Таємниці кольору

Міністерство освіти і науки України

Департамент освіти і науки Київської облдержадміністрації

Київське територіальне відділення МАН України

ТАЄМНИЦІ КОЛЬОРУ

Рокитне – 2019

Київський обласний комунальний позашкільний навчальний заклад

«Мала академія наук учнівської молоді»

Київське обласне територіальне відділення МАН України

Відділення: хімія та біологія

Секція: психологія

«Таємниці кольору»

Мета дослідницької роботи: дослідити вплив кольору на емоційний стан учнів молодшого та старшого шкільного віку.

Завдання дослідницької роботи: опрацювати теоретичні матеріали: значення кольору в житті людини та його вплив на життєдіяльність; визначити улюблений колір учнів молодшого і старшого шкільного віку; дослідити вплив колірної гами одягу вчителя на емоційний стан учнів; проаналізувати дані, зробити висновки, надати рекомендації.

Актуальність проблеми зумовлена впливом кольорів на організм людини в психофізіологічному відношенні: на її підсвідомість, успішність, настрій, поведінку.

Об'єктом  і предметом дослідження є психологічний учнівський простір та структура «учень». З одного боку - це  психологічний світ самого учня унікальний  та неповторний. А з іншого - це простір шкільного соціуму, в якому він перебуває.

Для розв’язання поставлених завдань використано методи: вивчення та аналіз літератури; анкетування; аналіз, узагальнення.  

На основі аналізу, узагальнення літературних джерел та результатів власних досліджень стає очевидним, що колір виявляє вплив на людину, на її підсвідомість, успішність, настрій, поведінку.

ЗМІСТ

ГЛОСАРІЙ

Анкета – методичний засіб для отримання первинної соціологічної та соціально-психологічної інформації на основі вербальної комунікації. Анкета являє собою набір запитань, котре з яких логічно пов’язане з центральним завданням дослідження.

Валідність (валідний) (від англ. valid — дійсний, маючий силу, придатний) — це комплексна характеристика методики (тесту), що відбиває інформацію про коло досліджуваних явищ, а також міру репрезентативності процедури дослідження по відношенню до них. 

Відчуття – найпростіший пізнавальний психічний процес відображення окремих властивостей предметів і явищ при безпосередньому впливі на органи почуттів.

Гіпоталамус (лат. hypothalamus, від грец. ὑπό — «під» і θάλαμος — «кімната, камера, відсік, таламус») — невелика область в проміжному мозку, що включає в себе велику кількість груп клітин (понад 30 ядер), які регулюють нейроендокринну діяльність мозку і гомеостаз організму.

Гіпофіз (лат. hypophysis, синонім — нижній придаток мозку) — залоза внутрішньої секреції, масою всього 0.5-0.6 г, розміщена в головному мозку в гіпофізарній ямці турецького сідла клиновидної кістки черепа. Гіпофіз відноситься до центральних органів ендокринної системи і до проміжного мозку.

Гомеоста́з — стан рівноваги динамічного середовища, у якому відбуваються біологічні процеси. Здебільшого це поняття вживається в медицині та біології.

Деструктивний - який щось розладнує, заважає нормальному функціонуванню.

Депресивний - пов’язаний із хворобливим станом пригніченості, відчаю, скорботи: депресивний стан.

Діяльність – внутрішня (психічна) або зовнішня (фізична) активність людини, що регулюється свідомою метою.

Его: або просто Я (лат. ego, від грец. Εγώ — «я») — за теорією психоаналізу, та частина людської особистості, яка усвідомлюється як власне «Я» і знаходиться в контакті з навколишнім світом за допомогою сприйняття.

Емоції – психічне відображення у формі безпосереднього упередженого переживання життєвого змісту явищ і ситуацій, зумовленого відношенням їхніх об’єктивних властивостей до потреб суб’єкта.

Інертність - властивість за значенням інертний — позбавлений активності та ініціативи; недіяльний, малорухливий.

Інтерпретація — дослідницька діяльність, пов'язана з тлумаченням змістової, смислової сторони літературного твору на різних його структурних рівнях через співвіднесення з цілістю вищого порядку.

Кольоротерапія (хромотерапія) - це безконтактний метод лікування світлом і кольором, ефективність якого науково доведена. Він заснований на тому, що світло, будучи електромагнітним випромінюванням, проникає через тканини і несе необхідну енергію.

Методи дослідження – способи одержання фактів про прояви психіки.

Мислення – пізнавальний психічний процес, що виражається в узагальненому та опосередкованому відображенні дійсності.

Преференція - перевага, пільга, яка надається кому-небудь у користуванні чимось.

Семантика (від грец. σημαντικός (семантікос), «значимий», утвореного з σημαίνω (семаіно) — «значити, вказувати» та також від σήμα (сема)) — «знак», «позначка», «символ».

Хроматизм (др.-греч. χρωματισμός «окрашивание») – 1) інформатика - колір як модель інформації; 2) прикладна філософія - хром-плани як онтологія сутностей; 3) культурологія - колір як модель розвитку культури; 4) психологія - реальне пізнання людиною самого себе.

Увага – зосередження свідомості на якому-небудь предметі або явищі.

ВСТУП

«Тільки тому, хто любить колір, відкривається його краса і внутрішня сутність. Кольором може користуватися кожен, але тільки беззавітно відданим йому він дозволяє осягнути свої таємниці».

Й. Іттен

Кольори – це невід’ємна частина нашого життя. Життя повне тоді, коли воно наповнене фарбами, кольорами та відтінками. Починаючи з найдавніших часів колір був сильною, але все ж невловимою силою, що визначає поведінку людини. Проведено велику кількість дослідів, написано багато статей і все-таки, до цих пір, колір - це явище загадкове. На даний момент добре відомо, що оточуючі нас кольори є одними з найважливіших факторів встановлення суспільства.

Людина живе в різноманітному кольоровому світі. Колір значно впливає на людей: притягує нас і до нас, викликає різноманітні емоції, зумовлює раптові почуття і навіть фізіологічні реакції. Одні кольори дуже яскраві та чисті, інші - бліді та настільки невизначені, що для них важко підібрати назви. Людина бачить тільки ті предмети, що мають визначений колір. Для сприйняття кольору не вимагаються усні пояснення і знання мови.

Як відомо, кольори мають психологічну дію. Психологія кольору конкретна і на всіх людей діє однаково незалежно від моди. При зустрічі людини з тим чи іншим кольором відбувається спонтанне асоціювання фізіологічного відчуття з закріпленим у даній культурній традиції символічним змістом. Крім того, колір впливає на організм людини в психофізіологічному відношенні. Вченими доведено, що колір викликає певні біохімічні реакції в людських тканинах, стимулює різні залози і деякі відділи головного мозку, в тому числі і гіпофіз. Останній стимулює вироблення цілого ряду гормонів, які відповідають за обмін речовин, сон, апетит, наш емоційний стан, сексуальне збудження та ін. Інакше кажучи, те, як ми себе відчуваємо, багато в чому залежить від кольорів, якими ми оточені. Сучасною наукою доведено, що кожен колір випускає властиву тільки йому певну вібрацію. Вібрації чистих кольорів надають відновлювальну дію на різні функції людського організму, нормалізуючи їхню діяльність. Відомий фізіолог В.М. Бехтєрєв указував, що колір у майбутньому може ефективно застосовуватися для лікування нервових хвороб. Медицина уже взяла на озброєння кольоротерапію, і в деяких лікарнях хворих лікують кольором.

Сприйняття кольору та емоційне відношення до нього залежить головним чином саме від емоційного стану людини. Доведено, що в залежності від певного такого стану людини,  пояснюється те чи інше її відношення до кольору, до кольорового поєднання: одному кольору віддається перевага, інший не викликає особливих емоцій, третій зовсім не сприймається. Ці закономірності відкрив Макс Люшер в середині XX століття. Створюючи свій колірний тест, М. Люшер виходив із того, що сприйняття кольору в людини сформувалося в результаті способу життя та взаємодії із навколишнім середовищем протягом тривалого періоду історичного розвитку. Крім того, М.Люшер зробив ще один важливий висновок - колір не тільки викликає відповідну реакцію людини в залежності від її емоційного стану, а й певним чином формує її емоції.

Поняття кольору та його сприйняття надзвичайно складні. Проблемами кольору з глибокої стародавності і до теперішнього часу займається низка наукових дисциплін, кожна з яких вивчає колір з певної його сторони. Фізика – енергетичну природу кольору. Фізіологія – процес сприйняття світла людиною та перетворення його в колір. Психологія – проблему сприйняття випромінювання та вплив його на психіку, здатність спричиняти різні емоції. Біологія – значення та роль кольору в життєдіяльності живих організмів і рослин. У сучасній науці про колір важлива роль належить й математиці, за допомогою якої розробляють методи опису та вимірювання відтінків кольору.

Колір виявляє вплив на людину, на її підсвідомість, успішність, настрій, поведінку. За кольоровими перевагами, можна виявити темперамент, характер та психоемоційний стан особистості.

РОЗДІЛ 1

КОЛІР У ЖИТТІ ЛЮДИНИ

Душа - це жива палітра унікальних фарб, і тільки нам вирішувати, якими відтінками її наповнити. Але пам'ятайте, що сірий відтінок - ще не означає чорний.

 Антоніо Гранде

Весь простір, що оточує людину, має який-небудь колір. У природі позначок жодного безбарвного предмета. Людина живе в різноманітному кольоровому світі. Одні кольори дуже яскраві і чисті, інші - бліді і настільки невизначені, що їм важко можна підібрати назви. Людина бачить тільки ті предмети, що мають визначений колір. Для сприйняття кольору не вимагаються усні пояснення і знання мови.

Прекрасний дарунок природи - здатність людини бачити світ, розцвічений всіма квітами веселки. Люди так звикли до цього чуда, що не дивуються йому. Більш того, схильні вважати колір об'єктивною властивістю самих предметів.

Ми рідко замислюємося над тим, яке значення в нашому житті має колір. Звичка бачити небо - синім, траву - зеленою, а кров - червоної така сильна, що інших сполучень ми не можемо собі уявити. Кольори – це невід’ємна частина нашого життя. Життя повне тоді, коли воно наповнене фарбами, кольорами та відтінками.

Світ, який нас оточує, наповнений величезною кількістю барв, і у кожного кольору є безліч відтінків. Потрібно навчитись дуже уважно дивитись на оточуючі нас предмети, щоб розібратись в кольоровому багатстві, яке створила для нас природа.

1.1. Колір із наукової точки зору

Я хотів би знати лише одне:

що таке колір?

 Пабло Пікассо

«Колір – властивість спектральних складів випромінювань певних діапазонів видимого спектру, що не розрізняються людиною візуально», - Е.Шредінберг [17].

Колір - це частина світлового випромінювання, сприйнята нашим оком безпосередньо від джерела або при його відбитті від поверхні.

Колір – світловий тон чого-небудь, забарвлення [ 1, с.225].

Колір — це відчуття, яке виникає в свідомості людини при дії на її органи зору електромагнітного випромінювання видимого діапазону спектру.

Поряд із безмежною вірою античних мислителів у число, логіку, закономірність ідеальних кольорів тощо, на практиці відбувалося зародження першої психофізіологічної системи кольорів. Від грецької хрома (колір) походить поняття хроматизм, в яке античні автори вкладали такі поняття:

• колір як психічне, безпредметне, ідеальне;

• фарба як фізичне, предметне, матеріальне;

• вплив кольору на тіло людини як фізіологічне;

• емоції як їхнє інформаційно-енергетичне співвідношення.

Схожі тенденції у розумінні гармонії спостерігаються й у філософії Древніх Індії та Китаю серед ідеалістів (Веданта, Конфуціанство) і матеріалістів (Лао Цзи, Ян Чжу, Ван Чун).

Середньовіччя (XII-XV ст.) інтерпретує колірну семантику за суворими релігійними канонами і догматами християнства та ісламу.

 Відродження (XV-XVII ст.) характеризується значною втратою символічного значення кольору і створенням «практично-живописних» систем кольорів.

Епоха Просвітництва (XVII-XVIII ст.) пропагує та затверджує принципи матеріалізму: І.Ньютон — природничо-наукове (фізичне) вивчення кольорів за довжиною хвиль; Й.Гете — психофізіологічну основу згідно з враженням від кольорів; М.Ломоносов — гіпотезу про трикомпонентність теорії колірного зору; куля Ф.Рунге — перше тривимірне представлення кольору.

В XVII столітті І.Ньютон запропонував теорію «кольоро-музичних паралелей»: сім кольорів спектру відповідали семи нотам музичної октави, таким чином у спектрі містилася така ж сама гармонія. Ісаак Ньютон вперше заговорив про веселку, як про спектр «кольорових почуттів». Вчений стверджував, що колір - це субстанція, що змінюється подібно звуку, тому існують такі кольори, яких ми, люди, сприйняти нездібні - точно так, як існують звуки, доступні собаці, але не чутні людиною. Сучасні вчені доводять, що наша колірна чутливість розвивається і з часом ми зможемо бачити такі кольори, які абсолютно недоступні зараз.

Від Сонця — частини Великого Космосу, бере силу розмаїте життя на Землі. Очима, шкірою, усім своїм єством людина сприймає і поглинає його життєдайну енергію. Учені та практики (В. Бехтєрєв, Т. Глушанок, С. Мартинов, Є. Рабкін, В. Сухарєв) довели, що світлові та колірні хвилі надходять у різні відділи центральної нервової системи та заряджають гіпоталамусну частину мозку. Через неї вони йдуть до спинного та головного мозку, які задіюють всі функції організму — психічні та фізичні.

Колір має хвильову енергетичну природу. А значить - ми відчуваємо його, найчастіше - це відбувається несвідомо. Нерідкими є випадки, коли сліпі люди, відчуття яких надзвичайно загострені, щоб компенсувати відсутність зору, мали здатність розрізняти кольори через дотик. Це фактично доводить, що на наш мозок щодня впливають енергії різних кольорів, які ми бачимо і відчуваємо.

Не заперечуючи ролі предметних зв'язків кольору в становленні його значень, слід визнати, що ведучим фактором у формуванні кольорових значень є зовсім не вони, а об'єктивний характер кольорової дії на людину, як про це свідчать дані психофізіологічних та психологічних досліджень.

З’ясувалося, що колірні симпатії дітей зумовлені найперше енергетичними характеристиками кольору. У дорослих вони не меншою мірою залежать і від інформаційного складника впливу кольору, що, своєю чергою, визначається суспільно-культурним досвідом, традиціями колірної символіки, модою тощо. Надання переваг певним кольорам у дітей менш індивідуальні, ніж у дорослих, тому виявлення однієї спільної тенденції для останніх доволі проблематично.

Дослідники кольору та психології кольорів Г. Фрілінг і К. Ауер так класифікують колір за його психологічним впливом на людину [13, с.46]: 

1. Стимулюючі (теплі), що сприяють збудженню і діють як подразники: червоний, кармін, жовтогарячий, жовтий; 

2. Дезінтегруючі (холодні), які приглушують роздратування: фіолетовий, синій, світло-блакитний, блакитно-зелений; 

3. Пастельні, які приглушують чисті кольори: рожевий, ліловий, пастельно-зелений, сірувато-блакитний; 

4. Статичні, здатні врівноважити, заспокоїти, відволікти від інших збудливих кольорів: чисто зелений, оливковий, жовто-зелений, пурпурний; 

5. Кольори глухих тонів, які не викликають подразнення (сірі); гасять його (білий); допомагають зосереджуватися (чорний). До них відносяться дві групи змішаних кольорів: теплі кольори (коричневі), що стабілізують роздратування, діють мляво, інертно (охра, коричневий, землистий, темно-коричневий); холодні темні кольори, що ізолюють і придушують роздратування (темно-сірий, чорно-синій, темні-зелено-сині). 

6.Теплі темні тони (коричневі), які стабілізують роздратування, діють в’яло, інертно: охра, коричневий, землистий, темно-коричневий.

7. Холодні темні кольори, які ізолюють та придушують роздратування: темно-сірі, чорно-сині, темно-зелено-сині.

Кольорові рішення надають інформацію про навколишній світ, також вони впливають на настрій індивіда, його рішення і вчинки. Колір здатний породжувати певні асоціації або стимулювати мозок людини, змушуючи тим самим відчувати відповідні емоції, при цьому здійснюючи певні дії.

Колір – це дар природи. Без нього життя було б монотонним, а світ сумним і не цікавим.

1.2. «Абетка» впливу кольору

Колір - це та область, де наш розум стикається зі Всесвітом. Пауль Клеє

З найдавніших часів кожному конкретному кольору надавалося певне смислове значення. Фарби, в які забарвлений світ, глибоко впливають на наш характер і наше здоров'я. Колірне середовище впливає на працездатність у залежності від виду трудової діяльності людини та її характеру. Великий німецький поет Йоганн Вольфганг Гете, створюючи свої твори, користувався окулярами з різнозабарвленими лінзами. Він зазначав, що червоний і жовтий кольори веселять людину, збуджують її енергію, тоді як синій колір викликає смуток, пригнічує у людини настрій і самовладання. (https://www.litmir.me/br/?b=559462&p=2)

Вплив кольору однаковий для всіх, незалежно від статусу, віку та рівня інтелекту. Але в той же час відношення до певного кольору може залежати від культурно-історичних традицій та обрядів, а також ефект від впливу певного кольору залежить від значення цього кольору і того з чим він асоціюється у даної конкретної людини.

Ставлення до кольору визначалося характером життєдіяльності багатьох поколінь, будь-який прояв життєдіяльності, в свою чергу, завжди супроводжувався тим чи іншим емоційним станом. Цікаво, що відношення, ставлення  до кольору в кожній країні своє і існує навіть своя національно-культурна специфіка.

Символіка кольору опирається на об'єктивні особливості психіки, на всі можливі асоціації, нерідко доволі прості: зелений - весна, пробудження, надія; синій - небо, чистота; червоний - вогонь, кров; жовтий - сонце, життя; чорний - темнота, страх, незрозумілість, смерть. Таке мотивування має у своїй основі життєвий досвід, який доповнюється міфологічними, релігійними та естетичними поглядами. Як правило, синій колір означає мислення, жовтий - інтуїцію, червоний - переживання, зелений - функцію сприйняття. Але буває, так що в одному і тому ж кольорі поєднуються протилежні значення, наприклад, жовтий - жіночність та зрада. З іншого боку одному і тому ж абстрактному поняттю відповідають різні кольори: любов  материнська - білий, до Бога - синій, до себе - жовтий, до коханого - червоний, до друга - зелений, секс - чорний.

Сильний емоційний вплив певних форм і колірних поєднань було помічено і освоєно ще у глибоку давнину. Колір і форма цілеспрямовано використовувалися у психотерапевтичних цілях. Колір - це ліки, здатні лікувати не тільки наше тіло, а й більш тонкі матерії - нашу душу. Для того щоб правильно застосовувати ліки, необхідно знати, як це правильно робити. Наприклад, біль знімають відтінки блакитного. А сил надає помаранчевий. Зелений заспокоює. Надарма ми так намагаємось хоча б не на довго вирватись із міста - ближче до природи і її зеленого кольору.

Сучасні твердження та думки вчених і художників про психофізіологічний вплив кольору на людину можна звести до наступних значень.

Червоний колір - збудливий, гарячий, енергійний і життєрадісний. Він має саму довгу хвилю, стимулююче впливає на мозок і викликає емоційні реакції; сприяє збільшенню мускульної напруги, підвищенню тиску крові і ритму подиху; сильно впливає на настрій людей.

Жовтогарячий (помаранчевий) колір - це колір мрії, благих намагань, сподівань. Найактивніший стимулятор енергії, а від того й апетиту, сприяє прискоренню струму крові. Цей колір стимулює мозкову діяльність таким чином, що навіть сита людина відчуває постійне бажання щось пожувати. Крім того помаранчевий колір є найактивнішим із усієї гами.

Жовтий колір стимулює зір, мозок і нерви, заспокоює деякі нервові стани, створює веселість, сприяє товариськості; пробуджує в нас енергію і оптимізм, які так необхідні нам в повсякденному житті, особливо під час навчального процесу.

Зелений колір - колір природи, спокою і свіжості, заспокійливо діє на нервову систему. Він сприяє зниженню тиску крові за рахунок розширення капілярів.

Синій/ Блакитний колір. Синій є кольором волі, справедливості, внутрішньої сили, синій колір стимулює мислення, зменшує апетит. Блакитний - колір свободи, колір легкості і безпечності, благополуччя та стабільності, прохолоди і деякої  пасивності. Для створення чогось нового, для прояву своєї індивідуальності в творчому процесі оточіть себе блакитним. У фізіологічному відношенні він відноситься до лікувальних кольорів і полегшує хворобливий стан більше, ніж зелений.

Фіолетовий колір - пишний і шляхетний; він позитивно діє на серце та легені і збільшує їхню витривалість. Колір стомленості і суму.

Коричневий колір - теплий, він створює спокійний настрій, виражає міцність і стійкість предметів. Людина, що знаходиться під впливом коричневого кольору надзвичайно наполеглива, не схильна багато хвилюватися і вважає, що життя складніше, ніж здається на перший погляд. Тобто коричневий колір символізує реалістичне, а можливо десь і песимістичне, бачення світу.

Сірий колір - колір стабільності твердої, як скеля. Негативний аспект цього кольору – печаль та меланхолія. Позитивний – це реалізм та респектабельність. Це колір бізнесу в сучасному світі, ділової активності, колір контролю емоцій.

Білий колір - легкий, холодний і шляхетний, але у великій кількості викликає блискучість. Якщо ви бажаєте в певний момент налаштувати на відкритість ваше оточення, чи то друзів, батьків, коханого чи ваших викладачів та наставників, використовуйте в своєму гардеробі білі кольори.

Чорний колір - похмурий, важкий, різко знижує настрій. Між тим, чорний допомагає зосередитися, робить візуально стрункішим, а по-справжньому добре виспатися, до речі, можна тільки на чорних простирадлах.

Ці особливості психофізіологічного впливу кольорів є найбільш характерними, однак це не означає, що колір однаково впливає на людину. Це залежить від середовища й обстановки, в якій знаходиться людина, від наявності та сполучення з іншими кольорами, психологія сприйняття кольору здатна змінюватися через психофізіологічний стан особистості, від  її настрою. Один і той самий колір у різних умовах може справляти різне враження на ту ж саму людину, і в однакових умовах по-різному впливати на різних людей.

1.3. «Кольорова» типологія особистості

У «Вченні про колір» Й.В.Гете писав: «… в ряду початкових явищ природи колір займає таке високе місце, … ми не будемо здивовані, дізнавшись, що він в своїх найзагальніших елементарних проявах, незалежно від будови і форми матеріалу, на поверхні якого ми його сприймаємо, надає відому дію на почуття зору, до якого він переважно приурочений, а через нього - і на душевний настрій» [8, с.379]. Коли ми кажемо: «почорнів від горя; посірів від страху; почервонів від гніву; позеленів від болю», то не сприймаємо ці вирази буквально, а інтуїтивно пов'язуємо емоціональні переживання людини із кольором, здатним їх виразити.

М.Люшер у своїй книзі «Чотириколірниа людина, або шлях до внутрішньої рівноваги» пише: «Як Ви знаєте, з 4 кольорів - жовтого, червоного, блакитного і зеленого - можна утворити повний колірний круг. Це коло є втіленням цілісності і гармонії» [10].

Відповідно, за Люшером  чотири основні кольори відображають основні психологічні потреби людини: задоволеність чим-небудь, прихильність до чого-небудь, самоствердження, активність, прагнення до мети, очікування чогось хорошого, потреба в успіху.  «Чотириколірна» людина відчуває, думає і діє, таким чином, спираючись на чотири власних відчуття:

- самоповага (зелений колір);

- впевненість у собі та своїх силах (червоний колір);

- задоволеність (блакитний/синій колір);

- внутрішня свобода (жовтий колір). 

Тобто, це - людина, яка гармонійно розвивається у всіх чотирьох відчуттях, тобто у своїй цілісності [10].

«Чотириколірна» людина бере від життя найбільше знань, радості і насолод. Бути щасливим - це мета, до якої прагне «чотириколірна» людина. Чотириколірність закладена в нашому мисленні. Як підтвердження цьому існує чотири сторони світу, чотири пори року, чотири темпераменти:

- холеричний - відповідає червоному кольору;

 - флегматичний - відповідає синьому (блакитному) кольору;

- сангвіністичний - відповідає жовтому кольору;

- меланхолійний - відповідає зеленому кольору.

Психологи виділяють три типи «колірних» особистостей: колірні лідери, колірні скромники, колірні нейтрали [http://koloristika. info/tpvk. php].

Колірний лідер

Такі люди відразу помітні в натовпі. Жінки одягаються в яскраві наряди і змітають із прилавків речі актуальних кольорів за будь-які гроші. Всі аксесуари, від сумочки до мобільного телефону, у них яскраві і незвичайні. А чоловіки крім помітного одягу віддають перевагу і автомобілям самих божевільних відтінків. У гардеробі колірного лідера можна знайти всі барви веселки. Він любить експериментувати і часто міняє одяг, машини і життя в цілому. Як не парадоксально, але до цієї категорії відноситься не тільки молодь від 15 до 20 років, але і люди від 40 до 60. Останні починають експериментувати, щоб урізноманітнити життя. Вони виконали свій обов’язок, виростили дітей, зробили кар'єру, і колір стає для них ще одним способом самореалізації.

Спілкуватися з колірними лідерами дуже цікаво. Вони, як правило, творчі та неординарні натури. Але складність в тому, що вони непостійні і не люблять зациклюватися на чомусь одному. Щоб утримати увагу колірного лідера, необхідно мінятися разом із ним, розвиватися і удосконалюватися. Якщо ти зможеш бути кожного разу різним у спілкуванні з колірним лідером, він ніколи не втратить до тебе інтерес. Більше того, твоя думка стане для нього авторитетною.

Колірний скромник

До цього типу відноситься добра половина населення, якщо не велика частина. Колірний скромник рідко зраджує коханому кольору впродовж багатьох років: наприклад, якщо жінка носить одяг світло-коричневих тонів, вони переважатимуть в її гардеробі дуже довго. Чоловік купить наступну машину того ж кольору, якого була попередня, або схожого. І це стосується всіх областей життя. Та все ж колірний скромник не безнадійний, іноді під впливом моди або якихось зовнішніх обставин він може поміняти свої колірні пристрасті. Але йому потрібний досить сильний стимул або тривалий час на обдумування, щоб зважитися на цей крок. Як правило, колірний скромник купує модну річ в той час, коли колірному лідерові вона вже набридла. Колірні скромники можуть бути самих різних вікових категорій.

Як спілкуватися? Досить просто - це дуже звичний нам тип. Головне не тиснути на нього, а чітко і аргументовано висловлювати свою думку або бажання. Якщо аргументи будуть дійсно вагомими, він їх прийме. Якщо ж ні, не турбуйся, людина зовсім не хотіла тебе образити. Піди їй назустріч, і наступного разу вона піде назустріч тобі.

Колірний нейтрал

Ці люди не міняють своїх колірних переваг протягом всього життя. Якщо, наприклад, вони зносять светр, то куплять собі новий такий самий. Найчастіше вони віддають перевагу функціональним кольорам: чорний, сірий, коричневий, темно-синій. Вони завжди зайняті і стабільні, роками живуть за одним сценарієм і відчувають себе цілком щасливими. А ось міняють щось тільки вимушено і з великим небажанням.

Спілкуватися з колірними нейтралами складно: дуже замкнуті люди. Потрібно постаратися добитися їхньої довіри. Але це тільки на початковому етапі. Якщо набратися терпіння і не віддалятися від колірного нейтрала, з часом ця людина розкриється, і ти виявиш, що вона цікава і талановита. Вона завжди прийде на допомогу, тому що дотримується принципу "ми відповідаємо за тих, кого приручили". Іноді з колірним нейтралом буває нудно. Але якщо не звертати уваги на цей недолік, надійнішої людини не знайти.

«Кольори відображають душу, тіло, розум і настрій, але пам'ятайте, що вони ж означають і нашу недосконалість, нашу незавершеність. Якби ми були тим, ким повинні бути, від нас виходило б чисто біле сяйво», — М.Люшер [10].

РОЗДІЛ 2

КОЛІР ТА ЕМОЦІЇ

Колір може заспокоїти і порушити,

 створити гармонію і викликати потрясіння.

 Від нього можна чекати чудес,

але він може викликати і катастрофу.

Жак Вьєна

У літературі з філософії та психології подано різні класифікації емоцій та почуттів. Оскільки емоції мають різноманітні форми виявлення та інтенсивності, єдиної їхньої класифікації не існує.

В. Вундт запропонував класифікацію почуттів, так звану "тривимірну теорію почуттів": задоволення - невдоволення; збудженість - пригніченість; напруженість - емоційний спад. Ці виміри є валідними і сьогодні. Б. Додонов замість запропонованого В. Вундтом виміру "задоволення - незадоволення" пропонує вимір "тональність", оскільки вважає, що "тональність" є стрижнем будь-якої емоції.

Розрізняють три види впливу кольору на людину: фізичний, оптичний та емоційний. При фізичному впливі йдеться про вплив кольору на фізіологію людини. Психологічний вплив кольору наочно демонструється почуттями, переживаннями, які відчуває людина під впливом того чи іншого кольору. Цей вплив дуже тісно пов’язаний з оптичними особливостями кольору.

Кольорові рішення надають інформацію про навколишній світ, також вони впливають на настрій індивіда, його рішення і вчинки. Колір здатний породжувати певні асоціації або стимулювати мозок людини, змушуючи тим самим відчувати відповідні емоції, при цьому здійснюючи певні дії.

Психологія сприйняття кольору здатна змінюватися через психофізіологічний стан особистості. Наприклад, якщо людина втомилася, то сприйняття кольору зменшиться, а в разі небезпеки – навпаки сприйняття кольору збільшиться.

2.1. Вплив кольорів на психоемоційний стан людини

Колір оточує людину всюди. Це потужна енергія, яка постійно впливає на людський організм. У наш час дуже актуальна проблема збереження і підтримання здоров'я людей. Особливо важливим є збереження психічного здоров'я. Вплив кольору на організм особистості добре відомий.

В емоційному ракурсі психофізіологічний вплив кольору на людину великий. Колір здатний викликати різні емоційні реакції і думки: він може радувати та засмучувати, пригнічувати та піднімати настрій, заспокоювати чи хвилювати. Колір може викликати почуття теплоти та холоду, бадьорості та втоми.  Він може надати почуття  легкості та важкості, розширити чи звузити простір, стимулювати зір, мозок, нерви; нарешті, він може сприяти і допомагати лікуванню хворих.

Видатний російський учений-невропатолог В. Бехтєрєв досліджував, як впливають колірні відчуття на швидкість психічних процесів. З його дослідів з’ясувалося: промені, які перебувають ближче до теплої частини спектра (зокрема червоний), мають життєдайну дію. Жовтий колір не впливає помітно на психічні процеси та настрій людини; зелений — сповільнює, а фіолетовий — пригнічує їх. Учений також дійшов висновку, що блакитний колір гальмує психічне збудження, а рожевий — усуває пригнічений стан.

Характер і виразність кольору змінюється залежно від різноманітних асоціацій, які він викликає. Кожен із нас намагається пояснити емоційну характеристику того чи іншого кольору характером певних предметів, які мають відповідний колір. Це дуже індивідуальна особливість кожної людини, яка залежить від набутого нею досвіду. Встановити тут будь-які правила дуже складно, але з певною вірогідністю можна припустити, що колір потужно впливає на формування психофізіологічного стану організму людини.

Перелік усіх ймовірних факторів, що визначають надання кольорових переваг у людей зайняв би достатньо багато місця. Частина цих факторів пов'язана з культурними звичаями та традиціями, символікою кольору, інші з індивідуальними особливостями людини, треті - з характеристиками кольорового подразника. За даними об'ємного аналізу надання переваг у кольорі психічно здорових особистостей, проведеного А.Н. Румянцевою (1986), їхні колірні симпатії визначалися, як мінімум, двома факторами: емоціональною оцінкою кольору, як певної цілої цілісності та усвідомленою або не усвідомленою емоціональною оцінкою колірних асоціацій. Не дивлячись на дещо невлучне формулювання, фактори, що виділила А.Н. Румянцева також виявилися пов'язаними з двома боками впливу кольору - енергетичного та інформаційного.

З’ясовано, що колір не тільки надає важливу інформацію про предмет, але й має здатність обумовлювати думки та почуття. Одним із  суттєвих факторів є достатньо жорстка ступінь «закріпленості» за певним кольором певних емоцій. Психічно здорова особистість, як дорослий, так і дитина, починаючи з 3-4-х років, коли вона може фіксувати свої враження, розуміє емоційний зміст основних кольорів і може їх диференціювати за емоціональним знаком.

Велика частина людської реакції на колір є підсвідомою і людина, як правило, не знає про переконливий ефект кольору - психологічний, який відбувається миттєво. Інформація, яку ми сприймаємо за допомогою органів чуття, на 90% є візуальною. Тим не менш, колір – це більше, ніж просто об’єктивна інформація про наш світ, оскільки колір впливає на те, як ми себе почуваємо. Колір має енергію та впливає на людину фізично, як наслідок - вплив кольору на фізіологічну, психічну та нервову діяльність нашого тіла. Іншими словами, ми фізіологічно та психічно реагуємо на дію кольору.

Дія кольору і специфіка його внутрішнього значення не залежить від відношення людини до нього. Колір може подобатися чи не подобатися, але характер його впливу на психіку залишається незмінним, не залежним від стану організму на момент впливу. Отже, символічне значення кольору, його «психологічний код» дійсно об’єктивні і не залежать від місця того чи іншого кольору в ряді індивідуальних уподобань. Важливе значення для характеристики людини та її психологічного стану має вибір нею того чи іншого улюбленого кольору. 

2.2. Кольори, успіх та успішність

Якого кольору слова, сказані нами, такого кольору і світ навколо нас.

Ми вже народжуємося із певними колірними вподобаннями. Наш колірний вибір є результатом взаємодії наших генів, ранніх спогадів дитинства, освіти, переконань батьків, рівня культури, політичних поглядів та інших аспектів життя. Маленькі діти зазвичай люблять яскраві кольори, якими намагаються виразити себе. Так само і дорослі за допомогою кольорових преференцій показують свою істинну особистість, характеристику свого "я", якою людина бачить себе із середини.

Психологи і психіатри на основі переваги (сприйняття) або любові до певного кольору визначають характер людини, її нахили, склад розуму, психіки. За допомогою кольору цілителі лікують тілесні і душевні хвороби людини.

Як вважають багато вчених-психологів, одним із методів покращення психологічного стану особистості є метод  кольоротерапії (безболісний і на перших етапах - ефективний).

Різні кольори по-різному впливають на людину та сферу її діяльності. Кожен колір по-особливому впливає на свідомість, думки, здоров’я й наше самопочуття загалом та створює унікальну атмосферу навколо.

Велика кількість людей працює та навчається у великому нервовому напруженні, нас переслідують стреси, а інколи - невпевненість у завтрашньому дні, результатом яких є розвиток різних хвороб, і, насамперед, психічних. Відповідно постає проблема знизити (послабити) нервове напруження якомога безболісними методами, і водночас підвищити працездатність та врівноваженість.

Колір має величезне значення для спілкування. Він оживляє візуальні повідомлення, забезпечуючи миттєві враження, які найчастіше всі розуміють. Це особливо важливо у передачі настрою або понять, де формулювання не використовуються.

Емпіричні спостереження показують, що в різноманітних кольорових середовищах людині «думається» по різному: вплив кольору може або заважати, або сприяти рішенню завдання. Не так давно я прочитала, що половина успіху наших життєвих справ залежить від кольорів, які нас оточують! І я з цим згодна, і переді мною постало питання: чи може колір впливати на навчання, на успішність у навчанні та взагалі на успіх?  На навчання колір може і не має змогу впливати, але «задати» настрій на успіх, на успішність, мені здається, колір може.

 На сьогоднішній день мало вивчено значення кольорів у навчанні. Тому питанню використання кольорів у навчальному середовищі, де беруть участь різні вікові категорії дитячого населення – діти, підлітки, ми й хочемо приділити увагу у нашому практичному дослідженні,  яке полягає в тому, чи дійсно має значення вплив відповідних кольорів на психічний стан людини, її працездатність, заспокійливість.

Вплив кольору на психічний апарат людини зачіпає не тільки її емоції та характер, але і пізнавальні процеси, і перш за все, - мислення. Мова йде не про інформаційний, а енергетичний бік впливу кольору, і тим самим, не про зміст процесу мислення, а його динамічних, енергетичних характеристик.

Мета нашої роботи полягала у вивченні колірних переваг школярів (найбільш улюблений колір в учнів молодшого віку та підлітків), а також у дослідженні проблеми впливу кольору на психічне здоров'я людини,  впливу кольорів на організм школярів (вплив колірної гами одягу вчителя на емоційний стан учнів)  і на основі досліджень надання рекомендацій щодо профілактики нервового напруження з урахуванням характеру дії (впливу) кольору на людину. 

Завданнями було: дослідити взаємозв'язок між колірними перевагами і станом людини; дослідити як впливає колір на працездатність та увагу.

Дослідження проводилися  серед учнів школи. В 2-6 класах провели опитування, з учнями 7-9 класів організували анкетування, застосували методику «Емоційні сфери» та дослідили розумову працездатність та переключення уваги учнів за допомогою тесту «Коректурна проба», а саме таблиці А.Г.Іванова -Смоленського.

 Першим провели опитування (додаток А) серед учнів 2-6 класів, кількість яких склала 23 особи. Проаналізувавши отриману інформацію,  ми отримали певні результати та узагальнили їх у вигляді таблиць.

 Ми порівняли улюблений колір учнів 2 класу (6-7 років) та 6 класу (10-11 років) та оформили дані у табл.2.1

Таблиця 2.1

Порівняння улюблених кольорів учнів 2 та 6 класів

Визначили який колір найбільше дратує – чорний, 43%, який  заспокоює – білий та червоний, 52% (додаток Б, діаграма 2.1) та який вплив на дітей має одяг вчителя: створює гарний настрій червоний, 35%, викликає тривожність та погіршення настрою чорний та коричневий, 47% (додаток Б, діаграма 2.2).

Із цих даних можна зробити наступні висновки:

• учні молодших класів надають перевагу жовтому, червоному кольорам; учні старших класів надають перевагу червоному та чорному кольорам. Отже, кожна вікова категорія має переваги певного конкретного кольору;

• обрані кольори відображають емоційну потребу дітей:

фіолетовий – 22% опитуваних (заспокоює нервову систему, його можна використовувати при всіх нервових порушеннях);

жовтий - 17% опитуваних (стимулює зір і нервову систему, сприяє товариськості, колір оптимізму);

червоний - 17% опитуваних (впливає внутрішньо як життєдайний, живий, надає збудливу дію на нервову систему);

А порівняння даних щодо улюблених (переважаючих) кольорів учнів із рівнем їхніх навчальних досягнень представлено в таблиці 2.2.

Таблиця 2.2

Порівняння улюблених кольорів та рівнів навчання

Далі було проведено анкетування (додаток В) серед учнів 7-9 класів: кількість респондентів склала 9 осіб. З анкети з'ясувалося, що 66% опитуваних вважають затишним і спокійним кабінети, які мають стіни блакитного  кольору.

Парти пофарбували би у світлі (беж, блакитний, жовтий) кольори 44%. З обраних кольорів найбільш сприятливий для зору і не втомлює очі колір беж.

Дошка повинна бути темно-зелена - відповіли 44% опитаних. Порівнюючи ці показники з рекомендаціями психологів і стандартом, робимо висновок, що класні дошки повинні бути зеленими.

Коридори в школі повинні бути жовтими або білими, так висловилися 44% респондентів.

 Спортзал повинен бути різнокольоровим - це думка 50% учнів.

Вважають, що квіти потрібні в кабінетах всі 100%.

90% учнів відповіли, що таблиці не заважають у кабінетах, навіть, вони допомагають в навчальному процесі.

З цих даних ми можемо зробити наступні висновки:   плануючи дизайн школи і оформлюючи кабінети, потрібно враховувати вплив кольору на емоційний стан школярів.

Далі застосували методику  «Емоційні сфери» (додаток Г), де учні зобразили  свою ауру або енергетичне поле, власне відчуття своєї емоційної сутності.

Отриману колірну сферу інтерпретуємо як відчуття індивідуальної свідомості, особистої творчості учня. Таким чином, ми як би визначили відображення «внутрішнього» кольору особистості. Тобто, кожна людина має свій індивідуальний колір свого емоційного характеру. Отримані результати узагальнили в таблиці 2.3.

Таблиця 2.3

Інтерпретація кольору «емоційної» сфери

Як заключна частина  ми досліджували працездатність учнів та переключення уваги за допомогою коректурної проби - таблиці А.Г.Іванова-Смоленського.  (додаток Д).

Таблиці розмістили на аркушах різного кольору. Випробуваним пропонувалося завдання: по можливості швидко і точно викреслити задану букву протягом однієї хвилини. При цьому для певного кольору паперу пропонувалося використовувати певну букву для викреслювання, що виключає звикання випробовуваних до букви.

У підсумку вийшло, що на білому папері в середньому - 27 літер, на блідо-фіолетовому  - 33, на оранжевому  - 30, на світло - зеленому – 29, на жовтому – 29, на червоному - 32  (додаток Є, фото 2.1, …..). Краще концентрується увага учнів при виконанні завдань на папері  червоного та блідо-фіолетового кольорів.

Отже, можна зробити висновок, що увага учнів при виконанні розумової роботи залежить від кольору паперу, на якому пропонуються завдання.

Отримані результати можна використовувати з метою підвищення розумової продуктивності учнів при виконанні завдань роздаткового матеріалу.

Людина завжди жила, живе, і житиме в світі різних кольорових гам і фарб. Колір є одним із зовнішніх факторів, який не просто оточує нас, а, як ми переконалися, впливає на людину, створюючи при цьому різні відтінки настрою, змінює психіку і навіть стан здоров'я.

ВИСНОВКИ

На основі аналізу, узагальнення літературних джерел та результатів власних досліджень стає очевидним, що колір виявляє вплив на людину, на її підсвідомість, успішність, настрій, поведінку.

Результати наукових робіт показують, що колір пов'язаний із емоціями на найрізноманітніших рівнях психічної діяльності людини вже з раннього дитинства і ядро кольороемоційних значень є принципово схожим у дітей і у дорослих.

У цій роботі ми розглянули характеристику основних кольорів та їхній різноманітний вплив на організм людини; визначили три види впливу кольору на людину і її психіку. Знайшли й описали різницю у наданні переваг у кольорі у дітей і підлітків та взаємозв'язок кольору та емоцій. У своїй роботі ми також розглянули вплив кольору на процеси мислення.

Спостерігаючи за учнями закладу, ми дійшли висновку, що серед дітей різних вікових категорій зустрічаються всі типи колірних особистостей, але серед молодших школярів більше лідерів та скромників, у яких ще складається власне світобачення; серед підлітків переважають нейтрали та скромники, вони мають стійке власне світобачення та стримують себе у своїх бажаннях.

Лідером «колірних переваг» за нашими дослідженнями став фіолетовий колір.

Для того щоб учні могли вивчити складну тему потрібно зацікавити їх в ній. Потрібно допомогти учням кольорами, виділивши головне. Тоді інформація краще читатиметься та запам’ятовуватиметься. Щоб підштовхнути, особливо дітей молодшої ланки, до вивчення предмету, бажано насичувати нову інформацію кольоровими картинками. При поясненні учням нової теми потрібно враховувати, який це тип особистості. Також, для того щоб учні краще навчались, їм потрібно створити певну атмосферу, яка з одного боку – налаштовувала б на працю, а з іншого – могла б заспокоїти дитину, адже саме в школі більшість дітей перебувають у стані стресу. Потрібно, щоб «голі» стіни прикрашали картинки, фото. Дошка повинна бути великою та зеленою. Також повинно бути хороше освітлення.

Колір несе нам не тільки інформацію, але і безліч можливостей для розвитку і досягнення бажаного. Нам зостається тільки навчитися читати цю інформацію і вміти самим правильно внести її в життя. А в цьому, до речі, допомагає бірюзовий та смарагдово-зелений.

Отже, взагалі зовсім не обов'язково бути маркетологами, рекламістами або психологами, щоб вміло користуватися кольором. Достатньо просто знати як впливає колір і чого ми хочемо досягти. Ну і, звичайно, трішечки фантазії та почуття міри.

Кожен колір по-своєму багатозначний. Він впливає на наші думки, поведінку, здоров’я та взаємовідносини з людьми. Колір є універсальною мовою, яка перетинає культурні кордони. Мова кольорів - коли ви навчитеся розуміти її - багато чого пояснить вам і допоможе вирішити ваші проблеми, підняти настрій. За допомогою цього знання ви станете мудрішими, зміцните своє здоров’я та позбавитися від нездужань.

Колірні сприйняття є важливими для людини враженнями зовнішнього світу і проблема впливу кольору на людину далеко ще не вирішена.

Кожен вибирає свій колір у житті.

 Хтось - сонячно-жовтий, хтось - похмуро-сірий,

а деякі - гнітюче-чорний.

Кожен із нас сам відповідає за свій вибір,

 і кожен із нас сам живе у своєму кольорі-світі.

Ельчин Сафарлі

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Словник української мови : в 11 тт./АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І.К. Білодіда. – К.: Наукова думка, 1970 — 1980. — Т.4. — с.225. —[Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://ukrlit.org/slovnyk/slovnykukrain skoimovyv11tomakh /% D0% BA%D0%BE% D0%BB% D1%96% D 1%80
2. Словник шкільного психолога/уклад.Л.В.Туріщева.—Х.:Вид.група Основа, 2010.—107[5]с.
3. Бажин Е.Ф., Эткинд А.М. Цветовой тест отношений (ЦТО). Методические рекомендации. Л., 1985. 18 с.
4. Базима Б.А. Взаимосвязь цветовых предпочтений и идентификации с цветом. //Материалы конференции "Актуальные вопросы практической психологии и логопедии в учреждениях образования и охраны здоровья Украины". Харьков., 1998 г. с. 106-109. — [Електронний ресурс]. —  Режим доступу: http://www. colorpsy. boom.ru / Colorident.htm 
5. Базима Б.А., Кутько И.И. Цветовые предпочтения подростков с акцентуациями характера. //Журнал неврологии и психиатрии им. С.С. Корсакова. Том 97, №1, 1997 г. с. 24-28. — [Електронний ресурс]. —  Режим доступу: http://www. colorpsy.boom.ru/Colorakcent.htm 
6. Біда Дарія. Колір вогню, енергії і життя// Колосок. - 2011 р. - № 2. - С. 12-13. —[Електроний ресурс]. Режим доступу: http://kolosok.org.ua/arhiv/gyrnaly-ukr/
7. Бондс Л. Магия цвета. Цветотерапия на каждый день / Л. Бондс; пер. с англ. Н. Мухина. – СПб.: Питер. 1997ю – 384 сюхЕлектронний ресурсъю —  Режим доступу https://vrtvmmi.tk/%D0%9B_%D0%B1%D0%BE% D0%BD %D0%B4%D 1%81%D0%BC%D0%B0%D0%B3%D1%96%D1%8F%D0%BA%D0%BE%D0% BB%D1%8C%D0%BE%D1%80%D1%83_%D0%B7%D0%B0%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D1%82%D0%B0%D0%B6%D0%B8%D1%82%D0%B8.html
8. Вундт В. Основы физиологической психологии / В. Вундт. – М., 1880. – 589 с.
9. Гете Йоганн Вольфганг и его учение о цвете (часть первая)/С.И.Месяц. – М.: Кругъ, 2012 – 464 с. — [Електронний ресурс]. — Режим доступу: https://interesi. files.wordpress.com/2014/06/d0b8-d0b2-d0b3d191d 182d0b5-d0b8-d0b5d0b3d0be-d183d187d0b5d0bdd0b8d0b5-d0be-d186d0b2d0b5d182d0b5-d187d0b0d181d182 d18c-d0bfd0b5 d180d0b2.pdf
10. Дерибере М. Цвет в жизни и деятельности человека / М. Дерибере. – М.: Знание, 1965. – 343с.
11. Коробко С.Л., Коробко О.І. Робота психолога з молодшими школярами: Методичний посібник. – 2-ге видання.- К.: Літера ЛТД, 2008.- 416 с.
12. Люшер М. Четырехцветный человек или путь к внутреннему равновесию/М.Люшер.— М., 1997.—74 с. . — [Електроний ресурс]. — Режим доступу: https:// psycho.ru/library/818
13. Старощук В. Скільки кольорів у веселки?//Колосок. -2011 р. -№ 9. -С. 4-7. — [Електроний ресурс]. — Режим доступу : http://kolosok.org.ua/arhiv/gyrnaly-ukr/
14. Стефан Арпад Мадяр «Колір та свідомість людини» . — [Електронний ресурс]. —  Режим доступу: http://smd.univ.kiev.ua/?p=2203   
15. Туріщева Л.В. Настільна книга шкільного психолога: Навчально-методичний посібник для вчителя. – Х.: Вид. група Основа, 2010. – 256 с.
16. Федор Ірина. Прийшов, побачив, переміг// Колосок. - 2011 р. - № 3. - С. 28-31. — [Електроний ресурс]. — Режим доступу: http://kolosok.org.ua/arhiv/gyrnaly-ukr/
17. Фрилинг Г., Ауэр К. ЧЕЛОВЕК – ЦВЕТ – ПРОСТРАНСТВО. пер.с нем М. Стройиздат, 1973,с.141. — [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http:// tehne.com/library/friling-g-auer-k-chelovek-cvet-prostranstvo-prikladnaya-cveto psihologiya-moskva -1973]
18. Шварц Л. А. Изменения цветоощущения в эмоциональных состояниях / Л. А. Шварц // Проблемы физиологической оптики. – М., 1948. – Т. 6. – С. 314–320.
19. Шевченко М. Психологические цветовые и рисуночные тесты. — [Електронний ресурс]. —  Режим доступу: http://maxima-library.org/mob/b/ 315 338?format=read
20. Шредінберг Е. //Annalen der Physik , 1920.— [Електронний ресурс]. —  Режим доступу: https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%95% D1% 80%D0%B2% D1%96% D0%BD%D0%A8%D1%80%D0%B5%D0%B4%D1%96%D0% BD%D0% B3% D0%B5%D1%80
21. Эткинд А.М. Цветовой тест отношений. //Общая психодиагностика. М., 1987. с. 221-227. — [Електронний ресурс]. — Режим доступу: https://shkolabuduschego .ru / shkola/tsvetovoy-test-otnosheniy.html

ІНТЕРНЕТ-РЕСУРСИ

http://www.tiroel.in.ua/component/option,com_yfiles/Itemid,35/task,view.download/cid,87/

http://www.info-library.com.ua/books-text-4777.html

https://studopedia.su/6_22902_ponyattya-koloru-ta-obiekti-yaki-vivchaie-teoriya-koloru.html

https://www.koloristika.in.ua/t_enk.php

https://multiurok.ru/files/issliedovatiel-skii-proiekt-maghiia-tsvieta.html

ДОДАТКИ

Додаток А

Опитувальник

2 - 6 класи

1. Який колір ваш улюблений?

2. Який колір вас дратує?

3. Який колір вас заспокоює?

4. Рівень ваших навчальних досягнень

5. Назви колір одягу вчителя: а) який тебе заспокоює, створює гарний настрій? б) при якому настрій погіршується, з’являється тривожність, напруженість?

Додаток Б

Діаграма 2.1

Порівняльна діаграма кольорів, які дратують та заспокоюють учнів

Діаграма 2.2

Порівняльна діаграма кольорів одягу вчителя,

які впливають на настрій учнів

Додаток В

АНКЕТА

Інструкція: прочитавши питання, відповідай на нього письмово.

1. Які кабінети в школі ви вважаєте затишними?
2. В якому кабінеті ви почуваєтеся спокійно?
3. В який колір ви пофарбували б стіни у своєму кабінеті?
4. В який колір ви б пофарбували парти?
5. Якого кольору повинна бути класна дошка?
6. В який колір, на вашу думку, повинні бути пофарбовані коридори?
7. Як, на вашу думку, повинен виглядати спортивний зал?
8. Чи потрібні в кабінетах квіти?
9. Чи подобається вам, що в кабінетах стіни обклеюються шпалерами?
10. Як ви ставитеся до таблиць, плакатів, стендів тощо, що висять на стінах?

Додаток Г

Методика «Емоційні сфери»

Інструкція: Всім відомо, що навколо кожного з нас знаходиться якась захисна оболонка. Хтось називає її енергетичним полем, хтось аурою, ми ж назвемо її сферою. Кожен з нас представляє цю сферу по-своєму. Як ви уявляєте собі свою сферу? Зобразіть її на аркуші, використовуючи кольорові олівці.

Обробка результатів

Додаток Д

Тест «Коректурна проба»

Коректурна таблиця А.Г. Іванова-Смоленського

Вивчення працездатності, переключення уваги за коректурними таблицями.

Інструкція. Таблиці розміщені на папері різного кольору, випробовуваний повинен точно і швидко закреслити названу букву «Є», «Н», «Р» протягом 1 хвилини. Через 1 хвилину після початку роботи дослідник говорить слово “риска”. Людина, яку обстежують, повинна припинити роботу і поставити вертикальну риску.

Додаток Є

                                    Фото 2.1

         Стимульний матеріал «Коректурної проби»