Ляльковавистава "Звірята лікують книгу"
материал на тему

                                     Звірята лікують книгу

 Дійові особи: Заєць, Книга, Ведмедик, Лікар, Хлопчисько

Заєць. (Співає пісеньку "Книга - наш найкращий друг"

Дорога нам книга кожна,

Нам без книги ніяк не можна,

Нам без книг ніяк не можна!

Голоси дзвенять навкруг.

А як часом книга - хвора

Значить в тім наша вина

Ми її підклеїм швидко -

Враз одужає вона!

(З'являється щось незрозуміле, страшне, брудне. Це пошарпана Книга).

Заєць. Ой! Що це? Краще сховаюсь, а то в мене зубки цокотять від переляку і хвостик тремтить.

Книга. Не бійся Зайчику, Я - Книжка, тільки дуже хвора. Ой, як боляче моїм сторінкам. І корінець поламаний, уже сил немає. Навіть сама ходити не можу. (Плаче)

Допоможи мені, Зайчику!

Заєць. (вибігає з-за куща, підтримує хвору книжку). Бідненька ж ти моя! Хто тебе так покалічив? Може, ти з Лисицею  зустрілася чи в лапи Вовка потрапила? Я навіть не впізнав тебе. Ми ж раніше з тобою зустрічалися. Ти була така гарна, чепурна! Усі діти тебе з радістю читали.

Книга. Так, тепер я зовсім не схожа не схожа на себе. Хлопчисько так мене скалічив. Ох і мучив він мене: поливав гарячим супом, загинав кінчики моїх сторінок і чорнилом бруднив. Я ледве втекла від нього. Зовсім немає сил й ти далі, та й куди я піду нещасна?

Заєць. Не журись, Книжечко! Ми зараз що-небудь придумаємо. А ось і Ведмедик чапає. Може, він нам щось порадить? (Кличе  Ведмедика). Ведмедику!!! Ось Книга в біду потрапила, від хлопчиська втекла. Їй допомогти  треба, а як - я не знаю.

Ведмедик. Бідолашечко ти наша! Потрібно негайно везти тебе до "Книжкової лікарні". Там тебе огляне, послухає, підклеїть і одягне в гарну обкладинку.

Заєць. Правильно! І як я одразу не здогадався. Адже  у кожній школі, у кожній бібліотеці працює така "лікарня". Там завжди прийдуть на допомогу юні друзі книги. Ходімо, дорогенька Книжечко, спирайся на мене.

Лікар.

Я добрий Лікар Айболить

І можу дать пораду:

Якщо вже дуже вам болить -

Допоможе Лікар Айболить

Заєць. Добрий день, шановний Лікарю Айболить! З бідою прийшли ми до вас. Вилікуйте, будь ласка, бідолашну Книжечку!

Лікар. Обов'язково! Шановна Книго, присядьте - но сюди. Що з вами трапилося?

Книга. Ой, дорогенькій лікарю, у мене болить все тіло.

Лікар. Як же ви опинилися в такому стані?

Книга.

Лікарю, мені соромно перед класом,

Хазяїн мій обкладинки вирвав з м'ясом!

Та що обкладинки…

Вирвав сторінки, поробив з них обкладинки,

Плота та голубки.

Лікар. Який жах! Так поводитися з книгою? Це ж злочин! Я вас вилікую, шановна Книго. Підніміть свої сторінки. Ох, а що це за брудні плями на них?

Книга. Хлопчисько, у якого  я жила, брав мене брудними руками, одного разу вилив на мене борщ, кидав мене на підлогу, слинив пальці, коли листав сторінки, Тому я хочу звернутися до всіх даток, до кожної дівчинки і хлопчика:

Я - Книга! Я - товариш твій!

Школярику, завжди мене жалій,

Чистенькою тобі приємна я,

Без бруду - подруга твоя.

Погану звичку ти зостав

І пальці більше не слюняв,

Завжди я твій найкращий друг,

Та тільки не для брудних рук.

Лікар. Ой, у вас дуже багато хвороб! Зараз я покличу Лисичку - медичне сестричку допомогти вам.

(Кличе)

Лисиця. Добрий день, Книго! Зараз ми з лікарем Айболитем Вас вилікуємо. Подивимось ось на цю сторіночку. Ой - ой - ой! Тут намальований  страшенний пес, а я  собак так боюся.

Книга. Лікарю, сестричко! Вилікуйте мене, будь ласка!

Лікар. Прошу вас пройти в операційну. Будемо робити операцію.

(З'являється хлопчисько)

Хлопчисько. Привіт! Ви тут не бачили Книги? Вона втекла від мене, а чому - я й сам не знаю. Я тільки вдарив нею по голові свого сусіда по парті та ще кілька разів забував її в саду. Ось цього разу забув. Уночі пішов дощ. Наступного дня я пішов її шукати та й не знайшов. Втекла. Ви її бачили?

Діти. (з залу) Їй роблять операцію в "Книжковій лікарні"!

Лікар. Ну ось. Ви тепер маєте набагато кращий вигляд.

Книга. Так, я себе дуже добре почуваю. Ой, знову той бридкий Хлопчисько! Він, напевно, мене шукає.

Хлопчисько. А, ось де ти! Але чому ти так змінилася? А тепер пішла додому, бо мені  без тебе сумно.

Лікар. Я не дозволяю їй жити в тебе! Вона знову може захворіти.

Книга. Я ніколи не повернуся до тебе. Ти мене ображав, зовсім не беріг. Та й до цього часу не знаєш правил поведінки з Книгою.

Хлопчисько. Але мені дуже погано без тебе. Я обіцяю тобі  і Лікарю, і всім дітям, які присутні в залі, що буду добре поводитись із Книгами. І взагалі перестану бути поганиськом.

Книга. Мені шкода його. Мабуть, я повернуся до нього. Але ти повинен запам'ятати правила.

Діти, ви знаєте правила?

Діти (хором) Так.

Книга.

• Мене не можна брати брудними руками, тому що мені буде соромно перед іншими читачами.
• Не став на мене лікті, коли читаєш і не клади розгорнутою "лицем" донизу. Адже тобі не сподобалось би, якби з тобою так поводилися.
• Не розмальовуй мене ручкою чи олівцем.
• Якщо закінчив читати, але боїшся загубити сторінку, на якій зупинився, то поклади закладку, щоб я могла спокійно відпочити.
• У сиру погоду загортай мене в чистий  папір, тому що така погода для мене шкідлива.
• Допоможи мені залишитися чистою і свіжою, а я допоможу тобі стати щасливим.

Хлопчисько. Так, я все зрозумів!

Книга. Діти, запам'ятайте і ви правила охайного поводження з книгою. Тоді ми з вами завжди будемо друзями.

(Звучить пісня "Зірочка")

У школу завітали ми

Щоб здобувать знання

А книжечка, як зірочка,

Чистенька й нова,

Усім нам, книжко- книжечко

Знання  ти принесла.

Книжки всі бережемо ми, щоб чистими були,

Щоб дітки інші вчитися

З них також тут могли.

Ой книжко, книжко, книжечко,

Чистенька і нова,

Усім нам , книжко - книжечко,

Знання ти принесла.