Дослідження степової флори Донецької області

Дослідження степової флори Донецької області

Обухов Руслан

Донецька ЗШ № 63

Керівник Тісленко Римма Сергіївна

Необхідність дослідження флори тісно пов'язана з проблемою збереження біорізноманітпості, яку в III тисячолітті усвідомило людство. Збереження біорізноманітності вимагає широкого погляду на оцінку видів як таксонів, зокрема їх біологічних та екологічних характеристик, способів адаптацій, оцінки амплітуд толерантності видів до зміни зовнішніх факторів, оцінки екологічних ніш видів, стратегії, можливості протидіяти впливові антропогенного чинника, відновлюватися тощо.

Під час досліджень флори  степу Донецької області (з 2012 по 2013 роки) було виявлено 174 види рослин, які належать до 36 порядків, 51родин . Серед них є  види, що внесені до червоної книги України – Tulipa scythica Klokov et Zoz та  Stira capillata L. Та ін…  

Аналіз екологічного спектру показав перевагу: мезотемофітів, ксеромезофітів, геліофітів. Біоморфологічний аналіз досліджуваної флори показав характерне домінування:  трав (68 видів або 54,1%);  літньозелених рослин (105 видів); рослин із стрижневою кореневою системою(116 видів).

В Донецькій області  поширені різнотравно-типчаково-ковилові степи, вони розміщені на територіях із звичайними чорноземними грунтами.

Скорочення площі степових екосистем перевищило межу мінімальної території, що необхідна для самопоновлення та збереження генофонду усієї степової біоти. В умовах локальної зміни мікроклімату антропогенної природи степи необоротно змінилися.

Єдину можливість для збереження унікальної природи краю надає активна природоохоронна діяльність людини, хоча процес цей дуже нелегкий. "Потрібно сторіччя, щоб відновити те, що зруйнував день" (Ромен Ролан).

Метод агростепу дозволяє реально і в короткий час - за два - три роки відродити знищену колись багатовидову трав'янисту рослинність - наші степи, луги там, де це життєво необхідно, економічно і екологічно доцільно.
Незвично звучить "Посіяти степ». Але це цілком можливе. Однак, тисячолітня історія землеробства показала: природну рослинність можна зруйнувати повністю або частково за кілька днів або місяців, розорати, вибити щільною навантаженням тварин на пасовищах, розрити кар'єрами і т.д. Відновлюється ж зникла степ дуже довго - від 80 до 100 і більш років, так як цей процес ступінчастий і залежить від багатьох причин, головна з яких - відсутність у ґрунті насіння рослин - степовиків, і, навпаки, достаток у ній польових бур'янів.

При підрахунку економічної ефективності методу агростепей використовуються наступні основні показники:
1) капітальні витрати (підготовка ґрунту, прибирання тощо)грн;
2) термін господарського використання (не обмежений);
3) поточні додаткові витрати, грн;
4) прибавка врожаю (сіно), ц/га;
5) вартість прибавки врожаю, грн.;
6) приріст чистого доходу, грн;
7)окупність, років;
8) приріст чистого доходу на 1000 грн додаткових витрат.
Крім цього проводиться перерахунок отриманої суми з урахуванням відрахувань, передбачених податковою системою.
При співвідношенні сумарних витрат (К) на виконання робіт з порівняльним способів залуження угідь Методом агростепу використовуються наступні складові:
                                                   К = З + А + Рт + Р + Тр + З
де: З - заробітна плата з нарахуваннями;
А - амортизація технічних засобів;
Рт - поточний ремонт і техобслуговування;
Р - паливно-мастильні матеріали;
Тр - транспортні витрати;
З - вартість насіння ( сумішей)

Підсумкові результати підрахунку витрат і дохідної частини свідчать про високу ефективність методу, завдяки таким його особливостей: 1) наявності в більшості господарств власних дикорослих насіннєвих травостоїв; 2) необмеженою довговічності агростепу; 3) швидкої окупності витрат - на другий рік життя посівів; 4) неэнергоємкості технології.

Екологічна ефективність методу очевидна - це: 1) отримання чистої рослинної продукції; 2) прискорене оздоровлення фітоландшафтної ситуації; 3) активне відтворення та підтримання біологічного різноманіття; 4) охорона рідкісних і зникаючих видів рослин; 5) відтворення природного середовища мешкання комах - запилювачів, птахів та інших представників дикої фауни, 6) можливість відновлення опустиненних земель в геометричній прогресії.

Людина, зруйнувала степи в минулому своїм нерозумним господарюванням, повина сама ж і відновити втрачене добро, дане нам самою природою.