Стихотворение о богатстве и красоте родной Днепропетровщины
Вложение | Размер |
---|---|
стихотворение на конкурс | 13.47 КБ |
Татусева робота
Мій тато водить поїзди,
Щоразу їздить він туди,
Де не бувала я ніколи.
Але коли закінчу школу,
Поїду, мабуть, в ті краї,
Що полонили сни мої.
Татусь мені розповідав
Про ті місця, де побував.
Яка прекрасна область наша,
Немов письменник, він розкаже.
Ведуть сталеві магістралі
В незвідані далекі далі.
А машиністу у віконце
Привітно світить тепле сонце.
І навкруги – лани пшеничні,
Дніпро прекрасний, поетичний,
Ліси, гаї, степи чудові,
Міста, де скрізь – новобудови.
В вагонах перевозить тато
Все, чим земля наша багата :
Везе вугілля павлоградське,
Везе пшеницю п’ятихатську,
Ресори з нашого заводу –
Щоб українському народу
Жилося затишно і сито
На довгі та щасливі літа.
Л. Нечаев. Про желтые груши и красные уши
Снеговик
Чья проталина?
В.А. Сухомлинский. Самое красивое и самое уродливое
Снежная зима. Рисуем акварелью и гуашью