Свято "Закосичення"
план-конспект занятия (старшая группа) по теме
Сценарий праздника для девочек 5-6 лет (по народной традиции, в этом возрасте девочкам заплетали косу, и они теперь считались помощницами маме)
Скачать:
Вложение | Размер |
---|---|
zakosichennya_scenariy.docx | 541.53 КБ |
Предварительный просмотр:
ДНЗ «Ромашка»
Старша. гр.
в-ль: Іванченко Н.М.
Під українську ліричну мелодію діти заходять до зали, сідають на стільчики, дивляться інсценівку «Розмова» (у виконанні вихователів). Дві жінки, які поралися на городі, щоб відпочити, починають розмову.
Ганна: Доброго дня, Василино. Давно ми з тобою не бачилися.
Василина: Доброго здоров’я, Ганно. Все працюєш?
Ганна: Так, роботи завжди багато. За роботою і життя непомітно минає.
Василина: А пригадай, якими ми були молоденькими, як чепурилися, як з хлопцями жартували.
Ганна: А які пісні співали, як танцювали завзято! Роки пролетіли, вже й діти підросли.
Василина: Де ж вони, наші горобчики? Ходімо до них. (підходить до дітей) Доброго здоров’я вам, дітки. Та які ж ви дорослі стали! Як дівчата попіднімалися, розквітли, мов троянди у садочку, а хлопчики уже зовсім парубки!
Ганна: Повиростали дівчатка, час їх закосичувати, щоб помічницями для родини були, щоб до справжнього діла ставали.
Василина: Я пам’ятаю, як колись і нас, малих дівчаток, матусі закосичували. Та перш ніж волоссячко вбирати, треба перевірити, чи навчилися наші дівчатка чогось, чи й справді подорослішали. Чи вміють вони, наприклад, співати й танцювати?
Ганна: А ну ж бо, дівчатка, виходьте, заспівайте нам гарної пісні. (пісня «Ой росту я, ой росту»)
Василина: Пісня чудова, так звеселила, що ноги у танок самі просяться. Запрошуйте, хлопці, дівчаток до кола.
Василина: І співаєте ви гарно, і танцюєте, а от вірші ви знаєте?
Помічниця
Є у мами доня
Гарна, білолиця.
Є у мами доня –
Леся – помічниця
Устає раненько
Підмете чистенько.
Ще й до мами каже:
- Відпочиньте, ненько!
Посуд я помию
Гарно стіл накрию,
Тільки борщ зварити
Я іще не вмію.
Гостинець
На лугу, де сонце и птиці,
Я нарву травичку,
Ще й водою із криниці
Пригощу кролику.
А смачненьку капустинку
Дам я кроленятам.
Усміхнуся: -Вам гостинець
З поля від зайчати.
Стежечка
З вишень пада білий цвіт,
Тихо шелестить.
Від порога до воріт
Стежечка біжить.
Я ту стежку промела
Щоб чистенькою була
Щоб маленький братик мій
Вчився бігати по ній
Сама в хаті
Кошенятко чеше вуса
Лапками двома
На базар пішла матуся,
В хаті я сама.
Вмиюсь чисто, вмиюсь біло
І тоді візьмусь за діло.
Підмету гарненько в хаті,
Молока дам кошеняті,
Своє ліжко застелю,
Квіти в горщику поллю,
Заплету я кіски русі,
І чекатиму матусю.
Маленька господиня.
Хоч на зріст я ще маленька
В мене й кіска ще тоненька,
Та робити дещо вмію –
ось тарілочку помию.
Ось кімнату замітаю,
Вранці квіти поливаю.
Всього я сама навчуся
Бо роботи не боюся.
Я матусі помагаю:
Пил із меблів витираю.
А я к вариться обід,
Підготую все, як слід.
Принесу з комори мамі
Капустину з буряками.
А як прийде із заводу
Тато мій
– поставлю воду,
Мило й щіточку подам,
Ну а вмиється він сам.
Василина: Все ви вмієте, і танцювати і співати, а вірші які гарні знаєте. А чи такі вправні наші дівчатка – господарочки, зараз перевіримо.
Конкурсні завдання:
1. Хто краще, якісніше пришиє ґудзика
2. Почистить картоплю
( В цей час проводиться бесіда з дітьми: нагадуються проблемні ситуації, батьки згадують прислів’я про працю, родину )
Хлопчики розповідають вірші:
Горох
Півник з куркою удвох
Вийшли сіяти горох
Той – лопату, та – лопатку,
Залюбки скопали грядку
А тепер по грядці ходять
Землю лапками скородять.
Сніданок всім:
Наша Ганнуся – хазяєчка.
Устала раненько,
Зварила яєчко крутенько,
Кришить курчатам дрібненько.
Дрібненько кришить,
Скликає, лічить:
-Ціп! Ціп! Ціп!
Є вас сім, та сім,
Та ще раз сім.
Дам сніданок всім.
Ми скопали квітник
В дитсадочку квітники
Ми самі скопали.
Грабельками залюбки Землю причесали.
Скоро, скоро розцвітуть
Різнобарвні квіти.
От які у нас ростуть
Працьовиті діти!
Вода в акваріумі.
Мати донечку питає:
- Доню моя мила, Ти в акваріумі воду
Рибкам замінила?
- А навіщо,- каже доня,-
Так міняти скоро?
Ще не випили тієї,
Що налила вчора.
Мій дідусь
Мій дідусь старенький
Як голуб сивенький
По садочку ходить
І мене малого, онученька свого
За рученьку водить
По садочку ходить
Яблучка знаходить
Ще й горішків зерна
Дідусь милий,
Як голубчий сивий,
Голівонька срібна.
Василина: Бачу, бачу, що дівчатка й справді вже справні хазяйки. Все вміють робити, і якщо візьмуться за якусь роботу, то і перед людьми соромно не буде. Сподіваюсь, що не буде так, як у пісні
(пісня «Чом я не хазяйка»)
Василина: Гарно співають дівчата, добре працюють і люблять все це робити разом, і співати, і працювати, бо тоді і робота швидше робиться і на серці веселіше.
А зараз наші дівчатка ще й таночок станцюють з віночками.
Василина: Ну, якщо наші дівчатка такі дорослі, то мабуть прийшов вже час їх закосичувати. (Дівчата з довгим волоссям стають у коло і під гарну мелодію йдуть по колу)
Ганна: А хто закосичуватиме дівчаток?
Василина: Хто ж, як не рідна матінка б благословляє на добре, щире життя у достатку і праці, наставляє на добре ставлення до людей. Тож ставайте, матусі у велике коло за своїми дівчатками, закосичувати їх.
(матусі заплітають донькам коси, промовляючи:
Плетися, коса,
Розумнішай голова,
Родися краса,
Добрішай душа!
В кого нема косичок, мами зачісують волосся гребінцем, промовляючи:
Рости, коса,
до пояса,
Не випадай ні волоса,
Рости коса до п’ят,
Всі волосинки в ряд. (звучить тиха, ніжна мелодія)
Василина: А тепер, матусі, візьміться за руки і тричі обійдіть дівоче коло, щоб захистити своїх донечок від усього лиха, напасті, щоб відвернути від них нудьгу і страждання. Нічого немає сильнішого за материнське благословення. А тепер поцілуйте своїх донечок, привітайте з важливою подією.
Василина: Сідайте, наші любі, на місця. Будемо далі святкувати закосичення. І зараз наші хлопчики розкажуть нам вірша
Юля-чистюля
Замітає мама хату.
Хто біжить допомагати?
Хто савочок їй несе?
Прибере в кімнаті все?
Звісно – Юля, наша Юля
Маленька чистюля.
Капелюха чистить тато –
Хто біжить на поміч радо,
З криком: «Татку, я сама!»
Щітку в нього відніма?
Звісно – Юля, наша Юля –
Маленька чистюля.
Миє, тре бабуся посуд.
Хто їй мисочки підносить?
Ложки, чашки і ножа?
Хто їй часом заважа?
Звісно – Юля, наша Юля,
Маленька чистюля.
Василина: Ми бачимо, що наші хлопчики не відстають від дівчаток ні в танцях, не в грі, але це ще не все. Хлопці вміють також як і дівчатка і чистити одяг і взуття, і майструвати.
І ось вони приготували своїми руками подарунки для дівчаток, виготовили гольнички, щоб дівчата пам’ятали про наше свято. (хлопчики дарують подарунки.
Ганна: Ой, Василино, так тепло та гарно на душі, так приємно милуватись на наших діточок, що й забула, що в мене ж в печі пироги.
Василина: То біжи швидше, Ганно. Неси їх сюди. Почастуємо наших гостей.
(Розвага завершується частуванням гостей, залишаючи по собі добрий настрій та приємні почуття в душі.)
Використаний матеріал:
1. Дитячі вірші: «Юля – чистюля»
«Помічниця»
«Стежка»
«Маленька господиня»
2. Пісня «Ой росту я, ой росту»