Роздум
Вложение | Размер |
---|---|
shablon_3rd_copy.doc | 25 КБ |
Природа у моєму житті
Теплий весняний день...Лагідне сонечко пестить, цілує моє обличчя, лишаючи на місці поцілунків сліди золотаво-коричневого ластовиння. Життя пробуджується!
Квіти то сміливо, то сором'язливо відкривають людям красу ясвоїх барвистих пелюсток. У моєму серці тендітним метеликом тріпоче перше коханн. Та як же можна не любити? Адже весь світ навколо - радісний, закоханий, щасливий.. Виспівуючи, будують затишні гніздечка маленькі птахи. Розправляють зім'яті від
довгого сну крильця невтомні трудівниці-бджілки. Я відчуваю повну гармонію зі станом оновленої природи, живу в її ритмі щастя, кохання, праці.
Восени мені стає сумно. Нудний дощ за вікном викликає із моїх очей солоні краплинки, так схожі на дощові. Душу бере у полон туга, з усіх сторін нагадують
про себе старі образи і печалі, непомітно напливає сум.
... Усі ми - маленькі частинки нашої могутньої матінки Природи. Вона навколо нас і всередині нас. Але не тільки природа впливає на людину.
Кожен також помалу змінює її, і від наших дій залежить, чи зростимо ми квітучий сад, чи залишимо по собі голу, випалену пустелю?
Я хочу виростити за своє життя багато квітів, щоб ці маленькі творіння
природи тішили око і серце інших людей. (Учениця 10 класу Третяк Катерина).
Пчёлы и муха
Злая мать и добрая тётя
Голубая лягушка
"Разделите так, как делили работу..."
ГЛАВА ТРЕТЬЯ, в которой Пух и Пятачок отправились на охоту и чуть-чуть не поймали Буку