу годину спілкування. Ви готували невеликі інформаційні повідомлення про нашу область .Прошу поділитися своїми знаннями з іншими однокласниками.
ІІ.Вивчення нового матеріалу.
Географія
Протяжність області з півночі на південь — 130 км, із заходу на схід — 300 км. Межує на півночі з Полтавською і Харківською, на сході з Донецькою, на півдні із Запорізькою і Херсонською, на заході з Миколаївською і Кіровоградською областями.
Історичні області
Дніпропетровську область часто називають Надпоріжжям, або Придніпров'ям. Область входить до загальноукраїнського краю Наддніпрянщина. Географічно південна частина області відноситься до Запоріжжя, на відміну від Надпоріжжя. До Надпоріжжя часто відносять лівобережні Присамар'є (Посамар'я) й Приорілля (Поорілля). Захід області називають Криворіжжям, що відноситься до Інгулеччини.
Рельєф
Рельєф області хвилясто-рівнинний (висоти 100—200 м). На північному заході знаходиться Придніпровська височина (висота до 192 м), яка поступово знижується в південно-східному напрямку і обривається до долини Дніпра крутим уступом. На крайньому півдні височина поступово переходить у Причорноморську низовину. Лівобережна частина області зайнята Придніпровською низовиною, на крайньому південному сході області простягається Приазовська височина. Територія області
Клімат
Клімат — помірно континентальний. Середня температура січня становить від −5 °C в південно-західній частині до −6,5 °C на північному сході; липня — відповідно +23,5 °C та +22 °C. Опадів за рік випадає від 450 мм на півдні до 400 мм — на півночі. Термін вегетаційного періоду — 210 днів.
Водоймища
В області протікають 217 річок, з них 55 довжиною понад 25 км. Головна водна артерія — Дніпро — перетинає область з північного заходу на південний схід. Його притоки — Оріль, Самара з Вовчою (ліві), Базавлук, Мокра Сура, Інгулець із Саксаганню. У межах області знаходяться частини Дніпродзержинського, Дніпровського і Каховського водосховищ. Побудовано 100 невеликих водосховищ і 1400 ставків. На території області споруджено канал Дніпро—Кривий Ріг, проходить траса каналу Дніпро—Донбас.
Природно-рекреаційний потенціал
На території області зустрічається 144 види тварин, занесених до Червоної книги України. До Європейського Червоного списку відносяться 38 регіональних видів. Сучасна мережа природно-заповідного фонду області становить 116 об'єктів загальною площею 26167 га,
Корисні копалини
Мінерально-сировинна база характеризується широкою різноманітністю видів і значними запасами деяких корисних копалин. В області виявлено близько 300 родовищ та значні запаси паливно-енергетичної сировини — вугілля, нафти, газу і газоконденсату, а також талько-магнезитової, каолінової, уранової, будівельної та ін. Родовища залізної (Кривий Ріг) та марганцевої руди (м.Марганець та м.Орджонікідзе) — світового значення.
У результаті геологорозвідувальних робіт виявлено золоторудні родовища в Солонянському та Нікопольському районах.
[ред.] Родовища корисних копалин
Міста обласного значення
Історія
Заселення краю, як свідчать результати археологічних досліджень, розпочалося близько 100 тис. років тому. Уздовж берегів Дніпра і Самари (у межах Верхньодніпровського, Дніпропетровського, Солонянського, Павлоградського та Петропавлівського районів) існує близько 80 місць, де знайдені кременеві знаряддя праці, поселення епохи палеоліту.
Територія області густо заселяється в епоху бронзи (ІІІ — початок І тисячоліття до н. е.). У VIII столітті до н. е. у степові райони Дніпропетровщини зі сходу прийшли скіфські племена. В цей час виникають перші залізодобувні рудні Криворіжжя.
У подальшому придніпровськи степи бачили багато войовничіх народів, серед яких:
У VI—VIII століттях на берегах Дніпра в межах області виникають перші оселі літописних слов'ян. У період Київської Русі (ІХ-ХІІ століття н. е.) по річці Дніпро проходив один з головних торгівельних маршрутів середньовічної Східної Європи «З варяг у греки», який поєднував Балтійські країни з Кримом та столицею Візантії — Константинополем. Також по Дніпру йшли на Візантійськи прибрежні міста і варязькі дружини з київськими княз'ями на чолі. На теперішньоиу Монастирському острові у межах сучасного Дніпропетровська існував візантійський монастир, де зупинялись правителі Русі Ольга та Володимир. Біля Дніпровських порогів печеніги підступно вбили князя Святослава, який повертався з походу на Балкани. Тут зібрались руські князі і разом рушили на схід, щоб зійтися у смертельному бою з полководцями Чингізхана на Калці у 1223 році.
Монголо-татарська навала 1239—1242 років спустошила Придніпров’я. Ця територія стала місцем кочовищ азіатських орд і надовго дістала назву «Дикого поля».
Монголо-татарська навала 1239—1242 років спустошила Придніпров’я. Ця територія стала місцем кочовищ азіатських орд і надовго дістала назву «Дикого поля».
Запорозька Січ
Нове заселення пов'язане з виникненням та розвитком козацтва, що сформувалося в XV—XVI століттях на цих землях, які стали кордоном між посталими Великим князівством Литовським та Кримським ханством. Територія Дніпропетровщини стала ядром земель Війська Запорозького. З восьми Запорізьких Січей п'ять були на території області. Дніпропетровці по праву пишаються тим, що саме тут виникла одна з перших у Європі демократичних республік, якою, по суті, була Запорозька Січ.
У 1775 році згідно з указом Катерини ІІ про ліквідацію Січі землі запорізьких козаків були примусово передані до складу Новоросійської та Азовської губернійРосійської імперії, а сами козаки переселені на Кубань, де повинні були знов виконувати роль буфера між внутрішніми областями імперії та войовничими кавказцями.
Карта Катеринославського намісництва
Картка Катеринославської губернії
Завдяки політиці різноманітних пільг населення краю почало швидко зростати і в 1793 році вже налічувало 819 тис. осіб. У жовтні 1802 року була створена Катеринославська губернія, до складу якої увійшла і територія сучасної Дніпропетровської області. У другій половині XVIII і XIX столітті поступово зростає промисловість і торгівля. У 1825 році на Катеринославщині було 38 підприємств, у 1832 році — 54, в 1854 році — 120 і в 1860 — 288. Після реформи 1861 року губернія швидко перетворилася на центр промисловості Півдня країни. Кількість населення різко зросла. Якщо в 1884 році в губернії мешкало 1400 тис. осіб, то в 1901 році — 2800 тис. осіб.
Після відкриття О.Полем та початком промислового видобутку залізної руди біля Кривого Рогу прискорилось будівництво залізниць, нових підприємств добувної, обробної та металургійної галузей промисловості. На початку ХХ століття Катеринославська губернія займала перше місце в Україні щодо концентрації промисловості. На 1 січня 1900 року тут діяло 8 металургійних заводів-велетнів, збудованих переважно іноземними інвесторами.
У роки громадянської війни територія губернії неодноразово переходила з одних рук до інших, тут діяли
- більшовицькі загони (промисловий Катеринослав був одним із центрів комуністичного руху на півдні Російської імперії)
- загони УНР
- війська гетьмана П.Скоропадського (1918)
- німецькі та австрійські окупаційні війська (1918)
- загони Нестора Махно
- загони армії Денікіна (1919)
Після Громадянської війни почалося відновлення краю.
У 1923—1925 роках у зв'язку з адміністративною реформою Катеринославська губернія була поділена на 7 округів, у тому числі Катеринославський, Павлоградський, Криворізький. У 1926 році Катеринославський округ об'єднано з Павлоградським у Дніпропетровський. 27 лютого 1932 року на базі 5 округів була утворена Дніпропетровська область. Пізніше, в 1938 та 1939 роках, частина її території увійшла до складу новостворених Запорізької, Миколаївської та Кіровоградської областей, і Дніпропетровська область набула сучасних кордонів.
Сусідні області
ІІІ.Закріплення отриманих знань, умінь, навичок:
- Яке місто є головним у нашій області?
- Які народи проживають на території Дніпропетровщини?
- Зякими областями межує наша?
- Що виробляють на території Дніпропетровської обл.?
- Кого з видатних людей, народжених на Дніпропетровщині, ви знаєте?
- Чим важливе наше місто для нашої області?
- Які професії популярні на Дніпропетровщині?
IV.Творче осмислення інформації.
Учениця нашого класу Марина Якушкіна склала вірш на тему нашого сьогоднішнього заняття. Надамо їй слово(читання вірша).
V.Заключне слово вчителя.
Сподіваюся, що наша розмова, наш обмін інформацією не були даремними.Коли ви станете дорослими, то оберете ту професію, яка буде корисною і необхідною в нашому суспільстві. А, можливо, серед нас сидить майбутня знаменитість , яка прославить свій край на всю країну.
Але не обов’язково ставати загальновідомим – досить просто бути порядною людиною, якою б пишалися батьки, друзі, рідна школа – і тоді наша земля буде ще кращою , бо головне наше багатство – це люди!
Предварительный просмотр:
Пізнавально – виховна година до 82-річчя Дніпропетровської обл. у 7 класі
Мета: ознайомити учнів з основними відомостями про рідний край, розвивати допитливість, бажання стати корисними для своєї «малої батьківщини», виховувати гордість за досягнення своїх земляків, захоплення красою і талантами Дніпропетровщини.
Обладнання: карта Дніпропетровської області, запис пісні «Днепропетровск – мой дом родной», виставка книг поетів Дніпропетровської обл.
Хід заняття:
І.Вступне слово вчителя. Ми з вами живемо на прекрасній , Богом благословенній землі. Чудовий клімат, відсутність стихійних лих – таких як повені, землетруси, виверження вулканів – надають сприятливих умов для життя людей.Наш край - оспіваний поетами, увіковічнений художниками – подарував світові видатних діячів у різних галузях політики, науки і мистецтва. В цьому році виповнюється 80 років від створення Дніпропетровської області, і цій події присвячено нашу годину спілкування. Ви готували невеликі інформаційні повідомлення про нашу область .Прошу поділитися своїми знаннями з іншими однокласниками.
ІІ.Вивчення нового матеріалу.
Географія
Протяжність області з півночі на південь — 130 км, із заходу на схід — 300 км. Межує на півночі з Полтавською і Харківською, на сході з Донецькою, на півдні із Запорізькою і Херсонською, на заході з Миколаївською і Кіровоградською областями.
Історичні області
Дніпропетровську область часто називають Надпоріжжям, або Придніпров'ям. Область входить до загальноукраїнського краю Наддніпрянщина. Географічно південна частина області відноситься до Запоріжжя, на відміну від Надпоріжжя. До Надпоріжжя часто відносять лівобережні Присамар'є (Посамар'я) й Приорілля (Поорілля). Захід області називають Криворіжжям, що відноситься до Інгулеччини.
Рельєф
Рельєф області хвилясто-рівнинний (висоти 100—200 м). На північному заході знаходиться Придніпровська височина (висота до 192 м), яка поступово знижується в південно-східному напрямку і обривається до долини Дніпра крутим уступом. На крайньому півдні височина поступово переходить у Причорноморську низовину. Лівобережна частина області зайнята Придніпровською низовиною, на крайньому південному сході області простягається Приазовська височина. Територія області
Клімат
Клімат — помірно континентальний. Середня температура січня становить від −5 °C в південно-західній частині до −6,5 °C на північному сході; липня — відповідно +23,5 °C та +22 °C. Опадів за рік випадає від 450 мм на півдні до 400 мм — на півночі. Термін вегетаційного періоду — 210 днів.
Водоймища
В області протікають 217 річок, з них 55 довжиною понад 25 км. Головна водна артерія — Дніпро — перетинає область з північного заходу на південний схід. Його притоки — Оріль, Самара з Вовчою (ліві), Базавлук, Мокра Сура, Інгулець із Саксаганню. У межах області знаходяться частини Дніпродзержинського, Дніпровського і Каховського водосховищ. Побудовано 100 невеликих водосховищ і 1400 ставків. На території області споруджено канал Дніпро—Кривий Ріг, проходить траса каналу Дніпро—Донбас.
Природно-рекреаційний потенціал
На території області зустрічається 144 види тварин, занесених до Червоної книги України. До Європейського Червоного списку відносяться 38 регіональних видів. Сучасна мережа природно-заповідного фонду області становить 116 об'єктів загальною площею 26167 га,
Корисні копалини
Мінерально-сировинна база характеризується широкою різноманітністю видів і значними запасами деяких корисних копалин. В області виявлено близько 300 родовищ та значні запаси паливно-енергетичної сировини — вугілля, нафти, газу і газоконденсату, а також талько-магнезитової, каолінової, уранової, будівельної та ін. Родовища залізної (Кривий Ріг) та марганцевої руди (м.Марганець та м.Орджонікідзе) — світового значення.
У результаті геологорозвідувальних робіт виявлено золоторудні родовища в Солонянському та Нікопольському районах.
[ред.] Родовища корисних копалин
Міста обласного значення
Історія
Заселення краю, як свідчать результати археологічних досліджень, розпочалося близько 100 тис. років тому. Уздовж берегів Дніпра і Самари (у межах Верхньодніпровського, Дніпропетровського, Солонянського, Павлоградського та Петропавлівського районів) існує близько 80 місць, де знайдені кременеві знаряддя праці, поселення епохи палеоліту.
Територія області густо заселяється в епоху бронзи (ІІІ — початок І тисячоліття до н. е.). У VIII столітті до н. е. у степові райони Дніпропетровщини зі сходу прийшли скіфські племена. В цей час виникають перші залізодобувні рудні Криворіжжя.
У подальшому придніпровськи степи бачили багато войовничіх народів, серед яких:
У VI—VIII століттях на берегах Дніпра в межах області виникають перші оселі літописних слов'ян. У період Київської Русі (ІХ-ХІІ століття н. е.) по річці Дніпро проходив один з головних торгівельних маршрутів середньовічної Східної Європи «З варяг у греки», який поєднував Балтійські країни з Кримом та столицею Візантії — Константинополем. Також по Дніпру йшли на Візантійськи прибрежні міста і варязькі дружини з київськими княз'ями на чолі. На теперішньоиу Монастирському острові у межах сучасного Дніпропетровська існував візантійський монастир, де зупинялись правителі Русі Ольга та Володимир. Біля Дніпровських порогів печеніги підступно вбили князя Святослава, який повертався з походу на Балкани. Тут зібрались руські князі і разом рушили на схід, щоб зійтися у смертельному бою з полководцями Чингізхана на Калці у 1223 році.
Монголо-татарська навала 1239—1242 років спустошила Придніпров’я. Ця територія стала місцем кочовищ азіатських орд і надовго дістала назву «Дикого поля».
Монголо-татарська навала 1239—1242 років спустошила Придніпров’я. Ця територія стала місцем кочовищ азіатських орд і надовго дістала назву «Дикого поля».
Запорозька Січ
Нове заселення пов'язане з виникненням та розвитком козацтва, що сформувалося в XV—XVI століттях на цих землях, які стали кордоном між посталими Великим князівством Литовським та Кримським ханством. Територія Дніпропетровщини стала ядром земель Війська Запорозького. З восьми Запорізьких Січей п'ять були на території області. Дніпропетровці по праву пишаються тим, що саме тут виникла одна з перших у Європі демократичних республік, якою, по суті, була Запорозька Січ.
У 1775 році згідно з указом Катерини ІІ про ліквідацію Січі землі запорізьких козаків були примусово передані до складу Новоросійської та Азовської губернійРосійської імперії, а сами козаки переселені на Кубань, де повинні були знов виконувати роль буфера між внутрішніми областями імперії та войовничими кавказцями.
Карта Катеринославського намісництва
Картка Катеринославської губернії
Завдяки політиці різноманітних пільг населення краю почало швидко зростати і в 1793 році вже налічувало 819 тис. осіб. У жовтні 1802 року була створена Катеринославська губернія, до складу якої увійшла і територія сучасної Дніпропетровської області. У другій половині XVIII і XIX столітті поступово зростає промисловість і торгівля. У 1825 році на Катеринославщині було 38 підприємств, у 1832 році — 54, в 1854 році — 120 і в 1860 — 288. Після реформи 1861 року губернія швидко перетворилася на центр промисловості Півдня країни. Кількість населення різко зросла. Якщо в 1884 році в губернії мешкало 1400 тис. осіб, то в 1901 році — 2800 тис. осіб.
Після відкриття О.Полем та початком промислового видобутку залізної руди біля Кривого Рогу прискорилось будівництво залізниць, нових підприємств добувної, обробної та металургійної галузей промисловості. На початку ХХ століття Катеринославська губернія займала перше місце в Україні щодо концентрації промисловості. На 1 січня 1900 року тут діяло 8 металургійних заводів-велетнів, збудованих переважно іноземними інвесторами.
У роки громадянської війни територія губернії неодноразово переходила з одних рук до інших, тут діяли
- більшовицькі загони (промисловий Катеринослав був одним із центрів комуністичного руху на півдні Російської імперії)
- загони УНР
- війська гетьмана П.Скоропадського (1918)
- німецькі та австрійські окупаційні війська (1918)
- загони Нестора Махно
- загони армії Денікіна (1919)
Після Громадянської війни почалося відновлення краю.
У 1923—1925 роках у зв'язку з адміністративною реформою Катеринославська губернія була поділена на 7 округів, у тому числі Катеринославський, Павлоградський, Криворізький. У 1926 році Катеринославський округ об'єднано з Павлоградським у Дніпропетровський. 27 лютого 1932 року на базі 5 округів була утворена Дніпропетровська область. Пізніше, в 1938 та 1939 роках, частина її території увійшла до складу новостворених Запорізької, Миколаївської та Кіровоградської областей, і Дніпропетровська область набула сучасних кордонів.
Сусідні області
ІІІ.Закріплення отриманих знань, умінь, навичок:
- Яке місто є головним у нашій області?
- Які народи проживають на території Дніпропетровщини?
- Зякими областями межує наша?
- Що виробляють на території Дніпропетровської обл.?
- Кого з видатних людей, народжених на Дніпропетровщині, ви знаєте?
- Чим важливе наше місто для нашої області?
- Які професії популярні на Дніпропетровщині?
IV.Творче осмислення інформації.
Учениця нашого класу Марина Якушкіна склала вірш на тему нашого сьогоднішнього заняття. Надамо їй слово(читання вірша).
V.Заключне слово вчителя.
Сподіваюся, що наша розмова, наш обмін інформацією не були даремними.Коли ви станете дорослими, то оберете ту професію, яка буде корисною і необхідною в нашому суспільстві. А, можливо, серед нас сидить майбутня знаменитість , яка прославить свій край на всю країну.
Але не обов’язково ставати загальновідомим – досить просто бути порядною людиною, якою б пишалися батьки, друзі, рідна школа – і тоді наша земля буде ще кращою , бо головне наше багатство – це люди!