Мислення як психологічний процес та його культура

Міністерство освіти та  науки України

ДВНЗ «Макіївський політехнічний коледж»

Методична розробка

відкритого  заняття

Дисципліна „Основи психології”.

Спеціальність „Організація виробництва”.

з теми:

„Мислення як психологічний процес

та  його культура”.

Макіївка 2013

 Методична розробка  відкритого заняття з  дисципліни «Основи психології»

Підготувала:  Волошина Р. Г. – викладач  ДВНЗ «Макіївський політехнічний коледж».  

Викладено методику проведення семінару  з використанням  елементів громадського огляду знань та проектних технологій.

Для викладачів основ психології  вищих навчальних закладів 1 рівня акредитації.

Рецензент:

Є. М. Рядинська                                    

 Кандидат психологічних наук                                                    

Доцент кафедри психології МЕГІ

                                                                                         Розглянуто та схвалено до         затвердження

                   на засіданні

 циклової комісії соціально

    – економічних дисциплін_________________

                                                                                              голова циклової комісії_________________

/Кавун Г.С/

Зміст

1. Вступ..........................................................5
2. Обґрунтування теми..................................5
3. Схема(план) заняття..................................7
4. Хід  заняття.................................................8
5. Додатки......................................................20

Вступ

Викладачеві основ психології , крім наукових засад, є нагальна проблема у викладанні предмету  тісно пов’язувати науку з життям  та вчити застосовувати ці правила життя до сьогодення. Більшість тем дисципліни носить практичний характер, що сприяє розвитку у студентів здатності до адаптації у соціумі та  ситуативного проектування .

 Керуючись принципами:

• науковості,
• свідомої активності та самостійності при вивченні психології та етики,
• доступності,
• систематичності і послідовності,
• значимості виховної функції предмету,
• практичної спрямованості навчання,

викладач повинен активно реалізувати концепцію навчання даної дисципліни.

Саме здібності викладача до формування психологічної культури, інтересу до предмету, здатність надати практичні навички, стимулювати пізнавальний інтерес завдяки різноманітним творчим продуктивним методам, зокрема, проектному методу, дають можливість підвищити рівень знань, навиків та умінь студентів.

Обґрунтування теми.

Заняття проводиться у вигляді семінару з елементами громадського огляду знань та елементами проектної діяльності.

Під час його проведення застосовуються ігрові та мультимедійні технології з метою підвищення у студентів інтересу до теми про мислення.

Для здійснення зворотного зв’язку на занятті передбачені різні види роботи:

• індивідуальна,
• фронтальна ,
• групова.

У ході заняття заплановано формування наступних компетенцій:

- кожен студент мотивує себе на кращий результат,

- студенти, за допомогою вирішення проблемних завдань, розширюють свідомість закріплюючи практичні можливості,

-у процесі самодослідження  виробляють адекватну самооцінку.

Очікуваний результат: кожен студент повинен розуміти значення розумових процесів, орієнтуватись у їх видах, застосовувати знання у практичному житті, підвищити рівень психологічної культури.

План  заняття

5 грудня 2013р.

Група: ОВ-21.

Спеціальність: Організація виробництва.

Тема: Мислення як психологічний процес та  його культура.

Мета заняття:

Навчальна:

• розширити  та  закріпити знання про мислення як  психічний процес, про види розумових процесів, про культуру мислення;
• адаптувати знання про мислення та його культуру до  професійних знань та навичок студентів.

Виховна:

• спонукати студентів до оволодіння культурою розумових   процесів;
• продовжувати  виховувати етичне ставлення до однокурсників та викладачів;
• активізувати прояви ділових якостей студентів на основі знань про психологічну культуру;    
• формувати  навички громадського спілкування;  
• розвивати культуру мовлення  та культуру публічних  виступів.

Розвиваюча:

• продовжувати навчати студентів оволодінню знаннями через практичні життєві ситуації;
• стимулювати у студентів  практичні навички можливостей вирішення розумових завдань.

Методична:

• удосконалювати методику використання комп’ютерних  та проектних технологій,
• інтенсифікувати методи розширення свідомості потяг до психологічної культури,
• запроваджувати елементи самодослідження  та самооцінки.

Вид заняття : семінар.

Форма проведення семінару: громадський огляд знань.

Міжпредметні  зв’язки:

Забезпечуючі: Історія, Соціологія, Економічна теорія, Філософія, Зарубіжна література,  Українська мова та література.

Забезпечувані: Організація виробництва.

Забезпечення заняття:

Наочні посібники: схеми, таблиці.

Роздатковій матеріал: карти із завданнями,  карти з тестами.

Технічні засоби навчання: мультимедійний  екран, комп’ютери, комп’ютерні програми.

Навчальні місця: аудиторія.

Література:

Основна:

1. Психологія та етика ділового спілкування. Столяренко М. А.,- До., 2001.

2.   Загальна психологія - За загал. ред. Максименка С.Д. - До., 2000.

3. Загальна психологія - За загал.  ред. акад. С.Д. Максименка. - Вінниця: Нова книга, 2004.

4.  Психологія (словник) .- Під ред. Петровського В.Д., Ярошевского М.Н. - М., 1990.

Додаткова:

1. Бізнес-етикет та його правила.- За ред.  М .Архангельської.- До., 2004.
2. Збірник задач з аудиту.- До.,2007.  

                                       Vivere est cogitare. - Жити - значить мислити.

І. Організаційна частина заняття:

1. Повідомлення теми та плану заняття, формування мети та основних завдань, мотивація навчальної діяльності.

Викладач: 

- Мислення як психологічний процес та  його культура – це тема сьогоднішнього семінарського заняття, в ході   якого ми закріпимо  поняття  „мислення” та  розширимо знання про його види та культуру.

 План семінару.

1.Визначення мислення, як психологічного процесу.

• історично-наукова думка про мислення;
• відомі філософи про мислення;
• поняття про мислення у повсякденні.

2. Стадії  розвитку розумового процесу та  основні  розумові операції:

• Аналіз та синтез,
• Абстракція,
• Думка та рішення (суждение и умозаключение).

3. Вимоги до ділового мовлення.
4. Характеристика відхилень  у мисленні.
5. Види мислення:

• колективність;
• емоційність;
• позитивність.

- Кожен з вас має лист самооцінювання, де ви будете зірочкою відмічати  кожен свій виступ для об’єктивного оцінювання ваших знань з даної теми.  Не забувайте це робити самостійно.

- усі елементи нашого семінару мають велике практичне значення, тож зумійте цим скористатись. Особливе  значення  мислення та його культура має для професії організатора виробництва, тому що  вся  діяльність його --  це і є процес мислення, а знати закономірності розвитку мислення - значить мислити продуктивно.

ІІ. Основна частина:

(Виступи студентів з результатами випереджаючих завдань)

2.1. Викладач: Найвизначніші філософи та вчені  намагались  сформулювати поняття мислення,   грунтуючись на передових дослідженнях свого часу. Кожен з вас мав завдання зробити громадський огляд  знань з цієї теми (тобто: науковий аналіз філософських, наукових, психологічних, літературних джерел)  та  сповістити результат.

Студенти  виступають з матеріалом, дослідженим у літературі:

Поняття мислення у Платона

Платон вважав, що процес мислення - це процес Пригадування.

Поняття мислення у Декарта

Мислення для Декарта здавалось як щось безтілесне, духовне.

А це означає, що немає ніякої несвідомої психіки. Душа – це мисляча субстанція, все єство або природа якої полягає в одному мисленні.

Поняття мислення у Спінози

Спіноза визначає мислення як спосіб дії мислячого тіла. З цього визначення витікає і запропонований  ним спосіб розкриття визначення цього поняття. Для того, щоб визначити мислення, необхідно ретельно досліджувати спосіб дій мислячого тіла на відміну від способу дій (від способу існування і руху) тіла немислячого.

2.2 Викладач: „Мислення  - верх блаженства и радість життя, найдоблесніше заняття людини”, - говорив  Арістотель,  тим  самим стверджуючи, що  за давніх часів,  так само як і тепер, тема мислення хвилювала  розум та думку. Протягом багатьох століть вчені та філософи намагались дати визначення мисленню.  Сподіваюсь, що ваші дослідження  це доводять.

Виступи студентів з результатами досліджень визначення мислення у різних джерелах:

З погляду  природничих  наук

Мислення — сукупність розумових процесів, що лежать в основі пізнання; до мислення саме відносять активну сторону пізнання: увага, сприйняття, процес асоціацій, утворення понять і думок.

Мислення — опосередковане і узагальнене віддзеркалення дійсності, вид розумової діяльності, що полягає в пізнанні єства речей і явищ, закономірних зв'язків і відносин між ними.

Мислення  (одна з психічних функцій) — процес обробки інформації головним мозком.

З погляду філософії

Мислення (діалектична логіка) — ідеальний компонент реальної діяльності суспільної людини.

Мислення — вищий ступінь пізнання і ідеального освоєння світу у формах теорій, ідей, мети людини.

2.3.  Викладач: Не тільки видатні науковці опікувались спробою оволодіти поняттям мислення. Кожна людина  з живим  та цікавим розумом має своє бачення поняття мислення. Прислухаємося уважно.

Студенті озвучують дослідження літературних джерел.

Думка! Велика справа! Що ж і складає велич людини, як не думка.

О. С. Пушкін

Найважливіша задача цивілізації — навчити людину мислити.

Т. Эдисон

Думка є головна здатність людини; виражати її — одна з головних його потреб; поширювати її — найдорожча його свобода.

П. Буаст

Працюй над очищенням своїх думок. Якщо у тебе не буде поганих думок, не буде і поганих вчинків.

Конфуцій

Всяке мовлення — це певна логіка.

Э. Золя

Доводячи свою думку і спростовуючи інші, якщо вони помилкові, будь стриманий як в словах, так і у виразах.

Ф. Честерфилд

Думка — квітка, слово — зав'язь, діяння — плід.

Р. Эмерсон

Слово є вчинок.

Л. Н. Толстой

Убозтво мови служить, як правило, зовнішньою ознакою убозтва духу.

Б. Бартон

Не розум згубний для людини, а помилка розуму.

Г. Сковорода

Всупереч істині не можна сконструювати правильний силогізм ніяким способом.

Г. Конисський

Люди пізнаються в суперечці і в дорозі.

Д. Герберт

Всебічна, універсальна гнучкість понять, гнучкість, що доходить до тотожності протилежностей, — ось в чому суть. Гнучкість, застосована об'єктивно, тобто що відображає всебічність матеріального процесу і єдність його, є діалектика, є правильне віддзеркалення вічного розвитку світу.

В. И. Ленин

2.4. Викладач: Мають свою думку з цього приводу і знайомі нам філософи та просто розумні люди.

Наші студентки виявили таку ініціативу – вирішили  провести невеличке бліцопитування серед студентів та викладачів нашого коледжу з приводу одного – єдиного питання „Що таке мислення?”. При тім виявили при виконанні цього   бліцопитування не аби яку креативність мислення. Дивимось результати.

Студенти демонструють запис бліцопитування.

Викладач: Отже, подякуємо всім учасникам опитування та зробимо висновок, що мислення, з точки зору психологічної науки, – це процес відображення мозком оточуючої дійсності, який полягає у переробці інформації, отримуваної через органи сприймання.

3.  Викладач: А заразом переходимо до обговорення наступного питання плану нашого заняття - ”Основні фази раціонального розумового процесу”

3.1.  Викладач: Я пропоную вам пройти невеличкий тест:  

За допомогою даного тесту можна перевірити є чи відсутня логіка мислення та його швидкість.

– Цей папір якого кольору?

Учасники відповідають:

– Білого!

Швидко задається наступне питання:

– Що п’є  корова?

В  більшості випадків відповідають :

– Молоко!

Лише давши  неправильну відповідь, тестуємий розуміє, що корова п’є воду, а той хто зразу дає правильну відповідь відрізняється здібністю правильно та логічно мислити.

Студенти працюють над запропонованим завданням, по закінченні, заслуховуються можливі варіанти  відповідей, визначається причина – чому дали неправильну відповідь.

Викладач пропонує студентам проаналізувати, що відбувається, коли ми намагаємось вирішити якусь розумову задачу?

Заслуховуються відповіді студентів:

1. Усвідомлення проблемної ситуації ("Всяке знання, - говорив Платон, - починається із здивування").

2. Рішення проблеми. Полягає в перетворенні структури ситуації і в співвідношенні проблеми до конкретної галузі знання.

3. Формування думки - нового висновку, що фіксує досягнуте в ньому рішення проблеми.

4. Перевірка правильності виробленої думки на практиці.

4. Викладач: Таким чином, вам вдалося досить чітко та вірно визначитися із питанням  плану нашого заняття - ”Основні фази раціонального розумового процесу”, і ми переходимо  до обговорення  питання – „Основні розумові операції”, сутність яких  вам відома з попередніх наших занятть та і, практично, при вивченні методології всіх наукових дисциплін ви з’ясовували особливості методів вивчення тієї чи іншої дисципліни.

4.1. Зараз я пропоную вам розглянути це питання із практичного боку, а саме:  перед вами оціночні якості менеджера. Виділіть головні на вашу думку 3 у кожному розділі. Оціночні якості менеджерів

1. Моральні якості:

1.1. Ставить інтереси організації вище особистих;

1.2. Моральна стійкість;

1.3. Почуття відповідальності за доручену справу;

1.4. Здатність створювати добрі відносини зі всіма працівниками;

1.5. Прагнення підвищувати свій рівень знань та умінь;

1.6. Самолюбивість;

1.7. Самоповага;

1.8. Уміння відкрито визнати свою помилку та виправити її;

1.9. Бережливе ставлення до власності.

2. Уміння керувати колективом та окремими виконавцями:

2.1. Бажання радитись з підлеглими при вирішенні важливих питань життєдіяльності колективу;

2.2. Уміння розподіляти завдання за здібностями виконавців;

2.3. Уміння бачити нове у своїй та інших організаціях;

2.4. Уміння підтримувати дисципліну;

2.5. Уміння переконувати у правильності прийнятих рішень;

2.6. Здатність здійснювати індивідуальний підхід в залежності від становища підлеглих;

2.7. Уміння надавати свободу творчості;

2.8. Здатність "заряджати" енергією та мобілізувати підлеглих власним прикладом;

2.9. Здатність у тактичній формі вимагати виконання посадового завдання;

2.10. Здатність чуйно відноситись ставитись до підлеглих;

2.11. Здатність аналізувати дії підлеглих;

2.12. Пам' ять на підлеглих, їхні справи та вчинки;

2.13. Інтерес до підлеглих, прагнення до спілкування з ними;

2.14. Уміння привабити до себе підлеглих та виховувати у них високі ділові та моральні якості;

2.15. Уміння контролювати роботу підлеглих;

3. Уміння організовувати свою працю:

3.1. Здатність оперативно приймати правильне рішення;

3.2. Здатність самостійно відповідати за прийняті рішення;

3.3. Уміння планувати свою роботу;

3.4. Уміння доводити справу до кінця;

3.5. Вимогливість до себе;

3.6. Уміння давати тільки реальні обіцянки та виконувати їх;

3.7. Здатність аналізувати свої дії;

3.8. Здатність діяти з деяким ризиком, не чекаючи вказівок вищого керівництва;

3.9. Здатність не виявляти незадоволення, добросовісно виконувати небажані доручення;

3.10. Уміння висловлювати свою думку чітко, ясно та у доступній формі;

4. Знання:

4.1. Прагнення підвищувати свою професійну кваліфікацію;

4.2. Здатність надавати корисні поради з економічних питань;

4.3. Здатність надавати корисні поради з питань організації праці;

4.4. Здатність надавати поради з питань менеджменту персоналу;

4.5. Знання підлеглих та особливостей їх характеру.

Студенти працюють над запропонованим завданням, визначають потрібні елементи, заповнюють лист самооцінки, потім – перевіряють свій вибір порівнюючи з вибором інших

Викладач пропонує студентам визначити та назвати типи  розумових операцій.

Відповіді студентів:

Основні розумові операції:

1. Аналіз - уявне розчленовування предмету або явища на складові елементи.

2. Синтез - відновлення аналітично розщепленого цілого основних істотних зв'язках. Аналіз розчленовує проблему, синтез її по-новому об'єднує, що дозволяє в єдиному аналитико - синтетичному процесі переходити від частин до цілого. При помітному переважанні у індивіда одного з цих видів розумових операцій говорять про "аналітичний або "синтетичний" тип" мислення.

4.2.Викладач пропонує студентам продовжити  практичне дослідження типів  розумових операцій у вигляді розв’язання задачі:

Деяі місяці закінчуються  30-м числом, деякі 31-м.

Чи є місяці з 29-м числом?

За результатами відповідей студентів, викладач звертає увагу студентів на той факт, що   їм  не вдалося (або вдалося)  на практиці застосувати такий тип розумової операції, як абстрагування.

 Студенти формулюють поняття.

Абстрагування (абстракція) - виділення, вичленення однієї сторони, властивості, моменту, предмету або явища і відволікання від інших. Виділення, наприклад, форми предмету і формування абстрактного поняття "форма" взагалі.

4.3.Далі студентам пропонується ще одна практична задача з метою  контролю знань і умінь студентів щодо визначення типів мислення і профілактики шкідливих звичок.

Задача на логічний висновок.
Щодня безхатько збирає недопалки

і з кожних трьох недопалків викурює сигарету.
Скільки сигарет максимально він зможе викурити

якщо збере 12 недопалків?

Постарайтеся спочатку ПОДУМАТИ

а вже потім давайте відповідь.

Заслуховують варіанти  відповідей  студентів, вибирається   вірна відповідь, і робляться відповідні висновки.

Студенти:

 Думка - опосередковане і узагальнене знання про предмет або явище в затверджуючій або заперечливій формі.

Висновок - формування нового висновку на основі старих посилів, яке в початковому положенні не дано.

Викладач: таким чином, завдяки практичному застосуванню ваших знань  в процесі рішення задач, ми проаналізували природу деяких розумових операцій.

5. Викладач:  Мислення нерозривний  пов'язано з мовою. Частково ми думаємо словами, і виражаємо свої думки теж, в основному, словами. Часто людина говорить, що вона ЗНАЄ, але не МОЖЕ СКАЗАТИ. Що це значить? Всього-навсього, те, що вона знає лише деякі речі і не розуміє  проблему в цілому. Це дуже заважає спокійному, благополучному життю. В умовах ділового спілкування до мови людини  пред'являються деякі вимоги, про які ми зараз і поговоримо відповідно до плану нашого заняття.

Студенти:

ВИМОГИ ДО МОВИ

 1. Простота і ясність викладу (слід уникати сленгових, а також дуже складних речень, а також утримуватися  від застосування незрозумілих термінів)

2. Послідовність і чіткість пояснення.

3. Переконливість і логічність доказів, що приводяться.

4. Націлений виступ (людина повинна наперед знати, що вона хоче сказати, і підбирати аргументи відповідно).

ВИМОГИ ДО ФОРМИ МОВИ

 1. Виразна вимова.

2. Нормальний і середній темп.

3. Відповідність сили голосу.

4. Зміна темпу, уміння зробити паузу, щоб дати можливість співбесіднику осмислити сказане вами.

5. Багатий словарний запас. Відсутність зайвих слів, жаргонних і вульгарних виразів.

Викладач: Прошу проаналізувати деякі вислови і знайти

логічні помилки, висловлені.

1. Ви не те, що я. Я  - людина.

В чому помилка при даному міркуванні?

2. Оголошення. «Здається кімната-тимчасова будівля для однієї людини або двох  студентів.»

Чи є тут помилка?

Викладач: Дякуємо студентам за те, що ще раз нагадали нам  всім про вимоги до  культури  ділового мовлення, але, навіть ці  знання студентам, та і, навіть, викладачам,  іноді  не можуть допомогти.  Вам  всім, мабуть, знайомі ситуації, коли ви чули банальний вислів: «Це  просто  марення», або, навіть гірше: коли  ви раптом ловите себе на  безглуздих повтореннях слів або фраз, а іноді перед іспитом повністю втрачаєте всі думки і знання. Що ж це ?  А це ніщо інше, як певні відхилення в мисленні. До них схильна більшість людей, біда в тому, що ніхто не хоче це визнавати.

До речі,  не багато хто знає, що ПСИХІАТРИ вважають, що Менеджер - це не професія, не орієнтація, не національність і не образа. Це важка форма розумової патології, яку можна з успіхом використовувати в господарській діяльності.

 Студенти озвучують свої «знахідки»  з питання відхилень в мисленні:

Порушення мислення.

 
Прискорене мислення -   виражається в прискореному перебігу асоціативних процесів; думки дуже швидко зміняють одна одну. Зовні така мова може нагадувати шизофазію, проте в ній завжди присутнє значення.
Шперрунг – раптова блокада думки з втратою нитки думки при ясній свідомості.
Сповільнене мислення – характеризується бідністю асоціацій, заторможенністью асоціативного процесу.
Патологічна малорухомість мислення – полягає в надзвичайній в'язкості, малорухомості розумових процесів, труднощах перемикання з однієї теми на іншу. Застрягання на самих незначних деталях, неможливість виділити головного, основного, істотного. Характеризується дуже малою продуктивністю.
Вербігерація – мовна стереотипія – безглузде, ритмічне повторення одних і тих же слів.
Паралогічне мислення – відсутність в мисленні логічного зв'язку. Висновки при даному розладі не закономірні.
Резонерствування – схильність до порожніх міркувань, характеризується безплідністю, відсутністю конкретності, цілеспрямованості.
Незв'язність мислення (інкогерентність) – характеризується повною хаотичністю, безглуздям мислення. Інкогерентність є завжди слідством затьмарення свідомості.

Символічне мислення – патологія мислення, символіка суто індивідуальна і незрозуміла оточуючим, ця символіка може торкатися як окремих слів, понять, так і всього складу мислення в цілому.
Надцінні ідеї – гиперквантивалентні ідеї – думки, що виникають у зв'язку з якимись дійсними фактами або подіями, але мають для людини особливу значущість, визначаючі всю його поведінку. Характеризуються великою емоційною насиченістю вираженим емоційним підкріпленням.
 Марення – помилкові висновки (мислення), помилкові думки, помилкова переконаність, не відповідна дійсності. Завжди виникає на хворобливій основі. Людина повністю переконана в достовірності своїх помилкових ідей, непіддатливих ніякій якій корекції і переконанню із сторони. Маревні переконання визначають поведінку людини.
Марення параноїдне – думки, ідеї, не відповідні дійсності, помилково обгрунтовувані і повністю  опановують свідомість хворого, ідеї несприятливої дії, із зовні  некорреговані при переконанні; обумовлені порушенням    інстинкту самозбереження.

6.Викладач: Однією з важливих категорій мислення завжди була колективність. Її важко переоцінити, але ми частіше звикли довіряти собі. Якщо провести невеликий експеримент, можна довести, що колективне мислення часто  буває більш ефективним. Доказом цьому послужить експеримент з тестом.

В цьому тесті зашифровані відомі  фрази. Час для проходження тесту не обмежено, але ми спробуємо щось встигнути за 4 хвилини.

Спробуйте набрати більше 20 правильних відповідей

1. 26 Б в А А           
2. 12 З З                
3. 90 Г в П У           
4. 100 К в Р            
5. 29 Д в Ф в В Г     
6. 36 К в К               
7. 365 Д в Г             
8. 6 С на Г               
9. 60 С в М              
10. 7 Д в Н               
11. 3 Т 3 В Д            
12. 9 Ж у К               
13. 1024 Б в К           
14. 23 П Х у Ч           

15. 33 Б в А               
16. 64 К на Ш Д         

17. 15 Ч на С М         
18. 5 П на Р               
19. 7 Ч С                     
20. 180 Г - С У Т         
21. у О 8 Н                 
22. 40 Г в В                

23. О 3 Г Ж                
24. 7 П на Н                
25. 1 в П н В                
26. 7 Р О, 1 Р О         
27. Д у П П Е N 3310    
28. П 13                       
29. 38 П и 1 П К           
30. 3 Т на П                 
31. 2 С – П                      
32. 5ти З К                   
33. 1000 г в Кг

Результати: 1-4 Дуже низький рівень (Даун), 5-8 Низький рівень (Гальмо), 9-13 Середній рівень (Норма), 14-20 Добрий рівень (Талант), 21-33 Відмінно (Геній)

Студенти дають визначення понять  „Колективне і  групове  мислення»

Групове мислення — феномен, нерідко виникаючий при колегіальному ухваленні управлінських рішень. Він полягає в тому, що члени тісно зв'язаної управлінської групи, прагнучи, перш за все, до групової одностайності, жертвують при цьому реалістичною оцінкою дійсності і розумним вибором шляхів дії. Групове мислення пов'язано з внутрішньогруповим тиском і  може приводити до значного зниження ефективності ухвалюваних рішення, але може приводити і до приголомшливих позитивних результатів.     Групове мислення — феномен соціальної психології, автор — Я. Дженис (I.  Janis). Стиль мислення людей, які повністю ідентифікують себе з конкретною соціальною групою. При цьому створюється ситуація, коли однодумність стає великою цінністю.

7. Емоційність мислення.

Викладач: Якщо людині сказати, що його раціональному мисленню заважають емоції і відчуття, вона може не повірити  і, навіть, образитися. Але давайте подивимося невеликий фільм і зробимо  із цього приводу висновок. До речі, він знятий теж за допомогою талановитої режисури наших студенток Насті і Марини.

Сценарій фільму.

 Звичайна середньостатистична житлова кімната, в ній стіл. За столом спиною до глядача сидить жінка. На столі - атрибути сімейного життя: весільна фотографія, щось ще. Жінка дістає з ящика столу маленьку зелену шкатулку, відкриває (причому глядач не бачить, що всередині), зітхає, опускає голову, починає тихенько схлипувати, бере весільне фото, кладе його зображенням вниз: В цей час за дверима кімнати чутні кроки і чоловічий голос, що наближаються: “Дорога! Ти там?” Жінка швидко кладе щось в шкатулку, засовує її глибоко в ящик столу, замикає ящик, ставить назад фото. Входить чоловік. Затемнення. Кінець.

Викладач звертається до аудиторії з питанням: «Що ховає Жінка в столі?» і коментує варіанти відповідей, акцентуючи увагу студентів на  емоційному забарвленні їх міркувань і висновків, пропонує проаналізувати аспекти емоційності мислення.

8. Викладач, коментуючи, припущення студентів з приводу того, що ховає в  столі жінка, підкреслює  не тільки емоційне забарвлення припущень, але і пристрасть  до драматизації ситуації і підкреслює, що важливим видом мислення все ще залишається якнайменше вживаний  його вид—позитивне мислення.

 Викладач: Про позитивне мислення ми можемо почерпнути інформацію у таких поважаних авторів, як Дойч, Хейч, Хосе Сильва, Еміль Куе, Ситін і багатьох інших.

При всій різноманітності варіантів позитивного мислення ми можемо об'єднати їх в три основні напрями:

1. Позитивні твердження  — «Аффірмації». 
2. Позитивний настрій  — віра, що все вийде.
3. Позитивне мислення  — уміння «правильно» дивитися на світ.

Позитивне Мислення. Що це таке? Це вислови і мислення, засноване на описі подій або процесів в позитивному ключі. Наприклад, якщо людина не дурна, то яка? Розумна. Не бідна  — багата.

Є відомий приклад про напівпорожню і напівповну склянку. Оптиміст сприймає склянку наполовину наповненою  — як наполовину повну, а песиміст  — наполовину порожню. Склянка-то від цього ніяк не змінюється. Але одна людина від такого сприйняття життя частіше радіє, а інший від цього засмучується. Виходить, ми самі вибираємо, як ми реагуємо на ту або іншу подію в нашому житті.

Прикладом тому, така історія про двох дітей. Батьки мали двох синів близнят. Один з них був оптимістом, а інший песимістом. Оптимісту все було в житті добре, і батьки не дуже замислювалися, що дарувати йому на день народження. А ось песимісту довго думали, що подарувати і подарували йому дерев'яного коня на день народження, добру, дерев'яну конячку. А над оптимістом вирішили пожартувати і поклали біля його ліжка кінський гній. Негативна дитина встає вранці і дивиться сумно на свого коня і говорить: «Ось знову не того кольору подарували коня, вона не їздить, її возити треба. Що мені тепер робити і куди мені її тепер в моїй маленькій кімнаті ставити?» Батьки засмутилися, знову не вийшло. Що ж з оптимістом? Чи турбуватиметься він? Оптиміст говорить: «Класно, мені подарували справжнього живого коня. Ось навіть гній залишився, напевно, пішла погуляти».

Що в позитивному мисленні відмітного? В якому часі знаходиться позитивне мислення? В теперішньому часі. Ми не настроюємо себе, ми не будуємо переконливих аффірмацій, ми з теперішнього часу описуємо ті ж самі події, тільки в позитивному ключі.

Мені б хотілося, щоб на наступному занятті ми з вами більш детально поговорили про позитивність мислення, тому домашнє завдання буде таким:

Попрацювати з літературою і знайти визначення і опис позитивного мислення з прикладами, а також пригадати і описати такий приклад з особистого життя.

9. Викладач: Тема «Мислення» об'ємна і складна. Ви достатньо продуктивно  попрацювали для ознайомлення з цим процесом в ході підготовки і проведення  нашого сьогоднішнього заняття.  Я упевнена у ваших знання, але, все ж таки, пропоную вам  пройти невеликий тест, щоб підвести підсумок нашого  заняття, і отримати заслужену оцінку.

Викладач пропонує студентам виконати останнє завдання – тест, що містить  питання по всій вивченій темі, і закінчити заповнення листа самооцінки, звіривши свої відповіді з правильними відповідями на екрані.

1.  Мислення виявляється в .

а) операції одиничними випадками;

б) невідповідності об'єму і змісту;

в) відсутності уявлень про оточуюче;

2. За формою бувають наступні види мислення:

а) наочно-дійове;

б) грунтовне;

в) інтуїтивне;

3. Наочно-образне мислення пов'язано з .

а) операцією уявлення;

б) рефлексією;

в) операцією  дії;

4. Поняття – це найважливіший елемент .

а) мислення;  

б) сприйняття;

в) пам'яті;

5. З розвитком понять йде і становлення .

а) аналізу; синтезу; порівняння;

б) уваги;

г) упевненості.

6. Інсайт – це.

а) стрибок до пізнання;

б) осяяння;

в) інтуїція.

ІІІ. Підведення підсумків заняття.

Викладач дякує всім студентам, що брали активну участь в підготовці і проведенні семінарського заняття. Виставляє оцінки.

Словник до теми

Абстракція – уявне виділення будь-якої ознаки або властивості  предмета, явища, з метою його кращого вивчення.

Амнезія – порушення пам’яті.

Апраксія – порушення рухів у людини.

Аутизм – занурення у світ особистих переживань з ослабленням або  втратою контакту з дійсністю.

Афазії – порушення мови.

Бразифазія – сповільненість мови.

Вербальний – такий, що відноситься до звукової людської мови.

Галюцинації – нереальні фантастичні образи, що виникають у людини.

Дебільність – відносно легка міра природженої розумової недорозвиненості.

Деменція – придбане недоумство, значне ослаблення інтелекту у людини.

Деперсоналізація – тимчасова або постійна втрата людиною своєї особистості.

Ефект Зейгарник – явище, яке полягає в тому, що людиною краще запам’ятовуються її незавершені дії.

Закон Рібо – закон зворотного ходу часу в нашій психіці.

Ідентифікація – ототожнення.

Імбецильність – середній ступінь природженої розумової неповноцінності.

Імпринтинг – вид надбання досвіду, що займає проміжне положення між навчанням і природженими реакціями, які ніби включаються в дію певним зовнішнім стимулом.

Інкогеренція – крайня незв’язність мислення, при якій мова представляє собою потік слів.

Інсайт – несподіване для самої людини знаходження розв’язання будь-якої проблеми.

Інтелект – сукупність розумових здібностей людини і деяких вищих тварин.

Конфабуляція – помилкові спогади.

Марення – ідеї і думки, не відповідні дійсності, що домінують у свідомості і не піддаються корекції.

Ментизм – некерований потік думок, спогадів, “вихор ідей”.

Мутизм – відмова від мови, небажання спілкуватися з навколишніми.

Негативізм – демонстративна протидія людини іншим людям.

1 26 Б в А А                        26 БУКВ В АНГЛИЙСКОМ АЛФАВИТЕ
2 12 З З                              12 ЗНАКОВ ЗОДИАКА
3 90 Г в П У                        90 ГРАДУСОВ В ПРЯМОМ УГЛЕ
4 100 К в Р                         100 КОПЕЕК В РУБЛЕ
5 29 Д в Ф в В Г                  29 ДНЕЙ В ФЕВРАЛЕ В ВИСОКОСНОМ ГОДУ
6 36 К в К                            36 КАРТ В КОЛОДЕ
7 365 Д в Г                         365 ДНЕЙ В ГОДУ
8 6 С на Г                            6 СТРУН НА ГИТАРЕ
9 60 С в М                           60 СЕКУНД В МИНУТЕ
10 7 Д в Н                           7 ДНЕЙ В НЕДЕЛЕ
11 3 Т 3 В Д                        3 ТАНКИСТА 3 ВЕСЁЛЫХ ДРУГА
12 9 Ж у К                           9 ЖИЗНЕЙ У КОШКИ
13 1024 Б в К                     1024 БАЙТА В КИЛОБАЙТЕ
14 23 П Х у Ч                       23 ПАРЫ ХРОМОСОМ У ЧЕЛОВЕКА
15 33 Б в А                          33 БУКВЫ В АЛФАВИТЕ
16 64 К на Ш Д                    64 КЛЕТКИ НА ШАХМАТНОЙ ДОСКЕ
17 15 Ч на С М                   15 ЧЕЛОВЕК НА СУНДУК МЕРТВЕЦА
18 5 П на Р                       5 ПАЛЬЦЕВ НА РУКЕ
19 7 Ч С                              7 ЧУДЕС СВЕТА
20 180 Г - С У Т                      180 ГРАДУСОВ - СУММА УГЛОВ ТРЕУГОЛЬНИКА
21 у О 8 Н                                У ОСЬМИНОГА 8 НОГ
22 40 Г в В                             40 ГРАДУСОВ В ВОДКЕ
23 О 3 Г Ж                             ОБЕЩАННОГО 3 ГОДА ЖДУТ
24 7 П на Н                                7 ПЯТНИЦ НА НЕДЕЛЕ
25 1в П не В                             1 в поле не воин
26 7 Р О, 1 Р О                           7 РАЗ ОТМЕРЬ, 1 РАЗ ОТРЕЖЬ
27 Д у П П Е N 3310                 ДАЖЕ У ПОСЛЕДНЕГО Преподавателя ЕСТЬ NOKIA3310
28 П 13                                    ПЯТНИЦА 13
29 38 П и 1 П К                           38 ПОПУГАЕВ И 1 ПОПУГАЙСКОЕ КРЫЛЫШКО
30 3 Т на П                            3 ТОПОЛЯ НА ПЛЮЩИХЕ
31 2 Ж 2 =  4                              2 ЖДЫ 2 = 4
32 5ти З К                                  5ТИ ЗВЁЗДОЧНЫЙ КОНЬЯК
33 1000 Г в Кг                           1000 г в кг

Ab initio mundu - От начала мира.
Ab Jove principium - Начинать с Юпитера, т.е. с самого важного, главного.
Ab actu ad potentiam - От действительного к возможному.
Ab altero exspectes, alteri quod feceris - Жди от другого того, что ты сам сделал другому.
Facile omnes, cum valemus, recta consilia aegrotis damus - Когда мы здоровы, то легко даем больным хорошие советы. 
Facta infecta fieri nequent. - Сделанного не воротишь.
Finis coronat opus - Конец - делу венец.
Edimus, ut vivamus; nоn vivimus, ut edamus - мы едим чтобы жить, но не живем, чтобы есть
Е fructu arbor cognoscitur - по плоду узнается дерево    
Errare humanum est- человеку свойственно ошибаться
Est modus in rebus - всему есть предел
Est rerum omnium magister usus - опыт - всему учитель
Barba crescit, caput nescit. - Борода выросла, а ума нет.
Barba non facit philosophum. - Борода не делает философа.
Barbatus magister - Бородатый учитель, т.е. философ.
Caecus non judicat de colore - Слепой да не судит о цветах.
Caesarum licet (deset) stantem mori - Цезарю подобает умереть стоя.
Calvitium non est vitium, sed prudentiae indicium - лысина не порок, а свидетельство мудрости
Нomо ornat locum, nоn locus hominem - не место красит человека, а человек - место
Homo sum et nihil humani a me alienum puto-я человек, и ничто человеческое мне не чуждо
Opera et studio - трудом и старанием  
О tempora, о mores! - о времена, о нравы!
Plenus venter nоn studet libenter - полное брюхо к ученью глуxo
Poculum, mane haustum, restaurat naturam exhaustam - чаша. выпитая с утра, восстанавливает истощенные силы
Per aspera ad astra - через тернии к звездам
Radices litterarum amarae sunt, fructus dulces - корни наук горьки, плоды сладки.
Repetitio est mater studiorum - повторение - мать учения.
Tabula rasa. – Чистая доска.
Terra incognita - Неведомая земля.
Vita sine litteris. - mors est. - Жизнь без науки - смерть.  
Vivere est cogitare. - Жить - значит мыслить.