Іванченко Тетяна Юріївна

    На даній сторінці, дорогий відвідувач, ми  можемо познайомитися ближче. Тут все, що може зацікавити вас: особисті дані, дані про професійну діяльність, мої інтереси і т.д. Якщо щось зацікавило конкретніше, то запросто можно написати мені  повідомлення в гостьовій.

О себе

   Народилась в м. Молочанськ Токмацького району Запорізької обл.

   В 1984 році закінчила молочанську середню школу №2 та поступила на денне відділення Запорізького педагогічного училища, яке закінчила в 1989 році.

   З 1989 року працювала вихователем в д/с "Сонечко" м. Токмак, а з 1994 і по теперішній час - вихователем в ДНЗ "Ромашка" м. Молочанськ.

   В 2002 році приймала участь в районному конкурсі "Вихователь року".

   Нагороджена грамотами Токмацького РайВО та ДНЗ "Ромашка" (10 грамот)

    З 2007 року - керівник методичного об'єднання з проблеми "Формування психологічного мікроклімату дитячого колективу в різновіковій групі як основа духовного, емоційного та розумового розвитку дітей.

   Маю педагогічне звання "вихователь-методист".

   Педагогічний стаж 21 рік.

Мой взгляд на мир

    Через рожеві окуляри не дивлюсь на світ - це точно.

Моё портфолио

Есть у реки -  Молочанск городок.

Он невелик и совсем не высок.

В городе здание в центре стоит,

Любовь и тепло ребятишкам дарит.

Дети с утра по дорожкам бегут

В садик, который «Ромашкой" зовут.

Коля, Сережа, Саша и Миша,

Люба, Наташа, Света и Гриша.

Немало в саду у детишек забот,

И девочку мама в тот садик ведёт.

По имени Таня, молчунья и пышка,

И…года четыре – игрушки и книжки,

Песни и танцы, куклы и мишки,

Занятия, буквы, прогулки, косички,

Первые знанья, характер, привычки…

А время идёт вперёд. И вот – первый звонок,

Первый учитель и первый урок.

На время отложены куклы и мишки,

В портфель собираем тетради и книжки.

А время идет вперёд.

Куда же девчушку судьба заведёт?...

Студенты, зачеты, семестры, диплом,

Но все-таки, что же потом?

Дабы не встретить туч на пороге,

Путь озарило ей Солнце в дороге.

Солнышко ясное душу согрело –

«Солнышко»  (садик) встретило смело.

Но даже, не зная, в дальнейшем как быть,

Не сможешь судьбу обхитрить.

Вернулись забытые временно мишки,

Куклы, занятия, буквы, косички.

Дети с утра по дорожке бегут

В дет. сад, что «Ромашкой» зовут.

Всё те же детишки – Сережки да Мишки,

Коли, Наташи, Светы да Гришки.

И та же, вчерашняя «пышка»,

Когда-то – девчонка–малышка

Сюда же спешит опять.

Вот только,….

      по отчеству будут теперь её звать.

Думаю, вам знадобиться матеріал и розробки надані  далі. Разроблені вони були не тілько мною, над їх створенням працювали і мої колеги. Результат, сподіваюсь, ви оцінете самі.