Творческая работа «Цаhан Сарин авъясмуд»

ХАЛЬМГ ТАЊЄЧИН СУРЄУЛЬ-ЭРДМИН, СОЙЛЫН БОЛН НОМИН МИНИСТЕРСТВ

ГОРОДОВИКОВСК БАЛЄСНА  3–ГЧ ТОЙТГА ДУНДЫН ШКОЛ

I место в республиканском конкурсе

творческих работ среди 8-ых классов, посвященных

калмыцкому национальному празднику «Цаєан Сар»

Городовиковск балєсн

I. Оршл

Окн Тењгрин авъясар бііљ,

Цаєана зокалан магтыя,

Окн Тењгртін зулан ґргљ,

Цаєаєан тосч љирєия!

Хальмг олн-імтні љирєлд «Цаєан» гидг нерті байрин ґдр бііні. Кезін-кезініс нааран орчлњгин йосар, эврі зањ-авъясар ґґрд хальмг улс хаврин эклцд нерідгдсн байриг «Цаєан» гиљ нерідсмн. Эн байр  хальмг улст ик чинрті байр. «Цаєан» ўвлин киитніс, шуурєн-боранас, љињг аюлас імд менд, єару угаєар єарад, хавр тосчах байр. Кезіні малын ард йовад, теегір нўўєід йовдг хальмгуд хавр ирхиг йир кўлідг билі. Киитн ут ўвл чилід, хавр ирхлі тег імлід, ноєан шавшад урєад, маласн тґл авад, хот-хол элвљід оркдг біісмн. Хаврин дулаг кен эс кўліні? Ишкі герт біідг улст киитн ўвл зовлњ учрадг біісн болљана. Тегід хавр ирхлі, ик-бає уга байрлдг.

Хаврин тўрўн сарин нег шинд Цаєана сін ґдр кедг. Нег шиниг Цаєан ґдр гиљ неріддг бііљ. «Цаєан» бўкл сардан болдг учрар бўкл сарин туршарт кўўні герт орљ ирсн цагтан цаєалдмн.  

II Цаєана авъясмуд

2.1. «Ўвліс менд єарвта?»

 «Зул» гидг сін ґдрин хґґн кўцц хойр сар болад «Цаєан» болдг. Цаєана ґдрт хальмг улс нег-негнлієін харєхларн, тўрўн болљ менд сурчкад, дарунь иигљ келдг: «Ўвліс сін менд єарвт?» «Єарв-єарв» гиљ хірў ґгдг. Бас иигљ келдг: «То бўрн, толєа менд цуєар ўвліс єарувидн. Мал-гермдн бас тооєан геелго ўвліс єарч, кґк ноєа ишкхір зўткљіні».

Цуг туслњ авъясмудынь єазр-єазртнь бірљ «Цаєаєан» кех кергті. «Цаєана» авъясмуд  иим гиљ медхмн: «Цаєана» ґмн хальмгуд ик бає уга белдвр кедг біісмн: а) гер дотркан арчљ уєах кергті; і) эрк биш шин хувц уйљ, эс гиљ хулдљ авдг йоста; б) алх хґ мал дотрас шўўљ авад, іминь єарєад, мах белддг бііљ; в) ўвліс єарад, байрлад, кир-хуран уєаљ авдг; г) «Цаєана» ґмн ґдр кўўкд кўн толєаєан уєаєад, ўсін халхин герл дахулљ самлад гўрљ авдг біісмн. Деернь шиврлг ґмсдмн. Цаєан захта киилг ґмсдг бііљ; є) «Цаєана» ґмн ґдр боорцг олн зўсір кеєід, кўњшў ўнр єарєдг.

        «Цаєана» ґмн асхн герин эзн кўўкд кўн боорцган кечкід, шўтієін илткід, деељ бірдмн, зул тавлдмн, мґргдмн, эрк эргўлдмн. Деељд єурвн целвг, хуцин толєа, кит, љола боорцг, 4-5 хорха бооцг, шикр-балта тівід, шўтіні ґмн тівдг. Эн деељиг єурв хонулад иддмн. Эврі улс идх йоста. Кўўні кўўнд ґгдмн биш. Мордсн кўўкн бас идшго, яєад гихлі кўўні болљана.

Кезіні болхла «Цаєан» ґмн ґдр алсн хґґніс єарсн ґґкиг хіілљ авдг бііљ. Тер хорєндан боорцган кедг бііљ.

Эн сін ґдриг «Цаєан» гисн нерн цаєан хаалєта нерн болљ хальмг улст тоолгддг, яєад гихлі цаєан ґњг ўсні, цаєан идіні ґњг болљана. Ўсн, цаєан идін мана хальмгудт ончта-тґрті хотнь болљ тоолгдна. Иим нерті-тґрті хотын ґњгір хаврин эклцд болдг мана сін ґдр нерідгдљ. Эн сін йорта юмн. «Цаєан» гисн нерн – ямаран сііхн нерн!

Кезіні «Цаєан» ґрўн герин эзн кўўкд кўн эрт босад, ціієін нердг бііљ. Ці буслтл, авдран секід, герин булњгд деес татад, авдрас шин хувцан єарєљ ґлгдг бііљ. Кезіні хувцан авдрт хадєлдг билі. Ціієін самрад ўслід, тослад, зул ґргні, дііљ бірні. «Цаєан» ґдр эрк биш ўсті ці чандмн. Тосынь элідір тівід, цііг зандрулдмн. Зать ціід тівдмн. Тер цагт ці амтта, тоста, зандрсн, кањкнсн болдг. Уухд иим ці урмдта, таалта болдг. Арєта болхла, «Цаєана» ціієін айтаєар чанх кергті.

Терўні хґґн наадкснь серід, босљ ирдг. Эк бийўрн кўўкдін дуудад келдг: «Кўўкд, наартн, цаєалхмн». Экнь, эцкнь кўўкдін барун халхаснь теврљ ўмсні. Иим ўгмўд келні: «Ут наста, бат кишгті бол, ирх љилдін зўн халхасчн ўмснів». Ирх љилднь бас ґмнк кевтін барун халхаснь ўмсід, тер ґмнк љилд келсн ўгмўдін келні. Љилин эргцд цуєар імд-менд бій, улан чирієірн харєлцх болый гисн авъяс болљана. Хадм эцк берлієін соньн кевтієір цаєалдг бііљ. Бер єариннь хойр ханциг татад, дотрнь хойр єаран бултулад, хадм эцкўрн ґґрдні. Хадм эцкнь бердін барун єаран суњєљ ґгні. Бер, хадмин єариг эвріннь хойр єарин хоорнд тохаднь кўргљ арєул бірід, тер єартнь єурв дікљ гекљ мґргні. Иим сііхн авъяс чинрін гееєід, матргдљана гиљ єундл тґрх кергті.

Цуєар хоорндан цаєалчкад, ціієін уухар сууна. Герин эзн «Цаєана» йґріл тівні. Эн ґдрт герўрн кў дууддмн, нег-негндін шикр-балтаєар, затяр, яњєгар белг ґгдмн. Цацл цацдмн. Эн ґдр імтн ханхла, сін йорта юмн.

 «Цаєана» асхн нег герт цуєар хурад байрин ніірін кедг бііљ. Домбр цокад, гарма татад, імтн биилід, дуулад, седклін байсадмн. Кезіні баєчуд «Цаєана» ніірін кечкід, єаза єарад, наад нааддг бііљ. «Цаєан модн», «билцг бултуллєн», «шаєа наадлєн» – эн хальмг кезіњк наадд. Бас ахр туульс келљ, марєа кецхідг бііљ.

Мадн школд бас олн хальмг наадд нааднавидн, тедні дунд «Цаєана белг» гидг хаврин байрин ґдрт нерідсн наад нааднавидн. Цаєан кенчрт белг ораєад (мґњгн, соньн белг), далєа савд тівдмн. Марєанд орлцљах кўн ґндртін 10-15 см сандл деер сууєад, ґкієід, шўдірн белг зууљ авхар зўткні. Дікід мадн хальмг келні кичілд «Цаєан Сар» гидг кроссворд  тогтаввидн.

Зўн бийісн барун талагшан: 2. Орешки; 5. Пышка в форме солнца; 6. Верблюд.

Дееріс дорагшан: 1. Баранка: 3. Баран; 4. Птица.

Ода ґдгі цагт болсарнь, Цаєан Саран кені. Болв сўл љилмўдт кесгнь кезіњк авъясмуд медљ авхар зўткні. Тер йир сін. Ўйіс ўйд хальмг авъясмуд ўлдід йовх учрта.

2.2. Цаєан Сарин туск домг

Хальмг олн імтн энљл туула љилин моєа сарин 5-д Цаєаєан темдглхмн. Эн ґдр хальмгин онц ончта байртаєар темдглдг ґдрнь болљана. Учрнь ямарамб гихлі, Окн Тењгрин бурхн, орчлњ сорљ уга кех, шаљн номин халхд хорлтан кўргх кўчті мањєс шулмиг хораљ дарсн тґлідін, эгл улст байр љирєл учрасн болљана гиљ келгдні. Тер тґлід эгл улс кўњшў сін хотан кељ, ур деељін Окн Тењгр бурхндан бірљ зальврна. Цаєан Сарин туск кесг домгуд бііні, тедні дунд иим ахр домг бііні: цуг олн бурхд хурљ хурл хурад, номар іілтхр ґргід, мањєсин орнд кўмн імтиг цугинь сорљ уга кех, кўчті мањєс шулм єархиг іілдљ медсн болна. Тер шулм ўўдљ єарад, кґлнь єазрт кўрсн хґґн Окн Тењгр бурхиг бийинь сорљ харах бііљ. Бурхн цус єарєљ, юм алулшго йоста. Окн Тењгрт шулмиг алљ хорах даалєвр ґггдљіні. Ик килнц єарєљ мањєс шулмиг алх тґлід Окн Тењгриг цаг зуур бурхна тооєас єарєсмн гиљ келгдні. Кўўкд улсин хўвлєін бурхд Окн Тењгр, Цаєан Дірк, Ноєан Дірк мґн. Тедніс сііхн деерін чадмг, чидлті тґлід Окн Тењгрт кўнд даалєвр ґггдсмн. Окн Тењгр даалєвран кўцієід, цуг кўмн імтиг ўкліс харсљ менд авсмн.

Окн Тењгрин хортан дарад залрљ ирсн ґдрнь, тушу хар ґдр болсн тґлід цаєан хаалє дурдљ, Цаєан Сарин нег шиніс авн бўкл сардан мендлљ, менд єарвт гиљ мендлід, нір-љирєлін байртаєар темдглљ давулдг біісмн. Мана Иљл єолар бўўрлљ біісн Хальмг Тањєч хорт дарад, менд ирсн Окн Тењгр бурхндан зальврљ, хаврин тўрўн сарин байр темдглні. Єалын Окн Тењгр бурхна ґдрлірн сін хотан кељ кўњшў єарєна. Эн цагла мана хальмг імтні зањшал йосн тер.

2.3. Боорцг болєад, гертін кўњшў єарєдг

Цаєана ґмн ґдр гер болєнд кўњшў ўнр єарєад боорцг шарна. Юњгад гихлі, Цаєан Сарин нег шинд хііс халуллго бііљ болшго, му йор гиљ ґвкнр тоолдг билі. Кўўкд улс єуйр искієід, боорцг кељ белддг. Цаєана боорцг йирин боорцгас йилєрні. Зўсн болєн эврі чинрті. Цуг Цаєана боорцг 3 багд хувагдна: деељин, белгин, эдлврин. Деељин боорцг кех єуйрт ґндг, єахан хорє оруллго кені. Деељд целвг, 5 тоєш, 3 шор белг, мошкмр, хуц, кит орулдг біісмн. Белгин боорцг 2 багд хувагдна: ик герин болн бичкн герин белг. Ик герин белгт: нег хавтха, нег хуц, нег кит, нег љола, нег мошкмр, єурвн шор белг, зурєан тоєш орна. Боорцгиг эн тооєарнь цаєан утцнд келкід, цаєалљ одх герин тооєар диглід авчкдмн. Мел иим дўрстієір, тооєар, зуг кемљієірн хойр холванд бичкнір кесн боорцгиг «бичкн герин белг» гиљ келдг. Ик герин белг кен ахдан, бичкн герин белг – кен бичкндін нерідљ ґгдг біісмн. Эдлврин боорцгт: темін, єалун, хорха, нань чигн олн зўсн дўрсті боорцг орна.

Хавтха (целвг). Нарн цуг эргндк хамгт ім залєна, дулална. Тегід эн боорцгиг нарна біідл дуралєад кені. Хаврин цагт дулан болтха, ноєан сіінір урєад, идг сіінір урєтха гиєід йорлад кесн боорцг болљана.

Шовун. Шовун хаврин темдг болна. Шовун дулан єазрас нисљ ирхлі хавр эклні. Тегід хальмгуд иим боорцг кені.

Љола. Эн боорцгиг зґв эргўлљ кені. Кўўні љирєл эн љола мет ут, бат болтха гиљ бас йорлад кегдні.

Кит. Кит гисн мґрні дотрин імтіхн гисн хот. Кґрсн биљнь эн хот царцхш. Мґрні мах, дотр идсн кўўні цуснь буслад, халурхад біідг гиљ тоолад, мґрн малыг магтад, мґрні кит дуралєад боорцг Цаєанла кегдні.

Хуц. Хґн мал ик кезінієіс нааран хальмгудт ґґрхн мал. Малын ґслт ґргљтхі гиєід, сўўлін ірі дааљ йовх хуц дуралєад боорцг кені.

Темін. Темін мал хальмг кўн асрдг дґрвн зўсн малын тоод орна, эн ґврмљті мал, тегід Цаєана хот дорна.

Мошкмр. Эннь хґґні дотрин нірн гес дуралєад кесн боорцг. Кезіні нег ґлсід йовсн цагт нірн гесн чигн тељіл болдг. Тегід нірн гесиг хайлго олзлхмн гиљіх кўсл зўўљ, «мошкмр» гидг боорцг Цаєанд кедг.

Тоєш. Тоєш боорцгиг хашан дўрстієір эргўлід кечкні. Эннь хаша дўўрњ малта болтха гиєід йорлад кесн боорцг.

Ґврті тоєш. Эн боорцгиг укрин ґвр дуралєад кедг. Ўкр малын чинр ик. Цаєан Сарла ўсн-тосн, чигін-цаєан идін эн хамг хот кегдні. Ґврті тоєш боорцг ўкрин чинриг медўлні.

Шор белг. Эн боорцгиг хой таласнь љидин ўзўр дуралєад кедг. Кемрљін хортн-діісн орљ ирхлі, манад терўг харх зер-зев олдх гидг йортаєар кегдсн боорцг болљана.

Таслмр. Таслмриг єуйрас чимкід, таслад, дарад мґњгні біідл дуралєад кені. Мґњгн дала болтха гисн тоолвртаєар эн боорцг кегдні.

Хорха боорцг. Ўрн-садн, малын тґл энўнлі ідл олн болтха гиљ эн боорцг кедмн. Тґґмді. Эн боорцг йир сііхн болна. Боорцгин чинрнь болхла кўн болєн эвріннь ґрк-бўлдін, элгн-садндан, олн імтндін бат итклті болтха гиљ кегдсн боорцг.

III. Ашлвр

Мана хальмг улст дала авъясмуд бііні. Эдн дунд Цаєана авъясмуд ончта орман эзлні. Хальмг авъясмудыг мадн ухалљ єарєсн угавидн, энтн мана ґвкнріс ўлдсн юмн болљана, энўніс бидн сўв-селвгўд, уха авнавидн. Мадн, дорас ґсч йовх баєчуд, кезіњк хальмг авъясмудан медљ йовхмн, медсін мартхмн биш. Хальмг улсин авъясмудан бірљ, єазртан терўгін кўціљ йовхла, энтн імтнд туста болдмн.

Цаєан Сарин авъясмудыг бас мартхмн биш. Эн ґдрмўдт угатя-байн уга, цуєар тегш, нег-негін тевчљ, кўндлљ, біісірн хувалцљ, хулха-худл, керўл-цўўгін єарєдго билі. Мана кґгшдўд эн ніірін теељ-тевчљ, љил болєн олн Деедстін ур-деељін ґргљ, кен ахан кўндлљ, кен бичкнін таалљ, йґрілін тальвљ, ут нас, бат кишг дурддг біісмн.

Цацлын идін бурхнд кўртхі!

Цаєана йґріл маднд шињгтхі!

Сањгин утан тењгрт кўртхі,

Сарул иргч маднд орштха!

Олзлсн литератур:

1. Бакаева Э.П. «Буддизм в Калмыкии», Элиста, 1994 г.
2. Борджанова Т. «Магическая поэзия калмыков», Элиста, 1999 г.
3. Газета «Хальмг ўнн», Элиста, 1993, 1995, 1996, 1999 гг.
4. Журнал «Байр»,  Элиста, 1997 г.
5. Мукаева О.Д. «Мудрость и духовность народной педагогики», Элиста,

1995 г.

6. Ользеева С.З. «Хальмг улсин авъясмуд», Элиста, 2004 г.
7. Эрдниев У.Э. «Калмыки», Элиста, 1985 г.
8. Этнопедагогика калмыков и национальная школа, Элиста, 1997 г.