Медико - педагогический контроль на занятиях физкультурой
статья на тему

Медико-педагогічний контроль на фізкультурному занятті

в  ДНЗ

Підготувала:  вихователь – методист    

               Столярова  М.В.

        Слайд 2. Медико-педагогічний контроль за фізичним вихованням дітей  організовує керівник дошкільного закладу. Основні функції при цьому виконують зазвичай вихователь-методист і медична сестра, відвідуючи заняття у різних вікових групах. Розглянемо, як визначають рівень загального навантаження на дітей під час заняття з фізичної культури у межах медико-педагогічного контролю. Оздоровлювального ефекту від занять фізичною культурою на дитячий організм досягають завдяки систематичному домірному навантаженню та достатньому відпочинку.

        Слайд 3. Для нагляду за рівнем фізичного навантаження на дітей у дошкільному закладі застосовують заходи медико-педагогічного контролю.  Його методи передбачають низку досліджень, що дають змогу з’ясувати якість організації занять з фізичної культури та за потреби скоригувати їх.

        Слайд 4. Загальні навантаження — це сукупність фізичних, психічних та емоційних навантажень на дітей під час занять з фізичної культури.

        Слайд 5. Фізичне навантаження.  Інтенсивність фізичного навантаження залежить від добору фізичних вправ, їх складності та поєднання, частоти повторень.

        Слайд 6.Очікуваного тренувального ефекту досягають завдяки оптимальній руховій активності дітей. Показники оптимальної рухової активності дітей різного віку.

        Слайд 7. Під час добору та застосування вправ для нормування фізичного навантаження слід орієнтуватися на динаміку частоти серцевих скорочень, що має бути оптимальною. Показники оптимальної частоти серцевих скорочень у дітей під час виконання фізичних вправ.

        Слайд 8. Щоб визначити інтенсивність фізичного навантаження, а також з’ясувати, чи правильно сплановане заняття й розподілені фізичні навантаження, вимірюють частоту серцевих скорочень у такі часові проміжки: до заняття, визначаючи вихідний показник частоти, після вступної частини, після загальнорозвивальних вправ, після рухливої гри, після заключної частини у відновлювальний період (протягом 3–5 хв.). Також можна здійснювати вимірювання і після виконання основних рухів, перед рухливою грою, щоб дізнатися ефективність організації їх виконання.

        Слайд 9. Оптимально частота серцевих скорочень відносно її вихідного показника протягом заняття зростає так: у вступній частині — 15–20% протягом підготовчої — 20–25% під кінець основної — 60–80% у заключній частині — 5–10%.

        Слайд 10. На основі вимірювань частоти серцевих скорочень будують фізіологічну криву: по горизонталі відображають хід заняття у часовому розрізі по вертикалі — показники частоти. Під час медико-педагогічного контролю варто вести протокол хронометражу занять в якому зокрема реєструють  частоту серцевих скорочень.

        Слайд 11. ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Пік фізичних навантажень має припадати на рухливу гру в основній частині заняття. Тренувального ефекту досягають за середнього рівня частоти серцевих скорочень для дітей віком: 3-4 роки — 130-140 ударів/хв.; 5-7 років — 140-150 ударів/хв. Щоб обчислити цей показник, слід додати показники частоти серцевих скорочень, визначені після вступної частини, загальнорозвивальних вправ, рухливої гри, заключної частини і поділити на 4 (або на 5, якщо вимірювали показники також після виконання основних рухів).

        Слайд 12 . Психічне навантаження. Фізичні вправи впливають і на психіку дітей, зокрема на їхню увагу, пам’ять, мислення, сприймання, уяву, волю. ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Найбільше психічне навантаження має припадати на початок основної частини заняття, коли діти розучують нові чи виконують найбільш складні за технікою або недостатньо засвоєні вправи з основних рухів.

        Слайд 13. Інструментами регулювання рівня психічних навантажень на дітей під час занять є такі: раціональне поєднання нового і знайомого, добре й недостатньо засвоєного програмового матеріалу періодична зміна або оновлення обстановки, середовища, місця проведення занять (обладнання, атрибутів та інвентарю; перенесення занять із зали на майданчики, у природні умови) насичення занять відповідно поставленим освітнім завданням, кількістю практичних методів та ігрових прийомів активізація пізнавальної, розумової діяльності дітей.          

        Слайд 14. Емоційне навантаження. Рівень емоційного навантаження є величиною впливу фізичних вправ на емоційний стан, настрій дітей. ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Максимальне емоційне навантаження зазвичай припадає на рухливу гру в основній частині заняття. Оптимальному емоційному навантаженню під час заняття сприятимуть, зокрема: бадьорий, діловий і водночас доброзичливий тон, активність педагогічного працівника домірні й педагогічно виправдані заохочення дітей до рухів естетично привабливі, різноманітні фізкультурне обладнання та спортивний інвентар (проте їх надмір призведе до психологічної втоми) музичний супровід певних частин заняття,  улюблені вправи та ігри дітей.

        Слайд 15.  Загальне навантаження на дітей під час фізкультурного заняття потрібно регулювати. Щоб запобігти перевтомі, під час заняття слід постійно стежити за реакцією дітей на запропоновані їм загальні навантаження. Так, про втому дітей можуть свідчити такі зовнішні ознаки, як: зміна кольору шкіри обличчя спітнілість чола, щік, голови, спини зміна способу та ритмічності дихання (через ніс або рот, задишка), погіршення якості виконання рухів, зміна постави, порушення дисципліни зниження рівня уваги, інтересу, зміна ступеня рухливості.

        Слайд 16. Якщо під час контролю за фізичним вихованням у дітей виявлено перші ознаки перевтоми чи передчасної втоми, то завідувач дошкільного закладу або вихователь-методист мають вжити відповідних заходів. Зокрема, педагогічному працівникові, який проводить заняття, можуть запропонувати: внести зміни у зміст, методику проведення, дозування вправ, ввести додаткові паузи для відпочинку. Ці заходи можуть стосуватися всієї групи, підгрупи або ж окремих дітей. Так, за прояву у кількох дітей зовнішніх ознак втоми середнього ступеня слід зменшити їхнє навантаження, зокрема кількість повторень вправ, виключити найбільш складні з них, подовжити тривалість відпочинку тощо. Якщо у всіх дітей за зовнішнім виглядом визначено ознаки втоми середнього ступеня прояву, то слід скорегувати заняття.         

        Слайд 17.  Під час медико-педагогічного контролю для оцінки правильності побудови заняття, відповідності фізичного навантаження функціональним можливостям дітей даної вікової групи, відповідності змісту заняття програмі та рівню фізичної підготовленості дітей використовують метод індивідуального хронометражу. Він включає визначення часу всього заняття і окремих його частин: вступної, основної (у ній відзначають проведення загальнорозвиваючих вправ, основних рухів, рухливої ​​гри) і заключної.

        Слайд 18. Згідно граничному навантаженню на дитину дошкільного віку заняття з фізкультури триває – для дітей  від 3 до 4 років - 20-25 хвилин; від 5 до 6(7) років - 25-30 хвилин з яких: вступна — 2 хв. підготовча — 4 хв. основна, в залежності  від віку до 20 хв. заключна — 4 хв.

        Слайд 19.При  проведенні загально розвивальних  вправ величина фізичного  навантаження може строго дозуватись підбором вправ за складністю, темпом їх проведення, числом повторень кожної вправи.  Особливу увагу слід звернути на якість виконання рухів, використання вправ, що сприяють формуванню правильної осанки та розвитку судин стопу, стежити за правильним диханням дітей.

        Слайд 20. Виконання основних рухів, у тому числі й різних видів бігу, в основній частині повинно відповідати запропонованому об'єму та величині навантаження, які визначаються за чисельними повтореннями вправ і ігор, часу та величини дистанції під час бігу. Як було відмічено раніше рухлива гра забезпечує найбільший емоційний підйом, саму більшу рухову активність дітей і в зв'язку з цим найбільші зміни фізіологічних показників основних функцій організму.

        Слайд 21 У заключній частині заняття відбувається зниження фізичної навантаження, перехід дітей до більш спокійного стану.

        Слайд 22.  У межах медико-педагогічного контролю у дошкільному закладі визначають щільність занять з фізичної культури. Розглянемо, як визначають їх загальну та моторну щільність. Під час медико-педагогічного контролю обов’язково оцінюють рухову активність дітей протягом заняття. Її показниками є загальна та моторна щільність.

        Слайд 23. Загальна щільність. Заняття з фізичної культури слід організовувати раціонально. Так, під час медико-педагогічного контролю з’ясовують, наскільки в організації заняття переважає педагогічно виправданий час. Загальна щільність заняття — це відношення педагогічно виправданого часу до тривалості заняття з фізичної культури. Педагогічно виправданим є час, відведений педагогічним працівником на пояснення і роз’яснення, показ дій, вказівки, зауваження, заохочення, оцінки, допоміжні дії (шикування і перешикування дітей, роздача і збирання атрибутів, установка й прибирання обладнання), безпосереднє виконання вправ дітьми тощо. Натомість час, витрачений на розмови з колегами, недоцільні пояснення та повчання, довгі бесіди, аналіз дій і поведінки дітей, довготривале очікування ними своєї черги під час виконання вправ чи підготовки місця заняття, фізкультурного обладнання та спортивного інвентарю, зайві перешикування, повороти тощо, є педагогічно невиправданим і при визначенні загальної щільності занять не враховується. Отож усі ключові моменти організації та проведення заняття слід ретельно обмірковувати, щоб час заняття був педагогічно виправданим. Його загальна щільність має наближатися до 100%.

        Слайд 24.  Моторна щільність заняття  має орієнтовні вікові норми: 3–4 роки — 55–60% 4–5 років — 60–65% 5–6 років — 65–70% 6–7 років — 70–75%. Моторна щільність заняття — це відношення часу, проведеного дітьми у русі, до тривалості заняття з фізичної культури. Формула обчислення Існують різні інструменти регулювання моторної щільності занять, а саме: вибір раціональних способів організації дітей для виконання рухів та доцільне поєднання різних способів організації впродовж заняття поєднання вправ з основних рухів у комплекси-зв’язки заповнення пауз під час очікування дітьми своєї черги або зміни обладнання простими додатковими руховими завданнями, які не потребують ретельного контролю дорослого розміщення й максимальне використання на занятті великого і дрібного обладнання забезпечення достатньої кількості посібників та інвентарю, використання обладнання, зручного для одночасного виконання одних і тих самих рухів дітьми педагогічно доцільне застосування словесних і наочних прийомів організація виконання рухів під рахунок або музичний супровід..
        Слайд 25.  Зразок протоколу медико – педагогічного контролю фізкультурного заняття. Висновки і рекомендації.  Приклад: Моторна щільність є низькою за рахунок неправильної організації заняття (багатослівне пояснення, непідготовленість обладнання, невдале добирання поєднання ОР). Тренувальний ефект також недостатньо високий за рахунок слабкого навантаження під час ОР, відсутності ЗРВ для розвитку сили та витривалості, не витримана тривалість бігу у вступній частині та в рухливій грі. Переглянути підхід до добирання ОР, забезпечити правильне обирання способів організації дітей для їхнього виконання

         Слайд 26. Джерело: https://www.pedrada.com.ua/article/206-mediko pedagogchniy-kontrol-u-doshklnomu-zaklad-viznachamo-zagalne-navantajennya