Створення іміджу дошкільного навчального закладу
проект по теме

          В досвіді роботи викладено основні аспекти формування позитивного іміджу дошкільного навчального закладу, що сприяють підвищенню престижу, авторитету, розвитку громадських і державних інститутів та ініціатив, забезпечує розвиток дошкільної освіти на селі.

        Матеріал досвіду, практичні матеріали можуть бути використаними вихователями, вихователями-методистами, завідуючими дошкільними закладами.

Зміст

1.        Вступ………………………………………………….3

2.        Мета та завдання досвіду…………………………...3  

3.        Визначення актуальності та виду досвіду…………4

4.        Новизна педагогічних ідей………………………….4

5.        Науково-теоретичне обґрунтування……………….4

6.        Основний зміст досвіду……………………………..7

7.Рекомендації щодо поширення передового

педагогічного досвіду………………………………  21

8.        Висновки…………………………………………... 21

9.        Література………………………………………….22

10.        Додатки……………………………………………..23

Вступ

      Успіх – це нагорода за минуле, радість для теперішнього, енергія для майбутнього. В кожного свій шлях до успіху, але для більшості – це результат наполегливої праці, великої відповідальності та віри в свою мрію.

       Дитячий садок - це відкрита соціально - педагогічна система, яка активно взаємодіє з батьками вихованців, соціумом. Проблема її зовнішнього подання існувала завжди, але в сучасних соціокультурних умовах вона проявляється більш чітко. Пов'язано це, з нашої точки зору, по-перше, із процесами становлення й розвитку різних видів дошкільних закладів, що мають різні напрямки діяльності, прагнуть до максимального розкриття особистості дитини, але працюють за різними програмами дошкільної освіти, що реалізують свої цілі різними методами і засобами в неоднакових умовах. По-друге, сучасні дослідження показують, що мета, зміст, результати інноваційних процесів, окремих педагогічних нововведень не завжди зрозумілі батькам, а їхні очікування, сформовані на основі загального уявлення про дошкільний заклад у потенційних споживачів освітніх послуг, не завжди співвідносяться з тим, що вони і їхні діти реально отримують.

У зв'язку з цим виникає необхідність формування іміджу освітньої установи.

Мета досвіду

Виявлення, розкриття і популяризація педагогічних, професійних здобутків, що забезпечують розвиток інноваційної діяльності колективу на шляху реалізації проблеми створення позитивного іміджу дошкільного навчального закладу. через аналіз педагогічної діяльності ДНЗ, розробки та пошуку оптимальних шляхів реалізації іміджевої політики дитячого садка.

Метою створення іміджу ДНЗ є підвищення конкурентоспроможності, залучення інвестицій, встановлення і розширення партнерських зв'язків.

Визначення актуальності та виду досвіду

Формування іміджу може і повинно бути включено в систему раціонального соціального управління, так як тут ховається широкий пласт ще невикористаних управлінських резервів. Не всі працівники усвідомили значення іміджу в справі презентації себе батькам  та громадськості, багато хто продовжує діяти за відомим рекламному слогану  «Імідж - ніщо, спрага - все!». І програють у конкурентній боротьбі.

Іміджі розрізняються за змістом, за механізмами їх формування, за формами прояву. Залежно від сфер діяльності, від різного соціального контексту, в якому формується імідж, можна виділити імідж в політиці (і політиків), імідж бізнесу, імідж мас- медіа ( імідж поп -зірок ), імідж організації, імідж країни.

    Ми вважаємо, що педагог, який займається створенням власного іміджу, не тільки краще виглядає, але і краще себе почуває, більш впевнений, а в результаті і успішніше працює! В образі конкретного вихователя з'єднуються індивідуальний, професійний і віковий іміджі. Професійний імідж вихователя носить суб'єктивний характер і визначає готовність учасників освітнього процесу діяти по відношенню до носія іміджу певним чином. У зв'язку з цим вихователю необхідно постійно прагнути до створення і підтримання свого позитивного професійного іміджу.

Новизна педагогічних ідей.

       Введення в педагогічний словник поняття « імідж» не данина моді. ДНЗ вибудовує індивідуальну траєкторію зростання, виходить на лідерські позиції, забезпечуючи ефективність і якість своєї професійної діяльності.

Імідж з одного боку, є результатом певних психологічних процесів проявів особистісних якостей членів колективу, а з іншого - служить зовнішнім джерелом формування враження про даний ДНЗ у партнерів. Тому всі стратегії самопрезентації мають на меті встановити, уточнити або підтримати свій образ в очах інших.

      Увага до іміджу актуалізувалася в останні роки у зв'язку з загостренням проблеми вибору, що встала перед людьми (вибору товарів і послуг, політичних партій та громадських організацій, лідерів і керівників), і конкуренцією на різноманітних ринках - споживчому, політичному та інших. Щоб продати товар, послугу, залучити на свій бік виборця, щоб успішно конкурувати на ринку, фірма, громадська організація, університет або банк повинні створити собі відповідний імідж. Доцільний, адекватний імідж абсолютно необхідний для будь-якого виду соціальної діяльності, що підтверджує багаторічна практика. Імідж знаходиться в ряду таких понять, як рейтинг, репутація, популярність, популярність, престиж, авторитет та ін..

        Отже, з зростанням значення інформаційних компонентів у житті суспільства підвищуються вимоги до формування іміджу. Робота над ним буде спиратися на об'єктивні закономірності і процеси. Він стає повноцінним інформаційним продуктом, а не просто чином, заснованим лише на емоційному сприйнятті.

Науково-теоретичне обгрунтування.

        Короткий психологічний словник під редакцією А.В. Петровського і М.Г. Ярошевського визначає імідж як образ конкретного об'єкта, що існує в масовій свідомості. Як правило, поняття іміджу відноситься до конкретної людини, але може також поширюватися на певний товар, організацію, професію і т.д.

Оксамитний В.В. «Правомірна поведінка особистості», говорить що  фахівці з соціології права трактують імідж, як «узагальнену, емоційно забарвлену в громадській і індивідуальній свідомості форму відображення правової дійсності».

А.Б. Звіринців, що спеціалізується на розробці комунікативних технологій, під іміджем розуміє «відносно стійке уявлення про якийсь об'єкт».

В.М. Шепель, фахівець у галузі соціології управління та іміджелогії, дає таке визначення: «Імідж - індивідуальний вигляд або ореол, створюваний засобами масової інформації, соціальною групою або власними зусиллями особистості з метою залучення до себе уваги». Основу іміджу становить особиста чарівність. Це поняття збірне. Воно акумулює в собі кращі людські якості, інформаційний потенціал особистості .

Ф. Котлер, маркетолог, визначає імідж як «сприйняття компанії або її товарів суспільством».

О.С. Виханский, фахівець у галузі менеджменту, дає загальне визначення іміджу: «Імідж явища - це стійке уявлення про особливості, специфічних якостях і рисах, характерних для даного явища».

С.К. Сергієнко «Групові технології вирішення організаційно - психологічних завдань» відзначає, пропонує при конструюванні визначення поняття «імідж», зокрема імідж організації, враховувати наступні взаємно протилежні категорії :

• Об'єктивне - суб'єктивне . Імідж може розумітися не тільки як певний зміст масового або індивідуального свідомості, але і як набір атрибутів підприємства, його товарів і послуг, його рекламної продукції тощо (наприклад, логотип, відмінні риси ділової етики ). При розробці поняття іміджу організації має бути вирішено питання про розрізнення цих двох значень і в термінологічному плані.

• Природне - штучне . Є два полярних уявлення про те , як створюється імідж організації. Перше - імідж складається в достатній мірі стихійно, як                              «природній» результат діяльності організації, як оцінка реальних характеристик процесів і продуктів цієї діяльності в соціальному середовищі. Друге . Організація цілеспрямовано створює вигідний для себе імідж, використовуючи спеціальні соціо- і психотехнічні кошти. Такий імідж може мати мало спільного з реальним станом справ в організації. Для позначення природної і штучної складових іміджу доцільно використовувати різні терміни

• Когнітивне - емоційне. В іміджі можуть виділятися когнітивні елементи - вербальні поняття, слухові, зорові та і образи; та емоційні елементи - почуття, переживання, афекти і т.п. З цієї методологічної посилки випливає, що імідж є не тільки суб'єктивне, що залежить виключно від індивідуального або групового свідомості, не тільки штучно створене за допомогою іміджмейкерів, ЗМІ або реклами, не тільки емоційний, чуттєве (адже саме так і треба з більшості визначень іміджу, що зустрічаються у вітчизняній літературі.

    Імідж формується, виходячи і з об'єктивних характеристик діяльності організації або окремої особи, він може складатися природним шляхом, в ході «еволюційного» розвитку організації або індивіда, і нести в собі значний обсяг раціонального.  Звідси ясно, наскільки непросто дати всім цим критеріям визначення.

       Одна складових іміджу ДНЗ - це імідж працівника цього закладу и зокрема імідж вихователя

Л.М.Мітіна, М.Н.Котлярова, В.А.Кан-Калик, С.Я. Ромашина, О.Кононко сучасні вітчизняні дослідники, говорять про значущість особистісного іміджу педагога. Вони вважають за необхідне розуміння педагогом того, що його позитивний образ відіграє важливу роль в педагогічному процесі.

С.Д. Якушева заявляє, що імідж педагога - це інтегративна якість особистості, синтез інтелектуальної, мовної, середовищної і артистичної культури.

Сучасна наука виділяє кілька можливих варіантів іміджу, які властиві функціональному підходу:

Дзеркальний. Це імідж, властивий нашому уявленню про себе.

Поточний. Цей варіант іміджу відображає оцінку людини з боку тих людей, які мають про нього інформацію, як безпосередню, отриману при спілкуванні, так і опосередковану, отриману через інші джерела інформації.

Бажаний. Цей тип іміджу відображає те, до якого образа, ідеалу ми прагнемо.

Корпоративний. Це імідж організації в цілому, а не якихось окремих підрозділів або результатів її роботи.

Множинний. Це імідж, який утворюється за наявності ряду незалежних структур замість єдиної корпорації .

Необхідно враховувати специфіку роботи вихователя. Його імідж включає в себе три складові:

- імідж для подання дітям;

- імідж для представлення батькам;

- імідж для представлення трудовому колективу.

Дітям важлива кінетична, мовна, інтелектуальна і артистична культура вихователя, вміння слухати, уявляти, бути щирою, здатною відчути себе дитиною.

Імідж, для батьків складатиметься з інших компонентів. Для батьків важлива мовна, соціальна та внутрішня культура вихователя .

Для іміджу висунутого трудовому колективу важлива зовсім інша грань вихователя. На перший план тут виходить його інтелектуальний рівень.

Таким чином, вихователь дошкільного закладу повинен бути багатогранною особистістю, і при пред'явленні себе кожен раз повертатися до співрозмовника потрібною гранню, не перетворюючись, однак, хамелеона, а подібно діаманту виблискувати і вражати оточуючих.

Отже, імідж - це якийсь синтетичний образ, який складається у свідомості людей щодо конкретної особи, організації чи іншого соціального об'єкта, містить в собі значний обсяг емоційно забарвленої інформації про об'єкт сприйняття і спонукає до певної соціальної поведінки.

Основний зміст досвіду

•        історія і традиції дошкільного освітнього закладу, зовнішня атрибутика (назва, емблема, фірмовий стиль і пр.) (додаток 1)

Дані про дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) «Снігуронька»:

Дошкільний заклад «Снігуронька» заснований  в 1981році.  З 2001року знаходиться у комунальній власності Новопільської сільської ради.

     В дошкільному закладі працює п’ять груп, де виховуються понад 100дітей.

    В 2011році дошкільному закладу виповнилося 30 років, за цей період  1230 випускників покинули стіни садка.

        Рибак Любов Іванівна почала педагогічну діяльність вихователем в дошкільному закладі з 1981 року, з 1998року – завідуюча цим закладом. Має вищу освіту, педагогічне звання «вихователь-методист».  Їй притаманний діловий стиль керівництва, у центрі діяльності ставить особистість, забезпечує високу активність педагогічного процесу, сприяє поліпшенню соціально - психологічного клімату в колективі та створенню позитивного іміджу закладу в районі та області.

       Любов до дітей, піклування про них об’єднує наш колектив. Виховують і розвивають дошкільнят 11 - педагогічних працівників, з них 7 вихователів мають вищу освіту; 4– середню – спеціальну, 4 вихователя мають педагогічне звання «вихователь-методист», 2 –  встановлено кваліфікаційну категорію «спеціаліст вищої категорії», 1 - мають кваліфікаційну категорію «спеціаліст першої категорії», 2- має кваліфікаційну категорію «спеціаліст другої категорії». 3 педагога обрані депутатами сільської ради.

         Свої плани колектив дошкільного закладу підпорядковує вимогам  Базового компоненту розвитку дітей дошкільного віку. Особистісно-орієнтоване навчання і виховання є основою для реалізації державної програми, що передбачає впровадження, різноманітних освітніх технологій, оновлення пріоритетних завдань виховання та навчання дітей дошкільного віку, створення розвивальних умов для самовизначення дитини, її повноцінного, своєчасного і різнобічного  розвитку, виховання ініціативності, креативності, а отже – розвиток особистості.

                Пріоритетним питанням дитячого садка у вихованні дітей залишається фізичне виховання. Робота з дітьми здійснюється з урахуванням стану здоров'я, самопочуття, рівня фізичного розвитку та підготовленості дітей, реальних умов роботи дошкільного навчального закладу і його окремих груп, родинного виховання під постійним медико-педагогічним контролем старшої медичної сестри Глум Світлани Миколаївни. В системі фізичного виховання  використовуються нетрадиційні методики: «у-шу», бебі-йога, хат-ха йога, кунг-фу, мімічні вправи системи ігрового стрейчингу, вправи мудри, пластик-шоу, ритмічна гімнастика; а системі оздоровчої роботи: фізіотерапевтичні процедури, фітотерапія, вітамінізація, що гарантують збереження та зміцнення здоров’я дітей, безпеку їхньої життєдіяльності. В ДНЗ раціонально організовано режим дня, руховий режим з використанням всіх форм роботи з дітьми та інших чинників організації фізкультурно-оздоровчої роботи.

         Досвіди роботи вихователів Карачун Л.П.- «Збереження та розвиток фізичного здоров’я дошкільників через використання нетрадиційних методик», Ковбаси Л.В.«Творче бачення світу через нетрадиційні форми малювання», Шевченко Н.М.«Духовне виховання дітей дошкільного віку» Рибак Л.І. «Організація розвивального середовища як умова розвитку життєвої компетентності дітей дошкільного віку» занесені в каталог інноваційних досвідів освітян Дніпропетровщини.              

Високих результатів у роботі з дітьми досягли вихователі  Мелетич І.М. – «Розвиток логіко-математичного мислення дітей дошкільного віку»,  Апанасенко О.В. – «Розвиток мовленнєвих навичок у дітей дошкільного віку через бесіду», Каракай Н.І. - «Сенсорний розвиток дитини через елементи методики М.Монтессорі», «Формування особистісного ставлення дитини до навколишнього світу через ігрову діяльність», Кузьменко А.О.- «Формування комп’ютерної грамотності у дітей дошкільного віку», Литвиненко О.Я. - «Розвиток партнерських відносин з батьками в адаптаційний період», музичний керівник Корж Г.В. - «Методика К.Орфа в музичному вихованні дошкільників». Свою роботу вони організовують так, щоб дитина не тільки отримувала знання,  а й мала можливість в різних ситуаціях ці знання використовувати, ними оперувати.

           Відношення до роботи всього колективу має свої результати: дошкільний заклад у 2008 році нагороджено грамотою за зайняте 3 місце в обласному огляді - конкурсі на кращий стан фізичного виховання серед дошкільних навчальних закладів, з 2005року постійно займає перші місця в районних спортивних змаганнях «Перші кроки», призові місця займає вокальний ансамбль «Перлина», музичний керівник Корж Г.В. в щорічному конкурсі художньої самодіяльної  творчості серед працівників освіти та дитячому музичному конкурсі «Веселі нотки». Вихованці ДНЗ брали участь у Всеукраїнському конкурсі дитячих малюнків «Моя країна – Україна»,  а вихователі ДНЗ є постійними учасниками щорічної обласної виставки «Педагогічні здобутки освітян Дніпропетровщини ». В 2011році Новопільський дошкільний навчальний заклад занесено в каталог кращих освітян та науковців України «Флагмани освіти і науки України» і нагороджено дипломом за вагомий внесок у розвиток освіти і науки України.

           Суспільний рейтинг навчального закладу за відгуками батьків, громадськості, керівників установ та організацій сільської ради, району та області щодо діяльності навчального закладу високий. Дошкільний заклад користується авторитетом територіальної громади.

Основні стратегії досвіду.

Давайте розглянемо яким же чином вдалося колективу досягти певних результатів.

         Проблема формування іміджу дитячого садка відноситься до галузі управління ДНЗ і як будь-яке управлінське нововведення, містить мотиваційно - цільовий, змістовний і технологічний компоненти.

Мотиваційно - цільовий компонент включає вивчення потреб усіх суб'єктів педагогічної практики у формуванні іміджу ДНЗ, як всередині, так і за її межами; психологічну готовність до участі в майбутній роботі; вивчення наявного досвіду; визначення мети і завдань даного управлінського нововведення, результатів його впровадження;

Змістовний компонент розкриває сутність поняття  "імідж освітньої установи", його структурні елементи, їх характеристику, критерії відбору змісту інформаційних матеріалів та їх оформлення;

Технологічний компонент припускає послідовність етапів реалізації даного нововведення, технологічну готовність суб'єктів діяльності, вироблення рекомендацій щодо його використання.

Побудова іміджу освітньої установи - як емоційно забарвленого образу ДНЗ, часто свідомо сформованого, що володіє цілеспрямовано заданими характеристиками і покликаного надавати психологічний вплив певної спрямованості на конкретні групи соціуму передбачає вирішення низки завдань:

1) вивчення громадської думки всередині дитячого саду з метою з'ясування задоволеності дошкільною освітньою установою з боку вихователів, вихованців, їх батьків;

2) розповсюдження новин, пов'язаних з розвитком інноваційних процесів - процесів розробки, впровадження та використання педагогічних нововведень. При цьому представлення інноваційних процесів може виступати як характеристика життєдіяльності ДНЗ і при порівняльному аналізі, як перевага даного ДНЗ перед іншими;

3)забезпечення висвітлення подій діяльності дитячого саду - встановлення ефективного зворотного зв'язку із зовнішнім середовищем. Рішення даного завдання є реалізація одного з постулатів формування громадської думки: "думку більше визначається подіями ", ніж словами;

4) розробка інформаційного матеріалу, який повинен бути доступний, зрозумілий, відбивати позитивні зміни в житті ДНЗ, демонструвати досягнення, отримані в процесі змін.

Дослідження, аналіз літератури, спостереження, бесіди з керівниками дошкільних освітніх установ, представниками органів відділу освіти, батьками показують, що значущою характеристикою сучасного ДНЗ виступає вже сформований або складаний його образ, основу якого складають:

1. Місія ДНЗ, його пріоритети.

2. Культура ДНЗ - унікальна, неповторна, особлива система цінностей, звичаїв, традицій, стилів поведінки конкретного дитячого саду.

3. Види і якість освітніх послуг даного ДНЗ.

4. Зв'язки ДНЗ зі школою, різними соціальними інститутами, вищими навчальними закладами і т.д.

5. Вклад ДНЗ:

- у розвиток і підготовку дітей до школи;

- в розвиток їх вихованості;

- в розвиток психічних функцій, творчих здібностей;

- у формування здорового способу життя.

        При розробці презентаційних матеріалів, програм по створенню іміджу всередині освітньої установи ми  визначили їх цільове призначення: для кого розробляються ці документи, чи є вони частиною загального по ДНЗ плану, виступають як одна з форм планування, чи носять зовнішній інформаційний характер, на яку групу осіб розраховані.

Провідними компонентами іміджу дошкільного навчального закладу, на наш погляд, є:

 для вихованців та їх батьків - образи вихователя групи, музичного керівника, інструктора з фізкультури, завідуючої, інших працівників;

 для батьків з вищою освітою - уявлення про якість освіти, стилі роботи ДНЗ;

 для батьків дітей з ослабленим здоров'ям - комфортність дитячого садка, середовища;

 для батьків дітей, що мають особливі освітні потреби, наявність варіативних форм освіти.

Отже, якщо під іміджем дошкільного освітнього закладу ми розуміємо емоційно забарвлений образ, що склався в масовій свідомості то метою створення іміджу стало підвищення конкурентоспроможності, залучення інвестицій, встановлення і розширення партнерських зв'язків.

Під формуванням іміджу освітньої установи ми розуміємо процес, в ході якого створюється якийсь спланований образ на основі наявних ресурсів.

Ми виділили основні фактори, які на наш погляд, формують імідж освітньої установи:

На початку роботи, перш за все, ми визначили напрямки діяльності по створенню позитивного іміджу нашого дошкільного закладу.

Визначили основні стратегії роботи.

1.        Підвищення професійної та методичної компетентності педагогів.

. створення системи безперервного навчання педагогів;

•        розробка програмово-методичного забезпечення інноваційних процесів;

•        розробка індивідуальних програм творчого розвитку педагогів;

•        індивідуалізація форм і методів методичної роботи в залежності від рівня професійної майстерності;

•        складання колективних та індивідуальних проектів («Зміцнення і збереження фізичного і психічного здоров’я дітей», «Використання нестандартних прийомів малювання», «Монтессорі-педагогіка на допомогу вихователям» та інш.);

•        адаптування та впровадження в практику роботи нових освітніх програм;

•        створення дієвих систем планування роботи;

•        складання Портфоліо професійних досягнень педагогів;

•        інформатизація освітнього процесу через організацію роботи сайту ДНЗ, роботу з Інтернет-ресурсами;

•        запровадження гнучкої  системи стимулювання педагогів.

(Додаток Аналіз якісного складу педагогічних працівників, рівень педагогічної компетенції педагогів ДНЗ)

2. Науково-методичне та дидактичне забезпечення освітньо-виховного процесу.

•        забезпечення навчально-виховного процесу нормативно-правовою базою та періодичними виданнями;

•        забезпечення освітнього процесу дидактичними та навчально-наочними посібниками;

•        забезпечення науково-методичного супроводу впровадження новітніх технологій;

•        організація занять за інтересами в гуртках;

•        розробка індивідуальних маршрутів та складання Портфоліо досягнень в роботі з обдарованими та відстаючими дітьми;

•        моніторинг розвитку дітей.

         Якщо імідж вважається науковцями це синтетичний образ, то перш за все ми працювали над іміджем вихователя. Намагалися створити позитивний професійний імідж вихователя до якого  можна віднести високий рівень сформованості таких особистісно та професійно значущих особливостей, як:

• активний емоційно - позитивний стиль відносини до дітей і демократичний стиль педагогічного керівництва ними;

• відкритість, співучасть і сприяння кожній дитині, піднесення його особистості в процесі спілкування;

• педагогічна майстерність, креативність і здатність до імпровізації;

• єдність поваги до особистості вихованця і вимогливості до нього;

• культура зовнішнього вигляду педагога, бездоганність манер;

• духовність, моральність, ерудиція, інтерес до знань і прагнення до самовдосконалення;

• активність особистості, товариськість ;

• громадянськість і патріотизм;

• справедливість, обов'язковість і точність в дотриманні обіцянок і домовленостей;

• доброта - може бути стриманою, але завжди мати місце в поведінці і тоні педагога, чутливість і соціально - комунікативна адаптивність, життєрадісність і оптимізм, артистизм і почуття гумору;

• почуття власної гідності і впевненість у собі;

• педагогічна спостережливість, уява, педагогічний такт, вміння керувати своїми емоціями;

• терпимість, заснована на визнанні різноманіття культур і людей,

автономності та недоторканності особистості дитини, її права на вільне самовизначення і самореалізацію , тобто право долучатися до таких політичних, релігійних, моральним ідеям, які він знаходить вірними і привабливими;

• відповідальність за успіхи дитини на подальших етапах його навчання.

Всі перераховані компоненти позитивного професійного іміджу і культури спілкування можна віднести до вихователів всіх вікових груп, хоча значимість того чи іншого компонента змінюється залежно від вікової групи дітей і ситуації педагогічного спілкування. У ряді випадків відсутність або недостатній рівень сформованості якого компонента професійного іміджу педагога, при серйозному ставленні носія іміджу до вдосконалення професійної майстерності, може в тій чи іншій мірі компенсуватися іншими. З цією метою були проведені:

Педагогічні ради «Імідж вихователя умова успішної професійної діяльності», «Імідж дошкільного закладу» (Додаток3) круглі столи, ділові ігри, виробничі наради.

Майстер - клас для педагогів на тему: «Модель іміджу сучасного вихователя» (Додаток 4)

Консультації: «Використання інтерактивних форм роботи, запорука створення позитивного іміджу вихователя ДНЗ» «Формування іміджу вихователя дитячого садка». (Додаток 5)

3.Одним з найважливіших і найближчих партнерів є батьки наших вихованців.

Проблема залучення батьків в єдиний простір дитячого розвитку в нашому ДНЗ вирішується в трьох напрямках:

1. Робота з колективом ДНЗ з організації взаємодії з сім'єю, ознайомлення педагогів з системою нових форм роботи з батьками.

2. Підвищення педагогічної культури батьків.

3. Залучення батьків до діяльність ДНЗ, спільна робота з обміну досвідом.

Основні завдання своєї роботи ми бачили в наступному:

• встановити партнерські стосунки з родиною кожного вихованця;

• об'єднати зусилля для розвитку і виховання дітей;

• створити атмосферу взаєморозуміння, спільності інтересів, емоційної взаємопідтримки;

• активізувати і збагачувати виховні уміння батьків;

• підтримувати їх упевненість у власних педагогічних можливостях.

Принципами взаємодії з батьками є:

1 . Доброзичливий стиль спілкування педагогів з батьками. Позитивний настрій на спілкування є тим самим міцним фундаментом, на якому будується вся робота педагогів групи з батьками. У спілкуванні вихователя з батьками недоречні категоричність, вимогливий тон.  Педагог спілкується з батьками щодня, і саме від нього залежить, яким буде ставлення сім'ї до дитячого саду в цілому. Щоденне доброзичливе взаємодія педагогів з батьками значить набагато більше, ніж окреме добре проведений захід.

2 . Індивідуальний підхід.

Необхідний не тільки в роботі з дітьми, але і в роботі з батьками. Вихователь, спілкуючись з батьками, повинен відчувати ситуацію, настрій мами чи тата. Тут і стане в нагоді людське і педагогічний хист вихователя заспокоїти батька, поспівчувати і разом подумати, як допомогти дитині в тій чи іншій ситуації.

3 . Співпраця, а не наставництво.

Сучасні мами і тата в більшості своїй люди грамотні, обізнані і звичайно, добре знають, як їм треба виховувати своїх власних дітей. Тому позиція настанови і простий пропаганди педагогічних знань сьогодні навряд чи принесе позитивні результати. Набагато ефективніше будуть створення атмосфери взаємодопомоги та підтримки сім'ї у складних педагогічних ситуаціях, демонстрація зацікавленості колективу дитячого садка розібратися в проблемах сім'ї та щире бажання допомогти.

4. Готуємося серйозно.

Будь-яке, навіть саме невеликий захід по роботі з батьками необхідно ретельно і серйозно готувати. Головне в цій роботі - якість, а не кількість окремо взятих, не пов'язаних між собою заходів. Слабкі, погано підготовлені батьківські збори чи семінар можуть негативно вплинути на позитивний імідж установи в цілому.

5. Динамічність.

 Дитячий садок сьогодні знаходиться в режимі розвитку, а не функціонування, представляє собою мобільну систему, ми стараємось швидко реагувати на зміни соціального складу батьків, їх освітні потреби та виховні запити. Залежно від цього змінюємо форми та напрями роботи дитячого саду з сім'єю

 (Додаток  План роботи з батьками по створенню позитивного іміджу  ДНЗ)

4. Створення взаємозв'язків між дошкільною установою і початковою школою.

Про значимість і складності періоду, пов'язаного з переходом до школи, у вітчизняній психолого- педагогічній літературі говорили Л.І. Божович, Л.А. Венгер, В.В. Холмівської, І.В. Дубровіна. Дослідники стверджують взаємозв'язок між цілеспрямованою роботою щодо здійснення наступності і рівнем готовності дітей до школи. Визначення дошкільного дитинства як підготовчого етапу до шкільного навчання призвело до широкого поширення в практиці дитячих садів регламентованої і формалізованої системи навчання дітей, за багатьма ознаками схожою з навчанням шкільного типу / по Т.І. Чиркова /.

При пошуку рішень даної проблеми спадкоємність розглядається як двосторонній зв'язок між дитячим садом і початковою школою, як здійснення зв'язку при переході з одного ступеня навчання на іншу, забезпечення опори на попередні знання, створення перспектив для подальшого розвитку дітей. Тому виявився важливе питання - необхідність пошуку шляхів ефективної взаємодії щодо забезпечення наступності в роботі дошкільного закладу і школи.

Актуальність проблеми ставить перед педагогічним колективом нашого дитячого саду ширші завдання щодо здійснення наступності:

 Вироблення програми  співробітництва дошкільного освітнього закладу зі школою на основі узгодженості та перспективності компонентів методичної системи (цілей, завдань, змісту, методів, засобів, форм організації виховання і навчання ) з урахуванням реальних можливостей педагогічних колективів.

 Підвищення педагогічної та психологічної грамотності батьків як реальних замовників освітніх послуг: розуміння ними призначення, цілей, функцій дошкільного закладу в питаннях підготовки дитини до школи.

 Формування фундаментальних передумов до навчальної діяльності ( дошкільна ланка) і навичок «уміння вчитися» (початкова освіта).

Успішний розвиток особистості дитини багато в чому визначається тим, наскільки вірно враховується рівень підготовки дітей до шкільного навчання.

Проблеми при забезпеченні наступності дитячого садка і школи.

 1. Однією з проблем є вибір школи для навчання дитини і вибір програми навчання, так як батьки не компетентні у виборі освітніх програм.

2. Тривожить і проблема завищених вимог батьків до готовності дитини до шкільного навчання. Батьки хочуть, щоб при вступі до школи дитина побіжно читав, оперував цифрами. І доводиться зміст дошкільної освіти вибудовувати в "шкільної " логіці - практикується раннє навчання дітей підготовчих груп письма, читання, ускладненою математики, замість розвитку пізнавальних процесів.

3. Так само не можна не сказати і про проблему недостатнього використання ігрової діяльності при переході дітей до школи. А адже різка зміна основного виду діяльності веде до стресу і до дезадаптації дітей.

4. Рішення проблеми наступності часто неможливо через недостатню кількість фахівці - психологів в освітньому закладі .

5. Не можна не сказати і про проблему недостатньої забезпеченості навчально - виховного процесу методичними матеріалами, дидактичними посібниками та невідповідність існуючих посібників новим цілям і вимогам навчання в системі спадкоємного освіти.

(Додаток  Пан роботи з школою)

5.Зв’язок із зовнішньою громадськістю як досягнення доброзичливого ставлення громадськості до освітньої установи і його послуг

Мета зв'язків з внутрішньою громадськістю - підтримка продуктивних взаємин всередині дитячого саду, тобто створення у співробітників, педагогів, дітей та їх батьків почуття відповідальності і зацікавленості в справах дитячого саду і діях адміністрації.

Головною функцією іміджу є формування позитивного ставлення до кого-небудь або чого - небудь. Якщо позитивне ставлення сформовано, то за ним, як результат впливу соціальних зв'язків, обов'язково підуть довіра і  у свою чергу, високі оцінки і впевнений вибір. До того ж позитивний імідж, як правило, сприяє підвищенню престижу, а отже, авторитету і впливу. Позитивний імідж є також важливим фактором високого рейтингу, що важливо в насиченій різноманітною інформацією публічної діяльності .

Групи громадськості, з якими працює наше освітній заклад, являють собою:

внутрішню громадськість  - діти, які відвідують ДНЗ; педагоги ,  співробітники, керівник ДНЗ;

внутрішньо - зовнішню громадськість - батьки дітей, які відвідують ДНЗ;

зовнішню громадськість - органи відділу освіти, інші ДНЗ, соціальні інститути (школа , будинок культури, пошта,фельдшерський пункт), органи муніципальної влади.

Дитячий садок , займаючись зовнішніми зв'язками , реалізує наступні функції:

- надає новини та інформацію про ДНЗ та його послуги;        

- популяризує стратегію діяльності ДНЗ;

-забезпечує рівноправний діалог установи з споживачами його послуг;

-налагоджує ефективний зворотний зв'язок з групами громадськості, соціальними партнерами;

-лобіює інтереси освітньої установи в органах влади, тобто встановлює співпрацю з керівниками органів відділу освіти на різних рівнях з метою сприяти чи протистояти прийняттю управлінського рішення;

- одержувати стан готовності до різних змін шляхом завчасного передбачення тенденцій освітнього ринку (за рахунок збору інформації про сім'ї, які мають дітей дошкільного віку, вивчення соціального замовлення на характер послуг дитсадка тощо ) .

Таким чином, головною метою ДНЗ є встановлення взаєморозуміння з громадськістю, з соціальними партнерами, створення ситуації успіху освітньої установи в суспільстві.

(Додаток  Проекти)

6. Рекламна діяльність.

        Створення освітніх програм, програм розвитку ДНЗ, організація варіативної роботи, проведення різноманітних заходів з дітьми виявляється недостатнім у створенні позитивного іміджу ДНЗ тому в зв'язку з цим з'являється необхідність розробки оригінальних, індивідуалізованих інформаційних документів для дошкільного навчального закладу.

Прикладом подібного роду матеріалів можуть стати рекламні проспекти, презентація роботи з дітьми, кадрами, інформаційні бюлетені, листівки, інформаційні листи, буклети, що розкривають особливості напрямів освітньої практики навчального закладу, атрибутивні іміджеві характеристики ДНЗ: логотипи, гасла, девізи, поліграфічні константи, друкована продукція, ігровий, дидактичний матеріал, що використовується в роботі ДНЗ і т.д. Подібні документи й атрибути можуть досить повно і в той же час доступно розкривати особливості діяльності освітньої установи, їх сутність і специфіку, переваги впроваджуваних і використовуваних програм, новацій, традицій, культуру освітньої установи.

(Додаток рекламні проспекти, буклети.)

7. Моніторинг діяльності ДНЗ

Мета - оцінка ефективності організації процесу взаємодії всіх учасників освітнього процесу ефективна спільна діяльність, що супроводжується взаєморозумінням і взаємодопомогою всіх сторін у досягненні спільної мети. За основу у визначенні критеріїв ефективності співпраці ми взяли критерії та показники ефективності використання принципів і концептуальних ідей педагогіки співробітництва, розроблені Л. К. Гребьонкіною.

Рекомендації щодо поширення передового педагогічного досвіду.

    Роботу з поширення та впровадження передового педагогічного досвіду у практику роботи районних дошкільних закладів я пропоную почати з

        ознайомлення працівників із суттю досвіду,

        обґрунтування доцільності його впровадження,

        популяризацію передової педагогічної ідеї використовуючи при цьому :

•        Засідання районної школи молодих завідуючих,

•        Заняття в постійно діючому семінарі;

•        Районні семінари завідуючих;

•        Методичні об’єднання вихователів району;

•        Проведення відкритих занять, виховних заходів;

•        Поширення педагогічного досвіду через Інтернет;

•        Індивідуальна робота педагогів з матеріалами досвіду;

•        Організація виставок та експозицій на районних заходах та заходах ДНЗ;

•        Участь в конкурсах.

Імідж ДНЗ передбачає єдність соціальних, природних засобів забезпечення повноцінної життєдіяльності дитини.                      

Висновки:

Отже, результатом діяльності по створенню позитивного іміджу  дошкільного закладу можна вважати те, що :

   - відомості про діяльність ДНЗ «Снігуронька» занесені в каталог кращих освітніх закладів  України;

  - дана висока оцінка діяльності дитячого садка в рамках обміну досвідом. Дошкільний заклад представив свою роботу на обласному семінарі та  безпосередньо педагогічним колективам Петриківського та Павлоградського районам;

  -поглиблено ведеться робота на сайті дошкільного закладу з метою поширення  досвіду ДНЗ;

-в дошкільному закладі працюють високопрофесійні, креативні, націлені на результат педагоги; (6 досвдів роботи педагогічних працівникі занесено в каталог освітніх досягнень району та області);

-приміщення ДНЗ відповідає вимогам законодавства: ОБЖД, ТБ, ПБ, ОТ про що свідчать  приписи різних інстанцій;

-згідно з номенклатурою наявна документація;

-приміщення ДНЗ відповідає вимогам законодавства санітарно-гігієнічних правил;

-високий рівень відвідування є показником  2013 - 85%, стан та рівень захворюваності дітей 6днів на одну дитину та працівників ДНЗ 2%;

-стан збереження майна та обладнання приміщень групи та ігрового вуличного майданчику задовільний;

-відповідає вимогам освітньо-виховний процес в групі: план освітньо-виховної роботи, система в проведенні навчальних занять, використання інноваційних форм в роботі передовий педагогічний досвід, участь в роботі методичної служби ДНЗ та району, робота в творчих групах, спеціальних проектах, робота за проблемними запитами адміністрації;

-створено предметно-ігрове середовище для різнобічного розвитку дітей яке відповідає вимогам програми (зонування, куточок усамітнення,  зелена зона, навчальна зона, ігрова зона, корекційний куточок тощо), приміщення груп оригінально, естетично оформлені мають свій стиль, дизайн, декор;

-створено психологічний клімат групи (злагодженість системи “вихователі - помічник вихователя – вузькі спеціалісти – медперсонал - вихованці – батьки”)

За період 2009 – 2013

-налагоджений взаємозв’язок з батьками. Участь батьків в роботі групи ( робота батьківського комітету, відгуки батьків про педдіяльність працівників групи, конструктивна взаємодія в освітньому процесі, контроль за харчуванням тощо.);

 -створено систему моніторингу фізкультурно-оздоровчого розділу, яка була представлена на семінарі завідуючих ДНЗ району і мала високу оцінку.

Література.

1.Базовий компонент дошкільної освіти

2. Організаційно-педагогічні аспекти діяльності нових типів дошкільних закладів : Методичні рекомендації / Укл. О. Я. Лобас, Г. П. Лаврентьєва, А. П. Бурова. – К. : ІЗМН, 1997.

3. Шепель В. М. Имиджелогия. Как нравиться людям / В. М. Шепель. М. : Народное образование, 2002. — 576 с.

4. Почепцов Г. Г. Типы имиджей / Г. Г. Почепцов // АЗрR Digest. — 1996. — № 5. с. 19.

5. Погрібняк Н. Створення іміджу сучасного дошкільного закладу / Н. Погрібняк // Дошк. виховання. — 2004. — № 11. — С. 10-11.

6. Кононко О. Сучасний дитсадок: який він? / О. Кононко // Дошкільне виховання. — 2006. — № 7. — с. 3-6.

7. Зуєвська І. Критерії ефективності позитивного іміджу школи // Директор школи. — 2006. — № 2 (386). — с. 10-13.   8.Журнал «Вихователь-методист» №1 2011року ст..28-39.

Перелік додатків……………………………………………………………...24

Додаток 1. Атрибутика дошкільного освітнього закладу,

(назва, емблема, фірмовий стиль)…………................................................25

Додаток 2. Аналіз якісного складу педагогічних працівників,

рівень педагогічної компетенції педагогів ДНЗ……………………………26

Додаток 3. Педагогічна рада «Імідж вихователя умова успішної

професійної діяльності»……………............................................................26

Додаток 4. Майстер - клас для педагогів на тему: «Модель іміджу

сучасного вихователя»……………………………………………………….32

Додаток 5. Консультації: «Використання інтерактивних

форм роботи, запорука створення позитивного іміджу

вихователя ДНЗ» «Формування іміджу вихователя дитячого садка»…...38

Додаток 6. План роботи з початковою школою …………………………..54

Додаток 7. Тематичний план соціальної взаємодії…………………………56

Додаток 8. План роботи з батьками по створенню

позитивного іміджу  ДНЗ……………………………………………………..59

Додаток 9. Матеріали діагностики іміджу ДНЗ……………………………..61