Постійно поглиблюю свої знання, опрацьовую додаткову літературу, привчаю до цього і своїх учнів.
Прагну донести до них таку аксіому – підручник не являється єдиним джерелом знань, тому варто вивчати різні
погляди на проблему із посібників, словників, довідників.
Взявши за основу створення психологічного комфорту та активну взаємодію в процесі навчання, керуюся такими
принципами:
- головним є не предмет, якому я навчаю, а особистість, яку формую;
- кожна людина знайде своє місце в житті, якщо навчиться всьому, що необхідно для реалізації її планів;
- кожна думка, висловлена учнем, має право на існування й варта уваги.
Ідеал сучасного навчання – особистість із гнучким розумом, зі швидкою реакцією на все нове, з ідеальними
комунікативними здібностями. Тому вважаю, що такі форми роботи, як рольові ігри, вільне письмо, словесне
малювання,дослідницька діяльність, захист проектів, представлення презентацій сприяють загальному розвитку
учнів, здатних
комунікативно виправдано користуватися засобами рідної мови.
На мою думку, види уроків, які я впроваджую у своїй роботі, допомагають відійти від стандарту,
підштовхнути учня
до власного, неповторного, індивідуального, особливого погляду на життя. Це, як правило,
уроки - відкриття,
уроки – дослідження,
уроки – ділові ігри,
уроки – подорожі,
уроки – погляди в історію,
уроки – практикуми;
уроки – вибори;
уроки – лінгвістичні проекти;
уроки – роздуми.
На таких уроках створюється ситуація довіри та успіху, і за таких обставин дитина розкривається, може повірити
у свої можливості, реалізуватися як творча особистість, сміливо продемонструвати свої здібності.
І як результат: учень-випускник не тільки володіє знаннями, уміннями та навичками з предмета, але
й уміє формулювати власну точку зору, відстоювати свою позицію, співпрацювати в групі, колективі,
мати коло однодумців, бути комунікабельною, толерантною особистістю.
Ретельно готуюсь до кожного уроку, продумуючи хід заняття, добираючи ефективні методи та прийоми.
Допомагають у цьому сучасні технології.
Так, новий матеріал з мови я подаю дітям у вигляді блок-схем, таблиць, малюнків, пірамід і т.п.
Починаючи вивчення теми, ми з учнями індивідуально, в групах чи фронтально обговорюємо, аналізуємо навчальний
матеріал. Основні поняття з теми фіксуємо в опорних конспектах, а потім засвоюємо шляхом неодноразового повторення
, добираємо приклади.
Вважаю, що урок вивчення нового матеріалу можна умовно поділити на два етапи :
І – бесіда, в якій переплітаються мотивація навчальної діяльності, актуалізація опорних знань, засвоєння нового
матеріалу ( з підручника і слів учителя).
ІІ - повторний виклад матеріалу, розповідь за опорним конспектом . Мета його – стисло, доступно, в логічній
послідовності відтворити відомі вже учням вузлові питання теми, пов’язавши його із опорним конспектом.
Треба зауважити, що учні самі оцінюють ефективність опорних схем, адже "так цікавіше, зрозуміліше і легше".
Часто спонукаю дітей до самостійного складання зорових опор. При цьому оцінюю оригінальність підходу.
Звичайно, для цього учні мають бути підготовлені.
Етапи підготовчої роботи по складанню зорових опор:
- Вчитель пояснює матеріал, ілюструє прикладами і паралельно складає схему–опору на дошці.
- При цьому не припиняється живий діалог з учнями, які допомагають підібрати приклади, вносять
- пропозиції щодо правильної побудови опори.
Аналізований навчальний матеріал( не забуваємо про роботу в групах, колективне
обговорення проблеми)вчитель представляє у вигляді схеми-опори, зумисне пропускаючи деякі її складові частини.
Учні повинні "відновити" схему, користуючись правилом у підручнику.
Вчитель не пояснює матеріал, лише записує на дошці низку прикладів, що ілюструють правило.
Завдання учнів – "перетворити" текст правила в опорну схему, дібрати приклади для ілюстрації
теоретичних положень з довідки на дошці.
- Вдома за власноруч складеною схемою учні готують усне лінгвістичне повідомлення, добирають
приклади.
- Учні отримують випереджувальне завдання: самостійно скласти зорову схему-опору до теми, яка
буде вивчатися. На уроці декілька гімназистів презентують свою роботу, виступаючи у ролі вчителя, пояснюють
новий матеріал. Оцінюється не тільки правильна, а й оригінальна подача нової теми.
Як бачимо, поступово учні привчаються до роботи з підручником, іншими джерелами, адже останній
етап передбачає саме творчий підхід.
Учні "малюють" основні теоретичні поняття у вигляді структур, матриць, пірамід, нерідко у зошитах
з'являються "сонечка", "хмарки", "чарівні квіти".
Так, у 7 класі пропоную такі опори при вивченні теми "Сурядні сполучники"
Така робота розвиває у дітей навички аналізу та синтезу, вміння виділяти головне у теоретичному матеріалі.
При цьому увагу акцентую на мотивації необхідності вивчення певних наукових понять
Такий підхід дозволяє практикувати систему уроків різного типу в межах однієї теми, вивільняє час для
розв’язання учнями системи усних і письмових завдань, спрямованих на саморозвиток особистості, формування
мовленнєвої компетенції. Особистість учня з об’єкта навчання перетворюється на головну фігуру.Багаторазове
повторення матеріалу в найрізноманітніших формах, групування і подача матеріалу у вигляді блок-схем довели,
що навчання під силу всім. На думку Г. Лозанова, така система роботи спрямована на комплексний розвиток творчої
особистості учня.
Систему уроків тренувальних вправ з блок - теми логічно наситити інтерактивними вправами . Інтерактивне навчання, на думку Є.Коротаєвої, це навчання „занурене” у спілкування. У житті людини спілкування не існує як відокремлений процес або самостійна форма
активності
. Воно входить до складу індивідуальної або групової практичної діяльності. Поза спілкуванням формування
Особистості взагалі неможливе. Інтерактивні форми роботи сприяють розвитку ініціативи, незалежності, уяви,
співпраці з іншими учнями. Учням подобається робота в групах, кожна з яких колективно виконує конкретне
навчальне завдання – однакове для всіх груп чи різне. При цьому можна передбачити не лише спільну роботу в
одній групі,а й міжгрупову взаємодію. На уроках виконання тренувальних вправ кожна група одержує блок з
4-5 вправ різної складності. Вчитель надає консультації. Учні, у рамках своєї групи, виконують взаємоперевірку та
знайомлять з результатами роботи весь клас.
Організована таким чином робота сприяє підвищенню навчальної активності школярів, усуває їхню природну
скутість ( запитати у свого товариша значно простіше, ніж у вчителя), дає змогу кожному учневі засвоювати
навчальний матеріал у природному йому темпі, а також є дієвим засобом у посиленні індивідуалізації навчання.
На уроках застосовую такі стратегії, як: "Мікрофон","Незакінчені речення", "Мозковий штурм", "
Метод ПРЕС",Дерево рішень" та ін. Найбільше учням подобається сенкан (сенкен, синквейн) ( докладніше досвід
роботи з цією стратегією та рекомендації щодо використання сенканів на різних етапах уроку подано у
статті"Сенкан науроці української мови та літератури" )
Серед багатьох методів роботи у технології ОЗН, які стимулюють інтерес учнів до нових знань, сприяють
розвитку дитини через розв’язання проблем і застосування їх у конкретній діяльності, застосовую метод проектів
(першим науково описав його американський вчений Кільпатрик).
В основі проекту лежить дослідження певної проблеми, що передбачає високий рівень творчої активності учнів.
Адже відбувається відхід від традиційної форми уроку, надається свобода у виборі теми, методів,
форм роботи. Учні усвідомлюють велику відповідальність. Вони свідомі дуже важливої умови: уникнути
штучності, продумати проект так, щоб самим учасникам було цікаво щоразу шукати нову форму, уникаючи
готових, заздалегідь спрацьованих кліше.
Теми для проектів, що виконували мої учні, обиралися ними виключно за бажанням. Тобто опрацьовувався матеріал,
який викликав у гімназистів зацікавлення. З учнями 5 класу ми презентували проект „Цікаві фразеологізми"; учні
6 класу працювали над проектом „ Будова слова”, творча група створила проект „Хто ти? ”.
Діти оформлюють результати роботи у вигляді доповідей, публікацій, буклетів, мультимедійних презентацій .
До того ж, часто використовую власні мультимедійні презентації на уроках мови та літератури.
Це викликає живий інтерес в учнів, покращує процес засвоєння матеріалу, унаочнює пізнання, сприяє
розвитку творчих здібностей. Мною створена низка інформаційних презентацій вчителя до різних тем
з української мови та літератури.
Будь-яка творчість передбачає любов, тому і діяльність учителя немислима без неї. Якщо учень і вчитель ідуть
урок з почуттям любові, добра, поваги, то відбудеться єднання душ, що сприятиме ефективному навчанню й вихованню.
Саме з любові і поваги проростає коріння взаєморозуміння, взаємозбагачення, взаємодопомоги, взаємодовіри,
взаємоконтролю.
Доброзичливе, щире, відкрите, емоційне, наукове спілкування – ось що таке для мене уроки мови й літератури.
На них учень і вчитель обмінюються враженнями, сперечаються, висловлюють свої думки, пізнають щось нове.
Найкорисніші уроки, які наповнені добрими емоціями і почуттям, на яких панує робоча атмосфера.
Якщо ви зайшли до класу, а очі учнів мертві, ледь жевріють, спробуйте своїм поглядом, словом "запалити" їх,
тому що без цього ваш урок пройде марно.
Нетрадиційний, нестандартний урок!... Ця форма класичних занять все наполегливіше утверджується в
шкільній практиці.
Багато вчителів вбачають у ній засіб подолання стереотипу уроку, зміни звичних способів спілкування, демократизації
взаємовідносин між вчителями та учнями. Що ж дає нестандартний, нетрадиційний урок?
По-перше, активізацію розумової діяльності учнів. Стимулює мислити, думати, порівнювати, аналізувати, виправляючи свої помилки і помилки свого товариша.
По-друге, розвиток пізнавальних інтересів учнів до навчання. Їм цікаво вчитися, прагнучи знати якомога більше, щоб
виступати в ролі вчителя, контролюючи чи перевіряючи товариша.
По-третє, розвиток зв’язного мовлення та творчих здібностей учнів. Вони вчаться правильно, грамотно і красиво говорити.
У своїй практичній діяльності часто використовую такі нетрадиційні форми, які захоплюють уяву школяра,
активізують
його розумову діяльність. Це може бути урок-казка, урок-подорож, урок-змагання, урок-гра, урок-КВК, або ж
традиційний урок з нестандартними елементами. Прикладом такого уроку може бути урок у 5-ому класі з розділ
у "Будова слова. Орфографія" по темі "Префікси пре-, при-, прі-". Проводжу цей урок з використанням
нетрадиційних елементів: а)"Казка про пре- і при-"; б) гра-загадка "Чому так?"; в) гра-змагання "Хто, швидше
і правильніше " і закінчую урок творчим завданням: скласти і записати твір-мініатюру " Весно, весно! Яка ти
чудесна", який може бути написаний учнями диференційовано: а)за допомогою опорних слів; б)словосполучень
і початків речень; в)за даним планом; г)самостійно. Тобто будую уроки так, щоб вони були підпорядковані
дидактичній меті: дітимають винести з уроку якомога більше знань, умінь і навичок і вміти їх застосувати у житті.
Учні здійснюють взаємоперевірку та самоконтроль, тобто кожен сам перевіряє свою роботу, виставляє собі оцінку
відповідно до норм. Я також здійснюю контроль – перевіряю разом з учнями деякі роботи (а вони при цьому можуть
зауважити, чи збігається їхня власна оцінка з моєю оцінкою, трактують свою точку зору на оцінку). Часто
оцінюю роботуучнів на уроках за допомогою «подяк».
Отже, у процесі своєї роботи я переконалася, що лише вдала інтеграція сучасних педагогічних технологій
інтерактивного,особистісно-орієнтованого, проектного навчання на основі постійного розвитку критичного
мислення учнів дасть змогу розвивати творчі здібності, а значить, і формувати творчу особистість учня.
Вдало проведена робота завжди потребує значних зусиль і плідної співпраці вчителя і учня .
|