картотека украинских народных игр
картотека (младшая, средняя, старшая группа) на тему

Горішки

Мета: вдосконалювати техніку бігу зі зміною напрямку; сприяти розвиткові спритності.

Хід гри. Посеред майданчика малюється коло — "сад" розміром 6-8 кроків. Біля "саду" знаходиться "хата", в якій сидить "господар". За сигналом ведучого діти біжать до саду та вдають, ніби зривають там горіхи, збирають їх на землі. При цьому промовляють:

Рвемо, рвемо горішки.

Не боїмося тебе, пане, ні трішки.

А пан за горою, а ми за яругою.

День-дзень! Немає пана цілий день! Господар несподівано вибігає зі своєї хати. Діти розбігаються, а він ловить їх. Кого торкнеться, того веде до своєї хати.

Вказівки до гри. Спіймані допомагають господарю ловити інших дітей. Гра триває доти, поки не переловлять усіх дітей, причому останній зловлений стає господарем.

Панас

Мета: удосконалювати вміння орієнтуватися у просторі; сприяти розвиткові спритності.

Хід гри. Одній дитині зав'язують хусткою очі й говорять:

Панас, Панас! Не лови нас. На тобі коробочку груш, Та мене не воруш!

При цьому діти розбігаються. Панас ловить їх. Вказівки до гри. Якщо Панас піймає когось, то міняється з ним ролями, й гра починається спочатку.

Коза

Мета: удосконалювати навички бігу: сприяти розвиткові спритності, уваги; виховувати витримку.

Хід гри. В цю гру грають дівчатка. Найспритнішу з-поміж себе вони обирають "козою", підводять до стіни, а самі сідають оддалік і глузують із неї: мекають по-козячому, передражнюють:

— Коза-коза, бе-е!

Коза сердиться, тупає ногами, погрожує:

Я коза-дереза,        Сколю тебе рогами,

Півбока луплена,        Ніжками загребу,

За копу куплена.        Хвостиком замету.

Тупу-тупу ногами,        Бррру...

Потім між "козою" і гравцями відбувається така розмова:

Коза-коза, де ти була?

Траву їла.

Чого сюди прийшла?

Відпочити.

Вислухавши ці слова, дівчатка розбігаються, а "коза" ганяється за ними й намагається когось упіймати. Спіймана дівчина стає "козою" й собі починає ловити інших.

Пастух і вовк

Мета : удосконалювати техніку бігу зі зміною напрямку; сприяти розвиткові швидкості, спритності.

Хід гри. Вибирають "пастуха" і "вовка", решта дітей — "вівці". З одного боку майданчика креслять коло — "кошару для отари", а на протилежному — "пасовисько". Збоку майданчика — "лігво вовка". "Пастух" жене "овець" у "поле", де "вівці" розбігаються, стрибають, "пасуться". На слова вихователя: "Тікайте від вовка!" "вівці" тікають у свою "кошару". "Вовк" ловить "овець", а "пастух" захищає їх. Пійману "вівцю" "вовк" відводить до себе в "лігво". Гра закінчується, коли у "вовка" назбирається певна кількість "овечок"

Вказівки до гри. "Вівця" вважається спійманою, якщо "вовк" доторкнувся до неї рукою.

Хустинка

Мета: вдосконалювати техніку бігу по колу; сприяти розвиткові швидкості, уваги.

Хід гри. Гравців — довільна кількість. Вони сідають, утворюючи коло. Одна дитина ходить поза колом з хустинкою і, непомітно підкинувши її комусь із гравців, рухається далі. Потім, обійшовши коло, піднімає непомічену хустинку, б'є нею по плечах того, за ким вона лежала, й водить її далі. Якщо ж той, кому підкинуто хустинку, своєчасно помітить це, то, схопивши її, має наздогнати й торкнути нею того, хто її підкинув, раніше, ніж він устигне зайняти звільнене місце. Далі хустинку бере той, хто водив, а гравець із кола стає на своє місце. Якщо ж власник хустинки встигає стати в коло "непоби-тим", то водить той, хто не спромігся його наздогнати.

Горю-дуб

Мета: удосконалювати техніку бігу зі зміною напрямку, вчити орієнтуватися в просторі; сприяти розвиткові швидкості.

Хід гри. Діти шикуються парами і стають одне за одним. Один гравець — "горю-дуб" — стає попереду на віддалі й співає:

Горю, горю, палаю. Кого схочу, спіймаю. Раз, два, три, біжи! Перша пара біжить до "горю-дуба" і, роз'єднавши руки, намагається оббігти його з обох боків, і знову взятися за руки. "Горю-дуб" намагається спіймати одного з них, поки вони не з'єднали руки. Кого "горю-дуб" спіймає, той стає з ним позаду всіх, а хто залишився без пари — стає "горю-дубом".

Вказівки до гри. Раніше умовного сигналу бігти не можна. Неодмінно треба оббігти "горю-дуба". "Горю-дуб" не має права озиратися назад.

Вовк і кози 1

Мета: удосконалювати техніку стрибків із розбігу; сприяти розвиткові спритності; виховувати сміливість.

Хід гри. На землі креслять дві лінії на відстані пів-метра одна від одної. Це рів, де причаївся "вовк", Решта дітей — "кози". "Кози" стрибають через рів, а "вовк" хоче їх упіймати. Як спіймав кількох, вибирають іншого "вовка" і знову починають стрибати.

Вовк і кози 2

Мета: вдосконалювати навички стрибків із розбігу; сприяти розвиткові витривалості; виховувати сміливість.

Хід гри . Це хлоп'яча гра. Усі гравці стають одне за одним на відстані десяти кроків. Виставивши вперед ногу і, впершись у неї руками, вони згинаються майже під прямим кутом. Голову при цьому треба нахилити якомога нижче. Гравець, котрий стоїть позаду, розбігається, перестрибує через кожного і стає попереду всіх так само, як і всі гравці. За ним те саме роблять другий, третій і так далі

Оскільки при цій грі безперервно просуваються вперед, то, щоб не зайти далеко, гравці розвертаються в інший бік і продовжують грати.

Шагардай

Мета: удосконалювати навички стрибків у висоту; сприяти розвиткові спритності; виховувати увагу, сміливість, взаємовиручку.

Хід гри. У деяких місцевостях ця гра має назву "Ступа", "Чагарда". Один із учасників гри сідає навпочіпки на землю й кладе собі на голову картуз (або шапку), а його товариші перестрибують через нього. Той, хто звалить картуз, сам кладе його собі на голову й сідає навпочіпки. Якщо ж грають лава на лаву (лава — невелика команда з двох-трьох гравців), то на землю сідає відразу вся команда. Вони головами схиляються одне до одного, а друга команда перестрибує. Лави міняються місцями і ролями, коли хтось із стрибунів звалить картуз.

У річку – гоп

Мета: удосконалювати навички стрибків із місця; сприяти розвиткові уваги.

Хід гри. Діти стають у дві шеренги одна проти одної на відстані двох метрів. Ведучий дає команду:

У річку — гоп! (Усі стрибають уперед).

На берег — гоп! (Усі стрибають назад). Часто ведучий повторює одну й ту саму

команду кілька разів. У такому разі всі мають стояти на місці. Наприклад:

У річку — гоп! (Усі стрибають уперед).

У річку — гоп! (Усі стоять на місці).

Хто стрибнув, той вибуває з гри. Гра триває доти доки з шеренги не вийде останній гравець.

влучить, то сам стає на його місце. Середній уважно стежить за м'ячем і ухиляється від удару. Коли крайні перекидаються м'ячем, то середній може перехопити його. Якщо це йому вдається зробити, то він стає на місце того, від кого летів м'яч, а той стає всередину.

Вказівки до гри. Цілити можна тоді, коли м'яч піймано у повітрі, а не взято із землі. Слід дотримуватися певної відстані.

Круг

Мета: удосконалювати навички кидання і ловіння м'яча, метання в ціль; сприяти розвиткові спритності, уваги.

Хід гри. У грі беруть участь четверо-восьмеро дітей. На майданчику намічають квадрат завширшки близько десяти метрів. Вершини його позначають камінцями. Потім гравці вимірюються попарно на палиці. Той, чия рука зверху, стає біля камінця — "на круг", — а другий із пари йде в середину круга (квадрата). Ті, що стоять "на кругу", перекидаються м'ячем між собою — спочатку по колу, далі навхрест гравцеві навпроти, а потім починають влучати ним у тих, хто в середині. При влучанні команда, яка за квадратом, розбігається, а "побитий" хапає м'яч і, не виходячи з круга, кидає ним у втікачів. Якщо влучить, то той, хто одержав удар, вибуває з гри. У разі промаху вибуває той, хто кидав м'яч.

Переможена команда, всі гравці якої вибудуть раніше, заходить у круг, а переможці стають "на круг" (утворюють коло). Гра триває.

Сміхота

Мета: удосконалювати навички стрибків на одній, двох ногах; сприяти розвиткові сили, уваги.

Хід гри. Один гравець підкидає високо вгору легеньку хустинку. Усі інші гравці стежать за нею. Коли хустинка зависає в повітрі, діти стрибають, сміються, співають. У момент приземлення хустини треба замовкнути. Дитина, яка продовжує веселитися, штрафується балами, а потім "відробляє" їх піснею, віршем або танцем.

Серединка

Мета: удосконалювати навички метання у ціль; сприяти розвиткові уваги, кмітливості.

Хід гри. Двоє гравців стають далеко одне від одного, а поміж ними стає третій. Двоє перекидаються м'ячем, і несподівано для третього хтось із них, кому зручніше, влучає в нього, не сходячи з місця. Якщо не

Штандер

Мета: удосконалювати навички метання м'яча у ціль; сприяти розвиткові спритності.

Хід гри. Діти утворюють коло, за допомогою лічилки визначають, хто буде "штандер". "Штандер" стає в центрі кола. В руках у нього м'яч. "Штандер" намагається кинути м'яч високо вгору і впіймати його. За той час, поки м'яч знаходиться в повітрі, гравці тікають у різні сторони. Впіймавши м'яч, "штандер" вигукує: "Стій!", і намагається влучити в того гравця, який стоїть найближче до нього.

Вказівки до гри. Коли "штандер" вигукнув "Стій!", усі повинні зупинитися. Якщо "штандер" улучив у найближчого гравця, той стає "штандером", якщо ні, то залишається ним сам

Добірка українських народних дитячих ігор малих форм.

Примовки

• Павлик-равлик,

вистав роги

На чотири стоги,

Тобі два, мені два

Поділімося обидва!

• Ластівки, ластівки,

Візьміть собі веснівки.

Нате вам камінці,

Дайте мені рум'янці.

• Зозулько рябенька,

Пташино маленька!

Закуй мені по звичаю,

Доки жити в світі маю?

• Лелеко, лелеко! До осені далеко?

Як замовкнуть жаби,

Як померзнуть баби,

Тоді осінь настане,

Полечу в інший край,

 На той рік дожидай!

Лічилки

• У зеленому садку

 Сидить котик

в холодку,

Лапкою чеше вус,

 Язичком лиже пуз,

Хвостиком круть-верть,

Сіру мишку хап!

• Раз, два, три! Раз, два, три!

Дули дмухами щосили

І горіхів натрусили.

 Натрусили так багато,

Поспішаємо збирати!

Раз, два, три!

Ловиш ти!

• Раз, два, три, чотири,

Козі дзвоника вчепили.

 Коза бігає, кричить,

Просить дзвоник відчепить.

Стоїть півень на току

 У червонім чобітку.

Будем півника просить:

—        Ходи жито молотить!

Небилиці

•        Миша книш проточила,

Муха борщ пролила,

Що там в лісі за комедія була,

Що курочка поросяток навела,

Поросята та й волів навели,

А ті воли та й яйочок нанесли.

А безрукий ті яйочка позбирав,

 Та й голому поза пазуху поклав.

Німий з глухим розмовляє,

 А сліпий тільки поглядає.

 Без'язикий "караул" закричав,

А безногий у похід побіжав.

Жартівливі мовні ігри

Ці ігри виконуються в діалогічній формі. Головним засобом створення емоційного стану є інтонаційно-мімічний компонент.

* * *

Зайчику, зайчику, де ти був?

В темному гаю.

Розкажи, розкажи пригоду свою.

Вовчика сірого я в ярок загнав. Лисоньку рудую в мішок сховав.

Де сховав? Де сховав?

В драному мішку.

Покажи, покажи пійману таку

Лисонька рудая, хитра та прутка, Дірочку вигризла, вилізла з мішка. А коли вона тікала, то мене перелякала. Он як!

Був(ла) у лісі? — Був(ла).

Рубав(ла) дрова? — Рубав(ла).

Бачив(ла) вовка? — Бачив(ла).

Боявся(лась)? — Ні.

При цьому махають хустиною перед очима. Якщо дитина кліпне, то боялася, а якщо не кліпне — не боялася.

Надокучливі казочки

Сів Карпо на колоду

Та й упав у воду:

Кис, кис, мок, мок,

 Викис, вимок, виліз — висох,

Знов сів на колоду

 Та й упав у воду ... (і так далі).

Наша пісня ловка,

Ловка та не вся.

Купив циган порося

А циганка вовка,

Наша пісня ловка,

Ловка та не вся.

Купив циган порося.

Вишні-черешні розвиваються,

 Синє озеро розливається,

Ясне сонечко усміхається,

Жито силоньки набирається.

 Через тин вишня повалилася.

Дві подружоньки посварилися.

Тобі яблучко, мені — грушечка.

Не сварімося, моя душечка.

 Тобі — яблучко, мені — зернятко.

Не сварімося, моє серденько.

Мир-миром, пироги з сиром,

 Варенички в маслі,

Ми — дружечки красні,

 Поцілуймося!