Видатний син мого народу

Слайд 1

2009 рік Новоолександрівська ЗОШ І-ІІІ ступенів Єланецького району Миколаївської області Районний конкурс учнівських дослідницьких проектів «Видатний син мого народу» присвячений Дню рідної мови Виконав: учень 7 класу Фролов Олег Керівник: вчитель історії Фролова О.О.

Слайд 2

Україно ! Ти для мене диво ! І нехай пливе за роком рік. Буду, мамо, горда і вродлива З тебе дивуватися повік. В.Симоненко Я народився в Україні, і мені безмежно дорога ця земля. Це і Тарасова гора під Каневом, це край дивовижної природи, край, де колись панували славетні козаки: сильні, мужні, красиві люди, а головне – вільні ! Багатство України - це золоті пшеничні лани. Ось чому на нашому прапорі є жовтий колір. Другий колір на прапорі - блакитний - це чисте небо України. І ми, ще зовсім юні, мусимо замислюватися про своє майбутнє і майбутнє своєї Батьківщини. Я прагну стати корисним для свого народу, вирости громадянином з активною життєвою позицією, хочу впевнено орієнтуватися у проблемах сучасності, бачити перспективи їх розв'язання. Для цього насамперед треба вчитися, щоб обрана професія принесла якнайбільше користі. Країна моєї мрії – це, насамперед, держава, де люди живуть у злагоді, немає насильства та бандитизму. Чисте, незабруднене навколишнє середовище, де люди б після праці могли відпочити зі своїми дітьми, щоб звірам і птахам не загрожували браконьєри та токсичні залишки. Я хочу бачити її іншою, новою: навколо доброта, порядність і чесність, щасливі діти, зелені ліси, прозорі річки. Я мрію, щоб кожний українець був гордий за те, що він народився і живе на цій землі, щоб завжди, коли лунає гімн України, кожен з нас з гідністю клав руку на серце і співав його.

Слайд 3

У нас над усе честь і слава, військовая справа, - Щоб і себе на сміх не дати, і ворогів під ноги топтати. Головна історична умова виникнення українського козацтва як суспільного стану і збройної сили — підневільне становище України під владою сусідніх держав Литви і Польщі, позбавлення її власної етнічної державності, соціальне гноблення, а також національні й релігійні утиски (в Польщі) українського народу, який прагнув здобути волю і державну незалежність України.

Слайд 4

Постійна загроза нападу ногайсько-татарських орд змушувала козаків будувати укріплення з дерев - засіки. Саме із засіками дослідники пов'язують походження слова січ (згромадження січеного дерева). Можливо, розрізнені невеликі січі існували в багатьох місцях. І лише згодом за порогами утворилася одна головна Запорізька Січ - головна військова база козаків, своєрідна столиця запорізьких земель, яка. проте, з огляду на історичні обставини, час від часу змінювала своє місце розташування. Січ являла собою фортецю. Природні укріплення підсилювалися 10-13-метровим валом і ровом. Вал зміцнювався частоколом із баштами, де містилися бійниці. Усередині фортеці був майдан із православною церквою. Навколо церкви стояли великі довгі будинки - курені, де жили січовики, а також оселі старшини, канцелярія. Трохи далі - склади, арсенали, ремісничі майстерні, торгові лавки.

Слайд 5

(1595 - 1657) Хмельницький Богдан-Зиновій Михайлович О, гетьмане наш рідний, Ти вів країну до свободи, У славних битвах ти одержав перемоги, Ти ворогів усіх познищував під корінь, Як той бур'ян... Твоєю мрією була Вкраїна вільна, І щоб мав землю древній наш народ…

Слайд 7

Визначне місце в історії українського народу належить Богдану Хмельницькому, котрий очолив його на визвольну боротьбу проти польсько-шляхетського панування і став творцем Української козацької держави. Його біографія віддзеркалює становище українського народу, зокрема заможних його прошарків, в умовах іноземного гніту. Одні кажуть, що Богдан Хмельницький походив із шляхетської литовської сім'ї, котра осіла на Україні, інші ж твердять, що його прадідом був якийсь В'ячеслав Хмельницький, запорізький гетьман XVI століття. Правда це чи ні, але сам він не заперечував проти такого походження. Богдан Хмельницький, вірогідно, народився у Суботові 1595р. Було в нього і друге ім'я - Зіновій, яким його величали під час особливих урочистостей. Герб Б.Хмельницького

Слайд 8

Богдан успадкував від своїх батьків гордість і непокірність, холодний розум, здатність прийняття оптимальних рішень, а ще - великі здібності до навчання. Початкову освіту здобув удома та в школі при одному з київських монастирів. Згодом, шести років батько віддав Богдана на навчання до Львівської єзуїтської колегії, де він отримав ґрунтовні знання з історії, географії, юриспруденції, вивчив латинську і польську мови, а пізніше ще й турецьку та французьку. Проте навчання в колегії призвело до зречення ним православної віри. Тож, з одного боку, Богдан дістав традиційну українську освіту, а з іншого – прилучився до ідей європейського Заходу. Будинок Львівської єзуїтської колегії

Слайд 9

Під час навчання молодий Хмельницький вступає до Чигиринської козацької сотні, ходить в походи, набуває військового досвіду. Ходив він і в морські походи, особливо успішним був похід на Царгород (1629), звідки козаки привезли багату здобич. Відтак повернувся до Чигирина і продовжував службу як реєстровий козак. У другій половині 20-х років XVII ст. Богдан одружився з Ганною - дочкою заможного переяславського міщанина Сомка. З нею він мав трьох синів (Тимоша, Юрія і невідомого на ім'я) та двох дочок (Степаниду і Катерину). До середини 40-х років у родині Хмельницьких було вже десятеро дітей: семеро дівчат і троє хлопців. Найвідомішим із дітей Б.Хмельницького і його сподвижником став його син Юрій, який навіть, після смерті батька був гетьманом. Катерина Хмельницька

Слайд 10

Але життя Хмельницького, а разом з ним і хід історії всього краю цілком змінив один типовий випадок магнатської зажерливості та пихи. У 1646 р., коли Хмельницького не було в Суботові, польський шляхтич Даніель Чаплинський за підтримки місцевих магнатів зажадав для себе маєтку Хмельницького, напав на Суботів, убив молодшого сина Хмельницького й викрав жінку, з якою щойно овдовілий козацький сотник мав намір одружитися. Коли численні скарги до суду виявилися марними, розлючений Хмельницький вирішив підняти проти поляків повстання й очолити його. Гіпнотичний вплив, що його Хмельницький умів справляти на маси, став очевидним, коли, рятуючись від поляків, які розвідали про його наміри, він із жменькою прихильників у січні 1648 р. втікає на Запорозьку Січ. За короткий час він здобуває підтримку запорожців, виганяє із Січі польську залогу й добивається гетьманства.

Слайд 11

Визначні перемоги і поразки гетьмана Б.Хмельницького 8 серпня 1649 року після битви під Збаражем був підписаний Зборівський мирний договір. Згідно з договором, козацька Україна отримувала автономію в складі Брацлавського, Київського й Чернігівського воєводств. На цій території заборонялося перебування польських з'єднань, а управління мало здійснюватися українськими урядовцями. Усім учасникам Національно-визвольної війни оголошувалася амністія. Чисельність козацького реєстру обмежувалася до 40 тис. осіб. Шляхта отримувала право повертати до своїх маєтків селян на теренах козацької України й вимагати від підданих виконання колишніх повинностей. Остання сторінка Зборівського реєстру 1649 р. з підписами Б.Хмельницького та печаткою Війська Запорізького

Слайд 12

Найтяжча за наслідками для України битва з Польщею відбулася на Волині 18 – 30 червня 1651 р. біля м. Берестечка в межиріччі Стиру й Пляшівки. Це була найграндіозніша битва не лише часів Національно-визвольної війни, а й усіх європейських воєн XVII – XVIII ст. Наслідком цієї битви було укладення 18 вересня 1651 року Білоцерківського договору. За цим договором територія, контрольована гетьманом та українською адміністрацією, обмежувалася кордонами Київського воєводства. Козацький реєстр скорочувався до 20 тис. осіб. До Брацлавського і Чернігівського воєводств мали повернутися польські магнати, шляхетські війська та урядовці. Битва під Берестечком

Слайд 13

22-23 травня 1652 р. неподалік гори Батіг (Вінницька обл.) відбулася жорстока битва, в якій 60-тисячне польське військо Калиновського було знищене. Цю перемогу Б. Хмельницького сучасники порівнювали з перемогою Ганнібала (216 р. до н.е.) над римлянами під Каннами. Українські війська знову зайняли територію по р. Случ. У результаті Батозької перемоги й повсюдних повстань козаків, селян та міщан більша частина українських земель була визволена від польського гніту, відновилася влада гетьманського уряду й козацька Україна знову здобула незалежність. Білоцерківський договір утратив чинність. Ця перемога суттєво вплинула на хід українсько-московських переговорів про надання Б. Хмельницькому допомоги з боку Московії, переговорів, котрі велися впродовж усієї війни.

Слайд 14

8 січня 1654 року на міському майдані Переяслава було скликано Військову раду, але жодних письмових домовленостей з Росією укладено не було. Протягом січня-лютого 1654р. Гетьман зі старшинами підготували проект договору – “Березневі статті”. Він складався з 23 статей, але в остаточному варіанті було 11 статей. За умовами договору, Україна визнавалася незалежною державою, очолюваною гетьманом. Вона зберігала недоторканим свій республіканський устрій, усі державні установи, які проводили цілком незалежну внутрішню політику. Договір визначав українську державну територію й територіально-адміністративний поділ на полки й сотні. Він визнавав наявність в Україні власної судової системи, що ґрунтувалася на власних законах, окремої фінансової системи, армії чисельністю 60 тис. реєстрових козаків. Договір визнавав ті соціальні й економічні відносини, які склалися в Україні після вигнання польських землевласників і урядовців.

Слайд 15

Ще навесні 1656 р. Хмельницький захворів і хвороба поступово набирала небезпечного характеру. 27 липня 1657 року великий гетьман України помер від крововиливу в мозок. 27 серпня тіло Хмельницького було перевезено до його рідного Суботова й поховано поряд із могилою сина Тимоша в церкві Св. Іллі, побудованій гетьманом. "Смерть Б.Хмельницького" Малюнок Т.Шевченка Іллінська церква. Село Суботів

Слайд 16

Національно-визвольна війна охопила майже всю територію України. Місця, де побував Богдан Хмельницький, овіяні легендами й переказами. У багатьох із них оповідається про предковічного велетня-дуба - свідка буремних подій. Найлегендарнішим з-поміж дубів - побратимів українського гетьмана - був, поза сумнівом, хортицький дуб. За переказами, саме під цим дубом спочивав Богдан Хмельницький із військом дорогою до переможних Жовтих Вод. Можливо, це й пояснює велику любов до дерева мешканців Запоріжжя та гостей міста. На жаль, захоплення красою та величчю дуба не врятувало його. Запорізький дуб тяжко захворів у 30-х рр. 20 ст., коли після спорудження греблі Дніпрогесу змінився рівень підземних вод і його коріння було підтоплено. Та ще багато літ дуб через осінь рясно вкривався жолудями. І тільки нещодавно сімсотлітній велетень загинув. Жива історія

Слайд 17

А чи знаєте ви, що славнозвісний монумент на честь Богдана Хмельницького, що височіє на Софійському майдані в Києві, постав 1888 р.? Створив його видатний скульптор Михайло Микешин. Доля монумента була непростою, як і життєвий шлях українського гетьмана: адже від творчого задуму до його втілення минуло тридцять років.

Слайд 18

Ікона «Покрова» з зображенням Богдана Хмельницького та єпископа Лазаря Барановича. Олія. XVII ст. Український орден Б.Хмельницького Хрести на козацьких могилах під Берестечком Храм-пам'ятник на могилах козаків які полягли під час Берестецької битви 18-30 червня 1651 р.