Материалы по мировой литературе

Відкритий бінарний урок літератури

Тема. Краса чистих людських стосунків та пошуки щастя у новелах О. Генрі та Б. Лепкого

Мета

навчальна :

- вчити критично мислити, порівнювати ознаки, явища, співставляти факти, аналізувати, робити узагальнення та висновки;

розвивальна:

0. розширювати кругозір,
1. прищеплювати навички дослідницької роботи,
2. встановлювати міжпредметні зв’язки,
3. заохочувати до читання,
4. розвивати навички зв’язного мовлення;

виховна: 

0. зосередити увагу на гуманістичних творах про життя звичайних людей,
1. виховувати уявлення про справжні людські цінності, про уважне, людяне ставлення один до одного,
2. дати зразки для наслідування;
3. виховувати найкращі людські риси: взаєморозуміння, взаємоповагу, здатність до самопожертви заради ближнього, уміння дарувати радість собі і оточуючим.

Тип: урок узагальнення вивченого, дослідження з елементами компаративного аналізу.

Обладнання: проектор, комп’ютер, аудіо- та відео- матеріали, презентація, жетони для оцінювання учнів, картки з кросвордом та «колами Вена» для компаративного аналізу творів.

                                     Хід уроку

Організаційний момент.

Вітання до учасників та гостей заходу.

І. Мотивація пізнавальної діяльності учнів.

Відомому російському письменнику А.П.Чехову належать чудові слова: « В человеке должно быть все прекрасно: и лицо, и одежда, и душа, и мысли»

У сучасному світі люди багато уваги приділяють своїй зовнішності, піклуються про модний одяг, імідж…про «зовнішню оболонку», «обгортку»…а що під нею?

Спробуємо подивитися глибше і доторкнутися до краси, якої одразу не побачиш неозброєним оком: краси думок, краси у вчинках, краси у людських стосунках.  

Як жити в гармонії з собою та іншими? Як стати щасливим?

Спробуємо пошукати відповіді на сьогоднішньому уроці…

Наша мета – проаналізувати твори, вивчені вами на уроках української та світової літератури і знайти «точки дотику».

Мова піде про новели Б. Лепкого «Цвіт щастя» та  «Дари волхвів» О’Генрі .

ІІ. Актуалізація знань:

 1 блок (проводить вчитель укр.. літератури Степна В.О.)

Слово вчителя. Дорогі діти, на попередніх уроках ми з вами докладно розглянули життєвий і творчий шлях Богдана Лепкого. Тож зараз, за допомогою методу інтерв’ю давайте зупинимося на найцікавіших фактах із біографії письменника. Пропонуємо вашій увазі гру «Віриш чи ні?» (Додаток № 1 + презентація)

Коментар учителя. Так само, як і В. Стефаник, Б. Лепкий досить часто звертався до жанру новели. Програмовою і показовою у його творчості стала  новела «Цвіт щастя».

 Тож давайте пригадаємо ланцюжок подій твору …я б хотіла запропонувати  вашій увазі інсценування одного із ключових моментів новели. (Додаток № 2)

Перегляд презентації (цитати, ключові епізоди)

Бліц-опитування:

4. Пригадайте, що таке новела? (Новела (у перекладі з італ.  — «новина») — невеликий епічний або ліро-епічний твір, із напруженим гострим сюжетом та несподіваною розв’язкою).
5. Які риси притаманні цьому жанру? (Новелі притаманні:

1. Простий динамічнмй сюжет ( зображено 1 -2 події)
2. Невелика кількість героїв, характери яких уже сформовані.
3. Автор акцентує увагу на думках та внутрішніх переживаннях героїв)

6. Як би ви визначили тему цього твору? (прагнення хлопчика знайти квітку щастя).
7. Яка основна думка твору? (щастя  дістається у боротьбі).
8. Яка ідея твору? (возвеличення наполегливості, прагнення стати щасливим, даруючи радість близьким  та рідним (матері)).
9. Які ще твори гуманістичного характеру вам відомі? (Любов Пономаренко «Гер переможений», Богдан Лепкий «Мишка», Олекса Стороженко «Скарб» )

Саме про  твір О. Генрі «Дари волхвів» ми говоритимемо далі.

2 блок (проводить вчитель світової літератури        Коральска Н.В.)

Слово вчителя.

У 1901 р. нікому не відомий автор став надсилати свої оповідання до  редакцій нью-йоркских газет. Їх залюбки друкували, а редактори ломали голову: звідки він взявся? Однак загадковий автор не поспішав задовільнити їхню цікавість.  Він не давав інтерв’ю, не дозволяв друкувати свої портрети і взагалі не бував на людях. Газетярі стверджували, що за дивною поведінкою знаменитого літератора криється якась таємниця, і марно гадали, в чому вона. Відповідь стала відомою лише після смерті О’Генрі, коли  Эл Дженнінгс опублікував свої спогади  «О’Генрі на дні». Лише тоді стала відомою його біографія та справжнє ім’я – (як його звали?)

                                                                      …Уільям Сідней Портер.

Давайте пригадаємо найцікавіші факти з його життя… (Додаток № 3 – вікторина)

Слово вчителя. Життя письменника було важким, сповненим пригод, але він зберіг у собі доброзичливе ставлення до людей, створив справді  гуманістичні твори, визнані у всьому світі.

Свідченням світового визнання є величезна кількість пам’ятників, але найкращий пам’ятник – твори. Зокрема, новела «Дари волхвів», що стала «візитною карткою» автора.

Буктрейлер про новелу О’Генрі «Дари  волхвів»

Це цікаво!

Існує літературна премія імені О’Генрі «Дари волхвів», яка «призвана способствовать сохранению гуманистических традиций в литературе и поддержанию русскоязычных писателей. 

Учредитель премии “Дары волхвов” – компания Vadimedia, Нью-Йорк»

 Бесіда:                                                                                                                           Пояснимо назву твору :хто такі волхви? ( довідка!)якими були іхні дари новонародженому?

Тема: небагаті жителі великого американського міста.. В яких матеріальних умовах жили Джім та Делла?

(художні деталі підказують нам, що скрутно….)

Які скарби були в них? Чим вони пишалися? (волосся Делли та золотий годинник Джіма)

Чи вплинули ці скрутні умови на ставлення один до одного?

(Чоловік з радістю йшов додому, де його чекала Делла)

Що допомагало долати бідність та життєві негаразди? (Любов…)

На яку жертву пішов кожен з них, щоб зробити подарунок іншому? Чи любили вони один одного за гроші чи зовнішню красу? ( Ні, за душу)

Ідея твору. Так у чому краса людських стосунків? У чому  щастя? У чому мудрість ціх двох майже дітей? У вмінні не бути егоїстами, піклуватися про ближнього, кохати один одного…тому вони – ВОЛХВИ. Не маючи достатньо грошей, вони подарували один одному УВАГУ, КОХАННЯ. У чому знайшли щастя? Один в одному..

ІІІ. Робота у групах: пошук точок дотику (біографії авторів, жанри творів, тематика – хто швидше? )

1.Робота з кросвордом та «колами Вена» у двох групах. (Додатки № 4, 5). Інструктаж. Зараз ми з вами попрацюємо в групах, потрібно обрати доповідача, який презентуватиме роботу вашої групи. Завдання: на основі вивченого матеріалу, укажіть спільні риси  у житті та творчості письменників, заповнивши таблиці з кросвордом та «кола Вена». Як тільки одна із команд впорається із завданням – переходимо до обговорення. А для поліпшення ефективності вашої роботи пропонуємо прослухати чарівну мелодію. (Після перевірки нагородити квіточками-жетонами команди).

2. Презентація доповідачами роботи груп:                                             - Які «точки дотику» ви знайшли?

 Бесіда з метою узагальнення:

10. Чи було життя обох письменників безтурботним та безхмарним?
11. Чи змінило це їх світогляд?
12. Якого спрямування набули їхні твори?

Висновок: життя обох авторів не було безхмарним та легким. Але вони змогли всупереч обставинам проявити свій талант, зберегти в собі людяність і подарувати нам гуманістичні твори, які увійшли в скарбницю світової літератури.

ІV. Підбиття підсумків уроку. Рефлексія:

Чого ми навчилися, читаючи новели О. Генрі та Б.Лепкого?

1. Приділяти увагу тим, хто поруч;
2. не бути егоїстом;
3. бути щасливим від того, що даруєш радість, щастя іншим;
4. уміти побачити радісне у простому і буденному;
5. уміти бачити серцем, а не тільки очима;
6. не гнатися за примарними цінностями, оцінювати людей за внутрішніми якостями;
7. цінувати щедрість  і відвертість.

                Усе це і складає красу людських взаємин.

Кожен із вас мав завдання: дібрати вислів (або сформулювати самостійно), який на вашу думку, найкраще відображає основну думку вивчених нами творів. Тож давайте зараз разом із вами створимо спільну квітку щастя, записавши обрані афоризми на пелюсточках! Гості можуть приєднатися до нас!

 (діти записують вислови та зачитують їх, коментуючи)

Слово вчителя. Сьогодні ми розмірковували про людські стосунки, про щастя…бажаю вам, мої учні, жити в гармонії з собою та оточуючими…бачити у тих, хто поруч, не лише зовнішнє, частіше заглядати під обгортку…а найголовніше, подумати,

 як стати щасливими і зробити щасливими тих, хто поряд…

V. Домашнє завдання

Твір-мініатюра « Як стати щасливим?»

Оцінювання: у кого ж найбільше квіточок?)))

Інтегрований  урок зарубіжної літератури

Автор – Коральска Наталія Віталіївна

                «Романтизм як принципово новий світогляд»

 Мета уроку: надати учням відомості про добу романтизму;

                        встановити міжпредметні зв’язки;

                        ознайомити з найвидатнішими  представниками романтизму

                        у різних видах мистецтва;

                      розвивати самостійне мислення учнів;

                      збагачувати й удосконалювати мовлення учнів, навички

                        публічних виступів;

                      виховувати компетентного, вдумливого читача;

                        прищеплювати повагу до  духовних надбань людства.

Тип уроку:   урок вивчення нового матеріалу.

Обладнання: проектор, мультимедійна дошка, комп’ютер, слайди, музичні записи та пристрої для їх відтворення.

                                           Епіграф №1: «Романтизм – це своєрідна реакція

                                                       на Французьку революцію».(К.Маркс)

                                        Епіграф№2: «Письменники ХІХ століття – діти

                                                                 Французької революції».(В.Гюго)

                                          План уроку

І. Етап актуалізації опорних знань. Передумови появи романтизму.

    1. Класицизм та Просвітництво як напрями у мистецтві, що передували    

    появі романтизму (виступи «мистецтвознавців» ).

    2. Історичні передумови появи романтизму (виступи «істориків»).                  

ІІ. Етап засвоєння нових знань. Романтизм як принципово новий світогляд.

1. Визначення романтизму.
2. Романтизм як явище, що охопило усі види мистецтва.
3. Горельєф  Франсуа Рюда «Виступ 1792 року» у супроводі «Марсельєзи                               Руже  де Ліля.
4. Картина Ежена Делакруа «Свобода, що веде народ» у супроводі етюду

     Фредеріка  Шопена № 12 «Революційний».

5. Картина Карла Брюллова «Останній день Помпеї» у супроводі твору

     Вагнера «Політ валькірій».

6. Загальні риси романтичних творів в образотворчому мистецтві, музиці                                                                                                                                                                                                                                           (виступи «мистецтвознавців» та «музикознавців») .

7. Представники романтизму в художній літературі ( показ портретів з

     коментарем вчителя ).

8.  Художні відкриття романтизму .

ІІІ.  Етап закріплення у формі бліц – опитування. Рефлексія. Підбиття

       підсумків уроку. Оцінювання.

ІY.  Домашнє завдання.

                                             Хід уроку

Організаційний момент.

Учитель. Я вітаю вас, моїх учнів, та наших гостей. Сьогодні ми проводимо відкритий урок зарубіжної літератури, який є вступом до теми

 « Романтизм». Підтема звучить наступним чином: «Романтизм як принципово новий світогляд»( слайд № 1).

Будь ласка, відкрийте робочий зошит, запишіть дату та тему уроку.

Тепер зверніть увагу на план уроку.

 Спочатку поговоримо про передумови появи романтизму. На цьому етапі ми повторимо те, що вам відомо з курсу зарубіжної літератури та всесвітньої історії, встановимо міжпредметні зв’язки.

Потім розглянемо романтизм як новій світогляд, його відображення у різних видах мистецтва ( зокрема, у музиці та живописі ), ознайомимося з культурними надбаннями людства.

Безумовно, дізнаєтесь про представників романтизму в літературі різних країн, про їхній внесок у літературну спадщину.

Нарешті, отримаєте відомості про художні відкриття романтиків.

Наприкінці уроку перевіримо, як ви запам’ятали новий матеріал.

І.1.Учитель. Кожна епоха вирізняється чимось особливим, література та інші види мистецтв розвиваються у певному напрямі.

 Романтизму передували інші напрямки. Згадаємо, які. ( Відповіді учнів  щодо Класицизму та Просвітництва ).( Слайд № 2)

Учень-літературознавець. Класицизм ( від латинського слова, що означає «зразковий» ) – художній напрям у літературі та мистецтві, який з’явився в Італії у 16 ст. і розвивався у 17-18 ст. у Франції, Росії та інших країнах. Характерні орієнтація на античність, культ розуму, нормативність мистецтва,  ієрархія жанрів, гармонійність форм. Філософським підґрунтям класицизму стала філософія раціоналізму  французького вченого Рене Декарта. Саме йому належить знаменитий вислів : « Я мислю, отже, існую». Декарт висунув теорію про вроджені ідеї ( людина вже від народження має ідеали, взірці, розрізняє правильне та хибне). Принципи класицизму у мистецтві сформулював Ніколо Буало у трактаті « Мистецтво поетичне». Важливу роль відіграв Михайло Ломоносов, який створив теорію «трьох штилів».

Негативним моментом стало те, що творча свобода обмежувалася канонами класицизму.

Представники класицизму в літературі: Корнель, Расін, Мол’єр, Дмитро Фонвізін.

 Учень-літературознавець. Просвітництво – ідеологія філософів та письменників 18 століття. Епоху називають також добою Вольтера, бо він був одним з його ідеологів або добою філософії, яка стала відігравати провідну роль у духовному житті суспільства. Термін пов’язаний зі словом «світло», діячів ( філософів і письменників 18 ст.) називали «просвітителями» або «просвітниками».

 На відміну від класицистів, вони не вважали, що людина від народження знає, як правильно поводитись; з’явилося порівняння свідомості людини із чистою дошкою, яку треба правильно заповнити. Просвітителі намагалися донести до людей «світло Розуму», знання, освіту. Людина для них – досконала істота, що має різноманітні таланти та здібності, а якщо людина схибила, то винні неправильне виховання та освіта, що спотворили «природ-ну людину». Правитель – освічений монарх, який дбає про народ, керує мудро, згідно законам. Просвітителі визнавали, що у суспільстві не все гаразд, але пропонували йти до щастя еволюційним шляхом. У справі просвіти найбіль-шим досягненням просвітителів стало видання на протязі 30 років знамени-тої «Енциклопедії».

Представники Просвітництва в літературі: Даніель Дефо, Вольтер. Дені Дідро, Фрідріх Шиллер, Йоганн Вольфганг Гете, Іван Крилов та інші.

Учитель. Рано чи пізно  принципи того чи іншого напрямку у мистецтві  перестають вдовольняти митців, втрачають свою актуальність, життя вимагає нового, тому що  мистецтво не відокремлене від життя, воно завжди пов’язане з історичними подіями. Звернімо увагу на епіграфи до уроку.

                                          Епіграф №1: «Романтизм - це своєрідна реакція на

                                                                 Французьку  революцію» (Карл Маркс);

                                         епіграф №2: «Письменники ХІХ століття – діти  

                                                               Французької революції» (Віктор Гюго)

Що спільного між цими  висловами?( В обох йдеться про Французьку революцію ).  Довідку про цю історичну подію підготували наші «історики» (виступи учнів про Французьку революцію та Наполеона) .

Учень-«історик».У 1789 – 1794 роках у Франції відбулася Французька революція. Ця подія сколихнула всю Європу та спричинила багато змін. На хвилі революції до влади прийшов Наполеон (слайд №3).

( Слухаємо біографічну довідку )

Учень-«історик. Імператор Франції Наполеон I ( Наполеон Бонапарт)

Життєве кредо: «У моєму словнику немає слова «неможливо».

Наполеон народився 15 серпня 1769 р. в багатодітній сім’ї   збіднілого дворянина на острові Корсика. Освіту здобув у французьких військових школах, бо у родині вирішили, що йому призначено стати військовим. У школі не мав друзів, ненавидів французів та французьку мову (усе життя розмовляв з корсиканським акцентом), гуманітарні науки йому не давалися (писав з помилками). А от у математиці досяг великих успіхів. Був дуже наполегливий у навчанні, читав багато книжок з різних областей знань(історія, географія, військова справа, філософія, право, художня література). Невтомно працював над собою. Мав феноменальну пам’ять.

Коли йому було 16, помер батько, тому достроково закінчив навчання та розпочав військову кар’єру у чині молодшого лейтенанта артилерії. Не маючи зв’язків при дворі, на просування по службовій драбині він сподіватися не міг, тому в житті розраховував тільки на себе. Щоб допомогти матері, взяв на  виховання свого 11-річного брата. Матеріальне становище було скрутне, харчувався двічі на день молоком та хлібом, але через самолюбство та гордість ніколи не показував цього.

Шлях до просування по службі Наполеону відкрила Французька революція 1789 р. Розум, витримка, честолюбство і готовність ризикувати зробили його справжнім героєм в очах французів. До влади прийшов у 1799 р. шляхом державного перевороту, встановив режим особистої влади у формі консульства, а 1804 р. проголошений імператором Франції.(Слайд №4)

Таким чином, на чолі країни стала  людина, яка добилася цього завдяки власним зусиллям, а не член королівської родини. Це спричинило справжній переворот у свідомості людей, як і заходи, до яких вдався Наполеон: здійснив низку корисних реформ, гарантував громадянські права та право власності, запровадив економію державних коштів, створив систему освіти. Разом з тим, Наполеон мав великі амбіції щодо встановлення панування Франції у Європі, постійно вів війни, до Франції перейшла велика частина Західної Європи. Планам Наполеона завадила поразка у війні 1812 р. з Росією. Це був початок краху імперії Наполеона І.                                                          

Війська антифранцузької коаліції  увійшли до Парижу у 1814р. , Наполеон зрікся престолу і був засланий на о.Ельба. За сприятливих умов втік звідти і знову посів престол у 1815 р. Після поразки під Ватерлоо вдруге зрікся престолу (через 100 днів правління). Помер у засланні на о. Святої Єлени у    1821 р. За заповітом бажав бути похованим  у Парижі, у 1840 р. його волю було виконано.

Учень-«історик». Ані революції, ані Наполеону не вдалося ствердити ідеали свободи та соціальної справедливості: буржуазія багатіла, народи потерпали від війн, надії на справедливе, мудре правління освічених монархів не справдились. Було завдано удару по вірі в розум, характерній для просвітителів. У зв’язку з цим суспільство охопило невдоволення, глибоке розчарування.

Учень-«мистецтвознавець». Мистецтво не може бути відірваним від життя. Тому настрої у суспільстві відбилися на настроях митців. Розчарування знайшло вираження у песимістичному тоні та трагічному забарвленні творів.

Життя підказало появу нових  героїв: розчарованих у житті та своїх ідеалах  або непересічних  особистостей на зразок Наполеона. Саме Наполеон став прикладом сміливого дерзання, духовного розкріпачення особистості. І нехай його засуджено як жорстокого тирана з непомірною жадобою влади та імперськими амбіціями, - у пам’яті людей він залишився Героєм, харизматичною особистістю. Адже він мав сміливість відкинути загальноприйняті правила, ствердився в житті завдяки винятковому характеру: залізній волі, тверезому розуму, палким почуттям, рішучості та відвазі. Звідси – активний герой-бунтар у творах романтиків.

Учитель. Внаслідок Французької революції у суспільстві відбулися дуже важливі зміни, змінився світогляд людей, вони стали більш розкутими ( пригадаємо основний заклик Французької революції «Свобода, Рівність, Братерство»). Художні принципи Класицизму та Просвітництва відживають свій час, на цій хвилі з’являється РОМАНТИЗМ (визначення учні бачать на слайді №5, записують у зошит).( Слайд № 6 – походження терміну )

3. Учитель звертає увагу на формулювання теми уроку (слайд №7) «Романтизм як  принципово новий світогляд». Новий (вільний) спосіб мислення неминуче знайшов  відображення у всіх видах мистецтва. Романтики виступали за повну свободу творчості, а також  заохочували  поєднання різних видів  мистецтва, наприклад,  художники та  скульптори із задоволенням ілюстрували літературні  або музичні твори .

 Саме тому ми розглянемо декілька творів образотворчого мистецтва у  музичному супроводі.

4. Учитель. Перший твір – горельєф Франсуа Рюда ( слайд №8) «Виступ 1792 року», а супроводжує демонстрацію пісня марсельського батальйону - «Марсельєза», яку написав молодий офіцер Руже де Ліль і яка стала національним гімном Франції. (Демонструється слайд №9).

Учень-«мистецтвознавець». Франсуа Рюд – палкий прихильник Французької революції та Наполеона, видатний скульптор. У 1830 році він приймав участь в проектуванні оздоблення Тріумфальної арки у Парижі. Він отримав замовлення тільки на один з чотирьох горельєфів, але саме він приніс йому світову славу. На цю роботу пішло 6 років життя, вся сила темпераменту та внутрішніх переконань.

29 червня 1836 року Тріумфальну арку було урочисто відкрито. У творінні Рюда втілено тему революції, тему повстання народу. Цей горельєф має три назви: «Виступ 1792 року», «Свобода», «Марсельєза».

Рюд зобразив революційний загін, що вирушає у похід. Шість чоловічих фігур: воїн-бородань(алегорія зрілості), хлопчина-доброволець(алегорія юності), літній чоловік(алегорія досвіду) та інші. Всі вони – узагальнений образ французького народу, що повстав. Над ними – шестиметрова Свобода, сама Франція, що з мечем у руці зве за собою, веде на бій. Всю групу зображено у русі, автор зумів передати свій настрій, настрій усього народу під час революції. Геніальне втілення творчого задуму, експресія зробили Франсуа Рюда відомим саме як автора цього горельєфу.

Учитель.  Як ви вважаєте, чи відповідає настрій скульптури настрою музики, що лунала? Що між ними спільного? ( Динамізм, експресія...). Чому горельєф Рюда називають «Марсельєзою» у скульптурі?

5.Учитель. Наступний твір – картина Ежена Делакруа (слайд №10) «Свобода, що веде людей»(слайд №11), яка демонструватиметься у супроводі етюду №12  Фредеріка Шопена .

Учень-«мистецтвознавець». У 20-ті роки ХІХ ст. главою французького романтизму у живописі став Ежен Делакруа. Вершиною його творчості стала картина, яка має три варіанти назви: «Свобода, що веде  народ», «Свобода на барикадах», «28 липня 1830 року». Цей твір присвячено збройному повстанню проти пригноблювання народу, боротьбі за свободу.

У центральній частині картини зображено Свободу  в образі молодої жінки з оголеними грудьми, волосся її розвивається. Вона впевнено ступає босими  ногами по камінню, іде вперед, ведучи за собою повстанців. В одній руці вона стискає зброю, у другій – трикольоровий республіканський прапор, що стрімко рветься догори, як символ перемоги. Вона зве за собою, спонукає людей міцніше стискати зброю, впевненіше йти вперед. Поряд з нею – вуличний хлопчина, справжній паризький гамен. Його темні очі палають вогнем. З відчайдушною хоробрістю він прямує назустріч смерті. Безпомилково схопив цей образ Делакруа, на тридцять років передбачивши появу Гавроша, героя роману Віктора Гюго «Знедолені».

У перших рядах повстанців, які йдуть за Свободою, рішучий юнак з мушкетоном у руках. Деякі знавці вважають, що це автопортрет художника. Іще більше він схожий на одного з друзів Делакруа, учасника барикадних боїв. Та не суттєво, себе чи друга зобразив автор у лавах повстанців, важливо те, що він подумки разом з ними.

 Свобода веде людей на штурм барикади, вони вже звільнилися від минулого, перемогли його, тепер у клубах порохового диму, під градом куль, вони вільні, їх не лякає смерть. І поранений, що помирає, підводиться, щоб зазирнути в прекрасне обличчя Свободи.

 Цю картину називають «Марсельєзою французького  живопису», вона зберігається в Луврі серед його найцінніших мистецьких скарбів.

Учитель. І знову живопис і музика  на диво співзвучні одне одному.

Тепер звернімося до живопису російського художника Карла Брюллова (слайд №12 ), а саме до його картини «Останній день Помпеї»(слайд №13). Роздивимось її під музику Вагнера. Звучить музичний твір «Політ валькірій».

 Учень-«мистецтвознавець». Карл Павлович Брюллов – видатний російський художник.  Вершиною його творчості стала картина, яку він створив під враженням від мандрівки Італією у 1827 році.                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                             Оглянувши під час археологічних розкопок руїни старовинного міста Помпеї біля підніжжя Везувію, Брюллов був приголомшений побаченим.

 24 серпня 79 р. н.е. римське місто було поховано під розпеченою лавою, камінням та попелом в результаті виверження Везувію. 2 тисячі жителів загинули на вулицях міста під час панічної втечі.    

Півтори тисячі років забуте місто було поховане під шаром попелу та землі, аж поки випадково не було знайдене під час земляних робіт. Залишки будівель, речей та людей прекрасно збереглися, час у місті немов зупинився у момент трагедії.

 Брюллов вивчав матеріали розкопок, історичні документи ( листи Плінія римському історику Тациту з описом трагічної події). Прагнучи достовірності, художник відвідує Неаполітанський музей, щоб скопіювати справжні речі, одяг, прикраси. Обличчя багатьох героїв картини Брюллов малював з жителів Риму.

Що ж зображено на цій картині? Палаючий Везувій, з надр якого розтікаються річки палаючої лави, світло від них таке яскраве, що підсвічені будинки, здається, вже горять.

Картина побудована як окремі епізоди, на перший погляд, не пов’язані між собою.

У центрі полотна бачимо фігуру мертвої молодої жінки, яка символізує античний світ, що гине. Заможна родина рятувалася втечею на колісниці, але смерть наздогнала їх. Біля тіла жінки лежать прикраси та коштовні речі, що їх вона узяла з собою, до неї тягнеться дитина; а сполохані коні вже несуть чоловіка загиблої до смерті, даремно він намагається втриматися на колісниці... Шукають порятунку бідолашні городяни, втікаючи від вогню та попелу, від каміння, що падає просто з неба.                                                                                                                                                                                                                                            Ось воїн з братом поспішають захистити старого батька, який рукою закривається від попелу. На його обличчі – світло від блискавки. А ліворуч, біля християнина, кілька жінок з тугою дивляться у небо, яке віщує біду...(Слайд №14)........(15)

У  полотні гармонійно поєдналися класичні традиції, палкий романтизм та реалізм, що тільки формується. Брюллову докоряли, що колони на картині застигли в повітрі, попел не забруднив одягу та облич людей, ні в кого не видно пошкоджень, ран чи крові, жахливу трагедію він зображує  ідеалізовано, як справжній естет. Новаторством було сміливе завдання передачі подвійного освітлення: від палаючого вулкана та від блискавки. Складність полягала у контрасті холодних, зелено-блакитних відблисків на передньому плані та теплих, вогненно-гарячих променів у глибині.

Полотно 28-річного Брюллова вразило сучасників, викликавши  численні захоплені відгуки.  Ця картина була написана в Італії, експонувалася у Парижі, автор отримав за неї золоту медаль; потім її привезли у Росію, де виставляли в Академії мистецтв, в Ермітажі. І хоча Брюллов створив за своє життя багато полотен, картина «Останній день Помпеї» стала  кращою його роботою, справжнім шедевром, який багато років вражає глядачів.

6.Учитель. Як бачимо, музика та живопис чудово поєднуються між собою, бо творчість романтиків – синтетична. Які ж особливості має живопис та музика романтиків?

Учень- «мистецтвознавець».В скульптурі митці перейшли від статичних, непорушних у своїй величі фігур до динамічних композицій. У живописі – та ж динаміка, а крім цього – насичений колорит, контрасти світла та тіні, незвичайні поєднання кольорів. Художники зображують виключні події, драматичні сюжети, яскраві характери, стихію, людські переживання, пристрасті.

  Учень-«музикознавець» У музиці романтизм як напрям почав формуватися у 20-х роках ХІХ століття і зберіг своє значення до початку ХХ століття. Провідний принцип – контраст буденності і мрії. Нехтуючи буденним світом, романтики поринають у світ яскравих, сильних почуттів.

Головне надбання романтичної музики – увага до внутрішнього стану людини, глибоке, тонке вираження душевних хвилювань.

Принципи романтизму у музиці стверджували видатні композитори різних країн(слайди №16-23).

7.Учитель. Звернімось до представників романтизму у художній літературі. (Слайди 24 – 39  демонструються з коментарем вчителя)

Джеймс Фенімор Купер – автор серії романів про екзотичну для Європи Америку та про індіанців («Піонер», «Слідопит», «Останній з могікан» та інших).

Едгар Алан По – американський письменник, який  працював у жанрі новели, започаткував жанр детективу, у його творах - містичні мотиви, загадки...

Віктор Гюго – знаменитий французький письменник, автор роману «Собор паризької богоматері» з яскравими героями: горбань Квазімодо, красуня-

циганка Есмеральда та інші...

Вальтер Скотт – шотландець, який привчив читача до історичних романів ( наприклад, «Айвенго»).

Ернст Теодор Амадей Гофман – німецький письменник, що разом з братами Грім писав романтичні казки( «Лускунчик»), був обдарований не тільки в літературі, він писав музику, чудово малював.

У цій «чоловічій компанії» є чарівна жінка – Жорж Санд,  яка все ж підписувалася чоловічим ім’ям, бо жінка-письменниця – це досить нетипово для того часу.

Джордж Байрон – англієць, жив і помер як справжній романтик, навіть у

манері одягатися він – справжній естет, нестандартна особистість.

Йому література завдячує появою нового типу «байронічного героя».

Персі Шеллі – теж англієць, прожив коротке життя, товаришував з Байроном.

Джон Кітс - ще один англієць серед романтиків, зверніть увагу, який замріяний він на цьому портреті...

Адам Міцкевич – представник польської літератури, поет-вигнанець, що подорожував і Україною...

Генріх Гейне – німецький поет, писав сумні вірші – елегії..

Шандор Петефі – угорець, використовував фольклорні мотиви...

Кіндрат Федорович Рилєєв – декабрист, який за свої переконання заплатив життям...

Василь Андрійович Жуковський писав романтичні балади з фантастичними сюжетами, елегії...

Наступний автор не потребує рекомендацій : його твори всім знайомі з дитинства. Романтизм – це лише етап на його творчому шляху, якому він віддав данину в молодості.

Михайло Юрійович Лермонтов – поет, художник, прожив коротке та яскраве життя.

8.Учитель. Які ж принципи романтизму стали загальними для всіх видів мистецтва? Які художні відкриття зробили романтики, скориставшись повною свободою творчості? (Слайди №40-44).

ІІІ. Етап закріплення вивченого у формі бліц - опитування.

    Питання до учнів.

1. Яка історична подія стала поштовхом до формування нового

    світогляду?  ( Французька революція )

2. Який харизматичний лідер прийшов до влади в результаті цієї події?

    ( Наполеон )

3. Приблизні хронологічні рамки існування романтизму.( Кінець 18 –

    перша чверть 19 століття )

4. У яких сферах життя знайшов своє втілення романтизм?

   ( Філософія, живопис, музика, скульптура, література )

5. Які художні відкриття зробили романтики?( Цілковита свобода у

   творчості, інтерес до незвичайних героїв у незвичайних обставинах,

   екзотика, історичні сюжети, інтенсивне використання художніх  

   засобів, емоційність...)

Учитель. Всі ці відомості ми оформили у вигляді пам’ятки, якою ви зможете скористатися в подальшому, зберігаючи її у робочому зошиті.

Рефлексія. Що нового дізналися? Які відомості були для вас відкриттям? Які ваші враження?

Підбиття підсумків. Ми реалізували все намічене (повертаємось до цілей уроку ). Ви добре попрацювали, готуючись до уроку , а також на уроці, тому отримуєте наступні оцінки:

………………………………………………………………………………………..

ІY. Домашнє завдання. Підготувати повідомлення про життя поета-романтика Джорджа Байрона.

Дякую всім, хто прийняв участь у підготовці та проведенні відкритого уроку.